Рішення № 9422425, 05.05.2010, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" травня 2010 р. Справа № 20/48

Господарський суд Рівненської області у складі судді Василишина А.Р. розглянувши справу

за позовом Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»в особі Відокремленого підрозділу «Рівненська атомна електрична станція»

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерговисотспецбуд»

про стягнення в сумі 10 197 грн. 60 коп.

за участю представників сторін:

позивача: Климець С.М. (дов. серії ВММ № 172972 від 25.12.2009р.);

відповідача: не з’явився.

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»в особі Відокремленого підрозділу «Рівненська атомна електрична станція»(надалі – Позивач) звернулося в господарський суд Рівненської області з позовною заявою в якій просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерговисотспецбуд»(надалі –Відповідач) на свою користь пеню за прострочку виконання зобов’язань в розмірі 8 959 (вісім тисяч дев’ятсот п’ятдесят дев’ять) грн. 70 коп., штраф у розмірі 833 (вісімсот тридцять три) грн. 10 коп., інфляційні в розмірі 259 (двісті п’ятдесят дев’ять) грн. 00 коп. та річні в розмірі 146 (сто сорок шість) грн. 00 коп.. Представник Позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги з підстав вказаних у позовній заяві (а.с. 2-4).

Представник Відповідача в судове засідання двічі не з’явився. Про дату, час та місце розгляду справи Відповідач належним чином повідомлений, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 32, 42). Враховуючи той факт, що Відповідач мав достатньо часу для подачі своїх доводів та заперечень, суд вирішив за можливе розгляд справи без участі представника Відповідача за наявними у справі матеріалами.

Водночас, після судового засідання від 5 травня 2010 року (а.с. 48; справа слухалася з 9:30 до 10:05) в господарський суд надійшов відзив Відповідача (а.с. 49; час надходження 16:00), який судом апріорі не взято до уваги при винесенні рішення, адже останній надійшов після винесення рішення по суті (оголошення вступної та резолютивної частин рішення).

Заслухавши пояснення представника Позивача, оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволення частково. При цьому господарський суд Рівненської області виходив з такого.

Судом встановлено, що 15 березня 2004 року сторони уклали договір про постачання теплової енергії в гарячій воді № 13/Т (а.с. 13-17; надалі –Договір), згідно пункту 1.1 якого: Позивач зобов’язався постачати Відповідачу теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а Відповідач зобов’язався оплачувати теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені Договором.

Згідно пунктів 6.1, 6.2 Договору: розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться в грошовій формі відповідно до діючих тарифів, встановлених місцевими органами влади; розрахунок за надану послугу здійснюється на протязі 30 днів з моменту отримання Відповідачем рахунку до сплати.

Свої обов’язки по Договору Позивач виконав належним чином, що стверджується наявними у справі матеріалами.

30 березня 2009 року сторони провели звірку взаємних розрахунків, за результатами якої склали акт (а.с. 44). Згідно даного акту (з урахуванням інших наявних у справі доказів), сторони визначили, що заборгованість Відповідача перед Позивачем за період з листопада місяця 2008 року по лютий місяць 2009 року включно становила 11904 (одинадцять тисяч дев’ятсот чотири) грн. 87 коп..

6 травня 2009 року Позивач направляв Відповідачу претензію (а.с. 22; доказ направлення на а.с. 22 зворот) з вимогою сплатити заборгованість в сумі 11904 (одинадцять тисяч дев’ятсот чотири) грн. 87 коп. та пеню за період з 31 березня 2009 року по 6 травня 2009 року в розмірі 2202 (дві тисячі двісті два) грн. 24 коп..

8 вересня 2009 року Позивач, Відповідач та Закрите акціонерне товариство «Управління будівництва Рівненської АЕС»уклали договір про переведення боргу (а.с. 19-20), за яким останній взяв на себе грошові зобов’язання Відповідача, в тому числі й по Договору (відповідно –Відповідач таким чином погасив основний борг перед Позивачем).

18 лютого 2010 року Позивач направляв Відповідачу претензію (а.с. 23; доказ направлення на а.с. 23 зворот) з вимогою сплатити 10070 (десять тисяч сімдесят) грн. 67 коп..

Щодо стягнення пені.

Згідно пункту 7.3.2 Договору: Відповідач несе відповідальність за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію –пеня в розмірі 0,5% належної до сплати суми за кожен день прострочення.

