Рішення № 9421301, 13.04.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.04.10 Справа № 16/41/10

За позовом відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Запоріжгаз” (69035, м.Запоріжжя, вул.Заводська, 7, код ЄДРПОУ 03345716)

до відповідача Управління Запорізької Єпархії Української Православної Церкви, Київський Патріархат (69040, м.Запоріжжя, вул.Калініна, 92, код ЄДРПОУ 20519744)

про стягнення 8666,90 грн.

Суддя Ніколаєнко Р.А.

Представники сторін:

від позивача - Надточій О.М. (дов.08/0011 від 04.01.2010)

від відповідача - Пуденков О.М. (дов.12 від 23.03.2010), Пасічник В.В. (дов.11 від 23.03.2010)           

ВСТАНОВЛЕНО:

          ВАТ по газопостачанню та газифікації “Запоріжгаз” заявлено позов про стягнення з Управління Запорізької Єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату 8666,90 грн., з яких 4641,60 грн. –сума заборгованості за договором підряду від 27.10.2005 № 231, 561,95 грн. –3% річних та 3463,35 грн. –втрати від інфляції.

          Ухвалою господарського суду Запорізької області від 18.02.2010 позовну заяву прийнято до розгляду, порушене провадження у справі № 16/41/10 з призначенням судового засідання на 23.03.2010. В засіданні оголошувалася перерва до 13.04.2010 В засіданні 13.04.2010 за згодою сторін оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

          Заявлені вимоги позивач обґрунтував положеннями ст.ст. 526, 625 Цивільного кодексу України та умовами укладеного сторонами договору підряду № 231 від 27.10.2005. Зазначив, що на підставі договору підряду позивач виконав на користь відповідача підрядні роботи на суму 13233,60 грн., про що свідчить акт приймання виконаних підрядних робіт, підписаний сторонами 27.01.2006. Вартість робіт за договором була оплачена відповідачем частково, заборгованість відповідача на момент пред’явлення позову склала 4641,60 грн. На суму заборгованості відповідачу нараховано суму втрат від інфляції, що склало 3463,35 грн. та 3% річних, розмір яких склав 561,95 грн.

          Відповідач надав суду відзив, згідно з яким проти факту виконання робіт позивачем не заперечив, але вважає позов таким, що не підлягає задоволенню у зв’язку з тим, що на даний час сплинув строк позовної давності для звернення до суду і стягнення заборгованості.

Відповідач заявив про застосування щодо вимог позивача позовної давності.

          Розглянувши матеріали справи, вислухавши присутніх в засіданні представників сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на таке.

          Главою 19 (ст.ст.256-268) Цивільного кодексу України (ЦКУ) врегульовані положення щодо застосування позовної давності.

          Згідно зі ст.256 ЦКУ позовною давністю є строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

          Статтею 257 ЦКУ загальну позовну давність встановлено у три роки.

          За приписами ст.267 ЦКУ позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленої до винесення рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

          У зв’язку із заявленням відповідачем про застосування у даному спорі строку позовної давності, при вирішенні даного спору позовна давність підлягає застосуванню.

          Позовні вимоги ґрунтуються на договорі підряду № 231, який було укладено сторонами 27.10.2005 та за умовами якого позивач (підрядник) зобов’язався виконати на користь відповідача (замовника) підрядні роботи.

          Підписаним сторонами актом прийому виконаних підрядних робіт форми КБ-2в підтверджується виконання позивачем на користь відповідача робіт загальною вартістю 132330,60 грн., а банківська виписка щодо руху коштів по рахунку позивача за листопад 2005 року свідчить про часткову оплату робіт в сумі 8592,00 грн.

          Розмір несплаченої суми згідно з актом прийому виконаних підрядних робіт від складає 4641,60 грн.

          Цю суму заявлено позивачем до стягнення.

          Відповідно до ч.5 ст.261 ЦКУ за зобов’язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

          Умовами п.2.4 Договору встановлений строк оплати замовником виконаних підрядних робіт –протягом трьох днів з дати підписання акту форми № КБ-2в.

          Такий акт, як зазначалося, підписано сторонами 27.01.2006.

          Позов до суду позивачем подано 18.02.2010.

          Таким чином, слід визнати, що строк позовної давності за заявленими вимогами позивачем пропущено.

          Згідно зі ст.266 ЦКУ зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги.

          За таких обставин в позові слід відмовити.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі покладаються на позивача.

          На підставі викладеного, керуючись ст.ст.49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ :

В позові відмовити.

Суддя Р.Ніколаєнко