Рішення № 9421262, 15.03.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.03.10 Справа № 24/16/10

Суддя

За позовом Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “АХА “Страхування” (04070, м. Київ, вул. Еллінська, 8) в особі Запорізької філії приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “АХА “Страхування” (69035, м. Запоріжжя, вул. 40 Років Радянської України, 57-В)

до відповідача Закритого акціонерного товариства Української інноваційної страхової компанії “Інвестсервіс”, (04053, м. Київ, Кудрявський узвіз, 5Б) в особі Запорізької філії закритого акціонерного товариства Української інноваційної страхової компанії “Інвестсервіс” (69002, м. Запоріжжя, вул. Грязнова, 79)

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: 1. ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)

2. Акціонерний комерційний інноваційний банк “УкрСиббанк” в особі Запорізької філії (69063, м. Запоріжжя, вул. Чекістів, 23)

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_3 (АДРЕСА_2)

Про стягнення суми 4286,64 грн. страхового відшкодування

Суддя Азізбекян Т.А.

Представники:

Від позивача - Тищенко Н.А. (дов. № 1339-09/1 від 02.09.2009р.);

Від відповідача - Коваль А.О. (дов. № б/н від 04.01.2010р.);

Від третіх осіб на стороні позивача:

1.- не зявився;

2.- не зявився;

Від третьої особи на стороні відповідача не зявився

СУТНІСТЬ СПОРУ:

Заявлений позов про стягнення з відповідача на користь позивача суми 4286,64 грн. з яких, сума 3381,25 грн. сума невиплаченого відповідачем страхового відшкодування, сума 553,55 грн. пеня, сума 75,06 грн. - 3 % річних, сума 276,78 грн. відсотки за користування чужими грошовими коштами.

Ухвалою господарського суду від 18.12.2009р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 24/16/10, судове засідання призначено на 03.02.2010р. Ухвалою суду від 03.02.2010р. клопотання відповідача про передачу справи за підсудністю до господарського суду м. Києва, яке надійшло до суду 01.02.2010р., відхилено, цією ж ухвалою на підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 18.02.2010р. У судовому засіданні 18.02.2010р. від ЗАТ “Українська інноваційна страхова компанія “Інвестсервіс” знову надало клопотання про передачу справи за підсудністю до господарського суду м. Києва. Клопотання залишено судом без задоволення. Також, 18.02.2010р. за клопотанням сторін на підставі ст. 69 ГПК України строк вирішення спору у справі № 24/16/10 продовжено на один місяць до 18.03.2010р., розгляд справи відкладено на 15.03.2010р.

15.03.2010р. справу розглянуто, за згодою сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позивач підтримав позовні вимоги, викладені у позовній заяві, просить стягнути з відповідача суму 4286,64 грн. з яких, сума 3381,25 грн. сума невиплаченого відповідачем страхового відшкодування, сума 553,55 грн. пеня за період з 06.03.2009р. по 30.11.2009р., сума 75,06 грн. - 3 % річних за період з 06.03.2009р. по 30.11.2009р., сума 276,78 грн. відсотки за користування чужими грошовими коштами за період з 06.03.2009р. по 30.11.2009р. Позовні вимоги обґрунтовані ст.ст. 528, 993, 1188, 1194 ЦК України, ст.ст. 27 Закону України “Про страхування”, ст.ст. 6, 22, 29, 35, 36, 37 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”.

Відповідач у своєму відзиві на позовну заяву зазначив, що відповідно до ст. 29 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” та з урахуванням даних із “Висновку спеціаліста № 773 автотоварознавчого дослідження по визначенню вартості відновленого ремонту ушкодженого транспортного засобу” від 21.10.2008р. фахівцем по врегулюванню збитків був виконаний розрахунок страхового відшкодування до страхового Акта № 685-09-59-006. Виходячи з розміру вартості відновлювального ремонту 3891,25 грн. зменшеного на суму франшизи за договором КАСКО 167,00 грн. і франшизи 510 грн., сума страхового відшкодування дорівнює 3214,25 грн. По наведених у розпорядженні № 685-09-59-006 реквізитах бухгалтерія не змогла перерахувати кошти позивачу. 26.01.2010р. від позивача отримано по факсу листа вих. № 140-10 про уточнення Банківських реквізитів.

Представники третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача у судові засідання не зявлялись. Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача у судове засідання 18.02.2010р. зявився та надав суду усні пояснення стосовно предмету спору.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, третьої особи, суд

ВСТАНОВИВ:

09.10.2008 року на вулиці Північне шосе у місті Запоріжжі сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля ВАЗ 21150, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить ОСОБА_2, під його керуванням, та автомобіля ВАЗ 21099, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3.

Постановою Заводського районного суду міста Запоріжжя від 06.11.2008 року у справі № 3-7131/08, дії водія ОСОБА_3, який порушив п.п. 10.9 Правил дорожнього руху України, визнано протиправними, встановлено, що ДТП сталася з його вини.

Внаслідок ДТП автомобіль ВАЗ 21150 було пошкоджено, що підтверджується довідкою відділу ДАІ про ДТП від 09.10.2008 року.

Внаслідок пошкодження вказаного автомобіля його власнику (ОСОБА_2) була спричинена майнова шкода, характер та обсяг якої підтверджується: протоколом технічного огляду транспортного засобу № 773 від 14.10.2008 року; висновком спеціаліста автотоварознавчого дослідження по визначенню вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу № 773 від 21.10.2008 року, згідно з яким вартість відновлювального ремонту з врахуванням фізичного зносу визначена в сумі 3891,25 грн.

За договором добровільного страхування наземного транспорту № 5441-а/08зп від 11.09.2008 року майнові інтереси ОСОБА_2, що повязані з володінням, користуванням та розпорядженням автомобілем ВАЗ 21150, застраховані.

Строк дії договору - до 10.09.2009 року.

За умовами цього договору позивач взяв на себе зобовязання виплатити страхове відшкодування при настанні страхового випадку, в тому числі, за ризиком “Збитки внаслідок ДТП” (пункт 7). Пунктом 10 договором встановлена франшиза (частина збитків, які не відшкодовуються) за даним ризиком, яка становить 167 грн.

Страховим актом № 4608-а/08зп від 29.10.2008 року пошкодження в ДТП автомобіля ВАЗ 21150 було визнано страховим випадком, з настанням якого відповідно до умов договору страхування, виникає обовязок страховика здійснити виплату страхового відшкодування.

За заявою ОСОБА_2 на виплату страхового відшкодування від 28.10.2008 року було виплачено страхове відшкодування в сумі 3996 грн. 10 коп., факт виплати якого підтверджується платіжним дорученням № 4906 від 29.10.2008 року.

Страхове відшкодування дорівнювало вартості відновлювального ремонту згідно з висновком № 773 від 20.10.2008 року за вирахуванням суми франшизи і розраховувалось позивачем відповідно до пункту 24 договору страхування, ст. 9 Закону України “Про страхування”, що підтверджується розрахунком суми страхового відшкодування.

Страхове відшкодування не перевищувало розміру майнової шкоди, визначеної фахівцем - автотоварознавцем, дорівнювало вартості відновлювального ремонту за вирахуванням суми франшизи.

Статтями 27 Закону України “Про страхування” та 993 Цивільного кодексу України встановлено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної заподіяний збиток.

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно з ст. 1187 Цивільного кодексу України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, повязана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання ... тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, що цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим обєктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ст. 1188 Цивільного кодексу України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодується винною особою.

На підставі договору обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (полісу) № ВС/0887618 від 09.10.2008 року цивільно-правову відповідальність за шкоду спричинену при експлуатації автомобілем ВАЗ 21099 ОСОБА_3 застрахована у ЗАТ “УІСК “Інвестсервіс”

Строк дії - до 08.10.2009 року. На підставі умов договору застраховано відповідальність за шкоду, заподіяну третім особам внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах. Отже ОСОБА_3 як боржник в зобовязанні з відшкодування майнової шкоди поклав цей обовязок на відповідача (сталася заміна боржника у зобовязанні з відшкодування шкоди).

Відповідно до ст. 981 Цивільного кодексу України, договір страхування укладається в письмовій формі. Договір страхування може укладатись шляхом видачі страховиком страхувальникові страхового свідоцтва (поліса, сертифіката).

Відповідно до ст. 1192 Цивільного кодексу України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобовязати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Згідно з статтею 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є зокрема, втрати, яких особа зазначила у звязку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” від 01.07.2004 № 1961-ІV.при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоровю, майну третьої особи.

Згідно з ст. 29 вказаного Закону України, у звязку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, повязані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, ч до місця здійснення ремонту на території України.

05.02.2009 року позивач звернувся до відповідача з заявою про виплату страхового відшкодування (вих. № 621-09 від 26.01.2009 року) додатками до якого надав всі необхідні документи для виплати страхового відшкодування шляхом надіслання рекомендованого листа з рекомендованим повідомленням, яке було отримано відповідачем 06.02.2009 року, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення № 7684310.

За даною заявою позивач здійснив розрахунок суми страхового відшкодування (з урахуванням ліміту відповідальності страховика та за вирахуванням франшизи у розмірі встановленої пунктом 10 договору та предявив в межах суми виплаченого страхового відшкодування вимогу відповідачу про відшкодування 3381 грн. 25 коп. суми виплаченого позивачем страхового відшкодування.