Як встановлено статтею 549 Цивільного кодексу України: неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 1 статті 551 Цивільного кодексу України: предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно.

В силу дії абзаців 1, 2 частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України: якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства; розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

Згідно пункту 6 статті 231 Господарського кодексу України: штрафні санкції (в силу статті 230 Господарського кодексу України – неустойка, штраф пеня) за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір не передбачено законом або договором.

Як встановлено статтею 3 Цивільного кодексу України, однією з засад цивільного законодавства є свобода договору.

Водночас, статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що: у відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

В силу ж дії статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до розрахунку (а.с. 8), Позивачем нараховано Відповідачу пеню, за вказаний у розрахунку період, в розмірі 8 959 (вісім тисяч дев’ятсот п’ятдесят дев’ять) грн. 70 коп..

Згідно пункту 7.3.2 Договору, статті 231, 232 Господарського кодексу України та статтей 546-551, 611 Цивільного кодексу України підлягають задоволенню вимоги Позивача про стягнення з Відповідача 8 959 (вісім тисяч дев’ятсот п’ятдесят дев’ять) грн. 70 коп. пені..

Щодо стягнення інфляційних та річних.

У відповідності до пункту 2 статті 625 Цивільного кодексу України: боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Відповідно до розрахунку (а.с. 8), за період з квітня 2009 року по серпень 2009 року збитки від інфляції складають 259 (двісті п’ятдесят дев’ять) грн. 00 коп..

Згідно розрахунку (а.с. 8), наведеного у позовній заяві, за вказаний у розрахунку період, сума річних складає 146 (сто сорок шість) грн. 00 коп..

У відповідності до пункту 2 статті 625 Цивільного кодексу України підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з Відповідача на користь Позивача збитків пов’язаних з інфляційним процесом в сумі 259 (двісті п’ятдесят дев’ять) грн. 00 коп., та річних від простроченої суми в сумі 146 (сто сорок шість) грн. 00 коп..

Щодо стягнення штрафу.

Позивач просить стягнути з Відповідача штраф у розмірі 7% на підставі абзацу 3 частини 2 статті 231 Господарського кодексу України.

Господарський суд наголошує на тому, що Договором не передбачено стягнення штрафу за порушення строків виконання зобов’язання.

Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України: виконання зобов’язання може забезпечуватись неустойкою.

Згідно частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України: неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Як встановлено частиною 2 статті 549 Цивільного кодексу України: штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

В силу дії частини 3 статті 549 Цивільного кодексу України: пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 1 статті 547 Цивільного кодексу України: правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання вчиняється у письмовій формі.

Згідно частини 2 статті 547 Цивільного кодексу України: правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання, вчинений із недотриманням письмової форми, є нікчемним.

Виходячи зі змісту вищевказаних норм, нарахування неустойки (штрафу, пені) за порушення зобов’язання (при забезпеченні виконання зобов’язання) можливе лише у разі наявності між сторонами письмового договору чи угоди (правочину) в якому обумовлено таке забезпечення виконання зобов’язання.

Крім того, господарський суд зауважує, що зі змісту частини 2 статті 231 Господарського кодексу України вбачається, що даний штраф є видом відповідальності за порушення зобов’язань з передачі товарів, виконання робіт та надання послуг, а не за порушення грошового зобов’язання.

Враховуючи усе вищевказане, господарський суд відмовляє Позивачу в задоволенні вимоги про стягнення з Відповідача штрафу.

Судові витрати відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ :

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерговисотспецбуд», 34400, Рівненська область, м. Кузнецовськ, Проммайданчик, код 13978210 на користь Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»в особі Відокремленого підрозділу «Рівненська атомна електрична станція», 34400, Рівненська область, м. Кузнецовськ, код 05425046 –8 959 (вісім тисяч дев’ятсот п’ятдесят дев’ять) грн. 70 коп. пені, 259 (двісті п’ятдесят дев’ять) грн. 00 коп. інфляційних, 146 (сто сорок шість) грн. 00 коп. трьох процентів річних, 93 (дев’яносто три) грн. 66 коп. витрат по держмиту та 216 (двісті шістнадцять) грн. 72 коп. витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.

3. В задоволенні решти позовних вимог –відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Василишин А.Р.