Рішення № 9421390, 20.04.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.04.10 Справа № 16/54/10

За позовом приватного підприємства “Полагропром” (36000, м.Полтава, вул.Новий базар, 2, код ЄДРПОУ 23810475)

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми “Араміс” (юридична адреса: 69000, м.Запоріжжя, вул.Степова, 107, фактична адреса: 69000, м.Запоріжжя, вул.Перемоги, 87, код ЄДРПОУ 23290271)

про стягнення 2190,55 грн.

Суддя Ніколаєнко Р.А.

Представники сторін:

від позивача - Трифанов А.В. (дов.6 від 31.03.2010)

від відповідача - не з’явився

СУТЬ СПОРУ:

ПП “Полагропром” заявлено позов про стягнення з ТОВ ВКФ “Араміс” 2190,55 грн., з яких 1430,00 грн. –основана заборгованість за поставлений товар, 715,00 грн. –штраф, 31,15 грн. – 3% річних та 14,40 грн. –втрати від інфляції.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 25.02.2010 заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 16/54/09 з призначенням судового засідання на 06.04.2010. Ухвалою від 06.04.2010 розгляду справи відкладався до 20.04.2010. В засіданні 20.04.2010 за згодою позивача оголошено вступну та резолютивні частини рішення.

          Відповідач відзив на позов суду не направив, вимоги ухвал суду у даній справі не виконав, уповноважений представник відповідача в судове засідання не з’явився.

          Про місце і час розгляду справи відповідач повідомлявся належним чином шляхом направлення ухвал суду від 25.02.2010 та від 06.04.2010 за адресою його реєстрації згідно з відомостями ЄДР і, крім того, за адресою, зазначену позивачем в позовній заяві як фактичну.

Відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними матеріалами, які є достатніми для вирішення спору.

           Позивач підтримав заявлені вимоги, які обґрунтував положеннями ст.ст.509, 525, 526, 530, 553, 625, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України та умовами укладеного сторонами договору поставки товару від 12.12.2008 № ЗП-0873/08. Пояснив, що поставлений за цим договором товар відповідачем оплачений лише частково, заборгованість складає 1430,00 грн., яку відповідач на неодноразові вимоги не погашає. За період прострочення відповідно до умов договору та положень закону відповідачу з прострочених платежів нараховані 3% річних, сума втрат від інфляції та штраф. Позивач просить позов задовольнити.

          Вивчивши матеріали справи та вислухавши представника позивача, суд знайшов підстави для задоволення позову.

          Встановлено, що 12.12.2008 сторонами у справі укладено договір поставки товару № ЗП-0873/08 (далі –Договір) , за яким позивач, як постачальник, зобов’язався поставити та передати у власність відповідача –покупця товар відповідно до накладних, які є невід’ємними частинами Договору, а відповідач зобов’язався прийняти і оплатити товар на умовах і в порядку, визначених Договором.

          П.8.1 Договору встановлено, що Договір діє з моменту підписання та до 31.12.2008 і при цьому п 8.2 узгоджено, що в разі, якщо за 15 днів до закінчення строку дії Договору жодна сторона не виявить бажання розірвати Договір, при відсутності у сторін взаємних претензій до виконання договірних зобов’язань, дія Договору продовжується на кожний наступний календарний рік на тих же умовах.

          П.п.5.1, 5.2, 5.4 Договору узгоджено, що покупець оплачує товари по цінах, вказаних у супроводжувальній первинній обліково-видатковій документації протягом семи календарних днів з дня отримання кожної партії товару. Днем платежу вважається день, в який сума, що підлягає сплаті, зараховується на рахунок постачальника.

          П.7.2 Договору сторонами визначено, що за порушення встановлених строків оплати покупець сплачує штраф в розмірі 50% від залишку несплаченої вартості товару, суму боргу, річні та інфляційні.

          Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Аналогічний припис містить Господарський кодекс України, п.п.1, 7 ст.193 якого встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З матеріалів справи, зокрема з представлених видаткових накладних, прибуткових касових ордерів слідує, що на виконання Договору з початку його дії та до 03.04.2009 позивач поставляв, а відповідач прийняв товари, проте здійснив лише часткову його оплату.

Згідно з Інструкцією про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на отримання цінностей, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996 № 99, товар приймався без довіреностей на підставі взірців.

На момент подачі позову заборгованість відповідача склала 1430,00 грн.

Згідно зі ст.625 ЦК України позивачем відповідачу нараховані 3% річних за період прострочення з 10.04.2009 по 31.12.2009, розмір яких склав 31,15 грн. та сума втрат від інфляції за період з березня по листопад 2009 року, яка склала 14,40 грн.

Крім того, відповідно до п.7 Договору позивачем відповідачу пред’явлений штраф, сума якого склала 715,00 грн.

Представлені судом розрахунки не суперечать договору, матеріалам справи та положенням закону , внаслідок чого визнані судом обґрунтованими та правомірними.

Відповідач доказів сплати заборгованості суду не представив.

За таких обставин позов слід задовольнити.

          Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати в розмірі 338,00 грн. (102,00 грн. витрат на державне мито та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) покладаються на відповідача.

          На підставі викладеного, керуючись ст.ст.49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ :

          Позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми “Араміс” (юридична адреса: 69000, м.Запоріжжя, вул.Степова, 107, фактична адреса: 69000, м.Запоріжжя, вул.Перемоги, 87, код ЄДРПОУ 23290271) на користь приватного підприємства “Полагропром” (36000, м.Полтава, вул.Новий базар, 2, код ЄДРПОУ 23810475) 1430 грн. 00 коп. основного боргу, 31 грн. 15 коп. –3% річних, 14 грн. 40 коп. втрат від інфляції, 715 грн. 00 коп. штрафу та 338 грн. 00 коп. судових витрат.

Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

Суддя Р.Ніколаєнко

Рішення оформлено та підписано 22.04.2010.