Постанова № 9434133, 05.03.2010, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2010 року <Текст >Справа № 2а-6454/09/0870

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЯнюк О.С.,

при секретарі судового засідання Світлицькій О.О.

за участю представників:

позивача Бабчук О.Є. (довіреність від 10.09.2009 №б/н);

Кірєєвої О.С. (довіреність від 08.12.2009 №56/21-09);

прокуратури Шульги О.А. (посвідчення від 10.07.2007 №80);

відповідача 1 Демченка А.А. (довіреність від 27.01.2010 №607/10/10-010);

відповідача 2 Михайленко К.М. (довіреність від 31.12.2009 №14-33/579-10077)

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей2Капітал», м. Запоріжжя

до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя

до Головного управління Державного казначейства України в Запорізькій області

за участю прокуратури Запорізької області

про визнання нечинним податкове повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Кей2Капітал» (далі ТОВ «Кей2Капітал», позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду (далі-суд) із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя (далі ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя, відповідач 1), Головного управління Державного казначейства України в Запорізькій області (далі ГУ ДКУ в Запорізькій області, відповідач 2), в якому просить:

визнати нечинним в повному обсязі податкове повідомлення-рішення відповідача 1 від 17.09.2009 №0003482305/0, яким зменшено позивачу суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого на рахунок платника у банку) з податку на додану вартість у розмірі 202109,00грн.;

стягнути з відповідача 2 суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 222859,00грн.;

стягнути з відповідача 1 та відповідача 2 на користь позивача судовий збір у розмірі 3,40грн. та 1700,00грн., всього 1703,40грн.

19.01.2010 позивачем змінені (уточненні) позовні вимоги та викладені у наступній редакції:

«1. Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення відповідача 1 від 17.09.2009 №0003482305/0, яким зменшено позивачу суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого на рахунок платника у банку) з податку на додану вартість у розмірі 202109,00грн.

2. Стягнути з Державного бюджету України через ГУ ДКУ в Запорізькій області (рахунок №31112030700003, платник Державний бюджет Жовтневого району м. Запоріжжя, код ЄДРПОУ 34677124, банк платника ГУ ДКУ в Запорізькій області, МФО 813015, код бюджетної кваліфікації 14010200 «Бюджетне відшкодування податку на додану вартість грошовими коштами») суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 222859,00грн (двісті двадцять дві тисячі вісімсот пятдесят девять грн. 00коп.).

3. Стягнути з відповідача 1 на користь позивача судовий збір у розмірі 3,40грн. та 1700,00грн., а всього 1 703,40 грн. (одна тисяча сімсот три грн. 40 коп.)».

На підставі ст.ст.36-1, 37 Закону України «Про прокуратуру», ст.60 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України) 29.12.2009 у розгляд вказаної справи в інтересах держави вступив прокурор Запорізької області (далі-прокурор).

У судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги, з урахуванням прийнятого судом уточнення, і просили задовольнити їх у повному обсязі, та надали пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві. Зокрема вказують, що під час перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ відповідачем 1 зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого на рахунок платника у банку) з податку на додану вартість (далі - ПДВ) у розмірі 202109,00грн. Зазначені висновки відповідачем 1 зроблені на підставі дослідження копії податкової накладної від 17.10.2007 №171020, виписаної ТОВ «ТБ Будмонтаж Запоріжжя», яка, на думку відповідача 1, оформлена неналежним чином відсутня печатка ТОВ «ТБ Будмонтаж Запоріжжя» та підписана не уповноваженою на це особою. Крім того, відповідачем невірно зазначено, що позивач не має права на бюджетне відшкодування з ПДВ у задекларованому обсязі, у звязку з тим, що за останні 12 місяців мав обсяг оподатковуваних операцій в сумі меншій, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування. Із викладеними обставинами позивач не погоджується, вважає їх безпідставними, необґрунтованими та недоведеними.

Прокурор та представники відповідачів у судовому засіданні проти позову заперечили з підстав, наведених у наданих запереченнях від 09.12.2009 №14-17/532-9211, від 14.12.2009 №б/н, від 01.02.2010 №б/н, від 24.02.2010 №б/н, та просили у його задоволені відмовити.

