Рішення № 94380580, 22.01.2021, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2021 року ЛуцькСправа № 140/16357/20

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Смокович В.І., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Нововолинської міської філії Волинського обласного центру зайнятості, треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Головне управління ДПС у Волинській області, Державне підприємство «Шахта №1 «Нововолинська» про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) звернувся із позовом до Нововолинської міської філії Волинського обласного центру зайнятості (далі – відповідач), треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Головне управління ДПС у Волинській області (далі – ГУ ДПС у Волинській області), Державне підприємство «Шахта №1 «Нововолинська» (далі – ДП «Шахта №1 «Нововолинська») про визнання протиправними дій щодо відмови в зарахуванні, для призначення допомоги по безробіттю страхового стажу за періоди роботи з грудня 2017 року по листопад 2018 року та зобов`язання відповідача провести перерахунок і виплату позивачу допомоги по безробіттю відповідно до частини першої статті 23 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» з врахуванням страхового стажу та сплачених із заробітної плати страхових внесків за період з грудня 2017 року по листопад 2018 року, з врахуванням виплачених сум, за період з грудня 2018 року по грудень 2019 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно наказу від 27 вересня 2018 року №100/К ОСОБА_1 був звільнений з посади гірника підземного 3 розряду ДП "Шахта №1 "Нововолинська" на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України (скорочення чисельності), у зв`язку із чим у грудні 2018 року відповідачем було надано йому статус безробітного та призначено виплату допомоги по безробіттю відповідно до статей 22, 23 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття». Виплату допомоги по безробіттю в мінімальному розмірі припинено 21 грудня 2019 року.

Вказує, що згідно довідки ДП "Шахта № 1 "Нововолинська" від 16 листопада 2020 року №616 про нараховану заробітну плату та фактичну сплату єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за 2017-2018 роки убачається, що йому була нарахована та виплачена заробітна плата та страхувальником щомісячно здійснювалося відрахування страхових внесків із такої заробітної плати, водночас з індивідуальних відомостей про застраховану особу Форми ОК-5 слідує, що страхові внески ДП "Шахта № 1 "Нововолинська" за позивача за період з грудня 2017 року по листопад 2018 року не зараховано.

Позивач 26 жовтня 2020 року звернувся до Нововолинської міської філії Волинського обласного центру зайнятості із заявою в якій просив провести з 27 грудня 2018 року по 21 грудня 2019 року перерахунок та виплату раніше призначеної допомоги по безробіттю відповідно до частини першої статті 23 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" з урахуванням страхового стажу за період з серпня 2017 року по вересень 2018 року та виплачених центром зайнятості сум, у відповідь на яку листом від 10 листопада 2020 року відповідач повідомив, що страховий стаж ОСОБА_1 за останні 12 місяців, що передували реєстрації становить 0 місяців, оскільки відомості про сплату роботодавцем ДП "Шахта №1 "Нововолинська" страхових внесків за період з грудня 2017 року по листопад 2018 року відсутні та роз`яснив, що у разі сплати ДП "Шахта №1 "Нововолинська" страхових внесків буде здійснено перерахунок даної допомоги по безробіттю.

ОСОБА_1 уважає такі дії відповідача неправомірними, оскільки у період з грудня 2017 року по листопад 2018 року він був зайнятий повний робочий день на посаді гірника підземного 3 розряду на ДП "Шахта № 1 "Нововолинська", отримував заробітну плату, з якої роботодавцем здійснювались відрахування та сплата (виплата) страхових внесків, у тому числі ЄСВ з огляду на що просить адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Нововолинська міська філія Волинського обласного центу зайнятості у відзиві на позовну заяву від 21 грудня 2020 року №3229/26.2-20 позовних вимог не визнала мотивуючи тим, що розрахунковим періодом для призначення позивачу допомоги по безробіттю є грудень 2017 року - листопад 2018 року. За даними Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування ДП "Шахта №1 "Нововолинська" не сплачено єдиний соціальний внесок за період грудень 2017 - серпень 2018 року, що підтверджується даними Індивідуальних відомостей про застраховану особу ОК - 5. В період з вересня - грудень 2018 року відомості про зайнятість ОСОБА_1 та сплату єдиного внеску за даними державного реєстру відсутні. Отже, страховий стаж протягом 12 місяців, які передували реєстрації в службі зайнятості позивача становить менше 6 місяців, а саме 0.

Виходячи з вищевикладеного, наказом Нововолинської міської філії Волинського обласного центру зайнятості від 27 грудня 2018 року НТ 181227 та відповідно до постанови правління Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття від 15 грудня 2017 року № 149 «Про мінімальний розмір допомоги по безробіттю» ОСОБА_2 призначено допомогу у мінімальному розмірі 544,00 грн.

