Рішення № 94363152, 20.01.2021, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 20.01.2021 Справа № 554/9875/20

Провадження № 2/554/650/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2021 року м. Полтава

Октябрський районний суд м. Полтави у складі:

головуючого судді - Материнко М.О.,

за участю секретаря судового засідання - Бритвіної Є.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», треті особи - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Сергіївна, Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксана Анатоліївна про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню

УСТАНОВИВ:

22.10.2020 позивач звернулась до суду з вищевказаним позовом, відповідно до якого прохала визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 26438 від 07.11.2019 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. про стягнення із ОСОБА_1 на користь АТ «Перший український міжнародний банк» грошових коштів у сумі 17 421,84 грн., а також стягнення витрат приватного нотаріса на вчинення виконавчого напису.

В обгрунтувння позову зазначено, що між ОСОБА_1 та Акціонерним товариством «Банк Ренесанс Капітал» було укладено кредитний договір № 26258018650652 від 17.12.2012 року. Однак, 07 листопада 2019 року щодо стягнення боргу за вказаним кредитним договором приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. було здійснено виконавчий напис №26438, відповідно до якого стягнуто заборгованість на користь АТ «Перший український міжнародний банк», з яким вона жодних угод не укладала. На виконання вказаного виконавчого напису приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Юхименко О.Л. було відкрито виконавче провадження №60651274. Позивач вважає, що вказаний виконавчий напис нотаріуса було здійснено із грубим порушенням норм чинного законодавства, а тому виконавчий напис має бути визнаним таким, що не підлягає виконанню із наступних підстав. Позивач вважає, що нотаріус не мав права вчиняти виконавчий напис щодо вказаного кредитного договору, який було укладено у 2012 році, так як відповідно до законодавства, що діяло на момент укладення договору у нотаріуса було відсутнє право на вчинення виконавчого напису відносно договорів, які не посвідчені нотаріально. Оспорюваний напис нотаріуса було вчинено 07 листопада 2019 року, тобто за межами трьохрічиого терміну позовної давності Позивач звертає увагу суду на той факт, що відповідно до оспорюваного виконавчого напису стягується сума у 10335,74 грн - прострочена заборгованість за процентами, які нараховані за період з 18 вересня 2018 року по 18 вересня 2019 року, тобто фактично за рік, що практично дорівнює сумі заборгованості за кредитом, відповідно, якщо приймати вказаний розрахунок, ставка процентів становить 100%, що не відповідає дійсним умовам кредитного договору. У виконавчому написі відсутнє посилання на документ, який підтверджує розрахунок заборгованості за вказаним кредитним договором та з якого моменту відбулось прострочення кредитного зобов`язання, відповідно, з якого моменту почався перебіг строку позовної давності. Позивач не визнає суму стягнення та зазначає про відсутність документів у нотаріаса, що свідчать про безспірність суми стягнення.

Ухвалою суду від 26.10.2020 відкрито спрощене позовне провадження з викликом всіх учасників справи.

Ухвалою суду від 30.10.2020 за заявою позивача вжито заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення у виконавчому провадженні № 60651274.

У судове засідання представник позивача надав до суду заяву про розгляд справи за відсутності сторони позивача, позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача у судове зачідання не з`явився, будучи належним чином повідомлений судом про дату, час і місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомляв, відзив на позов до суду від останнього не надходив.

Представника третіх осіб у справі, у судове зачідання не з`явились, будучи належним чином повідомлені судом про дату, час і місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомляли, будь-яких письмових заяв по суті справи від останніх не находило.

У зв`язку із повторною неявкою відповідача, суд, враховуючи вимоги ч. 1 ст. 280 ЦПК України, вважає за можливе ухвалити заочне рішення по справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось у зв`язку із неявкою у судове засідання всіх учасників справи.

Суд, дослідивши зібрані у справі докази, надавши оцінку доказам в їх сукупності, встановив наступне.

