Постанова № 9423598, 11.05.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.05.2010                                                                                           № 38/491

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Андрієнка В.В.

суддів:           

За участю представників:

від позивача: не з’явився

від відповідача: Гузіков В.В., довіреність №39 від 16.03.2010 року;

Лесько М.О., довіреність б/н від 03.03.2010 року;

від третьої особи 1: не з’явився

від третьої особи 2: не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного комерційного банку «Трансбанк»

на рішення Господарського суду м.Києва від 02.02.2010

у справі № 38/491 ( .....)

за позовом                               Товариства з обмеженою відповідальністю «Артекс-Плюс»

до                                                   Акціонерного комерційного банку «Трансбанк»

третя особа 1           Національний банк України

           третя особа 2 Товариство з обмеженою відповідальністю "Майстер Центр"

про                                                   визнання права власності на акції та витребування зазначених акцій з незаконного володіння.

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Артекс-Плюс» звернулось до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до АКБ «Трансбанк» про:

- визнання права власності на цінні папери – прості іменні акції Відкритого акціонерного товариства “Телеканал “Тоніс”, номінальною вартістю 1 грн. в кількості 415000 (чотириста п'ятнадцять тисяч) штук загальною номінальною вартістю 415000,00 грн.;

- витребування з незаконного володіння Відповідача простих іменних акцій, емітованих Відкритим акціонерним товариством “Телеканал “Тоніс”, номінальною вартістю 1 грн. в кількості 415000 (чотириста п'ятнадцять тисяч) штук загальною номінальною вартістю 415000,00 грн.;

- зобов’язання Відповідача переказати з рахунку у цінних паперах останнього на рахунок у цінних паперах Позивача прості іменні акції, емітовані Відкритим акціонерним товариством “Телеканал “Тоніс”, номінальною вартістю 1 грн. в кількості 415000 (чотириста п'ятнадцять тисяч) штук загальною номінальною вартістю 415000,00 грн.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 02.02.2010 р. позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав на нього апеляційну скаргу у якій просив суд скасувати рішення та прийняти нове про відмову у задоволенні позовних вимог.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що рішення місцевого господарського суду прийняте з неповним з’ясуванням обставин, що мають значення для справи, місцевий господарський суд неправильно застосував та порушив норми процесуального та матеріального права.

Зокрема заявник посилається на те, що ним було додержано вимог чинного законодавства та укладеного між сторонами договору при реалізації свого права на заставлене майно

Представник позивача у судовому засіданні просив суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення - без змін з огляду на його законність та обґрунтованість.

29.04.2010 р. до загального відділу Київського апеляційного господарського суду надійшли клопотання ТОВ «Артекс-Плюс» та ВАТ «Телеканал «Тоніс» про залучення останнього до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача. Розглянувши вказані клопотання, колегія суддів дійшла до висновку про відсутність підставі для його задоволення з огляду на те, що рішення суду у даній справі не впливає на права або обов’язки ВАТ «Телеканал «Тоніс».

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів відзначає наступне.

21.10.08 р. між ТОВ «Артекс-Плюс» та АКБ «Трансбанк» був укладений договір застави цінних паперів №3014.

Згідно із п.1.1. договору предметом застави є цінні папери ВАТ “Телеканал “Тоніс” в кількості 415000 шт., які належать на праві власності Позивачу.

В силу п.2.1. даний договір є забезпеченням виконання зобов’язань за кредитним договором № 3014 від 21.10.08р., укладеному між ТОВ “Майстер Центр” та Відповідачем, за умовами якого ТОВ “Майстер Центр” зобов’язано повернути Відповідачу кошти в сумі 24500000,00 грн. не пізніше 20.10.09р., та сплатити проценти за користування кредитними коштами, а також пеню, враховуючи відшкодування збитків, завданих простроченням платежів за вищевказаним кредитним договором, відшкодування витрат по зверненню стягнення на предмет застави в повному обсязі, визначеному на момент фактичного задоволення вимог, а Відповідач приймає предмет застави в заставу на умовах, встановлених цим договором.

Згідно з п.2.2. договору у випадку невиконання та/або неналежного виконання зобов’язань за кредитним договором та/або за цим договором, Відповідач має право отримати задоволення своїх вимог за рахунок предмету застави переважно перед іншими кредиторами.

Відповідно до п.3.2. договору Відповідач має право за рахунок предмету застави задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих простроченням виконання зобов’язань.

