Рішення № 9439691, 26.04.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" квітня 2010 р. Справа № 39/14-10

вх. № 1698/2-39

Суддя господарського суду Швидкін А.О.

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Булижина І.В. дов.б/н від 01.04.10р.

розглянувши справу за позовом Первомайське ДП "Хімпром" м. Первомайський

до ТОВ "ПВХ-Хімром", м. Херсон

про розірвання договору та визнання права власності

ВСТАНОВИВ:

Позивач Первомайське державне підприємство «Хімпром» звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в який просить суд розірвати договір купівлі-продажу від 16.04.2009 року цілісного майнового комплексу з виробництва ПВХ, укладеного між Первомайським державним підприємством „Хімпром" та Товариством з обмеженою відповідальністю „ПВХ-Хімпром" (зареєстрований за номером 730); а також визнати право власності за Первомайським державним підприємством „Хімпром" на нерухоме майно визначене п.1.2. вищезазначеного договору. В обґрунтування своїх позовних вимог, позивач посилається на те, що ПДП «Хімпром» на даний час перебуває в процедурі судової санації, що підтверджується копіями відповідних ухвал, доданими до матеріалів справи. Позивач вказує, що на виконання плану санації 16 квітня 2009 року між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПВХ-Хімпром» (Відповідач по справі) був укладений договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу з виробництва ПВХ. Згідно з п.1.5. якого цілісний майновий комплекс було продано за 7 984 974,60 грн., в тому числі ПДВ 1 330 829,33 грн. Розділом 2 п.2.2 Договору сторони передбачили наступний порядок розрахунків за придбаний об’єкт: кошти Покупця в сумі 664 164,55 грн., в тому числі ПДВ, які перераховані Покупцем як гарантійний внесок для участі в конкурсі платіжними дорученнями на санаційний рахунок Продавця, зараховуються в рахунок оплати за придбаний ЦМК; кошти Покупця в сумі 7 320 810,05 грн., в тому числі ПДВ, перераховуються протягом 30 календарних днів з моменту нотаріального посвідчення та державної реєстрації цього Договору платіжним дорученням з рахунку Покупця на санаційний рахунок Продавця. Позивач зазначає, що станом на дату подачі позову на виконання даного договору покупцем було сплачено на рахунок продавця 714 164,55 грн. Після спливу строку, передбаченого договором для проведення розрахунків, Покупцем не виконано зобов’язання перед Продавцем в сумі – 7 270 810,05 грн., що на думку позивача унеможливлює виконання позивачем плану санації та зобов’язань перед кредиторами, а тому у відповідності до п. 1.3. спірного договору є підстави для звернення до суду з позовом про його розірвання.

Відповідач з позовом не погодився, 15.04.2010 року надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що відповідно ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути розірваний за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. На думку відповідача посилання позивача на ту обставину, що невиконання відповідачем обов’язку по сплаті коштів унеможливлює виконання позивачем плану санації та зобов’язань перед кредиторами, - не підтверджено належними доказами. У зв’язку з чим, відповідач вважає, що позивач не довів істотного порушення умов договору купівлі-продажу. Також, відповідач вказує, що в порушення ст. 188 Господарського кодексу України позивач не звернувся до нього з пропозицією про розірвання спірного договору. За відсутності доказів такого звернення відповідач вважає позов передчасним. Щодо вимоги позивача про визнання права власності на нерухоме майно визначене п.1.2. вищезазначеного договору, відповідач вважає, що провадження у справі, в частині цих позовних вимог підлягає припиненню у зв’язку з відсутністю предмету спору а тому дана справа не підсудна господарському суду Харківської області і має розглядатись господарським судом Херсонської області за місцезнаходженням ТОВ «ПВХ-Хімпром», як сторони зобов’язаної за договором купівлі – продажу сплатити грошові кошти за майно у зв’язку з порушенням якою виконання умов договору виник спір.

В судовому засіданні 15.04.2010 року оголошувалась перерва до 22.04.2010 року до 09:50 години.

20.04.2010 року позивач надав заперечення щодо клопотання ТОВ «ПВХ-Хімпром» про припинення провадження по справі в частині позовних вимог про визнання права власності та передачу справи за підсудністю, в яких зазначив, що не згоден з твердженням відповідача про відсутність спору про право власності на майно. Позивач зазначив, що відповідно до ч. 1. ст. 317 Цивільного кодексу України «Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.» Отже, право власності полягає у реалізації власником трьох правомочностей: володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном. Не виконуючи договір купівлі продажу в частині оплати вартості придбаного майна, на думку позивача, відповідач свідомо, своєю бездіяльністю, перешкоджає позивачу виставити майно на повторний продаж, отже позивач не має можливості реалізувати правомочність по розпорядженню майном, а отже право власності позивача з вини відповідача обмежене. В своїх запереченнях позивач також не погодився з аргументом відповідача, щодо необхідності передачі справи за підсудністю до господарського суду за місцезнаходженням відповідача. Свою позицію обґрунтував тим, що відповідно до абзацу 2 ст. 16 ГПК України справи про право власності на майно розглядаються за місцезнаходженням майна. У зв'язку з тим, що нерухоме майно за спірним договором розташоване у м. Первомайському Харківської області, вважає, що дана справа повинна розглядатися у господарському суді Харківської області.

