ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"04" грудня 2009 р. Справа № 14/142. За позовом Відкрите акціонерне товариство "Кварц"
до Приватний підприємець ОСОБА_1
про стягнення суми орендної плати, інфляційних, неустойки, річних та пені за договором оренди - 27096,16 грн.
Суддя Швець Микола Васильович
Представники:
позивача - Крушельницький О.А., довіреність від 01.11.2009 року
відповідача - Не зявився
СУТЬ СПОРУ:
Відкрите акціонерне товариство «Кварц»звернулось із позовною заявою до суду про стягнення з Приватного підприємця ОСОБА_1 за договором оренди заборгованості в сумі 27096,16 грн. у т.ч.: 7144,20 грн. - орендної плати, 19051,20 грн. неустойки, 159,55 грн. інфляційних, 90,82 грн. 3% річних та 650,39 грн. пені.
Представник позивача в судовому засіданні надав доповнення до позовної заяви від 03.12.2009 року, згідно до якого зменшує позовні вимоги та просить стягнути із відповідача заборгованість в сумі 18511,88 грн., у т.ч.: орендної плати в розмірі 16669,8 грн., інфляційних в сумі 354,82 грн., 3% річних в сумі 196,72 грн. та пені в сумі 1290,54 грн. (факт направлення копії доповнення до позовної заяви відповідачу підтверджується квитанцією № 6638 від 03.12.2009 року ЧА УАППЗ «Укрпошта»).
Зменшення розміру позовних вимог не суперечить чинному законодавству, дана заява відповідає вимогам ст. 22 ГПК України та приймається судом.
Відповідач належним чином був повідомлений про день та час слухання справи, проте явку свого представника в два судових засідання не забезпечив, правом наданим ст. 59 ГПК України на подання відзиву не скористався.
Незявлення представника відповідача в судове засідання не перешкоджає вирішенню спору по суті, справу може бути розглянуто без його участі за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представника позивача, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду позовної заяви, суд встановив:
01 квітня 2009 року між позивачем Відкритим акціонерним товариством «Кварц» (Орендодавець) та відповідачем Приватним підприємцем ОСОБА_1 (Орендар) було укладено договір оренди нежитлового приміщення № 272 (далі Договір), згідно якого Орендодавець передає, а Орендар приймає у тимчасове платне користування (оренду) нежитлове складське приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 132,3 мІ.
Пунктом 3.1 Договору передбачено, що обєкт надається Орендарю в оренду на 3 місяці з моменту підписання Договору. Приміщення було передано за двостороннім Актом приймання - передачі.
Згідно ст. 764 Цивільного кодексу України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором; та ч. 4 ст. 284 ГК України, у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Оскільки у наймодавця не було заперечень щодо продовження терміну дії Договору, а відповідачем не було вчинено дій, передбачених пп. 6.8, 6.9 Договору (з моменту припинення дії договору обєкт має бути звільнено в термін не більший за 10 днів та повернуто орендодавцю обєкт за двостороннім актом приймання передачі), то договір оренди вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором № 272 від 01.04.2009 року.
Пунктом 4.1 Договору передбачено, що орендна плата сплачується шляхом перерахування безготівкових коштів на поточний рахунок Орендодавця щомісячно, наперед не пізніше 10-го числа поточного місяця, у розмірі 2381,40 грн. згідно Додатку № 2 до Договору «Протокол узгодження вартості орендованої площі».
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства та п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Однак, відповідач всупереч взятим на себе договірним зобовязанням порушив порядок сплати орендних платежів за користування нежитловим приміщенням протягом квітня листопада 2009 року, що в свою чергу спричинило виникненню заборгованості в сумі 16669,80 грн..
Згідно ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Пунктом 7.1 Договору № 272 від 01.04.2009 року передбачено, що у випадку невнесення у встановлений термін орендної плати Орендодавець нараховує пеню у розмірі подвійної ставки НБУ від несвоєчасно сплаченої суми за кожний прострочений день. Тому позивач правомірно нарахував відповідачу пеню в межах строків передбачених ч. 6 ст. 232 ГК України в сумі 1290,54 грн., яка підлягає стягненню.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. На цій підставі позивач правомірно заявив вимогу про стягнення з відповідача за порушення грошового зобов'язання індексу інфляції в сумі 354,82 грн., а також 3% річних від простроченої суми в сумі 196,72 грн..
Станом на день розгляду справи у суді заборгованість відповідача перед позивачем за користування нежитловим приміщенням (за період квітень листопад 2009 року) становить - 18511,88 грн. ((у т.ч.: заборгованість по орендній платі в сумі 16669,80 грн., інфляційні в сумі 354,82 грн., 3% річні в сумі 196,72 грн. та пеня в сумі 1290,54 грн. (підтверджується розрахунком заборгованості зазначеному у доповненні до позовної заяви від 03.12.2009 року та матеріалами справи)) та підлягає стягненню.
Згідно п. 4 частини третьої статті 129 Конституції України та ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, відповідач не надав доказів зменшення або погашення заборгованості.
У процесі розгляду справи не виявлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
Державне мито та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з врахуванням нової ціни позову (в звязку із зменшенням позовних вимог) відшкодовуються позивачу за рахунок відповідача.
Керуючись ст. ст. 1, 12, 22, 44, 49, 75, ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ :
1. Зменшені позовні вимоги задовольнити.
2. Стягнути з активів Приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2; п/р НОМЕР_2 в ЧОД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 356464, код НОМЕР_1)
на користь Відкритого акціонерного товариства «Кварц»(м. Чернівці, вул. Головна, 246; п/р 26008051602217 в ЧФ Приватбанку, МФО 356282; ЄДРПОУ 14314676)
·заборгованість по орендній платі в сумі 16669,80 грн.;
·інфляційні в сумі 354,82 грн.;
·3% річні в сумі 196,72 грн.;
·пеню в сумі 1290,54 грн.;
·відшкодування державного мита в сумі 185,11 грн.;
·відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн..
3. Повернути Відкритому акціонерному товариству «Кварц»(м. Чернівці, вул. Головна, 246; п/р 26008051602217 в ЧФ Приватбанку, МФО 356282; ЄДРПОУ 14314676) з Державного бюджету України, зайво сплачені: за платіжним дорученням № 1575 від 13 жовтня 2009 року - державного мита в сумі 227,89 грн., та за платіжним дорученням № 1576 від 13 жовтня 2009 року - витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 16 грн., про що видати довідку.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
У разі подання апеляційної скарги або апеляційного подання до Львівського апеляційного суду через Господарський суд Чернівецької області, рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.
Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Суддя М.В. Швець
Судове рішення № 9423094, Господарський суд Чернівецької області було прийнято 04.12.2009. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 14/142. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: