Ухвала суду № 94345626, 24.01.2021, Добропільський міськрайонний суд Донецької області

24.01.2021 227/42/21

У Х В А Л А

Іменем України

24 січня 2021 року м. Добропілля

Слідчий суддя Добропільського міськрайонного суду Донецької області Здоровиця О.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Коверченкової М.О.

прокурора Величка А.В.

підозрюваного ОСОБА_1

захисника Павленка В.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Добропілля клопотання старшого слідчого СВ Добропільського ВП Покровського ВП ГУ НП в Донецькій області Климової І.Л. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Білозерське Донецької області, громадянина України, не одруженого, утриманців не має, не працюючого, який зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше в силу ст.89 КК України не судимого,

який підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Слідчий, в рамках кримінального провадження, внесеного в ЄРДР за № 12020050230001121від 13.10.2020 року, звернувся до суду з клопотанням, в якому просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Вказане клопотання погоджено прокурором Костянтинівської місцевої прокуратури в Донецькій області Загубігорилко М.А.

Обґрунтовуючи клопотання слідчий зазначає, що Добропільським ВП здійснюється досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України за фактом збуту особливо небезпечного наркотичного засобу, за попередньою змовою групою осіб. У вчинені даного злочину підозрюється ОСОБА_1 , якому 23.01.2021 року було вручено повідомлення про підозру. Обґрунтованість підозри підтверджується зібраними, в ході досудового розслідування, доказами. Слідчий зазначає, що на даний час існують ризики, передбачені п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме ризик переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду, ризик незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні та ризик вчинення іншого кримінального правопорушення, у зв`язку з чим виникла необхідність у застосуванні до останнього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Зазначаючи на існування ризиків, слідчий посилається на такі обставини:

ОСОБА_1 підозрюється у скоєнні тяжкого злочину, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від 6 до 10 років, що виключає можливість звільнення від відбування покарання, тому є підстави вважати, що останній, знаючи про тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання його винним, розуміючи негативні наслідки для себе, з метою уникнення кримінальної відповідальності може переховуватися від органів досудового розслідування та суду;

підозрюваний не має стійких соціальних зв`язків (не одружений, утриманців не має, проживає не за місцем реєстрації), що також на думку слідчого свідчить про ймовірність спроб переховування від органів досудового розслідування;

свідки у кримінальному провадженні, які виступали в якості оперативних покупців звернулись до слідчого про застосування до них заходів безпеки, оскільки побоюються за своє здоров`я, на яке може посягнути підозрюваний, його друзі або члени сім`ї, наркозалежні особи, що є клієнтами. Інші свідки у кримінальному провадженні є мешканцями м.Білозерське, що значно полегшує можливість підозрюваного здійснення тиску на них;

протиправна діяльність підозрюваного щодо збуту наркотичних засобів носить систематичний характер, що свідчить про ймовірність продовження вчинення останнім протиправних дій в сфері незаконного обігу наркотичних засобів;

в ході обшуку квартири за адресою місця проживання підозрюваного був виявлений та вилучений медичний шприц з залишками рідини, яка зовні схожа на наркотичну речовину - опій.

У зв`язку з наведеним слідчий вважає, застосування більш м`яких, ніж взяття під варту запобіжних заходів, не зможе забезпечити відповідну процесуальну поведінку підозрюваного в майбутньому і не зможе запобігти зазначеним в клопотанні ризикам.

Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання і просив його задовольнити, зазначаючи, що на даній стадії досудового розслідування зібрано достатньо доказів, які свідчать про причетність ОСОБА_1 до вчинення кримінального правопорушення, за яким йому було повідомлено підозру. Зазначав, що ОСОБА_1 підозрюється у скоєнні тяжкого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, не має стійких соціальних зв`язків, не одружений, не має утриманців, офіційно не працює. Таким чином вважає, що вказані обставини свідчать про неможливість запобігання заявленим ризикам, які передбачені п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України. Наполягав на тому, що за вказаних обставин менш м`які запобіжні заходи не зможуть забезпечити виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов`язків та запобігти спробам вчинювати інші аналогічні злочини або спробам ухилитися від досудового розслідування або суду.

Підозрюваний в судовому засіданні свою причетність до злочину не визнав та просив обрати йому більш м`який запобіжний захід ніж тримання під вартою, посилаючись на те, що йому потрібно лікуватися, так як він хворіє і у нього відрита форма туберкульозу.

Захисник заперечував проти обрання запобіжного заходу підозрюваному у вигляді тримання під вартою та вважав клопотання необґрунтованим, оскільки причетність його підзахисного до злочину, в якому його підозрюють прокурором в судовому засіданні не доведена. Крім того, враховуючи, що ОСОБА_1 хворіє на туберкульоз і за місцем мешкання здійснює своє лікування просив обрати йому запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою.

Заслухавши думку прокурора, пояснення підозрюваного, захисника, дослідивши долучені до клопотання документи, слідчим суддею встановлено таке.

Витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 23.01.2021 року підтверджується, факт знаходження в провадженні Добропільського ВП на досудовому розслідуванні об`єднаного кримінального провадження, внесеного в ЄРДР за № 12020050230001121 від 13.10.2020 року за фактом незаконного збуту наркотичних засобів. Попередня кваліфікація за ч.2 ст.307 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешкаючий без реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 , з метою збуту наркотичних засобів, з корисливих мотивів, вступив в попередню змову з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка фактично мешкає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_3 , та збував мешканцям міста особливо небезпечний наркотичний засіб - опій ацетильований. Реалізуючи свій злочинний намір останні використовували приміщення квартири АДРЕСА_4 , яка належала покійному співмешканцю ОСОБА_2 - ОСОБА_3 де виготовляли наркотичні засоби з метою подальшого їх збуту.

14.12.2020 точний час слідством не встановлено, ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_2 перебуваючи в квартирі АДРЕСА_4 , з макової соломи та побутового посуду незаконно виготовив особливо небезпечний наркотичний засіб - опій ацетильовний масою не менше 0,884г, сухий залишок якого складає 0,031г, який забрав з собою з метою подальшого збуту.

В той же день, в період часу з 10:25 до 11:30 годин ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_2 , перебуваючи в масиві гаражів по вул. Спартака, м.Білозерське, Донецької обл., розуміючи, що опій ацетильовний є наркотичним засобом, забороненим в обігу, діючи умисно, порушуючи вимоги законодавства, що регулюють обіг наркотичних, засобів психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів на території України, а саме ЗУ «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», постанови КМУ № 770 від 6 травня 2000 року «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», наказу МОЗ України № 188 від 01.08.2000 року «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу», за грошові кошти у сумі 100 грн збув оперативному покупцеві ОСОБА_4 особливо небезпечний наркотичний засіб - опій ацетильований масою 0,031 г у вигляді рідини масою 0,884 г в одноразовому медичному шприці об`ємом 2 мл.

22 січня 2021 року о 19.10 годин ОСОБА_1 затриманий в порядку ст. 208 КПК України, що підтверджується протоколом затримання від 22.01.2021 року.

23.01.2021 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, а саме у незаконному збуті особливо небезпечного наркотичного засобу, за попередньою змовою групою осіб.

Копію клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу вручені підозрюваному 23.01.2021 року о 15:15 годин.

Вказані обставини підозрюваний в судовому засіданні не оспорював.

Досліджені в ході судового розгляду копії матеріалів, доданих до клопотання, а саме:

службовий лист начальника СКП Добропільського ВП Тугая Є.К. про те, що група громадян займаються незаконним збутом особливо небезпечного наркотичного засобу

рапорт ст. оперуповноваженого Мартинченко І.О. про причетність ОСОБА_2 та ОСОБА_1 до вчинення злочину, пов`язаного з незаконним обігом наркотичних засобів

протоколи допиту свідка ОСОБА_4 від 07.12.2020 року та від 14.12.2020 року

протокол допиту свідка ОСОБА_6 від 07.12.2020 року

протоколи огляду особистих речей ОСОБА_4 від 14.12.2020 року

протоколи огляду та предмету від 14.12.2020 року та 22.01.2021 року

протоколи огляду місця події від 14.12.2020 року та 21.01.2021 року

висновок експертизи наркотичних засобів №3/12-1256 від 21.12.2020 року

протоколи допиту свідків (понятих) ОСОБА_7 від 04.01.2021 року, ОСОБА_8 від 14.12.2020 року

протокол допиту свідка ОСОБА_9 від 22.01.2021 року

протокол допиту свідка ОСОБА_10 від 23.01.2021 року

протокол обшуку від 22.01.2021 року, дають суду підставі вважати, що ОСОБА_1 , на даній стадії досудового розслідування, обґрунтовано підозрюється у скоєні злочину за ч.2 ст.307 КК України.

Роблячи висновок про існування обґрунтованої підозри, слідчий суддя бере до уваги те, що в правовій теорії наявне поняття «обґрунтованої підозри», яке отримало своє практичне закріплення у рішеннях Європейського суду з прав людини. Зокрема, у Рішенні ЄСПЛ від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначено, що «Обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, та те, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним злочином. При цьому ці докази не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення».

Згідно Рішення ЄСПЛ у справі «Броуган та інші проти Сполученого Королівства» «факти, що підтверджують «обґрунтовану підозру», не повинні бути такого самого рівня, як факти, на яких має ґрунтуватись обвинувальний вирок чи навіть пред`явлення обвинувачення».

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій її переслідують та міжнародними контактами.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях вказує, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.

Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Перевіряючи доводи клопотання слідчого, на предмет наявності ризиків, передбачених п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, вважаю, що прокурором доведено існування вказаних ризиків.

