Рішення № 9439698, 26.04.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" квітня 2010 р. Справа № 55/56-10

вх. № 2314/5-55

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Мазоренка В.Д

відповідача - не з"явився.

розглянувши справу за позовом Приватного підприємства "Чарлі", м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Титан", м. Мерефа

про стягнення 16128,88 грн.

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Чарлі", м.Харків, звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Титан", м.Мерефа, 15701.85 грн суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, 427,03 грн. 3% річних та судових витрат, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач порушив умови усної домовленості та неналежним чином виконав свої зобов"язання щодо оплати товару. Також позивач просить суд вжити заходи до забезпечення позову шляхом накладання арешту на грошові коти відповідача та заборони відповідачу вчиняти певні дії, а саме відкривати поточні рахунки в банківських установах.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 24 березня 2010 р. було прийнято вказану позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 13 квітня 2010 р.

Ухвалою заступника голови господарського суду від 13 квітня 2010 р., у зв"язку з відпусткою судді Гребенюк Н.В., справу № 55/56-10 було передано для подальшого розгляду судді Інте Т.В.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 13 квітня 2010 р. було відкладено розгляд справи на 26 квітня 2010 р.

Ухвалою заступника голови господарського суду від 26 квітня 2010 р., у зв"язку з великою навантаженістю судді Інте Т.В., справу № 55/56-10 було передано для подальшого розгляду судді Гребенюк Н.В.

26 квітня 2010 р. позивач в порядку ст. 22 ГПК України звернувся до суду з заявою про уточнення позовних вимог, в якій зазначив, що відповідачем було частково погашено суму основного боргу у розмірі 500 грн. 01.04.10 р., у зв"язку з чим сума основного боргу складає 14023,01 грн.

Вказані уточнення прийняті судом та розгляд справи продовжено з їх урахуванням.

Представник позивача у судовому засіданні підтримував уточнені позовні вимоги. На запитання суду вказував на те, що договір 104-Т/07 від 01.08.07 р. був помилково вказаний у витягах банку та вказаний договір між сторонами укладений не був.

Представник відповідача у призначене судове засідання не з'явився, документів, витребуваних ухвалою, суду не надав, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник позивача звернувся до суду з заявою про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Ця заява розглянута судом та задоволена як така, що не суперечить чинному законодавству.

У відповідності до ст.75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами з урахуванням уточнень поданих до позову.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши уповноваженого представника позивача, судом встановлено наступне.

Приватне підприємство "Чарлі", м. Харків, (позивач) згідно усної домовленності здійснило поставку товару Товариству з обмеженою відповідальністю "Титан", м. Мерефа(відповідач) на загальну суму 30053,37 грн., що підтверджується видатковими накладними № РН-0000174 від 01.11.07 р., № РН-0000181 від 14.11.07 р., РН-0000182 від 20.11.07 р., РН-0000190 від 27.11.07 р., РН-0000208 від 17.12.07 р., РН-0000001 від 10.01.08 р., РН-0000008 від 24.01.08 р., РН-0000012 від 06.02.08 р., РН-0000021 від 20.02.08 р., РН-0000041 від 24.03.08 р., РН-0000054 від 15.04.08 р., РН-0000073 від 19.05.08 р., РН-0000098 від 10.06.08 р., РН-0000129 від 14.07.08 р., РН-0000180 від 16.09.08 р., РН-0000181 від 19.09.08 р. та РН-0000214 від 30.10.08 р. Вказані накладні підписані обома сторонами та скріплені печатками, що свідчить про отримання вказаного товару з боку відповідача.

Відповідачем було здійснено часткову оплату товару на загальну суму 10312,42 грн., що підтверджується витягами банку від 12.02.08 р., від 19.02.08 р., від 18.03.08 р., від 28.05.08 р., від 12.11.08 р., від 28.11.08 р., від 15.12.08 р., від 23.03.09 р., від 19.05.09 р., від 25.08.09 р.

В графі "призначення платежу" вказаних витягів банку зазначено:"оплата за косметику согласно договору 104-Т/07 від 01.08.07 р."

