Постанова № 9434878, 29.04.2010, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №6.13

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 квітня 2010 року Справа № 2а-2275/10/1270           Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Судді:                              Борзаниці С.В.

при секретарі:           Гапоновій І.В.

за участю:

представника прокурора: Ружа А.Ю.

представник позивача не з'явився

відповідач: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи за адміністративним позовом Прокурора Артемівського району м. Луганська в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Артемівському районі м. Луганська до Приватного підприємства «Луг – Віп - Ойл» про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків, -

В С Т А Н О В И В:

26 березня 2010 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов Прокурора Артемівського району м. Луганська в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Артемівському районі м. Луганська до Приватного підприємства «Луг – Віп - Ойл» про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків, в якому позивач зазначив, що Приватне підприємство «Луг – Віп - Ойл» як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування зареєстровано в Управлінні Пенсійного фонду України в Артемівському районі м. Луганськ.

В порушення п.6 ст.20 Закону України ”Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” Приватне підприємство «Луг – Віп - Ойл» не сплачує страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування у зв’язку з чим станом 20.03.2010 року утворилася заборгованість по внескам за період з 20.08.2008 року по 20.06.2009 року в сумі 4444,28 грн., яку позивач просив стягнути з відповідача.

Представник прокуратури у судовому засіданні позов підтримав повністю.

Представник Управління Пенсійного фонду України в Артемівському районі м. Луганська у судове засідання не з’явився, про час, дату та місце слухання повідомлявся належним чином, причини неявки суду не доповів.

Відповідач в судове засідання не з’явився, причини неявки суду не доповів. Від нього повернувся конверт.

Відповідно до ч. 8 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, або за адресою, яка зазначена її представником.

Заслухавши пояснення представника прокурора, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що Приватне підприємство «Луг – Віп - Ойл» як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування було зареєстровано в Управлінні Пенсійного фонду України в Артемівському районі м. Луганська.

За період з 20.08.2008 року по 20.06.2009 року Приватним підприємством «Луг – Віп - Ойл» не сплачено страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, що спричинило виникнення недоїмки в розмірі 4444,28 грн.

До цього часу відповідач в добровільному порядку суму заборгованості до Управлінні Пенсійного фонду України в Артемівському районі м. Луганська не перерахував.

Статтею 36-1 Закону України «Про прокуратуру» підставою представництва прокурором інтересів держави в судах є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних і державних інтересів внаслідок противоправних дій (бездіяльності фізичних або юридичних осіб), що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Законом N 550-IV від 20.02.2003 були внесені зміни до пункту 2.1. ст. 2 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами”, а саме контролюючим органом стосовно збору на обов’язкове державне пенсійне страхування визначено органи Пенсійного фонду України.

Відповідно до частини 1 статті 15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.

Згідно з п.5 ст. 14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхувальниками є роботодавці - підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об’єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об’єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами).

Пунктом 6 ч.2 ст. 17, ч.6 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхувальники зобов’язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Згідно з ч.3 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку.

Відповідно до ч.15 ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню оскільки не сплачені в строк страхові внески стягуються в доход Фонду із страхувальника у безспірному порядку.

Відповідно до ч.2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони— суб’єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов’язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Питання про розподіл судових витрат не вирішується, так як позивача звільнено від сплати судового збору відповідно до ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» від 21.01.1993 року та при поданні заяви не сплачували судовий збір.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.11, 14, 15, 17, 106 Закону України Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст.ст. 2, 17, 88, 94, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

                                                   П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Прокурора Артемівського району м. Луганська в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Артемівському районі м. Луганська до Приватного підприємства «Луг – Віп - Ойл» про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків задовольнити повністю

          Стягнути з Приватного підприємства «Луг – Віп - Ойл» (код ЄДРПОУ 35239906, юридична адреса: м. Луганськ, 7-й Лутугинський проїзд, 4/2, р/р 26007550531831 в ЛО ФАКБ «Укрсоцбанк», МФО 304018 ) на користь Управління Пенсійного фонду України в Артемівському районі м. Луганська заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування у сумі 4444,28 грн. (чотири тисячі чотириста сорок чотири гривні двадцять вісім копійок).

          Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 цього Кодексу – з дня складення в повному обсязі, а якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

Повний текст постанови складено та підписано 30 квітня 2010 року.

СуддяБорзаниця С.В.