Звертає увагу, що позивач не позбавлений права вимагати відшкодування йому шкоди, заподіяної несвоєчасною сплатою страхових внесків, внаслідок чого він був позбавлений права на отримання допомоги по безробіттю у спірному розмірі, від роботодавця, з чиєї вини така була заподіяна, у порядку цивільного судочинства.

Натомість відповідач не наділений повноваженнями здійснювати зарахування до страхового стажу позивача періоду його роботи з грудня 2017 року по серпень 2018 року та проводити нарахування допомоги по безробіттю, всупереч відомостям державного реєстру.

З огляду на викладене просить в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі (арк. спр. 36-39).

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ГУ ДПС у Волинській області та ДП «Шахта №1 «Нововолинська» у встановлений судом строк письмових пояснень з приводу заявлених позовних вимог до суду не подали, про причини такого неподання суд не повідомили.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній адміністративній справі та ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (арк. спр. 26-27).

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 22 січня 2021 року позивачу поновлено строк звернення до суду із даним позовом та відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до Нововолинської міської філії Волинського обласного центу зайнятості, треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Головне управління ДПС у Волинській області, Державне підприємство «Шахта №1 «Нововолинська» про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо: оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Згідно із частиною другою статті 263 КАС України справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. За правилами частини другої статті 262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

У зв`язку із перебуванням головуючого судді у відпустці в період з 04 січня 2021 року по 21 січня 2021 року, справа вирішується у перший робочий день судді, тобто у межах строків, визначених частиною другою статті 262, частиною другою статті 263 КАС України.

Суд, перевіривши доводи сторін у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв`язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.

ОСОБА_1 був звільнений з посади гірника підземного 3 розряду ДП "Шахта № 1 "Нововолинська" на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України (скорочення чисельності) з виплатою вихідної допомоги у розмірі місячного середнього заробітку, що підтверджується записами трудової книжки НОМЕР_1 (арк. спр. 12-13).

Позивач 20 грудня 2018 року звернувся до Нововолинської міської філії Волинського обласного центру зайнятості із заявою про призначення (поновлення) виплати по безробіттю (арк. спр. 40) на підставі якої останньому відповідно до наказу від 20 грудня 2018 року №НТ181220 було надано статус безробітного (арк. спр. 42).

Відповідно до наказу Нововолинської міської філії Волинського обласного центру зайнятості від 27 грудня 2018 року №НТ181220 ОСОБА_3 відповідно до частини другої статті 22, частини третьої статті 23 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» призначено допомогу по безробіттю, як застрахованій особі без урахування страхового стажу, протягом 360 календарних днів з 27 грудня 2018 року по 21 грудня 2019 року (арк. спр. 16,42).

Виплата позивачу допомоги про безробіттю була розпочата на підставі наказу відповідача від 27 грудня 2018 року №НТ181227 та припинена згідно з наказом від 27 грудня 2019 року №НТ191223 у зв`язку із закінченням строку виплати відповідно до підпункту 12 пункту 1 статті 31 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» з 22 грудня 2019 року (арк. спр. 16, 42).

Позивач 26 жовтня 2020 року звернувся до Нововолинської міської філії Волинського обласного центру зайнятості із заявою, в якій просив провести з 27 грудня 2018 року по 21 грудня 2019 року перерахунок та виплату раніше призначеної допомоги по безробіттю відповідно до частини першої статті 23 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" з урахуванням страхового стажу за період з серпня 2017 року по вересень 2018 року та виплачених центром зайнятості сум (арк. спр. 14).

Відповідач листом від 10 листопада 2020 року №2990/26.02-20 повідомив, що страховий стаж ОСОБА_1 за останні 12 місяців, що передували реєстрації становить 0 місяців, оскільки відомості про сплату роботодавцем ДП "Шахта №1 "Нововолинська" страхових внесків за період з грудня 2017 року по листопад 2018 року відсутні та роз`яснив, що у разі сплати ДП "Шахта №1 "Нововолинська" страхових внесків буде здійснено перерахунок даної допомоги по безробіттю.

Позивач не погоджуючись із такими діями Нововолинської міської філії Волинського обласного центру зайнятості звернуся із даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно із преамбулою Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02 березня 2000 року №1533-III (далі - Закон №1533-III) цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.

За приписами статті 1 Закону № 1533-III у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття (далі - страхування на випадок безробіття) - система прав, обов`язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття;

страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає страхуванню на випадок безробіття та за який сплачено страхові внески (нею, роботодавцем);

страхові внески - кошти відрахувань на страхування на випадок безробіття, сплачені згідно із законодавством, що діяло до набрання чинності Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», кошти єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, спрямовані на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття відповідно до пропорцій, визначених законом.

