Єдиний державний реєстр судових рішень Категорія №6.12
ПОСТАНОВА
Іменем України
29 квітня 2010 року Справа № 2а-2042/10/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі:
судді: Борзаниці С.В.
при секретарі: Гапоновій І.В.,
за участю сторін:
представника позивача: Хорольський І.В.
(довіреність № 1 від 11.01.2010 року)
представника відповідача: не з’явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за адміністративним позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Лутигинському районі Луганської області до Лутугинського районного комунального підприємства «Райсількомунгосп» про стягнення заборгованості по страховим внескам в розмірі 989.44 грн., -
В С Т А Н О В И В:
23 березня 2010 року позивач звернувся до суду з позовом до Лутугинського районного комунального підприємства «Райсількомунгосп» про стягнення заборгованості по страховим внескам в розмірі 989.44 грн., в якому зазначив, що відповідач зареєстрований у відділенні ВД ФСНВ у Лутигинському районі Луганської області, у зв’язку з чим прийняв на себе зобов’язання платника страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності, але свої зобов’язання належним чином не виконав.
Так, за період з 01.03.2007 року по 30.10.2009 року за відповідачем утворилася заборгованість у розмірі 989.44 грн.
В судове засідання з’явився представник позивача, відповідач про дату, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, про що свідчить поштове повідомлення № 04389650.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Частиною 2 ст. 45 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” встановлено, що роботодавець як страхувальник зобов’язаний своєчасно та повністю нараховувати і сплачувати в установленому порядку страхові внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків.
Відповідно до ч.1 ст. 47 зазначеного Закону, страхові тарифи, диференційовані по галузях економіки (видах економічної діяльності) залежно від класу професійного ризику виробництва, встановлюються законом.
Пунктом 4.12 Інструкції „Про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України”, затвердженої постановою Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 12.07.2007 N 36, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01 серпня 2007 року за № 867/14134, страхові внески сплачуються страхувальниками - роботодавцями – у день одержання коштів на оплату праці в установах банків. Підприємства, які здійснюють виплату заробітної плати на поточні рахунки фізичних осіб в установах банків, сплачують страхові внески до Фонду в день перерахування коштів на особові рахунки.
Згідно з п. 4.13 зазначеної Інстркуції, нараховані страхові внески, інші платежі сплачуються страхувальниками шляхом перерахування відповідних сум на відповідний рахунок Фонду.
В судовому засіданні встановлено, що відповідач зареєстрований у відділенні ВД ФСНВ у Лутугинському районі Луганської області, у зв’язку з чим прийняв на себе зобов’язання платника страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності, але свої зобов’язання належним чином не виконав.
Як вбачається з матеріалів справи, згідно акту перевірки правильності нарахування та перерахування страхових внесків № 93 від 26.11.2006 року, станом на 01.01.2010 року за період з 01.03.2007 року по 30.10.2009 року за відповідачем утворилася заборгованість у розмірі 989.44 грн., а саме: 891.34 грн. – недоїмка, 98.10 грн. – пеня.
Таким чином, суд вважає позовні вимоги обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ч.2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони – суб’єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов’язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.
Питання про розподіл судових витрат не вирішується, так як позивач Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Стаханові Луганської області звільнений від сплати судового збору відповідно до ст. 4 Декрету Кабінета Міністрів України «Про державне мито» від 21.01.1993 року та при поданні заяви не сплачував судовий збір.
На підставі викладеного, керуючись Законом України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”, ст.ст. 2, 17, 87, 94, 112, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
П О С Т А Н О В И В:
Позов Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Лутугинському районі Луганської області до Лутугинського районного комунального підприємства «Райсількомунгосп» про стягнення заборгованості по страховим внескам в розмірі 989.44 грн. задовольнити повністю.
Стягнути з Лутугинського районного комунального підприємства «Райсількомунгосп», розташованого за адресою: 92000, Луганська обл., м Лутугине, вул. Осипенка – 129, р/р № 2600633032211, МФО 364296, в Лутугинському відділенні № 7901 Ощадбанка, на користь держави в особі Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Лутугинському районі Луганської області на р/р 37174413001206 в ГУ ДКУ у Луганській області, МФО 804013, код 25926796 заборгованість по страховим внескам в розмірі 989.44 грн. (дев’ятсот вісімдесят дев’ять грн. 44 коп.), з якої 891.34 грн. (вісімсот дев’яносто одна грн. 34 коп.) – недоїмка, 98.10 (дев’яносто вісім грн. 10 коп.) – пеня, за період з 01.03.2007 року по 30.10.2009 року.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складено та підписано 05 травня 2010 року.
СуддяБорзаниця С.В.
Судове рішення № 9434866, Луганський окружний адміністративний суд було прийнято 29.04.2010. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а-2042/10/1270. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: