Рішення № 9439653, 27.04.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" квітня 2010 р. Справа № 47/188-09

вх. № 10736/5-47

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Василюк О.І. довіреність б/н від 12.01.10 р.;

відповідача - Малишева Т.А. довіреність б/н від 12.01.10 р.;

3-ї особи - Пересади Н.І. довіреність б/н від 25.03.10 р.;

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Баутехнік Східна Україна", м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Венттехсервіс", м. Харків

стягнення 76157,16 грн.

3-я особа , яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - Приватної фірми «Кібела» про зобов’язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Баутехнік Східна Україна», м. Харків прийняти нереалізований товар,

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Венттехсервіс», м. Харків

про визнання договору недійсним

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Баутехнік Східна Україна" звернулось з позовною заявою щодо стягнення з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Венттехсервіс" суми боргу розмірі 76157,16 грн., які виникли на підставі договору про проведення боргу № 693/07/09 від 11.6.2009 р. Крім того, позивач просить покласти на відповідача судові витрати у вигляді сплаченого державного мита у розмірі 761,57грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.

Ухвалою господарського суду від 22 лютого 2010 року задоволено погоджене клопотання сторін про продовження строку вирішення спору та строк вирішення спору продовжено до 01.05.2010 року.

02 квітня 2010 року Приватною фірмою "Кібела" подано позовну заяву (вх.№7590) третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги, в якій просить: зобов"язати ТОВ "Баутехнік Східна Україна" прийняти нереалізований товар.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 08 квітня 2010 року прийнято позовну заяву Приватної фірми "Кібела" - третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору та розгляд справи продовжено з її урахуванням.

30 січня 2010 року відповідачем по справі надано клопотання (вх.№1685) в порядку ст.24 ГПК України, в якому він просить залучити до участі у справі Приватну фірму "Кібела" в якості другого відповідача, яке було прийнято судом до розгляду.

Відповідно до ст. 21 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами -можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу. Відповідачами є підприємства та організації, яким пред'явлено позовну вимогу.

Відповідно до ст.24 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд за наявністю достатніх підстав має право до прийняття рішення залучити за клопотанням сторони або за своєю ініціативою до участі у справі іншого відповідача.

З наведених норм Господарського процесуального кодексу України, випливає, що відповідачами по справі мають бути підприємства та організації, яким пред'явлено позовну вимогу, оскільки позивачем не заявлено позовних вимог до Приватної фірми "Кібела", суд вважає, що в задоволенні його клопотання слід відмовити.

У судовому засіданні 14 квітня 2010 року оголошувалась перерва до 22 квітня 2010 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 26 квітня 2010р. було прийнято до сумісного розгляду з первісним позовом у справі № 47/188-09 зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Венттехсервіс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Баутехнік Східна Україна» та Приватної фірми «Кібела» про визнання недійсним договору про переведення боргу №693/07/09 від 11.06.2009р. та стягнення судових витрат.

Представник позивача за первісним позовом у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги та просив позов задовольнити. Надав через канцелярію господарського суду 26 квітня 2010 року відзив на зустрічну позовну заяву, який долучено судом до матеріалів справи. У відзиві на позовну заяву 3-ї особи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Баутехнік Східна Україна» зазначило, що позовні вимоги вважає необґрунтованими, посилаючись на те, що вимога про повернення товару надіслана після закінчення строку дії договору та позивачем не надано доказів що товар, поставлений за договором поставки №509/03/08 від 02 січня 2008р.

Представник відповідача проти первісних позовних вимог заперечувала та наполягала на задоволенні зустрічного позову.

Представник третьої особи наполягав на задоволенні ії позовних вимог.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, пояснення їх повноважних представників, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

11 червня 2009р. між позивачем, третьою особою та відповідачем укладено договір про переведення боргу № 693/07/09.

Відповідно до умов вищевказаного договору третя особа (первісний боржник) переводить, а відповідач (новий боржник) приймає грошовий боргу розмірі 76 157,16 грн., що виник на підставі Договору постачання №509/03/08 від 02.01.2008р., укладеного між третьою особою (первісним боржником) та позивачем (кредитором). Відповідач (новий боржник) погоджується виконати перед позивачем (кредитором) зазначене грошове зобов'язання відповідно до умов Основного Договору.