Так, судом установлено 07 листопада 2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. було видано виконавчий напис №26438 про стягнення зі ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 26258018650652 від 17.12.2012 року на користь АТ «Перший український міжнародний банк» (який є правонаступнико всіх прав та обов`язків АТ «Банк Банк Ренесанс Капітал») у сумі 17 421,84 гривень, з них: 6 836,83 грн. - прострочена заборгованість за сумою кредиту, 0,00 грн. - прострочена заборгованість за комісією, 10 335,74 грн. - прострочена заборгованість за процентами, 0 грн - строкова заборгованість за сумою кредиту, 0 гривень - строкова заборгованість за комісією, 249,27 гривень - строкова заборгованість за процентами, 500 гривень - оплата послуг нотаріуса за вчинення виконавчого напису.

Установлено, що постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клітченко О.А. від 29.11.2019 відкрито виконавче провадження № 60651274 з примусового виконання вищевказаного виконавчого напису нотаріуса.

Позивач посилався на порушення нотаріусом вимог щодо встановлення безспірності вимоги та строків, за яких, відповідно до чинного законодавства може бути видано виконавчий напис.

Порядок вчинення нотаріальних дій, на момент видачі спірного виконавчого напису, регулювався Законом України «Про нотаріат» та Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим Наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (надалі - Порядок вчинення нотаріальних дій).

З огляду у на приписи ст. 15, 16, 18 ЦК України, ст. ст. 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» боржник може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (наприклад, щодо розміру заборгованості або спливу строків давності за вмогами про стягнення тіла кредиту, відсотків, пені, тощо).

Відповідно до п. п. 1.1-1.2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій та ст. 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Таким чином, нотаріус зобов`язаний перевірити безспірність вимоги, а також строк давності вимоги на момент видачі виконавчих написів, що є обов`язковими умовами для видачі виконавчого напису.

Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 р. № 1172 (п. 3.1, п. 3.2 Порядку вчинення нотаріальних дій).

При цьому, нотаріус вирішує питання про безспірність вимоги стягувача лише на підставі наданих лише стороною стягувача документів, і не зобов`язаний за законом запитувати та одержувати пояснення від боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування безспірності вимоги стягувача.

Зокрема, відповідно до п. 2 вказаної вище постанови для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості у кредитних правовідносинах надаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Судом установлено, що оспорюваний виконавчий напис не містить посилання на розразунок заборгованості (або випику по рахунку), із зазначенням дати, з якої боржник прострочив виконання кредитного зобов`язання, тобто, відсутні документи, які б підтверджували безспірність вимоги стягувача.

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен був перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення всіх необхідних документів, зазначених у вказаному Переліку документів.

При вчиненні виконавчого напису нотаріус зобов`язаний був встановити початок виникнення у стягувача права вимоги, та перевірити чи не минуло три роки з дня виникнення права вимоги, якщо інший строк давності не передбачено законом.

Відповідно до ст. 257-258 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки; позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимоги про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до п. 2.2 Порядку вчинення нотаріальних дій у разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача.

Таким чином, при вчиненні виконавчого напису нотаріус не пересвідчився у безспірності пред`явленої до стягнення заборгованості.

Щодо стягнення судового збору, суд виходить з наступного.

В силу ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позову, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 840,80 грн., сплачений при зверненні до суду, а також судовий збір у сумі 420,40 грн. за подачу до суду заяви про забезпечення позову, а всього 1 261,20 грн.

Керуючись ст. 18, ЦК України, ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012 р., ст. 4, 5, 10, 76-81, 141, 259, 263-265, 273 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», треті особи - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Сергіївна, Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксана Анатоліївна про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - задовольнити у повному обсязі.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 26438 від 07.11.2019 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. про стягнення із ОСОБА_1 на користь АТ «Перший український міжнародний банк» грошових коштів у сумі 17 421,84 грн., а також стягнення витрат приватного нотаріса на вчинення виконавчого напису у сумі 500,00 грн., а всього 17 921,84 грн.

Стягнути з Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» на користь ОСОБА_1 судовий збір у загальній сумі 1 261,20 грн.

Сторони у справі:

Позивач - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса АДРЕСА_1 ).

Відповідач - Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» (Код ЄДРПОУ 14282829, юридична адреса 04070 м. Київ, вул. Андріївська, 4).

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду, як суду апеляційної інстанції, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а учасником справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, зазначених вище, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга.

Суддя М.О. Материнко