Згідно з п.4.2. договору Позивач зобов’язаний для забезпечення блокування та можливого переказу цінних паперів на рахунок у цінних паперах Відповідача, у випадку невиконання Позивачем зобов’язань за кредитним договором, одночасно з укладенням цього договору надати Відповідачу розпорядження про блокування цінних паперів та розпорядження на разблокування та переказ цінних паперів для подальшого переведення цінних паперів на рахунок Відповідача. Розпорядження на розблокування та переказ цінних паперів надається з відкритою датою.

Відповідно до п.5.3. договору звернення стягнення на предмет застави або на відповідну його частину здійснюється будь-яким способом, передбаченим чинним законодавством України. Спосіб звернення стягнення визначається Відповідачем з урахуванням того, що можуть застосовуватися, як один з них так і різні. Форма та засіб реалізації предмету застави обирається Відповідачем самостійно.

Як вбачається з матеріалів справи, у зв’язку із невиконанням ТОВ “Майстер Центр” зобов’язань за кредитними договором № 3014 від 21.10.08р., Відповідач 27.04.09р. надіслав ТОВ “Майстер Центр” та Позивачу вимоги про усунення порушень зобов’язань за вказаною угодою та вимогу про сплату боргу та пені, а також попередження про те, що у разі несплати суми заборгованості в повному обсязі у тридцяти денний строк з дня отримання цієї вимоги він буде змушений розпочати примусове стягнення заборгованості за кредитним договором, у тому числі за рахунок предмету застави.

19.05.09р. Відповідач надіслав ТОВ “Майстер Центр” та Позивачу вимогу про усунення порушень зобов’язань за кредитним договором, в якій вимагав протягом трьох календарних днів з дня отримання цієї вимоги, надати додаткове забезпечення, прийнятого для Відповідача, на суму 41060271,20 грн., або надати інше забезпечення, прийнятого для Відповідача, на суму не менше 41060271,20 грн. У випадку невиконання цієї вимоги, Відповідач вправі вжити всіх передбачених законодавством України, кредитним договором та договором забезпечення заходів щодо задоволення своїх вимог по достроковому погашенню ТОВ “Майстер Центр” заборгованості за кредитним договором, у т.ч. за рахунок предмету застави та предмету іпотеки.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов укладеного договору застави Позивач самостійно передав Відповідачу розпорядження на блокування цінних паперів, розпорядження на розблокування цінних паперів та розпорядження на переказ цінних паперів.

17.07.09р. Відповідач здійснив розблокування 415000 шт. акцій ВАТ “Телеканал “Тоніс”, переданих в заставу Позивачем, їх списання з рахунку Позивача №003456 та переказ на рахунок Відповідача №001020 в цінних паперах.

Спір виник з причини того, що ТОВ «Артекс-Плюс» вважає, що Відповідач для задоволення своїх вимог за рахунок предмету застави незаконно здійснив списання акцій ВАТ “Телеканал “Тоніс” з рахунку Позивача.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги ТОВ «Артекс-Плюс» не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Правовідносини між сторонами, що виникли на підставі договору застави цінних паперів № 3014 від 21.10.08р., врегульовано зокрема нормами Цивільного кодексу України, Законів України «Про заставу» та «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень».

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про заставу» в силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

В силу п. 6 ст. 20 вказаного Закону звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави.

Згідно із ст. 3 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» обтяженням є право обтяжувача на рухоме майно боржника або обмеження права боржника чи обтяжувача на рухоме майно, що виникає на підставі закону, договору, рішення суду або з інших дій фізичних і юридичних осіб, з якими закон пов'язує виникнення прав і обов'язків щодо рухомого майна.

Відповідно до обтяження в обтяжувача і боржника виникають права і обов'язки, встановлені законом та/або договором.

У відповідності до ч. 1 ст. 6 Цивільного кодексу України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства.

Як вказано вище, у п. 4.2 договору застави цінних паперів № 3014 від 21.10.08 р., сторони узгодили, що Позивач зобов’язаний для забезпечення блокування та можливого переказу цінних паперів на рахунок у цінних паперах Відповідача, у випадку невиконання зобов’язань за кредитним договором, одночасно з укладенням цього договору надати Відповідачу розпорядження про блокування цінних паперів та розпорядження на разблокування та переказ цінних паперів для подальшого переведення цінних паперів на рахунок Відповідача. Розпорядження на розблокування та переказ цінних паперів надається з відкритою датою.

Таким чином сторони у договорі погодили спосіб звернення стягнення на майно, заставлене позивачем за договором застави цінних паперів № 3014 від 21.10.08 р.

За таких обставин судова колегія вважає, що розблокування 415000 шт. акцій ВАТ “Телеканал “Тоніс”, переданих в заставу Позивачем, їх списання з рахунку Позивача №003456 та переказ на рахунок Відповідача №001020 в цінних паперах, було здійснено відповідачем на підставі та у відповідності до умов договору застави цінних паперів № 3014 від 21.10.08 р. При цьому колегія суддів відзначає, що вказаний договір на момент вчинення відповідачем зазначених дій був чинним, будь-які із його положень оспорені та визнані недійсними у встановленому законом порядку не були.

Враховуючи вказане, твердження ТОВ «ДКД 04» про те, що Відповідач для задоволення своїх вимог за рахунок предмету застави незаконно здійснив списання акцій ВАТ “Телеканал “Тоніс” з рахунку Позивача є необґрунтованим.

Крім того колегією суддів береться до уваги те, що ТОВ “Наталіка” не виконало своїх зобов’язань перед відповідачем за кредитним договором № 3014 від 21.10.08 р., не повернуло банку кошти, не сплатило проценти за користування кредитними коштами, а також пеню. Отже, зважаючи на зазначену обставину, суд вважає, що звернення стягнення на заставлене майно передбаченим договором способом, як-то переказ цінних паперів з рахунку заставодавця на рахунок заставодержателя згідно з розпорядженням, які заставодавець підписав при укладенні договору застави, здійснено з метою захисту інтересів банку, як кредитора за відповідною угодою.

При цьому суд вважає за необхідне відзначити наступне.

          В силу ч. 1 ст. 23 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» відповідно до забезпечувального обтяження обтяжувач має право в разі порушення боржником забезпеченого обтяженням зобов'язання або договору, на підставі якого виникло забезпечувальне обтяження, одержати задоволення своєї вимоги за рахунок предмета обтяження в черговості згідно із встановленим пріоритетом.

          Звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом (ч. 1 ст. 24 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»).

У відповідності до п. 4 ч. 2 ст. 25 вказаного Закону у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначається спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених статтею 26 цього Закону.

В той самий час згідно із п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» обтяжувач має право на власний розсуд обрати один із таких позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, як передача рухомого майна, що є предметом забезпечувального обтяження, у власність обтяжувача в рахунок виконання забезпеченого обтяженням зобов'язання в порядку, встановленому цим Законом.

Отже, чинне законодавство України передбачає спосіб захисту прав обтяжувача (кредитора) шляхом отримання рухомого майна, що є предметом забезпечувального обтяження, у власність обтяжувача в рахунок виконання забезпеченого обтяженням зобов'язання.

Позивачем належними засобами доказування не доведено суду, що такий спосіб задоволення вимог банку, як отримання ним заставлених акцій у свою власність, суперечить чинному законодавству України.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що права та охоронювані законом інтереси ТОВ «Артекс-Плюс», як заставодавця за договором застави цінних паперів № 3014 від 21.10.08 р. не були порушені АКБ «Трансбанк» при виконанні ним умов вказаного договору.

За таких обставин суд вважає, що вимоги ТОВ «Артекс-Плюс» про визнання за ним права власності на цінні папери – прості іменні акції Відкритого акціонерного товариства “Телеканал “Тоніс”, номінальною вартістю 1 грн. в кількості в кількості 415000 штук загальною номінальною вартістю 415000,00 грн., витребування з незаконного володіння Відповідача вказаних цінних паперів та зобов’язання Відповідача переказати їх з рахунку банку у цінних паперах на рахунок у цінних паперах Позивача, не підлягають задоволенню, в позові належить відмовити повністю.

Таким чином рішення Господарського суду м. Києва від 02.02.2010 р. у справі № 38/490 про задоволення позову ТОВ «Артекс-Плюс» належить скасувати у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд , -

ПОСТАНОВИВ:

1.          Рішення Господарського суду м. Києва від 02.02.2010 р. у справі № 38/491 скасувати повністю та прийняти нове рішення.

2.          В позові відмовити повністю.

3.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Артекс-Плюс” (04080, м.Київ, вул. Фрунзе, 22-20; код 33261416) на користь Акціонерного комерційного банку “Трансбанк”(03150, м. Київ, вул. Фізкультури, 9; код 16293211) 2117,50 грн. витрат по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги.

4.          Видачу наказу на виконання даної постанови доручити Господарському суду м. Києва.

Головуючий суддя                                                                      

Судді                                                                                          

12.05.10 (відправлено)