Рішення № 9425501, 12.05.2010, Чумаківський районний суд міста Донецька (до 25.04.2025 - Пролетарський районний суд м. Донецька)

Справа №2-1054\10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2010 року Пролетарський районний суд міста Донецька

У складі: головуючого Панас Н.Л.

При секретарі Михайловській Р.О.

За участю позивача ОСОБА_1

Представника позивача ОСОБА_2

Та представника відповідача Дюжикової О.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «З ліквідації збиткових вугледобувних, вуглепереробних та торфодобувних підприємств» «Укрвуглеторфреструктуризація» про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати та відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2010 року позивач звернувся до суду з позовом де вказує, що працював на посаді директора Відокремленого підрозділу ДП «Укрвуглеторфреструктуризація» - Донецька виконавча дирекція з ліквідації шахт. Наказом ДП №170к від 08.12.2008 року він був відсторонений від виконання своїх обов»язків на період проведення перевірки фінансово-господарської діяльності. 09.12.2008 року голова Пролетарської районної у місті Донецьку ради звернувся на ім»я директора ДП з клопотанням про залишення його на роботі, у зв»язку з тим, що він мав статус депутата районної у місті ради. Але не зважаючи на це, відповідач наказом №267\1к від 08.12.2009 року звільнив його з займаної посади. Вважає цей наказ незаконним, оскільки він протиречить вимогам діючого законодавства. Просив скасувати накази №170к від 08.12.2008 року та №267\1к від 08.12.2009 року, поновити його на роботі, стягнути з відповідача недоплачену йому заробітну плату та заподіяну моральну шкоду у розмірі 5000 грн.

У судовому засіданні позивач заявлені позовні вимоги підтримав і просив задовольнити. Також пояснив, що про наказ №170к від 08.12.2008 року йому стало відомо лише після звільнення його з займаної посади, а тому він не міг своєчасно оскаржити його. З наказом про звільнення його з посади він ознайомився лише перед зверненням до суду, оскільки знаходився у відпустці та на лікарняному. Тому просив поновити йому строк на оскарження цих наказів. В решті позовні вимоги підтримав.

Представник позивача у судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав і просив задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, посилаючись на те, що позивачем пропущений строк позовної давності і не наведено перекониливих доказів поважності пропуску цього строку. Також позивачем не конкретезована сума заборгованості по зарплаті, яку він просить стягнути і не наведено доказів заподіяння йому моральної шкоди.

Заслухавши сторони, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Як встановлено у судовому засіданні позивач працював на посаді директора відокремленого підрозділу ДП «Укрвуглеторфреструктуризація» - Донецька виконавча дирекція з ліквідації шахт.

З 02.12.2008 року по 08.12.2008 року на ВП Донецька виконавча дирекція з ліквідації шахт працювала робоча група по перевірці фінінасово-господарської діяльності, наслідки якої оформлені доповідною запискою від 08.12.2008 року (а.с.11).

На підставі цієї доповідної записки 08.12.2008 року в.о.генерального директора ДП «Укрвуглеторфреструктуризація» був виданий наказ №170\к про відсторонення позивача від роботи (а.с.4).

У відповідності зі ст.46 Кодексу законів про працю України відсторонення працівника від роботи власником або уповноваженим ним органом припускається у випадку: появлення на роботі в нетверезому стані, в стані наркотичного чи токсичного сп»яніння, відмови або ухилення від обов»язкових медицчних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці і протипожежної охорони, в інших випадках, передбачених законодавством. Так, відсторонення від роботи припускається за постановою слідчого органу про притягнення працівника до кримінальної відповідальності.

Діючим законодавством не припускається відсторонення працівника від роботи за доповідною запискою групи по перевірці фінансово-господарської діяльності.

Таким чином, оголошена та досліджена у судовому засіданні сукупність доказів призводить суд до висновку про те, що наказ №170к від 08.12.2008 року про відсторонення позивача від роботи був винесений відповідачем з порушенням діючого законодавства.

Але, в цій частині позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

У відповідності зі ст.233 КзпП України працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо в районний суд в тримісячний строк зі дня коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а по справах про звільнення в місячний строк зі дня вручення копії наказу про звільнення або зі дня видачі трудової книжки.

Суд не приймає до уваги доводи позивача про те, що він дізнався про наявність цього наказу лише під час звільнення у грудні 2009 року, оскільки як вбачається з листа голови Пролетарської районної у місті Донецьку ради Ярошенко В.А. №01-11-1603 від 09.12.2008 року, позивач вже 09.12.2008 року повідомив голову районної ради про наявність такого наказу (а.с.6).

Крім того, наказом ДП «Укрвуглеторфреструктуризація» №250к від 13.11.2009 року дію оспорюваного наказу було припинено (а.с.10).