Таким чином, підписанням договору №693/07/09 від 11.06.2009 року про переведення боргу Відповідач взяв на себе зобов'язання безпосередньо перед Позивачем ТОВ “Баутехнік Східна Україна” (а не перед ПФ „Кібела”).

Основний договір було укладено між позивачем та третьою особою та п. 5.3. договору постачання №509/03/08 від 02.01.2008р. передбачено обов'язок Покупця (третя особа) проводити оплату отриманого товару на умовах реалізації два рази на місяць шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача (Постачальника). Однак даний пункт не може бути застосовано до правовідносин, так як відповідач взяв на себе обов'язок по погашенню заборгованості, а не по реалізації товару.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Позивач свої зобов"язання за договором поставки виконав в повному обсязі, що підтверджується видатковими накладними: №БВУ00164 від 02.02.2009 р. на суму 5133,48 грн., №БВУ00163 від 02.02.2009 р. на суму 10852,64 грн., №БВУ 00165 від 02.02.09 р. на суму 3745,62 грн., №БВУ00436 від 05.03.09 р. на суму 4817,10 грн., №БВУ00439 від 06.03.09 р. на суму 14 5985,00 грн., №БВУ00437 від 05.03.09 р. на суму 1720,69 грн., №БВУ00438 від 06.03.09 р. на суму 18588,12 грн., №БВУ00435 від 12.03.09 р. на суму 1605,42 грн., №БВУ00954 від 30.04.09 р. на суму 855,24 грн., №БВУ01207 від 25.05.09 р. на суму 1072,51 грн., №БВУ01208 від 25.05.09 р.

Третьою особою отримано товар, що підтверджується підписами повноважних представників на вищевказаних видаткових накладних за довіреностями: №4/1236 від 02.02.09 р., №5/325 від 09.02.09 р., №2/126, №5/459 від 06.03.09 р., №2/187 від 07.03.09 р., №7/1323 від 12.03.09 р., №22/12 від 29.04.09 р., №22/20 від 19.05.09 р.

Між позивачем та третьої особою по результатам розрахунків по договору поставки №509/03/08 від 02.01.08 р. підписано акт звірки взаєморозрахунків.

10 листопада 2009 року позивачем було направлено відповідачу у порядку передбаченому ч.2 ст.530 ЦК України претензію № 73/1, з вимогою сплатити заборгованість у розмірі 76 157,16 грн. у семі денний термін з моменту отримання претензії, яка отримана відповідачем 17.11.2009р., що підтверджується поштовим повідомленням (аркуш справи №17), але відповідач на претензію не відреагував та суму боргу не сплатив.

Згідно договору про переведення боргу третя особа передала відповідачу грошовий борг у сумі 76157,16 грн., та не має заборгованості перед позивачем та у відповідача виникло право згідно п.5 договору висунути еквівалентну виконаного ним обов”язку за договором поставки до первісного боржника, тобто Приватній фірмі „Кібела”.

Внаслідок неналежного виконання прийнятих на себе зобов’язань щодо оплати грошового боргу, у відповідача за первісним позовом виникла заборгованість у сумі 76157,16грн (сума основного боргу), що і стало підставою позивачу за первісним позовом для звернення до господарського суду з відповідним позовом.

Враховуючи наведене, первісна позовна вимога в частині стягнення суми боргу у розмірі 76157,16грн., яка виникла на підставі договору про переведення боргу №693/07/09 від 11.06.2009р. підлягає задоволенню, як правомірна та обґрунтована.

02 квітня 2010 року 3-я особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет позову, звернулось до суду з позовної заявою про зобов’язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Баутехнік Східна Україна» прийняти нереалізований товар.

          Судом встановлено, що 02.01.2008р. між позивачем за первісним позовом та 3-ї особою було укладено договір поставки №509/03/08. Строк дії договору згідно п.10.1 закінчився 31 грудня 2009р. Згідно зі ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору. Протягом дії договору 3-я особа не зверталась до позивача за первісним позовом з вимогою забрати нереалізований товар. Така вимога була направлена 03 березня 2010р. тобто більше чім через два місяці після закінчення строку дії договору та на таку вимогу не може бути поширено умови договору, строк дії якого скінчився.