Крім того, 20.04.2010 року позивач надав додаткові письмові пояснення щодо відзиву ТОВ «ПВХ-хімпром» на позовну заяву, в яких навів додаткові обґрунтування своїх позовних вимог.

В судовому засіданні 22.04.2010 року позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі, пояснив, що основною метою укладення договору купівлі-продажу ЦМК з виробництва ПВХ було отримання коштів, які повинні бути спрямовані на виконання заходів, передбачених планом санації, а саме – на виплату заборгованості по заробітній платі перед працівниками підприємства. Таким чином, неотримання коштів від покупця за договором позбавляє позивача того, на що він розраховував, укладаючи спірний договір, і таким чином, є істотним порушенням умов договору з боку відповідача. Також, представник позивача пояснив, що на його думку виконання вимог ст. 188 господарського кодексу України не є обов’язковою передумовою для звернення до суду з позовом про розірвання договору.

В судовому засіданні 22.04.2010 року представник відповідача проти позову заперечував з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву, надав суду клопотання про припинення провадження у справі в частині позовних вимог про визнання права власності та передачу справи за підсудністю до господарського суду Херсонської області. Вимога про припинення провадження по справі відповідачем обґрунтована тим, що правом на пред'явлення позову до господарського суду наділені, зокрема, юридичні особи, а суд, шляхом вчинення провадження у справах, здійснює захист осіб, права і охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються. Відповідач вказує, що позовна заява Первомайського державного підприємства «Хімпром» в порушення ст. 54 ГПК України не містить виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги про визнання права власності на нерухоме майно, визначене в п. 1.2. договору купівлі-продажу від 16.04.2009 р. цілісного майнового комплексу з виробництва ПВХ, укладеного між Первомайським державним підприємством «Хімпром» та ТОВ «ПВХ-Хімпром». Відповідач стверджує, що між сторонами відсутній спір про право власності на вказане в позові майно. Відповідно до п. 1.3. договору купівлі-продажу «право власності на переданий Покупцеві ЦМК зберігається за продавцем до повної оплати вартості об'єкта. Покупець не має права до переходу до нього права власності розпоряджатись об'єктом. Відповідач не оспорює право власності Позивача на спірне майно і вважає його законним власником майна як на момент пред'явлення позову так і на даний час, оскільки за умовами договору Відповідач ще не набув права власності на спірне майно.

Клопотання відповідача в судовому засіданні 22.04.2010 року було прийнято до провадження.

В судовому засіданні 22.04.2010 року оголошувалась перерва для виготовлення повного тексту рішення до 26.04.2010 року до 09:50 години.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, встановив наступне.

Позивач, ПДП «Хімпром», перебуває у процедурі судової санації на підприємстві затверджений план санації (підтверджується копіями відповідних ухвал суду та копією плану санації).

16 квітня 2009 року між позивачем та відповідачем по справі, у виконання плану санації, було укладено нотаріально посвідчений договір №б/н купівлі-продажу цілісного майнового комплексу з виробництва ПВХ вартістю, з урахуванням ПДВ – 7 984 974,60 грн. Матеріалами справи підтверджено, що на виконання вказаного договору відповідачем було сплачено – 714 164,55 грн., що підтверджується довідкою позивача, копія якої додана до матеріалів справи. Відповідно до п.2.2. спірного договору остаточний розрахунок повинен був відбутися не пізніше ніж через 30 календарних днів від дати нотаріального посвідчення договору. На сторінці 33 спірного договору міститься відмітка нотаріуса, що нотаріальне посвідчення відбулося 16 квітня 2009 року. Отже, відповідно до договору, сплата коштів в повинна була відбутися не пізніше 16 травня 2009 року. Станом на дату подачі позову розрахунки між ПДП «Хімпром» та ТОВ «ПВХ-хімпром» по спірному договору в повному обсязі не проведені. Як свідчать матеріали справи, позивачем на адресу відповідача неодноразово направлялися листи з вимогою розрахуватися за придбаний ЦМК, та попередженням, що у іншому випадку спір буде переданий на розгляд суду.

Згідно зі ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 692 ЦК України Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором не встановлений інший строк оплати товару. Якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу (ст. 693 ЦК України).

Розділом 2 п.2.2 Договору сторони передбачили наступний порядок розрахунків за придбаний об’єкт:

- кошти Покупця в сумі 664164,55 грн., в тому числі ПДВ, які перераховані Покупцем як гарантійний внесок для участі в конкурсі платіжними дорученнями на санаційний рахунок Продавця, зараховуються в рахунок оплати за придбаний ЦМК;

- кошти Покупця в сумі 7320810,05 грн., в тому числі ПДВ, перераховуються протягом 30 календарних днів з моменту нотаріального посвідчення та державної реєстрації цього Договору платіжним дорученням з рахунку Покупця на санаційний рахунок Продавця.

