Рішення № 9440015, 05.02.2010, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" лютого 2010 р. Справа № 05/2998

Господарський суд Черкаської області у складі: головуючого - судді Швидкого В.А., при секретарі судового засідання Холодній Л.В., за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 - особисто;

від відповідача: Шукліна Г.В. - за довіреністю;

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом суб"єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1

до кредитної спілки "Фортеця"

про стягнення 35258,27 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Суб"єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1 (далі за текстом позивач) заявлено позов до кредитної спілки "Фортеця" (далі за текстом відповідач) про стягнення 28470,00 грн. заборгованості по оренній платі за договором оренди нежитлового приміщення від 15.12.2008 за період з 15.02.2009 по 14.07.2009, 1246,40 грн. інфляційних нарахувань, 3% річних у сумі 1254,28 грн. та 3301,50грн. пені.

Позовні вимоги мотивовано наступним.

15.12.2008 між сторонами укладено договір № 1 оренди приміщення № 4 загальною площею 50,0 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (далі за текстом Договір).

Відповідно до п.п. 5.1, 5.2 Договору, розмір орендної плати встановлено в еквіваленті 800 доларів США за курсом Національного банку України, та сплачується наперед на поточний рахунок орендодавця не пізніше 1-го числа кожного місяця, або ж готівкою на тих же умовах.

15.12.2008 між сторонами складено акт про здачу-прийняття приміщення.

Як стверджує позивач, за період з 15.12.2008 по 15.12.2009 позивач сплатив орендну плату у сумі 5976 грн., що підтверджується квитанцією № 259951

24.01.2009 відповідач сплатив частину орендної плати у сумі 2600 грн., про що свідчить квитанція № 3259954.

27.02.2009 відповідач сплатив другу частину орендної плати за період 15 січня-15 лютого 2009 року у сумі 3600 грн., що підтверджується квитанцією 259957.

Всього відповідач здійснив розрахунки по орендній платі за період з 15 грудня 2008 року по 15 лютого 2009 року.

Станом на 01.12.2009 заборгованість відповідача по орендній платі становить 4407,95 грн. доларів США за курсом Національного банку України на день оплати, та в гривневому еквіваленті становить 31456,09 грн. При цьому позивач просить зменшити вказану суму на 2000 грн., тобто на вартість переданого їй відповідачем сейфу.

Крім орендної плати, позивач просить стягнути з відповідача 1246,40 грн. інфляційних нарахувань, 1254,28 грн. 3 % річних та 3301,50 грн. пені, а всього 35258,27грн.

Відповідач позов не визнав. Свої заперечення мотивує наступним.

Пунктом 5.1 Договору, виходячи із його змісту, не встановлена орендна плата, що повинна сплачуватися як еквівалент 800 доларів США на день розрахунку. Розмір орендної плати становить 5986,00 грн.

Посилання позивача на те, що відповідач визнав розмір позовних вимог в гарантійному листі № 1178 від 14.07.2009 та акті про надання послуг від 09.01.2009 необгрунтовані та не підтверджені відповідними доказами, оскільки при огляді завірених підписами позивача гарантійного листа та акта про надання послуг однозначно прослідковується невідповідність підписів голови правління ОСОБА_3 оригіналу підпису, який зокрема міститься на договорі оренди від 15.12.2008.

Крім того, підписи, що містяться на гарантійному листі № 1178 від 14.07.2009 та акті про надання послуг від 09.01.2009 завірені печаткою відокремленого підрозділу № 26 відповідача, а не печаткою самого відповідача.

Відповідно до Закону України «Про кредитні спілки», Статуту та Положення про діловодство відповідача, підпис голови правління завіряється печаткою відповідача, а не його відокремлених підрозділів.

Договором не встановлено такого забезпечення виконання зобов»язань сторін як пеня, оскільки зазначений договір не містить жодного застереження про таке забезпечення.

Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені за прострочення грошового зобов»язання є необгрунтованими та задоволенню не підлягають.

Використані індекси інфляції не підтверджені позивачем офіційними даними у відповідності до чинного законодавства України, а тому не повинні прийматися до уваги, а грошові суми інфляційних втрат, обчислені позивачем на підставі таких не підтверджених показників є безпідставними, необгрунтованими та задоволенню не підлягають. Крім того, при розрахунку інфляційних нарахувань позивачем за основу приймається саме еквівалент 800 доларів США, а не ціна договору у гривнях України.