Так, в судовому засіданні встановлено, що підозрюваний є особою, який вчинив тяжкий злочин, за який закон передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 6 до 10 років. Зазначене свідчить про те, що обвинувачений може вчинити спробу переховування від суду, оскільки такі наслідки є більш м`якими для нього, ніж відбування покарання, у випадку визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України. Зазначений ризик також підтверджується тим, що ОСОБА_1 в місці мешкання не має стійких соціальних зв`язків, а саме не одружений, офіційно не працевлаштований, утриманців не має, що свідчить про відсутність у останнього важелів стримання від зазначених дій.

Ризик вчинення інших кримінальних правопорушень підтверджується відсутністю стійких соціальних зв`язків підозрюваного у місці проживання, перебуванням останнього на обліку у лікаря нарколога, як наркозалежної особи, відсутністю офіційного джерела доходу останнього, а враховуючи те, що злочин, в якому підозрюють ОСОБА_1 вчинений з корисливих мотивів, існування даного ризику є доведеним.

Враховуючи стадію досудового розслідування, обставини за яких було вчинено злочин, наявність свідків, які є мешканцями м.Білозерське, особи оперативних покупців, яких може впізнати та знати підозрюваний, вважаю, що в даному випадку безумовно наявний ризик, передбачений п.3 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто незаконний вплив на свідків.

До доводів захисника щодо не доведення прокурором обґрунтованості підозри слідчий суддя відноситься критично, оскільки ці доводи спростовуються дослідженими в ході судового розгляду доказами.

Що стосується пояснень підозрюваного щодо наявності у нього хвороби, то вказані пояснення не були підтверджені в судовому засіданні належними доказами і клопотань з цього приводу сторона захисту не заявляла.

ОСОБА_1 , який не має судимості, підозрюється у вчиненні тяжкого злочину за ч. 2 ст. 307 КК України, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 6 до 10 років, що передбачає можливість застосування до нього тримання під вартою як виняткового запобіжного заходу згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України.

Враховуючи викладене, вирішуючи питання можливості обрання більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою вважаю, що застосування ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою є доцільним, оскільки обмеження його права на свободу в даному випадку є виправданим та необхідним через неможливість в жодний інший спосіб запобігти ризику його переховування, впливу на свідків, вчинення іншого злочину.

Таким чином, враховуючи вимоги ст.183, 194 КПК України, ступень тяжкості злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , обставини його вчинення, даних про особу підозрюваного, відсутність підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу до підозрюваного ніж тримання під вартою для запобігання ризикам, передбаченим п.1,3,5 ч.1 ст.177КПК України, вважаю, що внесене клопотання підлягає задоволенню.

ОСОБА_1 в рамках даного кримінального провадження був затриманий 22.01.2021 року, тому відповідно до вимог ч.2 ст.197 КПК України, строк тримання під вартою останньому слід обчислювати з моменту його затримання.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Враховуючи вимоги ст.ст.182-183 КПК України, дані про особу підозрюваного, обставини вчинення кримінального правопорушення, його тяжкість, наявність ризиків у даному кримінальному провадженні, слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу у межах 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 90800,00 грн, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків. Такий розмір застави є відповідним і достатнім у даному кримінальному провадженні, оскільки виходячи з практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб усунути у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Керуючись ст.ст. 177,178,182-183,196,197 КПК України,

У Х В А Л И В:

Клопотання старшого слідчого СВ Добропільського ВП Покровського ВП ГУ НП в Донецькій області Климової І.Л. про застосування в рамках кримінального провадження № 12020050230001121від 13.10.2020 року запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 - задовольнити.

Обрати підозрюваному ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, з утриманням останнього в Державній установі «Бахмутська УВП № 6», починаючи з 22 січня 2021 року по 22 березня 2021 року включно.

Встановити ОСОБА_1 заставу в розмірі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 90800,00 грн (дев`яносто тисяч вісімсот гривень 00 коп), які необхідно внести на рахунок отримувача: ТУ ДСА України в Донецькій області, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 26288796, банк отримувача ДКСУ м.Київ, рахунок отримувача: UА828201720355259003000011792, код класифікації доходів бюджету - 22030200, до сплину терміну тримання під вартою.

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_1 з під варти звільнити.

У разі внесення застави, відповідно до ст.194 КПК України, покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки:

не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває без дозволу слідчого, прокурора або суду;

повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду

Відповідно до вимог ст.182 КПК України, роз`яснити підозрюваному, що в разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Дана ухвала діє по 22 березня 2021 року включно.

Копію ухвали направити в Добропільський ВП Покровського ВП ГУ НП в Донецькій області, до ДУ «Бахмутська УВП № 6» та негайно вручити підозрюваному, захиснику.

На ухвалу може бути подана скарга до Донецького апеляційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення, а підозрюваним який тримається під вартою в цей же строк з моменту вручення йому копії ухвали.

Надруковано в нарадчій кімнаті у одному примірнику.

Слідчий суддя О.В.Здоровиця