Терміни «застрахована особа», «страхувальники» та «роботодавці» вживаються у цьому Законі у значенні, наведеному у Законі України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначені Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08 липня 2010 року № 2464-VI (далі Закон № 2464-VI).

Пунктами 1, 10 статті 1 Закону № 2464-VI визначено значення термінів, зокрема:

застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок;

страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов`язані сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону № 1533-ІІІ страхуванню на випадок безробіття підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), включаючи тих, які проходять альтернативну (невійськову) службу, цивільно-правового договору чи на інших підставах, передбачених законом, військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової служби) та інші особи, які проходять службу та отримують грошове забезпечення (далі - військовослужбовці), особи, які провадять незалежну професійну діяльність, фізичні особи - підприємці, члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах.

Частиною першою статті 6 Закону № 1533-ІІІ встановлено, що право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття (далі - забезпечення) та соціальні послуги мають застраховані особи.

Одним із видів такого забезпечення є допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітним підприємницької діяльності (абзац другий частини першої статті 7 Закону № 1533-ІІІ).

Згідно з частиною першою статті 22 Закону № 1533-III право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу мають застраховані особи, визнані в установленому порядку безробітними, страховий стаж яких протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, становить не менше ніж шість місяців за даними Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до частини другої статті 22 Закону № 1533-III застраховані особи, визнані в установленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, за даними Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування мають страховий стаж менше шести місяців або звільнені з останнього місця роботи з підстав, передбачених статтею 37, пунктами 3, 4, 7 і 8 статті 40, статтями 41 і 45 Кодексу законів про працю України, а також з аналогічних підстав, визначених іншими законами, особи, зазначені у частині другій статті 6 цього Закону, особи, зазначені в абзаці третьому частини четвертої статті 7 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», мають право на допомогу по безробіттю у мінімальному розмірі.

Частиною першою статті 23 Закону № 1533-ІІІ встановлено, що застрахованим особам, зазначеним у частині першій статті 22 цього Закону, розмір допомоги по безробіттю визначається у відсотках до їх середньої заробітної плати )доходу), визначеної відповідно до порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого Кабінетом Міністрів України, залежно від страхового стажу, але не менше ніж мінімальний розмір допомоги по безробіттю, встановлений правлінням Фонду для цієї категорії осіб: до 2 років - 50 відсотків; від 2 до 6 років - 55 відсотків; від 6 до 10 років - 60 відсотків; понад 10 років - 70 відсотків.

Обчислення страхового стажу регламентовано статтею 21 Закону № 1533-ІІІ, відповідно до частини першої якої страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала страхуванню на випадок безробіття та за який щомісяця сплачено нею та роботодавцем страхові внески в сумі не менш як мінімальний страховий внесок, крім випадків, передбачених абзацом другим цієї частини.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 4 Закону № 2464-VI платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Відповідно до пункту 6 частини другої статті 6 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску зобов`язаний пред`являти на вимогу застрахованої особи, на користь якої він сплачує єдиний внесок, повідомлення про взяття на облік як платника єдиного внеску та надавати інформацію про сплату єдиного внеску, в тому числі у письмовій формі.

З цим правом кореспондується обов`язок такого платника своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок (пункт 1 частини другої статті 6 Закону № 2464-VI), який підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (частина дванадцята статті 9 Закону № 2464-V).

Як передбачено частинами сьомою, восьмою, десятою, одинадцятою статті 9 Закону № 2464-V єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку. Платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця. При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов`язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з органом доходів і зборів за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань. Періодом, за який платники єдиного внеску подають звітність до органу доходів і зборів (звітним періодом), є календарний місяць, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, для яких звітним періодом є календарний рік. Днем сплати єдиного внеску вважається: 1) у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів. У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Крім того, згідно із частиною шостою статті 25 Закону № 2464-V за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

