Рішення № 9439945, 02.02.2010, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

-------------------------------------------------------------------------------------------------------

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" лютого 2010 р.                                         м. Черкаси                                        Справа №17/3056

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Боровика С.С. з секретарем судового засідання Вініченко О.Б., за участю представників сторін:

позивача –Гурова Г.В. - по довіреності,

відповідача –не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 17/3056

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «ДОЛЬЧЕ ВІТА»

дотовариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Лєко»

простягнення 17193,81 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «ДОЛЬЧЕ ВІТА»(далі-позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Лєко»(далі-відповідач) 17193,81 грн. заборгованості, з яких: 13121,04 грн. основної заборгованості, 506,12 грн. пені, 2230,57 грн. штрафу (17%), 27,58 грн. інфляційних, 74,07 грн. - 3% річних та проценти за користування чужими коштами - 1234,43 грн.

Підставою позову, на думку позивача, є невиконання відповідачем зобов’язань по оплаті вартості поставленого товару згідно договору дистрибуції № 839-Д-10 від 06 липня 2009 року.

У судових засіданнях 24.12.2009 року та 02.02.2010 року представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, та просив позов задовольнити з урахуванням поданої ним заяви від 24.12.2009 року про зменшення розміру позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача 14963,24 грн., з яких: 13121,04 грн. основної заборгованості, 506,12 грн. пені, 27,58 грн. інфляційних, 74,07 грн. - 3% річних та проценти за користування чужими коштами - 1234,43 грн., на вимогу суду надали витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, в якому зазначено, що станом на 15.12.2009 року місцезнаходження відповідача: (м. Черкаси, вул. Добровольського, буд. 6, кв. 73).

На зазначену адресу відповідача тричі направлялись ухвали суду: від 08.12.2009 року про порушення провадження у справі, від 24.12.2009 року та від 18.01.2010 року про відкладення розгляду справи, якими відповідач був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, проте він без поважних причин в судові засідання 24.12.2009 року, 18.01.2010 року та 02.02.2010 року не з’явився, проти позову не заперечував, відзив на позов та витребувані документи до дня судового засідання суду не надав, що не перешкоджає розгляду справи по суті відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України у його відсутності та за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд, з урахуванням поданої представником позивача заяви від 24.12.2009 року про зменшення розміру позовних вимог, задовольняє позов частково з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між сторонами виникли на підставі договору дистрибуції № 839-Д-10 від 06 липня 2009 року (а.с.5-11), за умовами пункту 1.1 якого позивач (підприємство) зобов’язується передати, а відповідач (дистриб’ютор) прийняти, оплатити та здійснити реалізацію продукції на умовах та в строки передбачені даним договором.

Ціна, асортимент та кількість продукції, що передається, зазначаються в специфікаціях та/чи накладних, що є невід’ємними частинами даного договору. Договір на підставі пункту 9.1 діє на протязі року –до повного його виконання.

Зазначені договірні відносини по своїй суті мають ознаки договору поставки, за яким продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 712 Цивільного кодексу України).

Загальні умови виконання господарських зобов’язань визначені статтею 193 Господарського кодексу України, згідно з якою суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначена стаття узгоджується з приписами статті 526 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом статей 599 та 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання, яке припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Крім того, в силу статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За твердженням позивача, він на виконання умов договору дистрибуції № 839-Д-10 від 06 липня 2009 року поставив відповідачу товар на загальну суму 32247,84 грн., що підтверджується видатковими накладними № Д-00026491 від 13.08.2009 року на суму 22574,64 грн. та № Д- 00028423 від 27.08.2009 року на суму 9673,20 грн. (а.с.12-13).

Як встановлено статтею 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Сторони в пункті 4.5. договору встановили, що розрахунок за продукцію відповідач зобов’язаний провести не пізніше 21 календарних днів з моменту отримання продукції. Датою отримання продукції вважається дата зазначена в накладних.

Таким чином, відповідач повинен був оплатити поставлений товар по видатковій накладній №Д-00026491 від 13.08.2009 року - до 03.09.2009 року, № Д- 00028423 від 27.08.2009 року –до 17.09.2009 року. Проте, як встановлено судом і підтверджено позивачем, відповідач свій обов’язок по оплаті за поставлений товар виконав частково, розрахувався з позивачем в сумі 19126,80 грн.

Таким чином, враховуючи часткову сплату відповідачем за поставлений товар, заборгованість відповідача складає 13121,04 грн., тому суд задовольняє позов в цій частині повністю.

В силу вимог частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачена цією статтею сплата суми боргу за грошовим зобов’язанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само трьох процентів річних з простроченої суми, здійснюється незалежно від тієї обставини, чи був передбачений договором відповідний захід відповідальності.

Крім того, в силу статті 536 Цивільного кодексу України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов’язаний сплачувати проценти. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства. Пунктом 10.4 договору сторонами встановлені проценти в розмірі 50 % річних.