Офіційний індекс інфляції, що розраховується Державним комітетом статистики, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці, тобто зменшення купівельної спроможності гривні, а не іноземної валюти.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення.

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України та ст. 526 ЦК України, суб"єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов"язання належним чином відповідно до закону, умов договору.

Згідно з ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов»язки виконуються в межах, встановлених договором або актами цивільного законодавства.

Цивільний обов»язок є вимогою певної поведінки особи, відповідно до умов договору, закону або іншим нормам цивільного права.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксовано в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялись сторони.

Сторони не заперечують про наявність між ними правочину, вчиненого у письмовій формі.

Разом з тим, кожна із сторін по-своєму тлумачить зміст п.5.1 Договору, яким встановлено розмір орендної плати. Так, позивач вважає, що слід виходити із еквіваленту 800 доларів США на день внесення чергового платежу. Відповідач вважає, що орендна плата становить 5986,00 грн. на місяць.

Відповідно до ч. 1 ст. 212 ЦК України особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов»язків обставиною, щодо якої невідомо настане вона чи ні (відкладальна обставина).

В даному випадку дія правочину пов»язана з настанням певних обставин, що впливають на прийняття чи виконання цього правочину. При цьому вказана обставина (подія) має відповідати двом вимогам: 1) вона ще має настати в майбутньому; 2) щодо неї точно невідомо, настане вона чи ні.

Тому, сторони можуть встановити розмір орендної плати у відповідності до курсу долару США на день внесення орендної плати.

Якщо виявлення особи, яка вчинила правочин, виражене нечітко, слід використовувати будь-які обставини, що можуть надати можливість з»ясувати відповідність волевиявлення дійсній волі учасника (учасників правочину).

Встановлюючи розмір орендної плати, сторони записали у п. 5.1 Договору фразу «на день розрахунку еквівалент 800 доларів США по курку НБУ». 24.01.2009 відповідач частково вніс орендну плату у сумі 2600,00 грн. На квитанції зроблена відмітка, що борг становить 3560,00 грн. за курсом НБУ 7,70 грн. за 1 долар США. Тому суд вважає, що, встановлюючи розмір орендної плати, сторони виходили з того, що вона становить 800 доларів США на день внесення, тобто станом на 1 число кожного місяця (п.5.2 Договору).

Позивач просить суд стягнути заборгованість по орендній платі за період з 15.02.2009 по 14.07.2009.

14.07.2009 відповідач, за підписом голови правління, надав позивачу гарантійний лист, в якому визнав борг по орендній платі у сумі 28700,00 грн. та гарантував його погашення у строк до 01.10.2009.

Виходячи з курсу долара США за період з 15.02.2009 по 14.07.2009, відповідач зобов»язаний був сплатити орендну плату у сумі 31456,09 грн. При цьому, позивач просить зменшити суму основного боргу на 2000,00 грн., що становить вартість переданого відповідачем позивачу сейфу. Крім того, в судовому засіданні встановлено, що позивач не врахувала платежів на суму 2500,00 грн., зроблених відповідачем 30.06.2009 (квитанції № 259961, № 259901), проти чого позивач не заперечує.

Таким чином, сума заборгованості відповідача по орендній платі становить 26956,09 грн. (31456,09 2000-2500).

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов”язання, на вимогу кредитора зобов”язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач, посилаючись на вищевказану норму, просить суд стягнути 1246,40 грн. інфляційних нарахувань та 1254,28 грн. 3 % річних. Розрахунок вказаних сум зроблено вірно.

Позивач також просить стягнути з відповідача пеню у сумі 3301,50 грн. Позов в цій частині задоволенню не підлягає.

Пунктом 9.1 Договору передбачена відповідальність відповідача за порушення своїх зобов»язань, визначену цим Договором, та чинним в Україні законодавством.

Згідно з пунктом 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов"язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачений законом або договором.

Згідно з ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов"язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов"язання мало бути виконано.

Згідно з Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1).

Договором не передбачена відповідальності відповідача у вигляді пені, що слід вважати про відсутність згоди сторін на стягнення такоїх штрафної санкції.

Керуючись ст. ст. 49, 82, 85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з кредитної спілки "Фортеця", м. Черкаси, вул. Добровольського, 1, код 26261821, на користь суб"єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, 26956,09 грн. боргу, 1254,28 грн. 3 % річних, 1246,40грн. інфляційних нарахувань, 294,57 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову відмовити.

Суддя В.А.Швидкий