Відповідно до з пунктів 1, 9 розділу II Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької Діяльності Від 15 червня 2015 року №613, затвердженого Наказом Міністерство Соціальної Політики України від 15 червня 2015 року №613 (чинного на момент виникнення спірних правовідносин, втратив чинність на підставі Наказу Міністерства соціальної політики №393 від 10 червня 2020 року), допомога по безробіттю призначається центрами зайнятості з восьмого дня після реєстрації безробітного за його особистою заявою за формою, наведеною в додатку 1 до цього Порядку. Розмір допомоги по безробіттю визначається на підставі відомостей Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - Державний реєстр) залежно від страхового стажу, заробітної плати (доходу), а також довідок про грошове забезпечення, виданих особі військовими комісаріатами, де така особа перебувала на обліку, військовими частинами, органами, де особа проходила службу. Якщо на восьмий день з дати реєстрації безробітного, що є застрахованою особою, відсутні дані в повному обсязі для обчислення страхового стажу та середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), допомога по безробіттю призначається в мінімальному розмірі, який встановлюється правлінням Фонду. Після надходження уточнених даних про застраховану особу з Державного реєстру, для військовослужбовців - після подання особою документів з військового комісаріату, де така особа перебувала на обліку, військової частини або органів, де проходила службу, здійснюється перерахунок виплати допомоги по безробіттю з дня її призначення. У разі припинення реєстрації безробітного перерахунок може здійснюватися за заявою особи або за рішенням суду.

Як установлено судом позивачу за період роботи з грудня 2017 року по листопад 2018 року була нарахована та виплачена заробітна плата, що підтверджується довідкою ДП «Шахта № 1 «Нововолинська» від 16 листопада 2020 року № 616 (арк. спр. 21).

Згідно відомостей Державного реєстру ДП «Шахта № 1 «Нововолинська» не сплачено страхові внески до Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття за період з грудня 2017 року по листопад 2018 року, що є розрахунковим періодом для обчислення страхового стажу позивача (арк. спр. 17, 19).

Суд зауважує, що до страхового стажу зараховується період (строк), протягом якого особа підлягає страхуванню на випадок безробіття та за який щомісяця роботодавцем сплачені страхові внески.

Разом з тим, на переконання суду, порушення страхувальником вимог законодавства щодо порядку та строків сплати страхових внесків (у зв`язку із чим утворилася заборгованість зі сплати таких внесків) тягне негативні наслідки лише щодо самого страхувальника (зокрема, у вигляді сплати недоїмки, штрафних санкцій та пені, а у разі їх наявності - сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення) та не може мати негативних наслідків для застрахованої особи у вигляді не зарахування до страхового стажу періоду роботи, протягом якого такій особі нараховувалася заробітна плата, на яку у свою чергу нараховувалися страхові внески, проте не з вини застрахованої особи сплачені страхові внески зараховувалися в рахунок сплати заборгованих страхувальником сум недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

Суд зазначає, що фактично внаслідок невиконання роботодавцем обов`язку по сплаті внесків до Пенсійного фонду України позивач позбавлений соціальної захищеності та страхового стажу за час роботи, що є неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 23 березня 2020 року по справі №535/1031/16-а, від 30 вересня 2019 року у справі №414/736/17, від 20 березня 2019 року у справі №688/947/17, від 27 березня 2018 року у справі №208/6680/16-а..

Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення.

Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

За змістом частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Волинського обласного центу зайнятості, відокремленим структурним підрозділом якого є відповідач, необхідно стягнути судовий збір в сумі 840,80 грн (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок), який сплачений відповідно до квитанції від 24 листопада 2020 року №7 (арк. спр. 9) та зарахований до спеціального фонду Державного бюджету, що підтверджується відповідною випискою (арк. спр. 24).

Керуючись статями 139, 243, 245, 246, 255, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) до Нововолинської міської філії Волинського обласного центу зайнятості (45400, Волинська область, місто Нововолинськ, провулок Поштовий, 1, ідентифікаційний код юридичної особи 41915135), треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Головне управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, 4, ідентифікаційний код юридичної особи 43143484), Державне підприємство «Шахта №1 «Нововолинська» (45400, Волинська область, місто Нововолинськ, вулиця Шахтарська, 42, ідентифікаційний код юридичної особи 39806601) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії задовольнити.

Визначати протиправними дій Нововолинської міської філії Волинського обласного центру зайнятості щодо відмови ОСОБА_1 в зарахуванні для призначення допомоги по безробіттю страхового стажу за періоди роботи з грудня 2017 року по листопад 2018 року.

Зобов`язати Нововолинську міську філію Волинського обласного центру зайнятості провести ОСОБА_1 перерахунок і виплату (у урахуванням раніше виплачених сум) допомоги по безробіттю відповідно до частини першої статті 23 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» за період з грудня 2018 року по грудень 2019 року, з врахуванням страхового стажу за період з грудня 2017 року по листопад 2018 року.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Волинського обласного центру зайнятості (43025, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Б.Хмельницького, 3, ідентифікаційний код юридичної особи 05427482) судовий збір у сумі 840,80 грн (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд.

Суддя В.І. Смокович

Повний текст судового рішення складено 22 січня 2021 року.