За клопотанням представника позивача у судовому засіданні допитано у якості свідка ОСОБА_1 директора ТОВ «ТБ Будмонтаж Запоріжжя».

На підставі ст.160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови та оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.

Розглянувши та дослідивши оригінали поданих документів, допитавши свідка, заслухавши пояснення прокурора, представників позивача та відповідачів, судом установлені наступні обставини.

ТОВ «Кей2Капітал» 20.07.2009 до ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя подано податкову декларацію з ПДВ за червень 2009 рік, відповідно до якої (рядок 25) бюджетному відшкодуванню підлягає сума у розмірі 222859,00грн. Одночасно з податковою декларацією був поданий розрахунок суми бюджетного відшкодування, заява про повернення суми бюджетного відшкодування та інші документи, передбачені законом.

На виконання приписів пп.7.7.5 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 №168/97-ВР (далі Закон №168/97-ВР), посадовими особами ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Кей2Капітал» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у сумі 222859,00грн. за червень 2009 року на рахунок платника у банку, яка виникла за рахунок відємного значення ПДВ, що декларувалось в період листопад 2007, лютий та квітень 2008 роки.

За результатами перевірки ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя складений акт від 07.09.2009 №115/23-2/34748729 (далі - Акт), яким підтверджено відображене у декларації за червень 2009 року бюджетне відшкодування у сумі 20750,00грн. та встановлені позивачем порушення вимог, зокрема:

пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону №168/97-ВР, що призвело до заниження податку на додану вартість за жовтень 2007 рік на загальну суму 243708,00грн.;

пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону №168/97-ВР, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування за червень 2009 рік на суму 3334,00грн.;

абз.а) пп.7.7.11 п.7.7 ст.7, Закону №168/97-ВР що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування за червень 2009 року на суму 202109,00грн.

На підставі висновків Акта та виявлених порушень відповідачем 1 прийнято податкове повідомлення-рішення від 17.09.2009 №0003482305/0, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого на рахунок платника у банку) з податку на додану вартість у розмірі 202109,00грн.

Із матеріалів справи вбачається, що між позивачем (замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю «ТБ Будмонтаж Запоріжжя» (далі ТОВ «ТБ Будмонтаж Запоріжжя», підрядник) укладений договір підряду на проведення проектних робіт від 10.10.2007 №10/07/07-У, відповідно до умов якого підрядник зобовязується своїми силами і засобами, за завданням замовника і за його рахунок, розробити проектну документацію на обєкти нерухомості по вул. Оріхівське шосе 1 у м. Запоріжжя, а саме: реконструкція та капітальний ремонт, а замовник зобовязується прийняти виконанні підрядником проектні роботи та оплатити їх. Ціна проектних робіт за цим договором включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконанні ним проектні роботи і становить 1462250,00грн., у тому числі ПДВ у розмірі 243708,33грн. Зазначена сума сплачена позивачем у повному розмірі, що підтверджується платіжним дорученням від 17.10.2007 №11132. Після чого, ТОВ «ТБ Будмонтаж Запоріжжя» надано позивачу податкову накладну від 17.10.2007 №171029 на суму 1462250,00грн.

19.11.2007 між позивачем та ТОВ «ТБ Будмонтаж Запоріжжя» укладена додаткова угода до договору підряду на проведення проектних робіт від 10.10.2007 №10/07/07-У. Згідно даної угоди ціна проектних робіт за договором підряду на проведення проектних робіт від 10.10.2007 №10/07/07-У включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконані ним проектні роботи і становить 877350,00грн., у тому чисті ПДВ у розмірі 146225,00грн. Надмірно сплачену суму, що становить 584900,00грн. підрядник зобовязався перерахувати замовнику в строк до 23.11.2007. На виконання умов договору ТОВ «ТБ Будмонтаж Запоріжжя» 29.02.2008 було складено акт приймання виконаних підрядних робіт за лютий 2008 рік. Найменування робіт та їх вартість по даному акту склала 877350,00грн., у тому чисті ПДВ у розмірі 146225,00грн.

