Рішення № 9422439, 24.03.2010, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" березня 2010 р.Справа № 15/157-2405

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Бучинської Г.Б.

Розглянув справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Стеллар Транс", вул. Гріга, 3, м. Тернопіль, 46020

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Євростандарт XXI сторіччя", вул. Тополева, буд. 6, кімната АПП, м. Київ 49, 03049

2) Приватного підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

про стягнення 52.060,70 грн. основного боргу, 2.082,43 грн. інфляційних нарахувань, 1.044,07 грн. трьох відсотків річних, 7.622,97 грн. пені.

за участю представників сторін:

позивача: представник Кудінов В.В., довіреність № б/н від 18.05.09р.;

відповідача:не з'явився.

Суть справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Стеллар Транс", вул. Гріга, 3, м. Тернопіль, звернулося з позовом до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Євростандарт XXI сторіччя", вул. Тополева, буд. 6, кімната АПП, м. Київ 49, 2) Приватного підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, про стягнення 52.060,70 грн. основного боргу, 2.082,43 грн. інфляційних нарахувань, 1.044,07 грн. трьох відсотків річних, 7.622,97 грн. пені.

Сторони відповідно до ст. 64 ГПК України повідомлені про місце і час розгляду справи.

В розпочатому судовому засіданні учаснику судового процесу розяснено права та обовязки, передбачені ст.ст. 20, 22, 811 ГПК України.

За відсутності клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснювалася.

Позивач у судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідачі без поважних причин витребуваних ухвалами суду від 28.12.2009р., 27.01.2010р., 17.02.2010р. та 03.03.2010р. матеріалів не подали, від проведення звірки розрахунків ухилилися, повноважні представники в судове засідання не зявилися, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.

Відповідно до вимог ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши представлені докази в їх сукупності, судом встановлено наступне:

Статтею 1 ГПК України передбачено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до ст. 2 ГПК України господарський суд порушує провадження у справі за позовами, зокрема підприємств і організацій, які звертаються до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

За змістом положень вказаних норм, правом на предявлення позову до господарського суду наділені, зокрема юридичні особи, фізичні особи підприємці, а суд шляхом вчинення провадження у справі здійснює захист осіб, права та охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України та п. 2 ст. 20 Господарського кодексу України кожний субєкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Стеллар Транс", вул. Гріга, 3, м. Тернопіль, є юридичною особою, що підтверджується довідкою АА № 168047 від 20.11.2008р. Головного управління статистики у Тернопільській області, а тому наділений правом на звернення до суду за захистом своїх прав.

Як вбачається з матеріалів справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Стеллар Транс", вул. Гріга, 3, м. Тернопіль (Експедитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія Євростандарт XXI сторіччя", вул. Тополева, буд. 6, кімната АПП, м. Київ 49 (Замовник), 02.01.2008 року укладено договір доручення № ЗП-00011 про надання транспортно-експедиційних послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом в міжнародному та міжміському сполученні, відповідно до яких сторони взяли на себе зобовязання:

- Експедитор, діючи з доручення Довірителя-перевізника, у межах даного договору надає послуги по організації перевезення найманим вантажним транспортом, довіреною особою власника якого він є, відповідно до чинного законодавства України, вимог міжнародних Конвенцій і угод в галузі міжнародних перевезень, Статуту автомобільного транспорту України, Правил перевезень вантажів та інших законодавчих нормативних актів, що регулюють правові відносини в галузі перевезень вантажів в межах України та в міжнародному сполученні.

Пунктом 10.1. договору сторони визначили, що даний договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2008р. чи до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Як вбачається із матеріалів справи, на виконання умов Договору Експедитором надано послуги Замовнику по перевезенню вантажу загальною вартістю 54.909 грн., що підтверджується товарно-транспортними накладними № 140716 від 23.10.2008р., № 140718 від 27.10.2008р., № 140720 від 29.10.2008р., № 664277 від 30.10.2008р. та № 140708 від 05.07.2008р., актами виконаних робіт № Тр=0000256 від 31.05.2008р. на суму 13.675 грн., № Тр=0000298 від 30.06.2008р. на суму 7.290 грн., № Тр=0000336 від 25.07.2008р. на суму 5.040 грн., № Тр=0000505 від 30.10.2008р. на суму 6.294 грн., № Тр=0000517 від 31.10.2008р. на суму 7.610 грн., № Тр=0000516 від 03.11.2008р. на суму 7.500 грн., № Тр=0000525 від 12.11.2008р. на суму 7.500 грн..

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України, а саме цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що непередбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобовязання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем 1 виникло зобовязання, що випливає із договору про надання транспортно-експедиційних послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом, за умовами якого позивач здійснює організацію перевезення вантажів по території України та за її межами на підставі відповідних заявок (п.2.1 договору), а відповідач зобовязується вчасно, у терміни, визначені в кожному конкретному випадку, здійснювати розрахунки з експедитором (п. 3.2.3 договору).

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України).

Розділом 4 договорів сторони визначили порядок розрахунків за надані послуги, зокрема згідно п. 4.4. порядок оплати обумовлюється в разовій заявці, що направляється Експедитору перед конкретним перевезенням (групою однотипних перевезень). Термін оплати не може перевищувати 14 банківських днів від дати розвантаження (п. 4.5. договору). Оплата послуг Експедитора проводиться Замовником на розрахунковий рахунок Експедитора на підставі рахунку, податкової накладної, акту виконаних робіт (п. 4.6. договору).