Згідно з пунктом 1 статті 199 Господарського кодексу України та пунктом 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Зазначені статті узгоджуються з приписами пункту 10.2.1., згідно з яким у випадку прострочення розрахунків за продукцію відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, а у випадку затримки оплати більш, ніж на 30 днів з моменту закінчення терміну, зазначеного в пункті 4.5 договору, відповідач сплачує штраф у розмірі 17% від несплаченої за договором суми.

Сторонами було визначено строки та порядок оплати за поставлений товар, тому суду необхідно встановити, коли у позивача виникло право вимагати виконання відповідачем своїх зобов’язань по оплаті, коли у відповідача настав строк (термін) виконання обов’язку по оплаті за отриманий товар, і відповідно з якого моменту необхідно нараховувати 3% річних, інфляційні, 17% штрафу, 50% річних за користування коштами та пеню за невиконання грошового зобов’язання за весь час прострочення.

Суд вважає, що нараховувати 3% річних, інфляційні, 50% річних за користування коштами та пеню по накладній № Д-00026491 від 13.08.2009 року необхідно з 04.09.2009 року, по накладній № Д- 00028423 від 27.08.2009 року - з 18.09.2009 року.

Суд перевіривши порядок нарахування позивачем 3% річних в сумі 74,07 грн. за відповідні періоди, встановив неправильність їх нарахування (після перерахунку –72,98 грн.), тому задовольняє позов в цій частині частково в сумі 72,98 грн., в іншій частині позову про стягнення 3% річних суд відмовляє за необґрунтованістю.

№ накладноїСума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів

Д-000264913447,8404.09.2009-20.11.2009783 %22,10

(3447,84*3%*78днів/365)

Д-000284239673,2018.09.2009-20.11.2009643 %50,88

(9673,20*3%*64днів/365)

Суд перевіривши порядок нарахування позивачем інфляційних в сумі 27,58 грн., встановив неправильність їх нарахування (після перерахунку –290 грн.), але оскільки позивач просить стягнути інфляційні в сумі 27,58 грн., то задовольняє позов в цій частині.

№ накладноїСума боргу (грн.)Період заборгованостіСередній індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргу

Д-000264913447,8404.09.2009-20.11.20091.02896.54

Д-000284239673,2018.09.2009-20.11.20091.020193.46

Суд перевіривши порядок нарахування позивачем 50% річних за користування коштами в сумі 1234,43 грн., встановив неправильність їх нарахування (після перерахунку –368,40 + 848,06 = 1216,46 грн.), тому задовольняє позов в цій частині частково в сумі 1216,46 грн., в іншій частині позову про стягнення 50% річних за користування коштами суд відмовляє за необґрунтованістю.

№ накладноїСума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів

Д-000264913447,8404.09.2009-20.11.20097850%368,40

(3447,84*50%*78днів/365)

Д-000284239673,2018.09.2009.-20.11.20096450%848,06

(9673,20*50%*64днів/365)

Суд перевіривши порядок нарахування позивачем пені в сумі 506,12 грн., встановив неправильність її нарахування (після перерахунку –499,07 грн.), тому задовольняє позов в цій частині частково в сумі 499,07 грн., в іншій частині позову про стягнення пені суд відмовляє за необґрунтованістю.

№ накладноїСума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення

Д-000264913447,8404.09.2009-20.11.20097810,25 %0,0562%151,14

(3447,84*78*0,0562/100)

Д-000284239673,2018.09.2009.-20.11.20096410,25 %0,0562%347,93

(9673,20*64*0,0562/100)

З урахуванням викладеного, відповідно до обставин справи, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача 14937,13 грн., з яких: 13121,04 грн. основної заборгованості, 499,07 грн. пені, 27,58 грн. інфляційних, 72,98 грн. - 3% річних та 1216,46 грн. процентів за користування чужими коштами.

На підставі статті 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог (з урахуванням штрафу, який позивач просив не стягувати з відповідача) - сплачене державне мито в сумі 171,68 грн. та 235,64 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись статтями 49, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ: Позов задовольнити частково. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Лєко»(м. Черкаси, вул. Добровольського, буд. 6, кв.73, п/р 2600030425301 в ЗАТ «Комерц банк «Кредит-Дніпро», МФО 305749, код ЄДРПОУ 36446314) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «ДОЛЬЧЕ ВІТА»(м. Київ, Бориспільське шосе, буд. 7Б, р/р 2600403255 в АБ «Кліринговий дім», МФО 300647, код ЄДРПОУ 33631780) –13121,04 грн. основної заборгованості, 499,07 грн. пені, 27,58 грн. інфляційних, 72,98 грн. - 3% річних, 1216,46 грн. процентів за користування чужими коштами, в рахунок відшкодування витрат зі сплати державного мита 171,68 грн. та 235,64 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня прийняття.

Суддя С.С.Боровик

Повний текст рішення оформлений та підписаний 02.02.2010 року.