19.11.2007 між позивачем (замовником) та ТОВ «ТБ Будмонтаж Запоріжжя» (підрядником) укладений договір підряду на проведення проектних робіт №19/11/07, відповідно до умов якого підрядник виконав проектні роботи на суму 584900,00грн., у тому числі ПДВ у розмірі 97483,33грн. Акт прийому-передачі виконаних робіт підписаний 30.04.2008. З урахуванням викладеного та керуючись ст. 601 Цивільного кодексу України між ТОВ «ТБ Будмонтаж Запоріжжя» та позивачем, за заявою останнього, здійснений залік взаємних вимог на суму 584900,00грн.

Із цього питання в Акті зазначено, що податкова накладна від 17.10.2007 №171020 видана ТОВ «ТБ Будмонтаж Запоріжжя» оформлена неналежним чином, тобто на копії даної податкової накладної, завіреної підписом директора ТОВ «Кей2Капітал» Перепльотчикова О.О. та печаткою ТОВ «Кей2Капітал», відсутня печатка ТОВ «Будмонтаж Запоріжжя» в порушення п.18 наказу Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 №165 «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення», а саме: «Всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг) та скріплюються печаткою такого платника податку-продавця». Порушення даного пункту є підставою для того, щоб визнати податкову накладну від 17.10.2007 №171020 недійсною.

У судовому засіданні позивачем наданий для огляду суду та іншим учасникам судового процесу оригінал спірної податкової накладної від 17.10.2007 №171029. Наданий документ (оригінал) не викликав ніяких сумнівів у прокурора чи у відповідачів щодо його достовірності.

Проте, прокуратурою Запорізької області організовано проведення перевірки в порядку ст.97 Кримінально-процесуального кодексу України (далі - КПК України) на предмет підроблення невідомими особами засвідчувальних підписів на копіях податкової накладної від 17.10.2007 №171029 (лист від 28.01.2010 №05/1-2343-09). За результатами дослідчої перевірки встановлено, що договір підряду на проведення проектних робіт від 10.10.2007 №10/10/07 та спірна податкова накладна підписані директором (уповноваженою особою) ТОВ «ТБ Будмонтаж Запоріжжя» Бруй С.С., тоді як відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців керівником зазначеного підприємства з 05.09.2007 є ОСОБА_1 (лист від 11.02.2010 №739вих10).

Крім того, 09.02.2010 старшим помічником прокуратури Жовтневого району м.Запоріжжя Пересадою Ю.І. винесено постанову про відмову в порушені кримінальної справи відносно посадових осіб ТОВ «Кей2Капітал» та ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя за ст. 366 Кримінального кодексу України на підставі п.2 ст.6 КПК України. 10.02.2010 зазначена постанова скасована прокурором Жовтневого району м. Запоріжжя, матеріали спрямовано для проведення додаткової перевірки.

Попередньо зазначені обставини встановлені та викладені відповідачем 1 у доповненні до заперечень на адміністративний позов від 01.02.2010.

У звязку із зазначеними обставинами судом було допитано як свідка ОСОБА_1, який відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців є директором ТОВ «ТБ Будмонтаж Запоріжжя». За свідченнями ОСОБА_1 ним видана була довіреність на Бруя С.С., якою він уповноважує останнього діяти від імені підприємства, надає йому право підпису фінансово-господарських документів, ведення переговорів, укладення договорів тощо, також зазначив, що печатка підприємства весь час знаходилась у нього. Проте контрагентів, з якими Бруй С.С. уклав договори, детального змісту, терміну дії та місця знаходження зазначеної довіреності він не памятає. Належність підписів уповноваженої ним особи (Бруй С.С,) свідком підтверджена.

Між позивачем та ДП «Мотор-Інтеркомс» укладений договір купівлі-продажу від 26.10.2007 , відповідно до вимог якого позивач придбав нерухоме майно на загальну суму 280000,00грн. (у т.ч. ПДВ у розмірі 46666,67грн.). У судовому засіданні позивачем надані для огляду суду та іншим учасникам судового процесу оригінали зазначених документів. Надані документи не викликали ніяких сумнівів у прокурора чи у відповідачів щодо їх достовірності.