Що ж стосується вимог позивача в частині скасування наказу №267\1к від 08.12.2009 року та стягнення недоплаченої заробітної плати, то в цій частині позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Як вбачається з заяви позивача на ім»я генерального директора ДП «Укрвуглеторфреструктуризація» від 08.12.2009 року, він просить надати йому чергову відпустку з 09.12.2009 року о 10.01.2010 року, а з 11.01.2010 року просить звільнити його, у зв»язку з виходом на пенсію (а.с.18).

Як вбачається з копії наказу ДП «Укрвуглеторфреструктуризація» №267\1к від 08.12.2009 року позивачеві була надана чергова відпустка тривалістю 32 календарні дні з 09.12.2009 року по 11.01.2010 року включно і з 11.01.2010 року позивач був звільнений з займаної посади директора Відокремленого підрозділу «Донецька дирекція з ліквідації шахт», у зв»язку з виходом на пенсію (а.с.5).

Як встановлено у судовому засіданні позивач є депутатом Пролетарської районної у місті Донецьку ради.

У відповідності зі ст.33 ЗУ «Про статус депутатів місцевих рад» власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган повинен за 15 днів до звільнення працівника, який обраний депутатом відповідної місцевої ради, письмово повідомити про це відповідну місцеву раду.

Але відповідачем не надано доказів дотримання при звільненні позивача цієї умови діючого законодавства.

Крім того, суд зазначає, що звільнення позивача відбулося в останній день його чергової відпустки, що також не припустимо.

Таким чином, оголошена та досліджена у судовому засіданні сукупність доказів призводить суд до висновку про можливість задоволення позову в цій частині, скасування наказу та поновлення позивача на посаді директора Відокремленого підрозділу ДП «Укрвуглеторфреструктуризація» - «Донецька дирекція з ліквідації шахт».

При визначенні суми, яка підлягає стягненню на користь позивача суд виходить з наступного.

З відповідача на користь позивача підлягає стягненню недоплачена сума заробітної плати, оплати за невикористану відпустку та допомоги при виході на пенсію у розмірі 29503 грн.57 коп.

До такого висновку суд приходить виходячи з наступного: по недоплаченій сумі заробітної плати.

У лютому-жовтні 2009 року оклад позивача становив 3200 грн. У лютому 2009 року 15 днів був на лікарняному і відпрацював 5 робочих днів. Середньоденна ставка складає 160 грн. (3200 грн. : 20 робочих днів). Таким чином, за 5 днів лютого 2009 року відповідач повинен сплатити позивачеві недоплачену суму заробітної плати у розмірі 886 грн.40 коп. (160 грн. х 5 днів + вислуга 86 грн.40 коп.).

За березень 2009 року відповідач повинен сплатити позивачеві недоплачену суму заробітної плати у розмірі 3320 грн. 37 коп. (3200 грн. : 21 день = 152 грн.38 коп.) (152 грн.38 коп. х 20 відпрацьованих позивачем днів + 272 грн.75 коп. вислуга).

За квітень 2009 року відповідач повинен сплатити позивачеві недоплачену суму заробітної плати у розмірі 1688 грн.37 коп. (3200 грн. : 21 день = 152 грн. 38 коп.) (152 грн.38 коп. х 10 відпрацьованих позивачем днів + 164 грн.57 коп. вислуга).

За травень 2009 року відповідач повинен сплатити позивачеві недоплачену суму заробітної плати у розмірі 3472 грн.75 коп. (3200 грн. + 272 грн.75 коп. вислуга).

За червень 2009 року позивачеві повинна бути виплачена заробітна плата у розмірі 1063 грн.68 коп. (3200 грн. : 20 днів = 160 грн.) (160 грн. х 6 відпрацьованих позивачем днів + 103 грн.68 коп. вислуга).

За вересень 2009 року позивачеві повинна бути виплачена заробітна плата у розмірі 1289 грн.29 коп. (3200 грн. : 22 дні = 145 грн.46 коп.) (145 грн.46 коп. х 8 відпрацьованих позивачем днів + 125 грн.65 коп. вислуга).

За жовтень 2009 року відповідач повинен сплатити позивачеві заробітну плату у розмірі 3472 грн.75 коп. (3200 грн. + 272 грн.75 коп.).

У листопаді 2009 року оклад позивача становив 3490 грн. і відповідач повинен сплатити позивачеві заробітну плату у розмірі 2762 грн.09 коп. (3490 грн. : 21 день = 166 грн.19 коп.) (166 грн.19 коп. х 15 відпрацьованих позивачем днів + 27=62 грн.23 коп.).

Таким чином, на користь позивача з відповідача підлягає стягненню недоплачена йому заробітна плата за період з лютого по листопад 2009 року у розмірі 17955 грн.70 коп. (886 грн.40 коп. + 3320 грн.37 коп. + 1688 грн.37 коп. + 3472 грн.75 коп. + 1063 грн.68 коп. + 1289 грн.29 коп. + 3472 грн.75 коп. + 2762 грн.09 коп.).

Перевіряючи правильність нарахування виплаченого позивачеві лікарняного за період з 24.11.2009 року по 08.12.2009 року суд приходить до висновку, що відповідачем позивачеві було недоплачено 51 грн.08 коп.

До такого висновку суд приходить виходячи з наступного: при звільненні позивача йому було сплачено лікарняний у розмірі 1843 грн.05 коп. Але суд вважає, що позивачеві лікарняний повинен був бути сплачений у розмірі 1894 грн.13 коп. (3472 грн.75 коп. + 1063 грн.68 коп. + 1289 грн.29 коп. + 3472 грн.75 грн.) : 54 відпрацьовані позивачем дні х 11 днів лікарняного).

Але, враховуючи, що позивачеві вже було сплачено лікарняний у розмірі 1843 грн.05 коп., суд вважає можливим стягнути з відповідача на користь позивача на доплату лікарняного 51 грн.08 коп. (1894 грн.13 коп. 1843 грн.05 коп.).

Перевіряючи правильність нарахування позивачеві матеріальної допомоги за чергову відпустку за період з 09.12.2009 року по 11.01.2010 року, суд приходить до висновку про те, що позивачеві була недоплачена така допомога у розмірі 1618 грн.53 коп.

До такого висновку суд приходить виходячи з наступного: як встановлено у судовому засіданні позивач знаходився у черговій відпустці 32 дні з 09.12.2009 року по 11.01.2010 року. Позивачеві повинна була бути сплачена матеріальна допомога у розмірі 4712 грн.29 коп. (3783 грн.98 коп. + 3472 грн.75 коп. + 4705 грн.89 коп. + 5124 грн.90 коп. + 5295 грн.73 коп. + 3766 грн.64 коп. + 3472 грн.75 коп. + 4180 грн.09 коп. + 3546 грн.89 коп. + 4325 грн.90 коп. + 5114 грн.88 коп. + 5486 грн.60 коп.) : 355 днів х 32 дні відпустки). Але, враховуючи те, що позивачеві при звільненні була спалчена матеріальна допомога у розмірі 3093 грн.76 коп., суд вважає можливим стягнути з відповідача на користь позивача недоплачену останньому матеріальну допомогу у розмірі 1618 грн.53 коп. (4712 грн.29 коп. 3093 грн.76 коп.).

При звільненні позивачеві була виплачена компенсація за невикористану відпустку у розмірі 9393 грн.28 коп.

Перевіряючи правильність нарахування позивачеві цієї суми суд приходить до висновку, що позивачеві була недоплачена компенсація за невикористану відпустку у розмірі 8501 грн.02 коп.

До такого висновку суд приходить виходячи з наступного. При обчисленні компенсації за невикористану відпустку береться заробітна плата за останні 12 місяців, виходячи з якої обчислюється середньоденна заробітна плата, яка множиться на кількість днів невикористаної відпустки. Позивачем було невикористано 127 днів чергової відпустки. Заробітна плата позивача за останні 12 місяців перед звільненням становить 50019 грн.34 коп. (3783 грн.98 коп. + 3472 грн.75 коп. + 4705 грн.89 коп. + 5124 грн.90 коп. + 5295 грн.73 коп. + 3766 грн.64 коп. + 3472 грн.75 коп. + 4180 грн.09 коп. + 3546 грн.89 коп. + 4325 грн.90 коп. + 5114 грн.88 коп. + 5486 грн.60 коп.). Середньоденний заробіток позивача становить 140 грн.90 коп. (50019 грн.90 коп. : 355 днів). Таким чином, позивачеві повинна була бути виплачена компенсація за невикористану відпустку у розмірі 17894 грн.30 коп. (140 грн.90 коп. х 127 днів невикористаної відпустки).

Оскільки позивачеві була виплачена компенсація за невикористану відпустку у розмірі 9393 грн.28 коп., суд вважає можливим стягнути з відповідача на користь позивача недоплачену йому компенсацію за невикористану відпустку у розмірі 8501 грн.02 коп. (17894 грн.30 коп. 9393 грн.28 коп.).

У відповідності з вимогами ст.44 КЗпП України працівникові при виході на пенсію виплачується допомога у розмірі не менш тримісячного середнього заробітку.

Позивачеві при звільненні була сплачена така допомога у розмірі 10776 грн.

