Рішення № 9440070, 11.02.2010, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

-------------------------------------------------------------------------------------------------------

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" лютого 2010 р.                                         м. Черкаси                                        Справа №17/2843

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Боровика С.С., з секретарем Вініченко О.Б., за участю представників сторін:

позивача –Ляхов І.О. - по довіреності,

відповідача –Вдовиченко С.І. –по довіреності;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 17/2843

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Будукрінвест»

доприватного підприємства комерційно виробничо-технічної фірми «Колор»

простягнення 20174,66 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Будукрінвест»(далі-позивач) звернулося до суду з позовом про стягнення з приватного підприємства комерційно виробничо-технічної фірми «Колор»(далі-відповідач) 20174,66 грн. заборгованості, з яких: 13750 грн. основної заборгованості, 5276,33 грн. інфляційних, 3% річних –1090,01 грн. та 58,32 грн. пені.

Підставою позову, на думку позивача, є невиконання відповідачем зобов’язань по оплаті вартості поставленого товару згідно договору № 20/03/07 від 20 березня 2007 року.

Представник позивача в судове засідання 24.11.2009 року не з’явився, направив клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку із неможливістю виконання вимог ухвали суду від 13.11.2009 року в частині надання довідки з управління статистики про включення приватного підприємства Комерційна виробничо –технічна фірма «КОЛОР»до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій на момент розгляду справи та наданням їм додаткового часу для цього.

В судове засіданні 17.12.2009 року представники сторін з’явилися, на виконання вимог суду представник позивача надав всі необхідні документи по справі.

В судове засідання 29.12.2009 року представник позивача з’явився, подав заяву про зміну підстав позову по справі № 17/2843, в якій просить стягнути з відповідача 6408,95 грн. заборгованості, з яких: 5276,33 грн. інфляційні, 3% річних –1132,62 грн. за неоплату поставленого по усній домовленості товару (видаткова накладна Б-00000025 від 05.02.2008 року). Представник відповідача заявив клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки позивачем не було надіслано копію поданої заяви про зміну підстав позову відповідачу, а також представники сторін заявили спільне клопотання про продовження терміну вирішення спору на підставі статті 69 ГПК України.

Підставою позову на думку позивача є невиконання відповідачем зобов’язань по оплаті вартості поставленого товару згідно видаткової накладної № Б-00000025 від 05.02.2008 року.

В судове засідання 11.02.2010 року представник позивача не з’явився, надіслав клопотання про розгляд справи без участі його представника.

Представник відповідача в судове засідання 11.02.2010 року з’явився, проти позову заперечив з огляду на його безпідставність.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд, з урахуванням поданої представником позивача заяви від 29.12.2009 року про зміну підстав позову, припиняє провадження у справі № 17/2843 в частині позовних вимог про стягнення 13750 грн. основної заборгованості, і повністю задовольняє позов в частині стягнення інфляційних та 3 % річних з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між сторонами виникли на підставі усної домовленості, за умовами якої позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 25 705 грн., що підтверджується видаткової накладної № Б-00000025 від 05.02.2008 року (а.с.12).

За загальним порядком укладання господарських договорів, вони викладаються у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів (стаття 181 Господарського кодексу України).

Правочин згідно зі статтею 205 Цивільного кодексу України може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Оскільки ТОВ «Будукрінвест»поставило двуокис титана SUM TITAN R-204 (товар), а ПП КВТФ «Колор»прийняло його, суд приходить до висновку про існування між сторонами договірних відносин, а отже виникнення у сторін цивільних прав і обов’язків (стаття 11 Цивільного кодексу України).

За змістом статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

За правовою природою дана угода є договором поставки і відповідає вимогам статті 712 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Загальні умови виконання господарських зобов’язань визначені статтею 193 Господарського кодексу України, згідно з якою суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначена стаття узгоджується з приписами статті 526 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом статей 599 та 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання, яке припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Стаття 663 Цивільного кодексу України передбачає, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

В силу статті 664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару, а покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (стаття 692 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи і підтверджено позивачем, він свої зобов’язання виконав, поставивши відповідачу двуокис титана SUM TITAN R-204 на загальну суму 25 705 грн., що підтверджується видатковою накладною № Б-00000025 від 05.02.2008 року.

Відповідач свої зобов’язання по оплаті виконав частково, сплативши позивачу 5705 грн. (платіжне доручення № Б-00000373 від 14.08.2008 року).

В подальшому сторонами були укладені угоди: № 5 від 29 жовтня 2009 року про зарахування зустрічних однорідних вимог в сумі 6250 грн. (а.с.65) та № 2 від 19 листопада 2009 року про зарахування зустрічних однорідних вимог в сумі 13750 грн. (а.с.67), тому суд з урахуванням твердження позивача про погашення відповідачем суми боргу на підставі пункту 11 частини 1 статті 80 ГПК України припиняє провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення 13750 грн. у зв’язку з відсутністю предмета спору в цій частині.

За змістом статті 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання. Сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свого обов'язку, повинна своєчасно повідомити про це другу сторону. У разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту. Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок (стаття 538 Цивільного кодексу України).

Сторонами була визначена умова продажу - попередня оплата, тому в даних правовідносинах моментом виконання зобов’язання є момент передачі товару відповідачу, отже з моменту передачі товару у позивача виникло право вимагати виконання відповідачем своїх зобов’язань по оплаті товару, а строк виконання відповідачем зобов’язання по оплати позивачу за поставлений товар настав з моменту отримання ним товару –05.02.2008 року, а в разі його неоплати, позивач має право нараховувати 3% річних та інфляційні за невиконання грошового зобов’язання за весь час прострочення, нараховуючи їх з 06.02.2008 року по 18.11.2009 року (визначено позивачем) на заборгованість в залежності від етапів її оплати.

Позивач користуючись своїм правом нараховує 3 % річних та інфляційні за накладною з урахуванням їх часткової оплати та часткового повернення, встановив три періоди:

-          з 06.02.2008 по 13.08.2008 на суму 25705 грн.;

-          з 14.08.2008 по 24.09.2009 на суму 20000 грн.;

-          з 25.09.2009 по 18.11.2009 на суму 13750 грн.

Суд перевіривши порядок нарахування позивачем 3% річних в сумі 1 132,62 грн. за відповідні періоди, встановив правильність їх нарахування, тому задовольняє позов в цій частині.

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Кількість днів простроченняЗагальна сума процентів

06.02.2008 - 13.08.200825 705190401,42

(25 705*3%*190/365)

14.08.2008 - 24.09.200920 000407669,04

(20 000*3%*407/365)

25.09.2009 - 18.11.200913 7505562,16

(13 750*3%*55/365)

Суд перевіривши порядок нарахування позивачем інфляційних в сумі 5276,33 грн. за відповідні періоди, встановив неправильність їх нарахування (після перерахунку –6351,24 грн.), але оскільки позивач просить стягнути 5276,33 грн., то задовольняє позов в цій частині.

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Середній індекс інфляції за період Інфляційне збільшення суми боргу

06.02.2008 - 13.08.200825 7051,1173 007,49

14.08.2008 - 24.09.200920 0001,1613 220

25.09.2009 - 30.10.200913 7501,009123,75

З урахуванням викладеного, відповідно до обставин справи, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача 6408,95 грн., з яких: 5276,33 грн. інфляційних та 1 132,62 грн. - 3 % річних.

На підставі статті 49 ГПК України з відповідача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати - по сплаті державного мита в сумі 202,17 грн. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись пунктом 11 частини першої статті 80, статтями 49, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ: 1. Провадження у справі № 17/2843 в частині позовних вимог про стягнення 13750 грн. основної заборгованості - припинити. 2. Позов про стягнення 6408,95 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємства комерційно виробничо-технічної фірми «Колор»(м. Черкаси, вул. Сурікова, буд. 12-А, код ЄДРПОУ 14186563) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Будукрінвест»(м. Суми, вул. Харківська, буд. 122, р/р 26000012450000 в СФ АКІБ «УкрСиббанк», МФО 337814, код ЄДРПОУ 33525885) –5276,33 грн. інфляційних та 1 132,62 грн. - 3 % річних, в рахунок відшкодування витрат зі сплати державного мита 202,17 грн. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня прийняття.

Суддя           С.С.Боровик

Повний текст рішення оформлений та підписаний 11.02.2010 року.