За інформаційно-консультативні послуги на розрахунковий рахунок позивача від товариства з обмеженою відповідальністю «Тандем Капітал» (далі ТОВ «Тандем Капітал») 02.07.2007 надійшли грошові кошти у розмірі 10000,00грн., у тому числі ПДВ 1666,67грн., 30.07.2007 у розмірі 10000,00грн., у тому числі ПДВ 1666,67грн. У звязку з виникненням податкових зобовязань позивачем надано ТОВ «Тандем Капітал» податкові накладні від 02.07.2007 №2 та від 30.07.2007 №3.

28.08.2009 позивач від зазначеного контрагента отримав лист за № 17/08 з проханням повернути помилково перераховані кошти у розмірі 20000,00грн., які позивачем були перераховані останньому у той же день (платіжне дорученням від 28.08.2007 №11100).

У звязку із вищевикладеним, позивачем здійснено коригування податкового зобовязання до податкової накладної від 02.07.2007 №2 (розрахунок коригування від 28.08.2007 №1/2 на суму 10000,00грн., у тому числі ПДВ 20% - 1666,67грн.) та податкової накладної від 30.07.2007 (розрахунок коригування від 28.08.2007 №2/3 на суму 10000,00грн., у тому числі ПДВ 20% - 1666,67грн.). Зазначене коригування під час подання податкової декларації за серпень 2007 рік позивачем відображено не було. Відповідне коригування податкового зобовязання позивач самостійно відобразив у податкові декларації з ПДВ за березень 2008 року.

Як зазначено в Акті, під час перевірки встановлено порушення позивачем наказу Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 №166 «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання» та пп.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону №168/97-ВР, а саме: «Датою виникнення податкових зобовязань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: - або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; - або дата відображення товарів, а для робіт (послуг) дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку». Позивачем помилково було віднесено до рядку 8 декларації з ПДВ за березень 2008 рік суму 3334,00грн., тобто до складу податкових зобовязань віднесені розрахунки коригування, які повинні були бути включені до складу податкових зобовязань серпня 2007 року.

Проте, під час судового засідання встановлено, що позивачем самостійно відображене коригування податкового зобовязання у податковій декларації з ПДВ за березень 2008 року на суму 3334,00грн. у подальшому в деклараціях з ПДВ не відображалось ні як податкові зобовязання, ні як податковий кредит і не включалась у рядок 25.1 декларації з ПДВ за червень 2009 року. Таким чином коригування не призвело до порушення позивачем пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону №168/97-ВР. Зазначена обставина додатково підтверджується наданим відповідачем 1 розрахунком сум ПДВ, які вплинули на бюджетне відшкодування ПДВ ТОВ «Кей2Капітал» від 02.03.2010. Прокурор та відповідач 2 проти виявлених обставин не заперечували.

Між позивачем (покупець) та ОСОБА_2 (продавець) укладений договір купівлі-продажу від 01.06.2007, відповідно до умов якого продавець передає у власність покупця належне йому на праві власності майно металеву конструкцію павільйон, що знаходиться за адресою м. Запоріжжя, Оріхевське шосе, буд.1, а покупець приймає у власність зазначене майно та зобовязується сплатити за нього 980,00грн., які покупець зобовязується перерахувати на розрахунковий рахунок продавця протягом двох днів з моменту підписання цього договору. На виконання умов договору 01.06.2007 складений акт приймання предмета продаж майна. У деклараціях з ПДВ факт придбання зазначеного товару не відображався, оскільки фізична особа ОСОБА_2 не є платником ПДВ. Розпорядженням ТОВ «Кей2Капітал» від 01.05.2009 №1 металева конструкція була переведена бухгалтерською проводкою з рахунку 1521 (придбання основних засобів) на рахунок 28 (товари).

Між позивачем (постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Александр» (далі ТОВ «Компанія «Александр», покупець) уклали договір поставки від 12.05.2009 №6251-1-8/2, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передати у встановлений строки іншій стороні покупцю наступний товар: металева конструкція (модуль) 3х6х2,5м у кількості 1 шт., а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього грошову суму у розмірі 400000,00грн., у тому числі ПДВ 66666,67грн., шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника в строк до 12.09.2009. У звязку із виникненням податкових зобовязань позивачем надано ТОВ «Компанія «Александр» податкову накладу від 12.05.2009 №5, видаткову накладну від 12.05.2009 №РН-0000001, рахунок-фактуру від 12.05.2009 №СФ-0000005.

