Рішення № 9439974, 02.02.2010, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

-------------------------------------------------------------------------------------------------------

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" лютого 2010 р.Справа №12/40

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарі Кадусі Н.В., за участю представників сторін: позивача Круглової О.Б. за довіреністю, відповідача не зявились, у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Черкаси, розглянувши справу за позовом дочірнього підприємства відкритого акціонерного товариства «Київхліб»Хлібокомбінат №11 до субєкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2 про стягнення 2256 грн. 34 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача, на підставі договору купівлі-продажу № 11544 від 10.10.2007 року, 1745 грн. 94 коп. основного боргу за поставлену продукцію, 99 грн. 64 коп. 3% річних, 410 грн. 76 коп. пені та відшкодування судових витрат.

У судовому засіданні представник позивача позов з підстав, викладених в позовній заяві, підтримала і просила суд задовольнити.

Відповідач письмовий відзив на позов не подав, проти позову не заперечував, явку свого представника в судове засідання не забезпечив. Відповідно до ст. 75 ГПК України суд розглянув справу без участі представника відповідача за наявними в справі матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд позовні вимоги задовольняє частково з наступних підстав.

10.10.2007 року сторонами укладено договір № 11544 купівлі-продажу хлібобулочних виробів, виробів довготривалого зберігання та кондитерських виробів, за умовами якого продавець (позивач) зобовязався продати товар, відповідно до замовлень покупця, а покупець (відповідач) прийняти у власність та своєчасно оплатити його. Відповідно до п. 4.3, 4.3.1., 4.3.2., 5.4. договору, графік поставки та умови оплати товару визначаються по окремим групам виробів та здійснюються у формі попередньої оплати, за несвоєчасну оплату товару відповідач зобовязаний сплатити позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення.

Згідно з товарно-транспортними накладними серій Х11 №5992 від 26.01.2008 р., №1289 від 31.01.2008 р., №7825 від 02.02.2008 р., №9510 від 09.02.2008 р., №10368 від 12.02.2008 р., №10793 від 14.02.2008 р. позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 1745 грн. 94 коп.

Поставка товару позивачем здійснена незважаючи на відсутність попередньої оплати товару відповідачем, що передбачено договором.

Відповідач зобовязання по оплаті поставленого товару згідно договору № 11544 від 10.10.2007 року не виконав.

Письмова вимога позивача від 06.11.2008 року №01-26/418 про сплату заборгованості і пені за поставлений товар відповідачем не отримана. Згідно з відміткою відділення поштового звязку, 10.11.2008 року була повернута на адресу позивача у звязку з відсутністю проживання адресата за вказаною адресою.

За умовами п. 7.6. вищевказаного договору відповідач зобовязаний був негайно повідомити позивача про зміну своєї юридичної та/або фактичної адреси. В разі, коли фактичне місцезнаходження юридичної особи учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, свого контрагента за договором, то всі наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Відповідно Наказу Міністерства транспорту та зв'язку, від 08.12.2009, № 1267 «Про затвердження Змін до Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів», п. п. 4.1.4. Нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку) між іншими населеними пунктами різних областей України - Д+5, пріоритетної - Д+4, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 1, 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення.".

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу (далі ЦК) України, підставою виникнення цивільних прав та обовязків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобовязання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

Відповідно до ст. 599 ЦК України, зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Частиною першою ст. 693 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобовязання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 4 ст. 538 ЦК України якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.ст. 611, 625 ч. 1 ЦК, 216 ГК України, неможливість виконання зобовязання не звільняє сторони від обовязку виконати зобовязання в натурі, порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій.

Згідно п. 6 ст. 232 Господарського Кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з ст. 625 ч. 2 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наявність і розмір невиконаного спірного грошового зобовязання відповідачем допустимими доказами не спростовано, тому ця заборгованість підлягає стягненню в судовому порядку.

Вимоги позивача про стягнення пені та 3% річних, відповідає п. 5.4. договору, ст.ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”, ст. 231 п. 6 ГК України, ст. 625 ч. 2 ЦК України, розрахунок розміру 3% річних здійснено правильно. Разом з тим, розрахунок розміру пені здійснено неправильно. Розмір пені за шість місяців від дня виникнення зобовязання (предявлення вимоги + 7 днів), за розрахунком суду складає 208 грн. 67 коп. і в такому розмірі теж підлягає задоволенню.

Судом, відповідно до ст. 22 ГПК України, було запропоновано сторонам подати докази в обґрунтування позову і заперечень проти нього, брати участь в засіданнях суду, вони своїми правами скористались на свій розсуд, подали всі наявні у них докази і на їх підставі судом прийнято рішення у справі.

Відповідно до ст.ст. 33 ч. 1, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, обставини справи повинні підтверджуватись лише належними і допустимими доказами.

З урахуванням викладеного, відповідно до умов договору та вимог законодавства позовні вимоги суд визнає обґрунтованими, доказаними і їх задовольняє частково.

На підставі статті 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати - сплачене державне мито в розмірі 102 грн. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а всього 338 грн.

Керуючись ст.ст. 49, 82-84 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з субєкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2, інд. 19715, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь дочірнього підприємства відкритого акціонерного товариства «Київхліб»Хлібокомбінат №11, інд. 02093, м. Київ, вул. Бориспільська, 24, р/р 26006410122866 Києвська регіональна філія ВАТ КБ «Хрещатик», МФО 300830, код ЄДРПОУ 00376353 1745 грн. 94 коп. основного боргу, 99 грн. 04 коп. 3% річних, 208 грн. 67 коп. пені, 338 грн. судових витрат.

В решті позову в частині стягнення пені на суму 202 грн. 09 коп., - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня його прийняття.

Суддя В.М. Грачов