Відповідно до статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п.4.1. Договору кожна сторона зобов’язується виконувати обов’язки, покладені на неї цим Договором, сприяти іншій стороні у виконанні її обов’язків та має право вимагати від другої сторони виконання належним чином її обов’язків.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов’язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань.

За змістом ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Одним із наслідків порушення зобов'язання є, зокрема, розірвання договору.

Відповідно до ч.2 статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Крім того пунктом 13.3. Договору передбачено, що у разі невиконання однією із сторін умов цього Договору, він може бути розірваний на вимогу другої сторони за рішенням суду або господарського суду.

Невиконання Відповідачем обов'язку по оплаті придбаного майна Первомайського державного підприємства „Хімпром” в сумі 7 270 810,05 грн. грн., унеможливлює виконання позивачем плану санації та зобов’язань перед кредиторами.

За таких підстав, приймаючи до уваги, що відповідач не виконав прийнятий на себе обов'язків передбачених спірним договором щодо своєчасного проведення оплат, суд вважає позовні вимоги в частині розірвання договору купівлі-продажу від 16.04.2009 року цілісного майнового комплексу з виробництва ПВХ, укладеного між Первомайським державним підприємством „Хімпром" обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимоги позивача про визнання права власності на майно, яке є предметом спірного договору, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Стаття 16 ЦК України передбачає, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права власності.

Відповідно до вимог ст. 32 господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст.43 господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено належними доказами факту порушення відповідачем його права власності на цілісний майновий комплекс з виробництва ПВХ, який є предметом договору купівлі – продажу від 16.04.2009 року, тому відмовляє в задоволенні позовних вимог в цій частині.

В судовому засіданні 22.04.2010 року відповідач надавав клопотання, в якому просив суд передачу справи за підсудністю до господарського суду Херсонської області.

Правила визначення територіальної підсудності господарських справ закріплені нормами ст. 15 та 16 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно абзацу 1 ст. 15 ГПК України справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні господарських договорів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням сторони, зобов'язаної за договором здійснити на користь другої сторони певні дії, такі як: передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо. Виходячи з того, що у переважній більшості господарських договорів, кожна зі сторін зобов'язана здійснити на користь другої сторони певні дії, за цим правилом спір може бути розглянутий господарським судом за місцезнаходженням однієї із сторін.

Відповідно до абзацу 2 ст. 16 ГПК України справи про право власності на майно розглядаються за місцезнаходженням майна. У зв'язку з тим, що нерухоме майно за спірним договором розташоване у м. Первомайському Харківської області, позивач й звернувся до господарського суді Харківської області.

Відповідно ч. 1 ст. 12 ЦК України, особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд.

Згідно ч. 1, 2 ст. 13 ЦК України, цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині.

Так, враховуючи наведені норми, суд дійшов висновку, що при визначенні позивачем підсудності даної справи він в межах наданих йому законом прав, на законних підставах звернувся до господарського суду Харківської області за захистом своїх порушених прав. Тому суд відмовляє в задоволенні наданого відповідачем клопотання.

Відповідно до статті 44 та статті 49 господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позову, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони, пропорційно розміру задоволених вимог. Тобто суд вважає за необхідне покласти на відповідача витрати по сплаті державного мита у розмірі 85 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118 грн., оскільки з його вини спір було доведено до суду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 33-34, 38, 43, 47-49, 82-85, Господарського процесуального кодексу України; -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Розірвати Договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу з виробництва ПВХ №б/н від 16 квітня 2009 року, укладений між Первомайським державним підприємством «Хімпром» (код ЄДРПОУ: 00203341; адреса: 64104, Харківська область, м. Первомайський, ПДП «Хімпром») та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПВХ-хімпром» (код ЄДРПОУ: 35568323; адреса: 73000, м. Херсон, вул. 21 Січня, буд. 31/34, кв. 1), зареєстрований нотаріусом Первомайського районного нотаріального округу Харківської області Васильєвою С.І. в реєстрі за №730.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПВХ-Хімпром» (код ЄДРПОУ: 35568323; адреса: 73000, м. Херсон, вул. 21 Січня, буд. 31/34, кв. 1) на користь Первомайського державного підприємства «Хімпром» (код ЄДРПОУ: 00203341; адреса: 64104, Харківська область, м. Первомайський, ПДП «Хімпром») державне мито в сумі 85,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236грн.

Відмовити в задоволенні вимоги про визнання за Первомайським державним підприємством «Хімпром» права власності на нерухоме майно визначене п.1.2. договору №б/н від 16 квітня 2009 року.

Стягнути з Первомайського державного підприємства "Хімпром" (код ЄДРПОУ: 00203341; адреса: 64104, Харківська область, м. Первомайський, ПДП «Хімпром») на користь держбюджету України (одержувач коштів - УДК в м. Харкові, № рахунку 31110095700002, код ЄДРПОУ 24134490, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095, банк одержувача - Головне управління Державного казначейства України у Харківській області, МФО 851011) 25415грн. витрат по сплаті державного мита.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відмовити в задоволенні клопотання відповідача про припинення провадження у справі в частині позовних вимог про визнання права власності та передачу справи за підсудністю до господарського суду Херсонської області.

Суддя Швидкін А.О.