В Акті з цього питання зазначено, що до складу податкових зобовязань віднесено податкову накладну від 12.05.2009 №5, яка надана ТОВ «Компанія «Александр», та відповідно до якої позивач реалізував ТОВ «Компанія «Александр» металоконструкцію (модуль) у кількості 1 шт. на загальну суму 400000,00грн. (у т.ч. ПДВ 66666,67грн.). Сплати грошових коштів по даній операції не відбувалось. Крім того, позивач за період своєї діяльності з моменту створення по червень 2009 рік включно ніколи та ніде не придбавав дану металоконструкцію (модуль), та даний товар або основні засоби не знаходиться на балансі підприємства.

Проте, у судовому засіданні позивачем надані для огляду суду та іншим учасникам судового процесу оригінали зазначених документів. Надані документи не викликали ніяких сумнівів у прокурора чи у відповідачів щодо їх достовірності.

Ураховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно п.1.7 ст.1 Закону №168/97-ВР, податковий кредит сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Як вбачається із приписів пп 7.4.1 п. 7.4 ст 7 Закону № 168/97-ВР, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Як вбачається із приписів пп 7.4.5 п. 7.4 ст 7 Закону № 168/97-ВР, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

У пп. 7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону №168/97-ВР зазначено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

У відповідності пп. 7.2.6 п. 7.2 ст 7 Закону № 168/97-ВР, податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Проаналізувавши зазначені приписи та обставини справи, суд вважає помилковим твердження прокурора та відповідача 1 щодо неналежного оформлення податкової накладної від 17.10.2007 №171020, оскільки позивач є покупцем товару,то йому надається оригінал накладної, а копія залишається у продавця.

Відповідно до норм чинного законодавства податкова накладена повинна відповідати наступним вимогам. Так, реквізити, які має містити податкова накладна, встановлені пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону №168/97-ВР, а саме: платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дату виписування податкової накладної;

в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм);

є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача;

ж) ціну поставки без врахування податку;

з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні;

и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Крім того, вимоги до первинних документів викладені у ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV (далі - Закон № 996-XIV), а саме: первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Також вимоги до оформлення первинних документів встановлені п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 (далі - Положення), а саме: для надання первинним документам юридичної сили і доказовості, вони повинні мати обовязкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документу, код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Аналізуючи вище викладені норми законодавства, суд вважає, що спірна податкова накладна, яка є однією із підстав формування суми бюджетного відшкодування, оформлена належним чином та відповідає приписам Законів № 168/97-ВР, № 996-XIV та Положення.

Пунктом 1.8 ст. 1 Закону №168/97-ВР визначається, що бюджетне відшкодування - це сума, яка підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених даним Законом.

Як вбачається із приписів пп 7.7.1 п. 7.7 ст 7 Закону № 168/97-ВР, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пп. 7.7.3 п. 7.7 ст. 7 цього Закону, платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.

Згідно із п.п. 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР, платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.

Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом.

Як встановлено пп. 7.7.5 п. 7.7 ст 7 Закону № 168/97-ВР, протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Особи не мають права на отримання бюджетного відшкодування, зокрема, є ті, що мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів) (пп.7.7.11 п.7.7 ст.7 Закону №168/97-ВР).

Під час розгляду справи судом досліджені оригінали первинних бухгалтерських документів (договори, податкові накладні, акти виконаних робіт та ін..), які підтверджують фактичне здійснення позивачем та його контрагентами відповідних господарських операцій. Договори у судовому порядку недійсними не визнані, а тому, суд вважає, що відповідна бухгалтерська документація є підставою для формування суми податкового кредиту

Із матеріалів справи вбачається, що формування суми бюджетного відшкодування здійснено позивачем на підставі належним чином оформлених фінансово-господарських документів, а тому твердження відповідача 1 щодо безпідставного включення до рядка 25.1. декларації з ПДВ за червень 2009 року суму у розмірі 202 109,00грн. є необґрунтованим та недоведеним.