Всупереч згаданих приписів закону, положень укладеного між сторонами договору, відповідач свої зобовязання по договору доручення № ЗП-00011 про надання транспортно-експедиційних послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом в міжнародному та міжміському сполученні від 02.01.2008р. в повному обсязі не виконав і станом на час розгляду справи в суді ним залишається неоплаченою сума 52.060,70 грн..

Таким чином, доводи позивача про порушення його майнових прав на заявлену суму (52.060,70 грн.) є правомірними, документально підтвердженими та не спростованими відповідачем в установленому законом порядку.

Згідно ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею), порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. При цьому неустойкою (штрафом, пенею) визнається, визначена договором або актом цивільного законодавства, грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Пунктом 6.5. договору, сторони передбачили, що у випадку прострочення платежу Замовник відшкодовує Експедитору пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУза кожний день прострочення платежу.

У звязку з наведеним та відповідно до ч. 6 ст. 231, ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України від 16.01.2003р., який набрав чинності з 01.01.2004р., за несвоєчасне виконання грошового зобовязання відповідачу правомірно нарахована пеня в сумі 7.238,91 грн. із врахуванням вимог Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. (у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України).

В частині стягнення 384,06 грн.. пені в позові відмовляється, як надмірно заявленій.

Також, згідно вимог ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У судовому засіданні знайшло підтвердження, що відповідачем на час звернення позивача до суду не виконано взятих на себе зобовязань в частині оплати вартості поставленого товару, таким чином допущено прострочення виконання грошових зобовязань перед позивачем, що дає правові підстави останньому застосувати до відповідача відповідальність, передбачену статтею 625 Цивільного кодексу України, у звязку з чим суд вважає позовні вимоги позивача щодо стягнення 2.082,43 грн. інфляційних нарахувань та 999,82 грн. грн. річних такими, що підлягають до задоволення.

В частині стягнення 44,25 грн. 3 % річних в позові відмовляється, як надмірно заявленій.

На забезпечення виконання Замовником зобовязань по договору, між позивачем та ПП ОСОБА_1 укладено 03.01.2008р. договір поруки, відповідно до якого, в разі невиконання зобовязань Боржником Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія Євростандарт XXI сторіччя", вул. Тополева, буд. 6, кімната АПП, м. Київ 49, перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Стеллар Транс", вул. Гріга, 3, м. Тернопіль ("Кредитор") по договору доручення № ЗП-00011 про надання транспортно-експедиційних послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом в міжнародному та міжміському сполученні від 02.01.2008р., Приватний підприємець ОСОБА_1, АДРЕСА_1 ("Поручитель") зобовязався сплатити борг Боржника Кредитору в розмірі дійсної суми заборгованості, яка виникне на момент предявлення Кредитором вимоги про її погашення, включаючи сплату штрафних санкцій, передбачених вказаною угодою та діючим законодавством.

У відповідності до ч. 1 ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (ч. 2 ст. 554 ЦК України).

Ст. 559 Цивільного кодексу України визначено, що порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Враховуючи, що договором поруки від 03.01.2008р. сторони не визначили строку поруки, до взаємовідносин сторін по договору застосовується норма про припинення поруки, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Виходячи з умов договору про надання послуг по перевезенню, укладеного між позивачем та відповідачем 1 щодо порядку розрахунків, згідно яких, термін оплати не може перевищувати 14 банківських днів від дати розвантаження (п. 4.5. договору), при цьому оплата послуг Експедитора проводиться Замовником на розрахунковий рахунок Експедитора на підставі рахунку, податкової накладної, акту виконаних робіт (п. 4.6. договору), беручи до уваги, що заборгованість відповідача 1 перед позивачем виникла за послуги, надані в період 28.01.2008р. по 12.11.2008р., станом на час звернення позивача з позовом (25.12.2009р.) тобто після шести місяців від дня настання строку виконання основного зобовязання, суд вважає, що зобовязання поруки припинилося на підставі ч. 4 ст 559 ЦК України, а тому позовні вимоги в частині солідарного стягнення заборгованості по договору про надання послуг на перевезення задоволенню не підлягають.

У відповідності до ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи, що відповідач 1 не спростував наявності заборгованості за надані послуги з перевезення вантажу, суд вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Стеллар Транс", вул. Гріга, 3, м. Тернопіль, щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Євростандарт XXI сторіччя", вул. Тополева, буд. 6, кімната АПП, м. Київ 49, 52.060,70 грн. основного боргу, 2.082,43 грн. інфляційних нарахувань, 999,82 грн. трьох відсотків річних, 7.238,91 грн. пені обґрунтованими, підтвердженими документально та такими, що підлягають до задоволення.

Судові витрати, згідно ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

З огляду на наведене, керуючись ст. 129 Конституції України, ст.ст. 11, 16, 509, 526, 546 551, 559, 625, 655 Цивільного кодексу України, ст.ст. 20, 173, 193, 265 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 2, 12, 22, 32, 33, 43 - 49, 82 - 85, 115 - 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Євростандарт XXI сторіччя", вул. Тополева, буд. 6, кімната АПП, м. Київ 49 код 33492661 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Стеллар Транс", вул. Гріга, 3, м. Тернопіль, код 32272504 52.060,70 грн. основного боргу, 2.082,43 грн. інфляційних нарахувань, 999,82 грн. трьох відсотків річних, 7.238,91 грн. пені, 623,81 грн. державного мита та 234,39 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.В частині стягнення 384,06 грн. пені та 44,25 грн. 3 % річних в позові відмовити.

4. В задоволенні позовних вимогах до Приватного підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1 відмовити.

4.Рішення господарського суду набирає законної сили в десятиденний строк з дня його прийняття (підписання рішення).

5.Накази видати стягувачеві після набрання судовим рішенням законної сили.

6.На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення через місцевий господарський суд.

Суддя