У судовому засіданні 26.04.10 р. представник позивача вказував на те, що вказаний договір 104-Т/07 від 01.08.07 р. був помилково зазначений у витягах банку та вказаний договір між сторонами укладений не був.

Крім того, відповідачем було частково повернуто товар на суму 4217,94 грн., що підтверджується видатковими накладними(повернення) № ЦС-Нв-01963 від 03.02.09 р. та ЦС-Нв-02017 від 03.02.09 р., які підписані обома сторонами.

Відповідно до п. 2 ст. 530 ЦК України "якщо строк виконання боржником обов"язку не встановлений або визначений моментом, пред"явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь- який час. Боржник повинен виконати такий обов"язок у семиденний строк від дня пред"явлення вимоги, якщо обов"язок негайного виконання не випливає із договору або із актів цивільного законодавства".

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було відправлено листи(вих. № 3/03 від 03.03.09 р. та б/н від 16.04.09 р.) на адресу відповідача з вимогою погасити заборгованість. На доказ відправлення цих листів позивачем було надано до матеріалів справи поштові чеки.

Відповідачем було здійснено часткову оплату товару на суму 1000 грн., що підтверджується від 19.05.09 р. та від 25.08.09 р.

Таким чином, відповідач неналежним чином виконав свої зобов"язання щодо оплати товару, внаслідок чого у нього виникла забогованість на суму 14523,01 грн.(сума основного боргу) перед позивачем, що і стало підставою останньому для звернення до суду з відповідним позовом.

Після звернення позивача до суду, відповідачем було частково погашено суму боргу у розмірі 500 грн.

Позивач уточнив свої позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача 14023,01 грн. основного боргу, у зв"язку з чим провадження у справі в частині стягнення з відповідача 500 грн. основного боргу підлягає припиненню на підставі п.1-1 ст. 80 ГПК України, оскільки вказана сума була перерахована відповідачем під час судового провадження.

Відповідно до ст.526 Цивільного Кодексу України, зобов”язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Враховуючи наведене, позовна вимога в частині стягнення основного боргу у сумі 14023,01 грн. підлягає задоволенню, як правомірна та обгрунтована.

Згідно зі ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ч.1 ст. 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь- якій формі, якщо вимоги договору не встановлені законом.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов"язковим для виконання сторонами.

Ст. 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст.ст. 610,611 ЦК України, порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов"язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача інфляційних нарахувань у сумі 1178,84 грн. та 3% річних у сумі 427,03 грн. за прострочення виконання грошового зобов"язання підлягають задоволенню як правомірні(розрахунки перевірені судом та є вірними).

Розглянувши клопотання позивача про забезпечення позову шляхом накладання арешту на грошові кошти відповідача та заборони відповідачу вчиняти певні дії, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні вказаного клопотання, у зв”язку з необгрунтуванням і непідтвердженням належними доказами необхідністі такого забезпечення, а також недоведенням документально ним того, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

У відповідності зі статтями 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає необхідним витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на відповідача, з вини якого виник спір.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 526, ч.2 ст.530, 610, 611, ч. 2 ст. 625, ст. 629, ч.1 ст. 639 ЦК України, ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, п.1-1, ст.80, ст.ст.82-85 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Відмовити позивачу в задоволенні клопотання про забезпечення позову.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Титан", м. Мерефа(юридична адреса:62472, Харківська область, Харківський район, м. Мерефа, вул. Савченка, 20; фактична адреса: 61036 ,м. Харків, вул. Морозова, 7, код ЄДРПОУ 30588785, п/р № 26007805661700 в Харківській облдасній філії АКБ "Укрсоцбанку" м. Харкова, МФО 351005) на користь Приватного підприємства "Чарлі", м. Харків (м. Харків, вул. Полтавський шлях, 123, .код ЄДРПОУ 30289542, п/р № 2600212000986 в ХФ АКІБ "Правекс-банк", м. Харків, МФО 350493) 14023,01 грн. основного боргу, 1178,87 грн. інфляційних витрат, 427,03 грн. 3% річних, 161,28 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

В частині стягнення 500 грн. основного боргу провадження у справі припинити на підставі п.1-1 ст. 80 ГПК України.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Повний текст Рішення підписано 27 квітня 2010 року.