Щодо твердження відповідача 1 стосовно того, що ТОВ «ТБ Будмонтаж Запоріжжя» не має відповідної ліцензії або дозволу на проведення будівельної діяльності, що підтверджується листами Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області від 14.10.2008 № 831 та від 18.02.2010 № 7/5-346/11, то вказаний факт був позивачем спростований. Так позивачем суду надана копія Ліцензії на право будівельної діяльності від 18.08.2006 № 192167 (термін дії до 18.08.2011), яка видана ТОВ «ТБ Будмонтаж Запоріжжя» Міністерством будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України. Суд погоджується із думкою позивача, що зазначена ліцензія видається центральним органом виконавчої влади, а не Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області, а тому зазначені листи не можуть бути належним доказом що підтверджують або спростовують інформацію про ліцензування контрагента. Доказів анулювання вказаної ліцензії відповідачем 1 суду надано не було.

Ураховуючи вище викладені факти та норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що обставини, на які посилається відповідач 1 не є правовою підставою для зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, оскільки заперечення та пояснення прокурора, представника відповідача 1 не містять доводів та належних доказів, які б вказували на неправомірність дій позивача щодо формування суми, заявленої до бюджетного відшкодування.

З аналізу наведеного вбачається, що висновки, зроблені відповідачем 1 в Акті про порушення позивачем податкового законодавства, є необґрунтованими, у зв'язку з чим податкове повідомлення-рішення, прийняте відповідачем 1 на підставі встановлених Актом порушень, є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ч.1 ст.8 КАС України).

Частиною 1 ст. 11 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У разі підтвердження правомірності нарахування відємного значення податку на додану вартість та ненадання податковим органом висновків органу Державного казначейства про бюджетне відшкодування такого податку порушені права платника податку підлягають захисту шляхом стягнення відповідної суми з Державного бюджету України на користь такого платника податку.

Із матеріалів справи вбачається, що до бюджетного відшкодування позивачем заявлено та підлягає відшкодуванню 222859,00грн. із них 20750,00грн. відповідачем 1 не оспорюється. Щодо спірної суми податкового кредиту у розмірі 202109,00грн., то суд вважає, що вказана сума є підтвердженою належними документами та правомірно заявлена позивачем до відшкодування.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оскільки, відповідач 1 правомірність винесеного податкового повідомлення-рішення належним чином не довів, то заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1.ст.94, пп.1),3) п.3 розділу VII Прикінцеві та перехідні положення КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України; до набрання чинності законом, який регулює порядок сплати і розміри судового збору: судовий збір при зверненні до адміністративного суду сплачується у порядку, встановленому законодавством для державного мита; розмір судового збору щодо майнових вимог про стягнення грошових коштів становить один відсоток від розміру таких вимог, але не більше 1700 гривень.

Керуючись ст. ст. 161-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя від 17.09.2009 №0003482305/0.

3. Стягнути з Державного бюджету України (р/р 31112030700003, платник Державний бюджет Жовтневого району м. Запоріжжя, код ЄДРПОУ 34677124, ГУДКУ у Запорізькій області, МФО 813015, код бюджетної класифікації 14010200 «Бюджетне відшкодування з податку на додану вартість грошовими коштами») на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей 2 Капітал» (код ЄДРПОУ 34748729) суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 222859,00грн. (двісті двадцять дві тисячі вісімсот пятдесят девять грн.00грн.) Видати виконавчий лист.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей 2 Капітал» (код ЄДРПОУ 34748729) суму судового збору у розмірі 3,40грн. (три гривні 40 коп.). Видати виконавчий лист.

5. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей 2 Капітал» (код ЄДРПОУ 34748729) суму судового збору у розмірі 1 700грн. (одну тисячу сімсот грн. 40 коп.). Видати виконавчий лист.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд.

Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на дану постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова в повному обсязі у відповідності до вимог ст. 160 КАС України оформлена і підписана 21.04.2010.

Суддя (підпис) О.С.Янюк