Крім того, третьою особою ні у договорі зберігання, ні у листі до позивача з проханням забрати товар чітко не визначено який саме товар та на яку суму повертається, а також ним не надано жодного доказу що це той самий товар, який було поставлено позивачем на виконання договору поставки №509/03/08 від 02.01.2008 року.

Відповідно до цього позовні вимоги третьої особи про зобов"язання ТОВ „Баутехнік Східна Україна” прийняти нереалізований товар, не підтверджуються матеріалами справи, не доведені суду, тому задоволенню не підлягають.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Суд встановив, що згідно пункту 7 договору про переведення боргу №693/07/09 від 11.06.2009р Новий боржник (відповідач за первісним позовом та позивач за зустрічним позовом) підписуючи цей Договір, підтверджує, що йому була надана вся необхідна інформація, документація, пов’язана з Договором постачання №509/03/08 від 02.01.2008р., тобто на момент укладання договору він вже отримав все необхідні документи, стосовно боргу, що переводиться у розмірі 76157,16грн.

Реальна наявність заборгованості також підтверджується наданими позивачем за первісним позовом розхідними накладними на поставку товару а також актом звірці взаємних розрахунків за період з 01.01.2009р. по 24.06.2009р. підписаному між Приватної фірмою «Кібела» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Баутехнік Східна Україна», згідно якого заборгованість на користь позивача за первісним позовом складає 76157,16грн.

Крім того, сторони по договору про переведення боргу №693/07/09 від 11.06.2009р здійснили дії, направлені на настання реальних наслідків його укладання, а саме згідно з пунктом 3 договору позивач за первісним позовом зменшив дебіторську заборгованість Приватної фірми «Кібела» на суму переведеного боргу, що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків станом на 31.08.2009р., згідно якого дебіторська заборгованість Приватної фірмою «Кібела» перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Баутехнік Східна Україна» складає 0,00грн. В свою чергу позивач за зустрічним позовом провів коректування своєї дебіторської заборгованості перед відповідачем за зустрічним позовом на суму 76157,16грн., що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків станом на 31.07.2009р.

Позивач за зустрічним позовом наданими до матеріалів справи документами не довів свої позовні вимоги в частині визнання договору про переведення боргу №693/07/09 від 11.06.2009р недійсним, а тому суд вважає за необхідне у задоволенні позову відмовити.

Як вбачається з матеріалів справи сума заборгованості відповідачем не сплачена. За таких обставин та враховуючи доведеність факту порушення відповідачем умов діючого законодавства, суд знаходить позовні вимоги обгрунтованими та такими що підлягають задоволенню в сумі основної заборгованості у розмірі 76 157,16 грн.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито, у розмірі 761,57 грн., передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005р. № 1258 судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн. слід покласти на відповідача, з вини якого виник спір.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 530 Цивільного кодексу України, ст.ст. 4, 173, 217, 230, 231, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань”, статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 р. № 1258, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 38, 43, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

1.          В задоволенні клопотання відповідача про залучення ПФ „Кібела” у якості відповідача – відмовити. 2.          Позов задовольнити в повному обсязі.

3.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Венттехсервіс” (61044, м. Харків, пр. Московський,257, Код ЄДРПОУ 31060630, р/р №26002016816460 в відділенні №2 ВАТ „Укрексімбанк” філії м. Харкова, МФО 351618) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „БАУТЕХНІК СХІДНА УКРАЇНА” (61141, м. Харків, вул. Біологічна,10, Код ЄДРПОУ 30137183, р/р №260030132882 в ЗАТ „Сбербанк Росії”, МФО 320627) заборгованість у розмірі 76157,16 грн., державне мито у розмірі 461,57 грн. та витрати на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. У задоволенні позову Приватної фірми «Кібела» відмовити.

5. У задоволенні зустрічного позову відмовити.

Суддя

Справа №47/188-09

Повний текст рішення підписано 27 квітня 2010 року.