Рішення № 94322304, 11.01.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2021 року Справа № 160/13163/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Кучми К.С. розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Гірничо-Металургійна компанія «Мрія» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до адміністративного суду з вищевказаною позовною заявою, в якій просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №0092905130 від 29.07.2020 року.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що висновки акту перевірки є необґрунтованими та такими, які не відповідають дійсним обставинам, не підтвердженими належними доказами (документами). В акті перевірки №39188/04-36-51-30/39826083 від 19.06.2020 р. відповідачем необґрунтовано встановлено завищення у квітні 2020 р. розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у розмірі 250 грн., оскільки податкова накладна №2 від 30.04.2020 р. (реєстраційний №9104822437), реєстрація якої була зупинена, не відображена у податковій звітності за квітень 2020 р., у зв`язку з тим, що вона є помилковою, тобто аналогічною з податкової накладної №1.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.10.2020 року було відкрито провадження по даній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

На виконання вимог ухвали суду 23.12.2020 року відповідачем було подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що проведеною камеральною перевіркою позивача встановлено порушення вимог п.185.1 ст.185. п.187.1 ст.187, п.200.4 ст.200, п.201.10 ст.201 ПК України, в результаті чого встановлено завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду на 250 грн. В акті перевірки вказано, що за квітень 2020 року ТОВ «ГМК «МРІЯ» складено та надіслано в Єдиний реєстр податкових накладних дві податкові накладні від 30.04.2020 р., які відповідно зареєстровані 13.05.2020 р. та 18.05.2020 р. на загальну суму 500 грн. Однак, позивачем не задекларовано у складі податкового зобов`язання за квітень 2020 року суму по податковій накладній №2 від 30.04.2020 р. у розмірі 250 грн. За таких обставин, відповідач просив суд у задоволенні позову відмовити в повному обсязі, оскільки прийнято фіскальним органом податкове повідомлення-рішення №0092905130 від 29.07.2020 року є цілком законним та вірним.

В силу ч.1 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Згідно з ст.258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Частинами 5, 8 ст.262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

За викладених обставин, відповідно до вимог статей 258, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи позицію позивача, викладену у позовній заяві, позицію відповідача, викладену у відзиві на позовну заяву, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та об`єктивному розгляді обставин справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що ТОВ «Гірничо-Металургійна компанія «Мрія» (код ЄДРПОУ 39826083) є платником податку на додану вартість з 01.07.2015 р.

19.06.2020 року Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області було проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ «ГМК «МРІЯ» (код ЄДРПОУ 39826083) за квітень 2020 року.

Порушення, виявлені в результаті перевірки знайшли своє відображення в акті перевірки від 19.06.2020 р. № 39188/04-36-51-30/39826083, а саме: порушення вимог п.185.1 ст.185. п.187.1 ст.187, п.200.4 ст.200, п.201.10 ст.201 ПК України, у результаті чого встановлено завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду на 250 гривень.

На підставі висновків, зроблених під час перевірки, начальником Соборного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 29.07.2020 р. №0092905130 про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 250 грн.

Не погоджуючись з висновками Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, викладеними у акті перевірки №39188/04-36-51-30/39826083 від 19.06.2020 р., та прийнятим податковим повідомленням-рішенням від 29.07.2020 р. №0092905130 ТОВ «ГМК «МРІЯ», в межах досудового врегулювання спорів, звернулось зі скаргою до Державної податкової служби України.

Своїм рішенням ДПС України №29086/6/99-00-06-02-02-06 від 30.09.2020 р., прийнятим за результатами розгляду скарги, оскаржуване податкове повідомлення-рішення залишила без змін, а скаргу ТОВ «ГМК «МРІЯ» без задоволення.

Аналізуючи виниклі між сторонами правовідносини, суд приходить до наступного.

Згідно з п.185.1 ст.185 ПК України, об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Відповідно до п.187.1 ст.187 ПК України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пунктом 201.1 статті 201 ПК України встановлено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з абз.1 пункту 201.10 статті 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Крім того, пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1246 від 29.12.2010 року, встановлено, що у разі зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку.

Таким чином, зупинена податкова накладна щодо якої надійшла квитанція про зупинення реєстрації не вважається зареєстрованою.

При цьому, відповідно до вимог пункту 44.1 статті 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Як видно з матеріалів справи, податкова накладна №2 від 30.04.2020 р. (реєстраційний №9104822437), яка зазначена в акті перевірки, реєстрація якої в ЄРПН була зупинена, була складена ТОВ «ГМК «МРІЯ» помилково та фактично не підлягала реєстрації - дана податкова накладна не підлягає включенню до складу податкових зобов`язань за квітень 2020 року.

Крім того, реєстрація податкової накладної №1 від 30.04.2020 року також була зупинена, однак, як свідчить квитанція, отримана 29.05.2020 року за результатами розгляду пояснень та копій документів вона була зареєстрована за рішенням Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

Податкова накладна №2 від 30.04.2020 р. (реєстраційний №9104822437), реєстрація якої була зупинена, не відображена у податковій звітності позивача за квітень 2020 р., у зв`язку з тим, що вона є помилковою, тобто аналогічною з податковою накладною №1. Факт помилкового направлення на реєстрацію податкової накладної №2 (відсутність підстав для відображення відомостей за податковою накладною №2 від 30.04.2020 р. у декларації за квітень 2020 р.) підтверджується актом звірки взаємних розрахунків за квітень 2020 р. між ТОВ «ГМК «МРІЯ» та ТОВ «СОВАКС» (код ЄДРПОУ 42942882), який свідчить про відсутність інших правовідносин між підприємствами, ніж ті що відображені в податковій накладній №1 від 30.04.2020 року.

