ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
____________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"28" квітня 2010 р. Справа № 57/71-10
вх. № 3825/4-57
Суддя господарського суду
при секретарі судовогозасідання
за участю представників сторін:
позивача - Стопка В.В., дов. від 19.04.2010 року;
відповідача - не з'явився;
3-ї особи не з'явився;
розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бонс", м. Харків
до Харківська міська рада, м. Харків 3-я особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Інспекцієя державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області, м. Харків
про визнання права власності
ВСТАНОВИВ:
Позивач – ТОВ «Бонс» звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Харківської міської ради (відповідача) про визнання за позивачем права власності на нежитлові будівлі: а саме готель з кафе літ «Б-3», загальною площею 655,2 кв.м та господарські будівлі літ. «В-1» площею, 29,1 кв.м та літ. «Г-1» площею 5,1 кв.м. по пр. Тракторобудівників, 69-Б у м. Харкові.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 23 квітня 2010 року прийнято вказану позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 28 квітня 2010 р. о 09:30 год. Окрім того, вказаною ухвалою суду залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Інспекцію ДАБК у Харківській області
Відповідач у призначене судове засідання свого представника не направив, проте, через канцелярію суду надав відзив на позов, в якому проти позову заперечує та просить суд розглядати справу за наявними матеріалами та без участі представника відповідача.
Через канцелярію господарського суду Харківської області третьою особою -Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області надано пояснення (вх. № 9230 від 26.04.2010 року), які судом розглянуті та долучені до матеріалів справи. В вказаних поясненнях третя особа (ІДАБК у Харківській області) зазначає, що позивач здійснив будівництво нежитлових приміщень – літ «Б-3», загальною площею 655,2 кв.м та господарські будівлі літ. «В-1» площею, 29,1 кв.м та літ. «Г-1» площею 5,1 кв.м. по пр. Тракторобудівників, 69-Б у м. Харкові. Посилаючись на ст.. 331 , 376, Цивільного кодексу України, просить суд розглянути справу за відсутністю третьої особи відповідно до вимог діючого законодавства.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги, підтримав та наполягав на їх задоволенні.
Відповідач та третя особа правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористались, процесуальне право на участь у судовому засіданні не реалізували.
Присутній в судовому засіданні 28 квітня 2010 року позивач вважає за можливе розглянути справу по суті в даному судовому засіданні без участі представників відповідача та третіх осіб.
З’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позов, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.
Відповідно до свідоцтва про право власності від 06 лютого 2004 року Товариству з обмеженою відповідальністю «БОНС» (позивачу) належить нежитлова будівля літ. «А-1» загальною площею 307,6 кв.м, що розташована в місті Харкові по пр. Тракторобудівників за № 69-Б.
27 квітня 2005 року, на підставі рішення ХХV сесії Харківської міської ради ІV скликання від 06.10.2004 року № 153/04 «про припинення та надання в користування земельних ділянок юридичним та фізичним особам», між Харківською міською радою Харківської області (далі –відповідач) та ТОВ «БОНС» (далі - позивач) укладено договір оренди землі, що зареєстрований у Харківській регіональній філії Державного підприємства “Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах” в державному реєстрі земель за № 7597/05 від 27 квітня 2005 року, у відповідності до умов якого позивачу надано земельну ділянку площею 0,2179 га для експлуатації та обслуговування кафе з магазином продовольчих товарів та літнім майданчиком.
Як зазначає позивач, у 2010 на орендованій земельній ділянці за допомогою спеціалізованої будівельної організаціі, були побудовані нежитлові будівлі: а саме готель з кафе літ. «Б-3», загальною площею 655,2 кв.м. та господарські будівлі літ. «В-1», площею 29,1 кв.м та літ. «Г-1» площею 5,1 кв.м.
Харківським міським бюро технічної інвентаризації були виготовлені технічні паспорти на нежитлову будівлю (готель, кафе) літ. «Б-3», загальною площею 655,2 кв.м. та господарські будівлі літ. «В-1», площею 29,1 кв.м та літ. «Г-1» площею 5,1 кв.м.
Відповідно до технічного висновку, здійсненого ТОВ „Пропроект” ліц. Серії АВ № 356890 про стан будівельних конструкцій та можливості подальшої експлуатації нежитлових споруд за адресою: м. Харків, пр. Тракторобудівників, 69-Б у м. Харкові від 2010 року, - технічний стан будівельних конструкцій даної нежитлової будівлі забезпечує несучу здатність, достатню для безпечної і надійної експлуатації; Дефектів, пошкоджень будівельних конструкцій не виявлено; подальша експлуатація за її функціональним призначенням можлива та відповідає архітектурним, пожежним та санітарним нормам та може використовуватись за цільовим призначенням.
Таким чином, новостворене нерухоме майно відповідає всім державним будівельним, пожежним, санітарно-епідеміологічним нормам і не порушує права інших осіб. Об’єкт будівництва придатний для подальшої експлуатації за призначенням.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам суд виходить із наступного.
Цивільний кодекс України виділяє декілька способів набуття права власності.
Згідно ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, а відповідно до ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України, ст.ст. 20, 144, 147 Господарського кодексу України майнові права суб’єкта господарювання права підлягають захисту, в тому числі шляхом їх визнання.
Так, відповідно до ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності, зокрема, є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
За приписами ст. 317 цього Кодексу власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Отже, в даному випадку підтвердження в суді права власності, що складає предмет спору, здійснюється, зокрема, шляхом підтвердження фактів, що свідчать про володіння спірним майном на праві власності.
При цьому, якщо майно знаходиться у володінні позивача, його право на майно захищається презумпцією правомірності фактичного володіння.
Суд зазначає про те, що згідно ст. 3 Конституції України, згідно якої людина, її життя і здоров’я, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю; ст. 41 Конституції України, відповідно до якої кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, у тому числі це стосується і нерухомого майна; право власності набувається у порядку, визначеному законом; ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року №475/97-ВР, кожна фізична особа або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Ст. 319 Цивільного кодексу України передбачено, що власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений в його здійсненні.
Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю. Право власності набувається в порядку, визначеному законом. Право власності є непорушним.
Відповідно до ст.ст. 331, 332, 376 Цивільного кодексу України, право власності на створене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди та інше) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна), якщо створення, переробка майна відповідає діючому законодавству, будівельним нормам та правилам. Відповідно, власник який збудував нерухоме майно, має право на реєстрацію прав власності на нерухоме майно.
Відповідно до ч.1, ч. 2 ст. 182 Цивільного кодексу України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість і правочинів щодо нерухомості є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" відповідна державна реєстрація - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень.
Пунктом 1 частини першої статті 4 цього Закону визначено, що обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, що знаходиться на території України, фізичних та юридичних осіб, держави, територіальних громад, іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав, зокрема, право власності на нерухоме майно.
Відповідно до ст. ст. 18, 19 Закону України від 01.07.2004 року №1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" (далі - Закон), підставою для державної реєстрації прав, що посвідчують виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно, є рішення суду про право власності на нерухоме майно, що набрало законної сили.
У відповідності з п.5 Прикінцевих положень зазначеного Закону, до створення єдиної системи органів реєстрації прав, а також до формування Державного реєстру прав у складі державного земельного кадастру реєстрація об'єктів нерухомості проводиться комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації.
Порядок оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна передбачено Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 року №7/5.
Відповідно до п.1, п.п.1.3 вказаного Положення до прийняття Верховною радою України та набрання чинності Законом України про державну реєстрацію прав на об'єкти нерухомого майна бюро технічної інвентаризації здійснюють реєстрацію прав власності на нерухоме майно.
Відповідно до п.1.3 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 07.02.2002 року N 7/5 (далі - Тимчасове положення), державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно здійснюють підприємства бюро технічної інвентаризації (далі - БТІ) у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць.
Відповідно до п. 1.4 Тимчасового положення, державна реєстрація прав власності на нерухоме майна - це внесення запису до Реєстру власності на нерухоме майно у зв'язку з виникненням, існуванням або припиненням права власності на нерухоме майно, що здійснюється БТІ за місцезнаходженням об'єктів нерухомого майна на підставі право встановлювальних документів коштам особи, що звернулася до БТІ.
Підставою для проведення державної реєстрації прав власності на нерухоме майно відповідно до п. 10 додатку № 1 до Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно , затвердженого наказом Міністерства юстиції №7/5 від 07.02.2002 року є рішення судів , третейських судів про визнання права власності на об’єкти нерухомого майна, про встановлення факту права власності на об’єкти нерухомого майна , про передачу безхазяйного нерухомого майна до комунальної власності.
Відповідно до ст.ст. 319, 320 Цивільного кодексу України власники самостійно здійснюють право власності, виконують будь які дії по відношенню до свого майна, що не суперечать Закону. Визнання права власності на нежитлове приміщення необхідне для подальшого здійснення позивачем підприємницької діяльності та не порушує права інших осіб.
Відповідно до ст.33 Господарського процесуально кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога стосовно визнання за позивачем права власності на нежитлову будівлю – готель з кафе літ. «Б-3», загальною площею 655,2 кв.м. та господарські будівлі літ. «В-1», площею 29,1 кв.м та літ. «Г-1» площею 5,1 кв.м по пр. Тракторобудівників, 69-Б у місті Харкові правомірна та обґрунтована, така, що підтверджена належними доказами, тому підлягає задоволенню.
Приймаючи до уваги, що позивач не наполягає на стягненні з відповідача судових витрат, відповідно до ст. 49 ГПК України суд вважає, що витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу слід покласти на позивача.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 41, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 20, 144, 147 Господарського кодексу України, п.2 ст. 331, ст.ст. 182, 319, 320, 331, 332, 392 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 33, 43, 47-49, 82-85 ГПК України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «БОНС», ідентифікаційний код 22661073 (пр. Тракторобудівників, буд. 89, кв. 52, м. Харків, 61123), право власності на нежитлові будівлі: а саме готель з кафе літ «Б-3», загальною площею 655,2 кв.м та господарські будівлі літ. «В-1» площею, 29,1 кв.м та літ. «Г-1» площею 5,1 кв.м. по пр. Тракторобудівників, 69-Б у м. Харкові.
Суддя
Рішення оформлено згідно з вимогами ст. 84 ГПК України
та повний текст рішення підписано 28 квітня 2010 року
справа № 57/71-10
Судове рішення № 9439747, Господарський суд Харківської області було прийнято 28.04.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 57/71-10. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: