Рішення № 9421264, 25.03.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.03.10 Справа № 18/100/08

Суддя

за позовом публічного акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль” (01011, м. Київ, вул. Лєскова, 9) в особі Запорізької обласної дирекції публічного акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль” (69063, м. Запоріжжя, вул. Тургенєва, 29)

до приватного підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)

про стягнення 186 638,10 грн.

Суддя Носівець В.В.

Представники сторін:

від позивача: Коломоєць О.О., довіреність № 1428 від 06.11.2009 р., паспорт серія НОМЕР_4 від 28.02.2003 р., ОСОБА_4, довіреність № 1428 від 06.11.2009 р., паспорт серія НОМЕР_5 від 27.10.1998 р.;

від відповідача: ОСОБА_5, довіреність № 133 від 30.01.2008 р., паспорт серія НОМЕР_2 від 25.07.1998 р., ОСОБА_6, довіреність № 626 від 07.03.2008 р., паспорт серія НОМЕР_3 від 04.07.1996 р.;

СУТНІСТЬ СПОРУ:

25.06.2008 р. відкрите акціонерне товариство “Райффайзен Банк Аваль” в особі Запорізької обласної дирекції ВАТ “Райффайзен Банк Аваль” звернулося до господарського суду Запорізької області з позовом до приватного підприємця ОСОБА_2 про стягнення 186 638,10 грн., а саме: 154500,18 грн. заборгованості по кредиту; 17131,77 грн. відсотків за користування кредитом; 14270,70 грн. пені, нарахованої на заборгованість за користуванням кредитом та 735,45 грн. пені, нарахованої на заборгованість за відсотками, на підставі кредитного договору № 010/02-11/213-70 від 11.08.2004 р. про відкриття відновлювальної кредитної лінії у сумі 1000 000,00 грн. зі сплатою 21 % річних строком до 11.08.2007 р., та ст.ст. 526, 1054 ЦК України, ст. 193 ГК України.

01.07.2008 р. порушено провадження у справі № 18/100/08, судове засідання призначено на 04.08.2008 р. У судовому засіданні 04.08.2008 р. було оголошено перерву до 07.08.2008 р. Ухвалою суду від 07.08.2008 р., відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 79 ГПК України, господарський суд зупинив провадження у справі оскільки: позивачем було надано лист підписаний ПП ОСОБА_2, згідно якого, остання просить проплатити з рахунку № 20638303 згідно кредитного договору № 010/02-11/213-70 від 11.08.2004 р. суму у розмірі 370000,00 грн. для закупівлі соняшника по договору б/н від 03.02.2005 р. та платіжне доручення від 04.02.2005р. на суму 370000,00 грн., а відповідач повідомив суду, що жодних заяв до Приморського відділення ЗОД АППБ “Аваль” щодо перерахування коштів на інший рахунок не підписував та не подавав, представлена позивачем заява від 04.02.2005 року підписана не ПП ОСОБА_2, суд у вказаних фактах вбачав ознаки злочинів, передбачених ст.ст. 191, 364, 365, 366 Кримінального кодексу України, направив інформацію до прокуратури Запорізької області для проведення перевірки в порядку ст. 97 Кримінально-процесуального кодексу України.

26.02.2010 р. до суду надійшло клопотання від позивача про поновлення провадження у справі № 18/100/08, де зазначено, що 05.03.2008 р. слідчим відділенням Приморського РВ УМВС України в Запорізькій області винесено постанову про порушення кримінальної справи № 750830 за фактом шахрайських дій посадових осіб Приморського відділення банку “Аваль” за ознаками злочину передбаченого ч. 3 ст. 190 Кримінального кодексу України. 23.02.2010 р. винесено постанову про закриття кримінальної справи № 750830 у звязку із відсутністю складу злочину передбаченого ч. 3 ст. 190 Кримінального кодексу України в діях посадових осіб Приморського відділення банку “Аваль”, на підставі п. 2 ст. 6 Кримінально-процесуального кодексу України.

Ухвалою суду від 05.03.2010 р. було поновлено провадження у справі № 18/100/08 з 25.03.2010 р., замінено позивача: відкрите акціонерне товариство “Райффайзен Банк Аваль” в особі Запорізької обласної дирекції ВАТ “Райффайзен Банк Аваль” на його правонаступника: Публічне акціонерне товариство “Райффайзен Банк Аваль” в особі Запорізької обласної дирекції публічного акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль”, судове засідання призначено на 25.03.2010 р.

У судому засіданні 25.03.2010 р. представник позивача надав пояснення по суті спору, та вказав, що станом на 22.03.2010 р. заборгованість відповідача перед банком за кредитним договором № 010/02-11/213-70 від 11.08.2004 р. зросла і складає 253307,82 грн., однак позивач підтримує первісно заявлені позовні вимоги, сподіваючись стягнути із відповідача хоча б 186638,10 грн. Таким чином, судом розглядаються первісно заявлені позовні вимоги.