При перевірці правильності нарахування позивачеві такої допомоги суд приходить до висновку, що позивачеві була недоплачена допомога при виході на пенсію у розмірі 1377 грн.24 коп.

До такого висновку суд приходить виходячи з наступного.

Середньоденна заробітна плата позивача для обчислення допомоги при виході на пенсію становить 184 грн.14 коп. (2762 грн.09 коп. : 15 днів). Розмір допомоги, який повинен був бути сплачений позивачеві при виході на пенсію, становить 12153 грн.24 коп. (184 грн.14 коп. х 66 днів).

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню допомога при виході на пенсію у розмірі 1377 грн.24 коп. (12153 грн.24 коп. 10766 грн.).

Загальна сума, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 29503 грн.87 коп. (17955 грн.70 + 1618 грн.53 коп. + 8501 грн.02 коп. + 1377 грн.24 коп. + 51 грн.08 коп.).

Що ж стосується вимог позивача по стягненню моральної шкоди, то в цій частині позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

У відповідності зі ст.237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівникові провадиться у випадку, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втраті нормальних життєвих зв»язків і потребують від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Звільненням позивача, яке було проведене з порушенням вимог діючого законодавства, відповідач порушив його законні права, що змусило позивача відстоювати свої законні права в судових органах, потребують від нього додаткових зусиль для організації свого життя (звернення за наданням правової допомоги, явки в судові засідання) і тому суд вважає можливим стягнути з відповідача на користь позивача заподіяну останньому моральну шкоду.

При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди суд враховує тривалість і характер моральних страждань, понесених позивачем, майновий стан сторін і вважає можливим стягнути з відповідача на користь позивача на відшкодування заподіяної шкоди 1500 грн.

Оскільки при зверненні до суду позивач був звільнений від оплати судових витрат, суд у відповідності зі ст.88 ЦПК України, вважає можливим стягнути судові витрати, а саме: судовий збір у розмірі 303 грн. 54 коп. (8 грн. 50 коп. по вимогам про стягнення моральної шкоди та 295 грн.04 коп. по вимогам про стягнення недоплачених сум (29503 грн.87 коп. х 1%) та судовий збір у розмірі 120 грн. на користь держави з відповідача.

На підставі вищевикладеного, ст.ст.46, 233, 237-1 КЗпП України, керуючись ст.ст.5, 6, 8, 10, 60, 88, 212-215, 218 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Скасувати наказ Державного підприємства «З ліквідації збиткових вугледобувних, вуглепереробних та торфодобувних підприємств «Укрвуглеторфреструктуризація» №267\1к від 08 грудня 2009 року.

Поновити ОСОБА_1 на посаді директора відокремленого підрозділу «Донецька виконавча дирекція з ліквідація шахт» Державного підприємства «З ліквідації збиткових вугледобувних, вуглепереробних та торфодобувних підприємств «Укрвуглеторфреструктуризація» з 11 січня 2010 року.

Стягнути з Державного підприємства «З ліквідації збиткових вугледобувних, вуглепереробних та торфодобувних підприємств «Укрвуглеторфреструктуризація» р\рахунок 35239001004730 в УДК Святошинського району міста Київа, МФО 820019, ЄДРПОУ 35703830 на користь ОСОБА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_1 недоплачену суму заробітної плати за період з грудня 2008 року по січень 2010 року у розмірі 17955 грн.70 коп., недоплату по лікарняному листку за період з 24.11.2009 року по 08.12.2009 року у розмірі 51 грн.08 коп., недоплату по матеріальній допомозі у зв»язку із відпусткою за період з 09 грудня 2009 року по 11 січня 2010 року у розмірі 1618 грн.53 коп., недоплачену компенсацію за невикористану відпустку у розмірі 8501 грн.02 коп., недоплачену допомогу, у зв»язку із виходом на пенсію у розмірі 1377 ггрн. 24 коп. та моральну шкоду у розмірі 1500 грн., а всього 31003 (тридцять одну тисячу три) грн. 57 коп.

Стягнути з Державного підприємства «З ліквідації збиткових вугледобувних, вуглепереробних та торфодобувних підприємств «Укрвуглеторфреструктуризація» р\рахунок 35239001004730 в УДК Святошинського району міста Київа, МФО 820019, ЄДРПОУ 35703830 на користь держави судовий збір у розмірі 303 грн.54 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн.

Рішення може бути оскаржене повністю або частково до апеляційного суду Донецької області через Пролетарський районний суд міста Донецька.

Заява про апеляційне оскарження може бути подана протягом десяти днів зі дня проголошення рішення. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів зі дня подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо вона подається протягом десяти днів зі дня проголошення рішення.

Суддя (підпис) Н.Л.Панас

Копія вірна. Суддя:

Секретар: