Рішення № 9421389, 21.04.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.04.10 Справа № 7/76/10

Суддя

За позовом: Приватної юридичної фірми “Гестор”, м. Запоріжжя

До відповідача: Відкритого акціонерного товариства “Пологівський комбінат

хлібопродуктів”, м. Пологи, Запорізька область

Суддя Кутіщева Н.С.

Представники:

Від позивача: Колодка В.Д. –довіреність № 01/1 від 20.04.2010 р.

Від відповідача: не з’явився

Розглядається позовна заява про стягнення з Відкритого акціонерного товариства “Пологівський комбінат хлібопродуктів” на користь Приватної юридичної фірми “Гестор” 4000 грн. 00 коп. боргу, 413 грн. 47 коп. інфляційних, 112 грн. 43 коп. річних, всього 4525 грн. 90 коп.

Ухвалою суду від 29.03.2010р. позовна заява прийнята до провадження, судове засідання призначено на 21.04.2010р.

Ухвала суду від 29.03.2010р. була направлена сторонам в встановлений законом строк і на адресу суду поштовим відділенням не поверталась.

В судовому засіданні 21.04.2010 року, представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, які обґрунтовує ст.ст. 16, 526, 625, 903 Цивільного кодексу України, ст.ст. 20, 193 Господарського кодексу України, нормами Господарського процесуального кодексу України та договором на юридичні послуги від 02.01.2009 р. № 12.

Згідно п. 26.4.7-1 Роз’яснення президії Вищого господарського суду України № 04-5/609 від 31.05.2002р. “Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких роз’яснень президії Вищого арбітражного суду України”, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Згідно повідомлення про вручення поштового відправлення, відповідач отримав ухвалу суду про порушення провадження по справі від 29.03.2010 р. Правом на захист своїх інтересів не скористався без поважних причин, в судове засідання свого представника не направив.

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно до ст. 33 ГПК України, обов’язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Неявка представника відповідача в судове засідання не звільняє відповідача від виконання вимог суду і надання витребуваних матеріалів.

Спір розглянуто згідно зі ст. 75 ГПК України, по наявних у справі матеріалах.

За письмовим клопотанням представника позивача судове засідання ведеться без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Розгляд справи закінчено 21.04.2010р. оголошенням рішення суду в повному об’ємі.

Вислухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

02 січня 2009 року між Приватною юридичною фірмою "Гестор" (далі - позивач, виконавець, ЮФ "Гестор") та Відкритим акціонерним товариством "Пологівський комбінат хлібопродуктів" (далі - відповідач, замовник, ВАТ "Пологівський КХП") укладено договір на юридичні послуги № 12, відповідно до якого позивач взяв на себе зобов'язання по здійсненню юридичного обслуговування відповідача на постійній основі з наданням комплексу послуг, пов'язаних з застосуванням господарського законодавства, а відповідач зобов'язався оплачувати надані послуги у розмірі та порядку, передбаченими цим договором.

Вартість комплексного юридичного обслуговування відповідно до пункту 3.1.1 договору на юридичні послуги складала 2000,00 грн. на місяць.

Юридичне обслуговування здійснювалося у період з січня по березень (включно) 2009 року.

Відповідно до актів здавання-приймання виконаних робіт та послуг від 27.02.2009р. № 12/02 (за лютий 2009р.) та від 31.03.2009р. № 12/03 (за березень 2009р.) позивач надав відповідачеві у лютому - березні 2009р. юридичні послуги на загальну суму 4000 грн., вартість яких пред'явлено до сплати відповідачу рахунками № 28 від 27 лютого 2009р. та № 41 від 31 березня 2009р., надіславши факсимільним зв'язком 18.03.2009р.

Відповідно до п 3.4 договору, підставою для оплати юридичних послуг є рахунки позивача, які надаються відповідачу. Рахунки оплачуються протягом трьох робочих днів з дня їх одержання.

Однак до теперішнього часу, в порушення вимог договору, відповідач вартість наданих у лютому - березні 2009р. юридичних послуг не оплатив.

Таким чином, у відповідача виникла заборгованість перед позивачем у сумі 4000 грн., яка підтверджена актом звіряння взаєморозрахунків станом на 30.11.2009р., підписаним керівниками сторін та скріпленим печатками.

Згідно ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст. 193 ГК України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Позивач просить стягнути з відповідача 413,47 грн. втрат від інфляції та 112,43 грн. –3% річних.

Згідно до ст. 625 Цивільного кодексу України: боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже вимога позивача про стягнення 3% річних в сумі 112,43 грн. та втрат від інфляції в сумі 413,47 грн. обґрунтована і підлягає задоволенню.

Позов слід задовольнити.

Судові витрати, на підставі ст.ст. 44, 49 ГПК України, слід покласти на відповідача, так як з його вини спір доведено до судового розгляду.

Керуючись ст.ст. 526, 625, 903 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 3, 22, 28, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

          Позов задовольнити.

          Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Пологівський комбінат хлібопродуктів” (70600, Запорізька область, м. Пологи, вул. Ломоносова, 32, МФО 313827, код ЄДРПОУ 05480482) на користь Приватної юридичної фірми “Гестор” (69006, м. Запоріжжя, проїзд Леваневського, 3/26, р/р 26007318039880 в Донецькій обласній філії АКБ “Укрсоцбанк” м. Донецьк, МФО 334011, код ЄДРПОУ 20476070) 4 000 (чотири тисячі) грн. 00 коп. суми основного боргу, 413 (чотириста тринадцять) грн. 47 коп. суми індексу інфляції, 112 (сто дванадцять) грн. 43 коп. суми 3% річних, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення вступає в законну силу через 10 днів з дня його прийняття.

Суддя Н.С. Кутіщева