В судовому засіданні 25.03.2010 р. представники відповідача заявили клопотання про зупинення провадження, оскільки листом № 24/883вих10 від 05.03.2010 р прокуратурою Приморського району Запорізької області було повідомлено, що 04.03.2010 р. прокуратурою Приморського району винесено постанову про скасування постанови про закриття кримінальної справи від 23.02.2010 р. і матеріали справи № 750830 за фактом шахрайських дій службовими особами Приморського відділення ЗОД банку “Аваль”, повернуті зі вказівками прокурора начальнику СВ Приморського РВ ГУМВС України в Запорізькій області для організації досудового слідства. Представники позивача заперечили проти задоволення клопотання. Суд вважає неможливим подальше затягування розгляду даного спору, оскільки така практика спрямована на свідоме невиправдане затягування судового процесу, порушує права інших учасників судового процесу та суперечить вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку. Судом клопотання відхилено, з огляду на можливість подальшого розгляду справи за наданими документами в підтвердження своєї позиції кожною із сторін спору.

У судовому засіданні 25.03.2010 р. розгляд справи був закінчений, за згодою представників сторін, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Справа розглянута без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

11.08.2004 р. Акціонерний поштово-пенсійний банк «Аваль»в особі заступника начальника ЦБВ Запорізької обласної дирекції АППБ «Аваль»(надалі позивач, банк) та приватний підприємець ОСОБА_2 (надалі відповідач, клієнт) уклали кредитний договір № 010/02-11/213-70 (надалі договір).

Так, згідно до статуту ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», затвердженого загальними зборами акціонерів акціонерного поштово-пенсійного банку “Аваль” протокол № 3б-38 від 11.08.2006 р., ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»є правонаступником за всіма правами та обовязками акціонерного поштово-пенсійного банку “Аваль” (протоколом загальних зборів АППБ “Аваль” № 3б-38 від 11.08.2006 р. прийнято рішення про зміну найменування акціонерного поштово-пенсійного банку “Аваль” на відкрите акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль».) Ухвалою суду від 05.03.2010 р. було замінено позивача: відкрите акціонерне товариство “Райффайзен Банк Аваль” в особі Запорізької обласної дирекції ВАТ “Райффайзен Банк Аваль” на його правонаступника: Публічне акціонерне товариство “Райффайзен Банк Аваль” в особі Запорізької обласної дирекції публічного акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль”, відповідно до ст. 25 Господарського кодексу України.

Відповідно до п. 1.1. кредитного договору № 010/02-11/213-70, кредитор, на положеннях та умовах договору, відкриває Позичальнику відновлювальну (револьверну) кредитну лінію у сумі 1000000 (один мільйон) грн. (ліміт кредитування), з наданням першого траншу у розмірі 700000 (сімсот тисяч) грн. строком до "11" серпня 2007 року; із сплатою 21 % відсотка річних. В день отримання кредитних коштів, клієнт сплачує на користь банку комісійні доходи по операційному обслуговуванню кредитного боргу (надалі комісійні доходи) у розмірі 10000 грн.

Згідно п. 2.1. договору кредитні кошти призначені для фінансування господарської діяльності (закупівлі сировини).

Сторони у договорі узгодили (п.п. 3.1, 3.2, 3.3) кредитор надає позичальнику кредит на умовах його забезпечення, цільового використання, строковості, повернення та плати за користування; обчислення строку надання кредиту, нарахування відсотків по договору здійснюється за фактичне число календарних днів користування кредитом. При цьому, відсотки за користування кредитом нараховуються на залишок заборгованості за кредитом починаючи з дня надання кредиту (часткового надання кредиту) до дня повного погашення заборгованості за кредитом включно; порядок погашення заборгованості за кредитним договором: в першу чергу погашається заборгованість за нарахованими відсотками за користування кредитом; в другу чергу погашається сума основної заборгованості за кредитом (позичкова заборгованість); в третю чергу погашається заборгованість за неустойкою, у випадку її нарахування кредитором, та інша безспірна заборгованість позичальника за договором.

Так, в матеріалах справи містяться копії листів (від 04.02.2005 р., від 18.05.2006 р., від 30.05.2006 р., від 01.06.2006 р. та від 02.06.2006 р.) ПП ОСОБА_2, адресовані начальнику Приморського відділу ЗОД АППБ “Аваль”, у яких відповідач просить банк проплатити із рахунку ПП ОСОБА_2, згідно кредитного договору № 010/02-11/213-70 від 11.08.2004 р. грошові кошти як предоплату, оплату та закупівлю насіння соняшнику.

Згідно реєстру розрахункових документів з 25.08.2004 р. по 07.08.2008 р. вбачається, що банком були здійсненні проплати із рахунку ПП ОСОБА_2 згідно кредитного договору № 010/02-11/213-70 від 11.08.2004 р.

Банком відповідачу надано кредитних коштів у розмірі 2416340,18 грн., із них відповідачем погашено лише 2261840,00 грн., таким чином, залишається не повернутий кредит з боку позичальника у розмірі 154500,18 грн.

Позивач направив відповідачу претензію про повернення заборгованості по кредиту (№12-13/0-02/47 від 02.01.2007 р.), де вказав, що у відповідача за кредитним договором №010/02-11/213-70 від 11.08.2004 р. існує заборгованість у сумі 163644,14 грн., а саме: неповернутий кредит у сумі 154 500,18 грн., пеня за кредитом 3637,70 грн., заборгованість за несплаченими відсотками у сумі 5470,18 грн. та пеня нарахована на заборгованість за відсотками у сумі 36,08 грн., позивач просив відповідача здійснити оплату вказаних сум.

Оскільки відповідач вказану претензію залишив без реагування і задоволення, позивач звернувся із позовом до суду за захистом свого порушеного права. Судом встановлено, що зобовязання за кредитним договором позивачем було виконано у повному обсязі, відповідач, в свою чергу, порушив умови договору і 154500,18грн. кредиту не повернув банку.

Як свідчать матеріали справи, відповідач взяті на себе зобовязання за кредитним договором виконав не належним чином і, на момент звернення позивача із позовом до суду, відповідач мав перед позивачем 154500,18 грн. заборгованості по тілу кредиту.

Оцінивши представлені докази, вислухавши пояснення представників сторін, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно із ч. 1 ст. 193 ГК України, ст. 526 ЦК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки (ч. 1 ст. 11 ЦК України). Підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є: договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються загальні положення про забезпечення виконання зобовязання, якщо інше не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно п. 6.1. кредитного договору № 010/02-11/213-70 від 11.08.2004 р., позичальник зобовязується використовувати кредит на зазначені у ньому цілі і забезпечити повернення одержаного кредиту та сплати нарахованих відсотків…

Таким чином, факт порушення відповідачем умов, визначених змістом зобовязання (кредитним договором № 010/02-11/213-70 від 11.08.2004 р.) господарський суд вважає доведеним та підтвердженим відповідними доказами.

Також, позивач просив суд стягнути з відповідача 17131,77 грн. несплачених відсотків за період часу з 01.09.2007 р. по 22.02.2008 р.

Згідно до п. 6.1. договору сторони визначили, що відсотки за кредит Позичальник сплачує щомісячно платіжним дорученням на рахунок доходів Кредитора, не пізніше останнього робочого дня кожного місяця та остаточно при погашенні кредиту.

Наданий позивачем розрахунок відсотків за користування кредитом є вірним, а вимога про стягнення зазначених сум такою, що підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача 14270,70 грн. пені, нарахованої на заборгованість за кредитом за період часу з 12.08.2007 р. по 22.02.2008 р. та 735,45 грн. пені, нарахованої на заборгованість за відсотками за період часу з 10.09.2007 р. по 22.02.2008р.

Відповідно до п. 10.2. договору, за порушення строків повернення кредиту, відсотків за користування кредитом передбачених п. 1.1, 6.1 договору, позичальник сплачує кредитору пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на час виникнення заборгованості, за кожний день прострочення - для кредитів, наданих в національній валюті України.

Статтею 212 Цивільного кодексу України визначено, особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов'язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина). Особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити припинення прав та обов'язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (скасувальна обставина). Якщо настанню обставини недобросовісно перешкоджала сторона, якій це невигідно, обставина вважається такою, що настала. Якщо настанню обставини недобросовісно сприяла сторона, якій це вигідно, обставина вважається такою, що не настала.

Відповідно до положень ст. 611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобовязання внаслідок односторонньої відмови від зобовязання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання (ч.ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України).

Згідно із положеннями ст.ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочення платежу пеню, в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Суд вважає надані позивачем розрахунки 14 270,70 грн. пені, нарахованої на заборгованість за кредитом за період часу з 12.08.2007 р. по 22.02.2008 р. та 735,45 грн. пені, нарахованої на заборгованість за відсотками за період часу з 10.09.2007 р. по 22.02.2008 р. є - вірними, а вимоги про стягнення цих сум із відповідача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно із ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач не надав суду жодних доказів, які б спростовували позицію позивача.

Таким чином, позовні вимоги задовольняються повністю.

Судові витрати, відповідно до статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, код ІПН НОМЕР_1, р/р НОМЕР_6 в ЗРУ “Приватбанк”, МФО 313399) на користь публічного акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль” (01011, м. Київ, вул. Лєскова, 9, код ЄДРПОУ 14305909) в особі Запорізької обласної дирекції публічного акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль” (69063, м. Запоріжжя, вул. Тургенєва, 29, код ЄДРПОУ 23794014, п/р 290921627 в ЗОД “Райффайзен Банк Аваль”, МФО 313827) 154500 (сто пятдесят чотири тисячі пятсот) грн. 18 коп. боргу за тілом кредиту; 17131 (сімнадцять тисяч сто тридцять одну) грн. 77 коп. заборгованості за відсотками; 14270 (чотирнадцять тисяч двісті сімдесят) грн. 70 коп. пені, нарахованої на заборгованість за тілом кредиту, 735 (сімсот тридцять пять) грн. 45 коп. пені, нарахованої на заборгованість за відсотками; 1 866 (одну тисячу вісімсот шістдесят шість) грн. 38 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Суддя В.В. Носівець

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання. Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 ГПК України, 14.04.2010 р.