Відшкодувавши за договором збитки ОСОБА_2, завдані ОСОБА_3, позивач став в межах сплаченої суми відшкодування стороною кредитором у зобовязанні з відшкодуванням майнової шкоди замість ОСОБА_3, оскільки до позивача перейшло право вимоги відшкодувати заподіяну шкоду від особи відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до вимог ст. 193 Господарського кодексу України та 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 514 Цивільного кодексу України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобовязанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За наявності укладеного між відповідачем та ОСОБА_3 договору обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів (полісу) № ВС/0887618 від 09.10.2008 р. у позивача виникло право вимоги в порядку регресу на відшкодування завданих внаслідок ДТП збитків як до відповідача так і до ОСОБА_3

Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком необхідних документів.

Відповідно до ст. 36 цього Закону страховик після розгляду наданих йому документів про ДТП приймає рішення про виплату страхового відшкодування або відмову у виплаті страхового відшкодування, протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення страховик зобовязаний направити заявнику письмове повідомлення.

До теперішнього часу відповідач свої зобовязання перед позивачем не виконав, страхове відшкодування не виплатив.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає вимогу позивача щодо стягнення 3381 грн. 25 коп. страхового відшкодування за договором № 5441-а/08зп від 11.09.2008р., обґрунтованими . Втім , господарський суд не погоджується з сумою заявленою до відшкодування - 3381 грн . 25 коп , оскільки відповідно до умов розділу 24 договору № 5441-а/08зи від 11.09.2008 р. , при пошкодженні транспортного засобу розмір страхового відшкодування дорівнює розміру збитків , визначених в Кошторисі збитків , за вирахуванням встановленої в п. 10 Договору франшизи по відповідному ризику. Сума франшизи за умовами договору становить 167 грн. 00 коп. , а відтак сума невиплаченого відповідачем страхового відшкодування повинна становити 3214 грн. 25 коп.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, вимоги позивача про стягнення суми 3 % річних підлягають задоволенню частково у розмірі 71 грн. 32 коп. .

Частиною 1 статті 536 Цивільного кодексу України, встановлений обовязок боржника сплачувати проценти за користування чужими грошовими коштами, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

За підрахунками позивача , відповідач в період з 06.03.2009 року по 30.11.2009 року безпідставно зберігав і використовував, належні до сплати позивачу грошові кошти у сумі 3381 грн. 25 коп., тому позивач нарахував відповідачу проценти за користування чужими коштами в розмірі 276 грн. 78 коп.

Позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають оскільки між сторонами не існує договірних відносин і розмір процентів за користування грошовими коштами не узгоджувався . Позивач не довів законність стягнення суми 276 грн. 78 коп.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню за неналежне виконання своїх зобовязань в розмірі 553 грн. 55 коп.

Пунктом 37.2. статті 37 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” передбачено, що за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє у період, за який нараховується пеня. Страхове відшкодування є грошовим зобовязанням. Поняття грошового зобовязання визначено Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, відповідно до якого грошовим зобовязанням розуміється зобовязання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України (до складу грошових зобовязань боржника не зараховуються недоїмка (пеня та штраф), визначена на дату подання заяви до господарського суду, а також зобовязання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоровю громадян, зобовязання з виплати авторської винагороди, зобовязання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. До таких випадків страхове відшкодування не відноситься.).

Оскільки між сторонами відсутні договірні відносини та не узгоджувався розмір пені , вимога позивача про стягнення пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє у період, за який нараховується пеня в сумі 553 грн. 55 коп. не підлягає задоволенню.

За таких обставин, позовні вимоги задовольняються частково .

Згідно з ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог .

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково .

Стягнути з Закритого акціонерного товариства Української інноваційної страхової компанії “Інвестсервіс” (04053, м. Київ, Кудрявський узвіз, 5-Б) на користь Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “АХА “Страхування” в особі Запорізької філії приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “АХА “Страхування” (69035, м. Запоріжжя, вул. 40 Років Радянської України, 57-В; п/р 26502011332557 в ПАТ “ОТП Банк”, м. Київ, МФО 300528, код ЄДРПОУ банку 21685166, код ЄДРПОУ підприємства 26183400) суму 3214 грн. 25 коп. страхового відшкодування , суму 71 грн. 32 коп. 3 % річних, суму 78 грн. 17 коп. витрат на державне мито, суму 180 грн. 89 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті вимог відмовити .

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису.

Суддя Т.А. Азізбекян

суддя Т.А. Азізбекян