Таким чином, помилково зареєстрована податкова накладна/розрахунок коригування не підлягають включенню до складу податкових зобов`язань (що підтверджується листами ДФС України №2208/6/99-99-19-03-02-15 від 03.02.2015 року та №1721/6/99-99-19-03-02-15 від 29.01.2016 року).

Вищенаведене також підтверджується позицією Верховного Суду (постанова від 28.03.2019 року по справі №809/1420/17). Так, за позицією Верховного Суду, оскільки податкова накладна була зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних помилково, а відповідні суми податку не включені до податкової декларації з ПДВ, Суд вважає правильними висновки судів першої та апеляційної інстанцій щодо безпідставності застосування штрафу до Товариства за порушення строку реєстрації зазначеної накладної.

Разом з тим, суд звертає увагу, що згідно з п.201.10 ст.201 ПК України, виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової перевірки продавця.

В свою чергу, в даному випадку Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області висновки про порушення вимог чинного законодавства зроблено на підставі камеральної перевірки, без дослідження даних бухгалтерського обліку та первинних документів.

Згідно з пп.75.1.1 п.75.1 ст.75 ПК України, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального ті спирту етилового.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Відповідно до пунктів 76.1, 76.2, 76.3 статті 76 ПК України, камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання. Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.

Аналізуючи наведені норми ПК України, можна зробити висновок, що камеральна перевірка проводиться виключно на підставі даних, які містяться у податковій звітності платника податків (наявність арифметичних та методологічних помилок під час її заповнення) та не передбачає дослідження первинних документів, на підставі яких така звітність складена, з урахуванням господарських операцій платника податків, проведених в межах здійснення фінансово-господарської діяльності протягом такого періоду.

При цьому, за позицією контролюючих органів «арифметична помилка» - помилка або описка, допущена платником податку при заповненні декларацій (розрахунків) або додатків до них, зокрема, при виконанні арифметичних дій, передбачених при обчисленні об`єкта оподаткування з метою визначення податкових зобов`язань з податку, збору, обов`язкового платежу (додавання або вирахування відповідних рядків), а також описка, допущена при перенесенні даних із додатків, на підставі яких заповнюються відповідні рядки декларації (неправильно поставлена кома при застосуванні одиниці виміру, неправильно перенесений підсумок з додатка та ін.);

«методологічна помилка» - помилка, допущена платником податків при складанні ним декларації, яка полягає у неправильному застосуванні або незастосуванні ставок оподаткування чи коефіцієнтів при визначенні податкового зобов`язання з того чи іншого податку, збору (обов`язкового платежу).

Тобто, за наслідками камеральної перевірки не можливо достовірно встановити заниження платником податків податкових зобов`язань, оскільки вона не передбачає дослідження даних бухгалтерського обліку та первинних документів, які складаються в ході господарських операцій. Лише під час проведення документальних перевірок (планових або позапланових) за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності платника податків та вивчення (аналізу) первинних документів та даних бухгалтерського обліку можливо стверджувати про наявність таких порушень. Без дослідження первинних документів та даних бухгалтерського обліку контролюючому органу не може бути достеменно відомо про проведення певних господарських операцій платником податку та про заниження об`єктів оподаткування.

При цьому наявність розбіжностей між даними податкової звітності та даними ЄРПН не свідчить про заниження податкових зобов`язань, з огляду на той факт що такі розбіжності можуть пояснюватись, зокрема, але не виключно, помилковістю складання та реєстрації податкових накладних за відсутності фактичного здійснення господарської операції та відсутністю необхідності визначення податкових зобов`язань.

Таким чином, враховуючи, що контролюючим органом висновки про заниження податкових зобов`язань з податку на додану вартість зроблені без дослідження первинних документів та даних бухгалтерського обліку позивача та без проведення документальної перевірки, виключно на підставі наявності розбіжностей між даними податкової звітності та даними ЄРПН за наслідками камеральної перевірки, що не відповідає приписам пункту 201.10 статті 201 ПК України, такі висновки є передчасними та необґрунтованими належним чином, а отже винесене на їх підставі спірне податкове повідомлення-рішення від 29.07.2020 р. №0092905130 є протиправним та підлягає скасуванню.

Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі “Серявін та інші проти України” (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В силу ч.1 ст.9 КАС України визначено, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами 1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.3 ст.90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Зважаючи на відсутність у діях позивача порушень податкового законодавства, суд доходить висновку, що під час винесення спірного податкового повідомлення-рішення від 29.07.2020 р. №0092905130 про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 250 грн. податковий орган діяв не на підставі та не у спосіб, передбачені чинним законодавством України, а отже оскаржуване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат між сторонами, суд виходить з наступного.

За таких обставин, суд вважає за можливе задовольнити дану позовну заяву з викладених вище підстав.

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як видно з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду у розмірі 2 102 грн., а отже вони підлягають поверненню позивачу.

У зв`язку із знаходженням судді - Кучми К.С. у щорічній відпустці з 21.12.2020 року по 06.01.2021 року (включно), текст рішення складений 11.01.2021 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.8, 9, 72, 77, 132, 139, 241 - 246, 250, 262 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву – задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0092905130 від 29.07.2020 року, прийняте Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області.

Присудити за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул.Сімферопольська, 17-а, м.Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ 39394856) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гірничо-Металургійна компанія «Мрія» (пр.Гагаріна, 22/402, м.Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ 39826083) судові витрати по справі в розмірі 2 102 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 КАС України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень КАС України.

Суддя К.С. Кучма