Ухвала суду № 94254804, 19.01.2021, Криворізький районний суд Дніпропетровської області

Справа № 177/729/20

Провадження № 1-кп/177/32/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.01.2021

Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Суботіної С. А.

секретаря Ференц Я. З.,

розглянувши увідкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі кримінальне провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020040450000240 від 02.05.2020 щодо ОСОБА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України,

за участі:

прокурора Левченко К.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника обвинуваченого,

адвоката Орлова В.І.,

В С Т А Н О В И В:

Криворізьким районним судом Дніпропетровської області здійснюється судовий розгляд кримінального провадження щодо ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 121 КК України.

У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_1 , посилаючись на існування ризиків, які були підставою для застосування та продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме ризиків: переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Прокурор клопотання підтримав, з підстав, наведених у ньому та просив задовольнити.

Потерпілий ОСОБА_2 правом на участь у судовому засіданні не скористався, надав заяву про розгляд кримінального провадження за його відсутності.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник Орлов В.І. просили відмовити у задоволенні клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою та застосувати домашній арешт на певний період доби, а саме, з 21 год. 00 хв. до 07 год. 00 хв. Вказували, що прокурором не доведено існування ризиків, визначених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, при цьому, автоматичне продовження строку тримання під вартою, з урахуванням практики ЄСПЛ, є неприпустимим.

Заслухавши думку учасників судового провадження, суд дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що строк дії застосованого до ОСОБА_1 , згідно з ухвалою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 05.05.2020 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, який неодноразово продовжувався Криворізьким районним судом Дніпропетровської області під час судового розгляду вказаного кримінального провадження, востаннє, згідно з ухвалою від 24.11.2020, спливає 23.01.2021.

Станом на 19.01.2021, завершити розгляд справи, з об`єктивних причин, не представляється можливим.

Відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України, строк дії ухвали суду про продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 331 КПК України, до спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим видом запобіжного заходу та застосовується лише у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

Статтею 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Застосування таких заходів завжди пов`язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ч.1 ст. 177 КПК України, у тому числі: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків; вчинити інше кримінальне правопорушення.

За змістом ст. 199 КПК України, підставою для продовження строку тримання під вартою є обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

Як слідує з матеріалів справи, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину проти життя особи, а саме, за ч. 2 ст. 121 КК України, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі до десяти років. Останньому інкримінується вчинення цього злочину в період іспитового строку. Вказане дає достатні підстави вважати, що обвинувачений, перебуваючи на волі, під загрозою відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення, не маючи стійких соціальних зв`язків, з метою уникнення покарання, може уникати явки до суд, так само, як і вчинити новий злочин. Також суд враховує, що на даний час у кримінальному провадженні, відповідно до визначеного порядку та обсягу дослідження доказів, не допитано усіх свідків, а також обвинуваченого. З огляду на викладене, а також враховуючи те, що обвинувачений, у зв`язку з відкриттям йому, та стороні захисту матеріалів кримінального провадження, обізнаний з приводу показань свідків на досудовому слідстві, суд вважає, що наявний ризик незаконно впливати на свідків.

Твердженні обвинуваченого ОСОБА_1 про наявність у нього постійного місця проживання, можливості працювати та забезпечувати себе матеріально, не зменшують наявність вказаних ризиків, та не є тими обставинами, які б поза розумним сумнівом могли б бути стримуючими факторами для повторного вчинення ним кримінальних правопорушень.

Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним у п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», суд дійшов висновку, що обраний відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід відповідає його особі та кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.

Суд вважає виправданою необхідність продовження строку тримання обвинуваченого під вартою, оскільки судом встановлено збереження ризиків переховування обвинуваченого від суду, можливості вчинення нових кримінальних правопорушень, впливу на свідків, які не зменшилися, тому суд вважає, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе в повній мірі запобігти вказаним ризикам, передбаченим п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого під час судового розгляду даного кримінального провадження, у зв`язку з чим, продовжує строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ще на 60 днів.

Стан здоров`я обвинуваченого на теперішній час не перешкоджає перебуванню у місці ув`язнення. Матеріали провадження не містять переконливих даних про застереження, які б унеможливлювали перебування обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою та стороною захисту в судовому засіданні не доведені.

Відповідно, з вище вказаних підстав, не підлягає задоволенню клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу на більш м`який.

Також, виходячи з вимог п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України, з врахуванням викладених вище обставин, суд вважає за можливе не визначати розмір застави, так як ОСОБА_1 обвинувачується у вчинені злочину, що спричинив загибель людини.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. 177, 183, 331, 392 КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора Криворізької місцевої прокуратури № 2 Левченко К.В. про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 , - задовольнити.

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 , а також їх захисника, адвоката Орлова В.І., про зміну запобіжного заходу на більш м`який – відмовити.

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні №12020040450000240 від 02.05.2020, на 60 (шістдесят) днів, тобто до 18.03.2021, включно.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з дня її проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою, у той же строк з моменту вручення копії ухвали, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя: