Рішення № 9421207, 01.04.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.04.10 Справа № 17/87/10

Суддя

за позовною заявою: приватного малого підприємства “Аріадна-2”, 69057, м. Запоріжжя, вул. Брянська, 12

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю “Промислова консалтингова група”, 69093, м. Запоріжжя, вул. Узбекистанська, 17/11

про стягнення 19 250,67 грн. та зобов’язання вчинити певні дії

суддя Корсун В.Л.

          У засіданні приймали участь представники:

від позивача: Педак С.В., довіреність від 10.02.10 № 1

від відповідача: не з’явився

СУТЬ СПОРУ:

16.02.10 до господарського суду Запорізької області звернулось приватне мале підприємство “Аріадна-2” (надалі - ПМП “Аріадна-2”) з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю “Промислова консалтингова група” (далі ТОВ “Промислова консалтингова група”) про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати в розмірі 19 250,67 грн., виселення ТОВ “Промислова консалтингова група” з не житлового приміщення та повернути приміщення позивачу.

Ухвалою від 16.02.10 судом порушено провадження в справі № 17/87/10, у сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та об’єктивного розгляду і вирішення справи по суті, судове засідання призначено на 24.03.10.

Ухвалою від 16.02.10 судом заяву позивача про прийняття заходів по забезпеченню позову шляхом накладення арешту на рахунки в банківських установах та на все майно ТОВ “Промислова консалтингова група” залишено без задоволення через необґрунтованість.

Ухвалою від 24.03.10 у зв’язку з неявкою в засідання представника відповідача, розгляд справи відкладено на 01.04.10.

За заявою представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

У засіданні суду 01.04.10, на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позивач підтримав заявлені вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, пояснював наступне. 01.12.08 між сторонами був укладений договір оренди приміщення № 14, за умовами якого позивачем передано, а відповідачем прийнято в оренду не житлове приміщення площею 75 м. кв. та ангар загальною площею 240 м. кв., що підтверджується актами прийому-передачі. Строк оренди встановлено до 30.11.09. Однак, порушення вимог Закону “Про оренду державного та комунального майна” та умов договору оренди, відповідачем орендна плата належним чином не сплачувалась, приміщення після закінчення строку оренди не звільнилось. Позивачем було надана відповідачу претензія від 11.12.09 за вих. № 19 про існуючу заборгованість в суму 13 907,74 грн., а також повідомлено про закінчення договору оренди з вимогою звільнити орендовані приміщення. Але, будь-яких дій на виконання умов договору здійснено не було. У зв’язку з чим, позивач просить суд, на підставі ст. 27 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, ст. ст. 526, 785 Цивільного кодексу України, ст. 291 Господарського кодексу України, позов задовольнити.

Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, представник відповідача в судове засідання жодного разу не з’явився, правом надати відзив на позов не скористався. Про дату, час та місце судового засідання відповідача судом повідомлено належним чином.

Згідно із п. 26.4.7-1 Роз’яснення президії Вищого господарського суду України від 31.05.02 № 04-5/609 “Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких роз’яснень президії Вищого арбітражного суду України”, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місця знаходження юридичних осіб - учасників судового процесу.

Всі процесуальні документи надсилались судом на адресу відповідача вказаній у позовній заяві (69093, м. Запоріжжя, вул. Узбекистанська, 17-11), що відповідає адресі, вказаній у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АД № 093897 станом на 01.04.10 згідно із змістом якої місцезнаходженням відповідача станом на час розгляду справи в суді є: 69093, м. Запоріжжя, вул.. Узбекистанська, 17/11.

Згідно із ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

01.12.08 між приватним малим підприємством “Аріадна-2” (Орендодавець) і товариством з обмеженою відповідальністю “Промислова консалтингова група” (Орендар) укладено договір № 14 на оренду приміщення, відповідно до п.1.1 якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в оренду не житлове приміщення за адресою: м. Запоріжжя, вул. Брянська, 12, а саме: не житлове приміщення - 75м. кв. та ангар –240 м. кв.

Строк оренди встановлено з 01.12.08 по 30.11.09 (п. 4.1.).

Розділом 2 цього договору передбачено, що Орендодавець зобов’язаний в 3 - денний строк після укладення договору надати приміщення Орендарю за актом прийому - передачі.

Факт оренди приміщення за спірним договором підтверджується актами прийому - передачі, що підписані сторонами 01.12.08, копії яких залучені до матеріалів справи.

Пунктом 3.1. договору оренди визначено, що за орендоване приміщення Орендарем сплачується договірна ціна із розрахунку: не житлове приміщення - 75 м. кв. по 18,14 грн. за м. кв. з урахуванням ПДВ; ангар - 240 м. кв. по 16 грн. за 1 м.кв. з урахуванням ПДВ.

Відповідно до п. 3.2. договору, орендна плата є динамічною та переглядається щоквартально на протязі року в залежності від економічних умов, зміни цін, враховуючи рівень інфляції.

Згідно п. 3.3 договору, попередня оплата здійснюється щомісяця шляхом перерахування суми, визначеної договором, з розрахункового рахунку Орендаря на розрахунковий рахунок Орендодавця протягом трьох банківських днів з моменту виставлення рахунку Орендодавцем.

Орендар здійснює окремо оплату за електроенергію згідно показника лічильника, за воду то опалення згідно встановлених тарифів (п. 3.5.).

За своєю правовою природою правовідносини сторін є господарськими.

Згідно із ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку. Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить Господарський кодекс України, п. п. 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Положеннями ст. 283 Господарського кодексу України передбачено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до ст. 283 ГК України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Зокрема, ч. 3 ст. 285 ГК України визначено, що орендар зобов’язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Згідно із ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Статтею 762 цього Кодексу визначено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Стаття 18 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” встановлює обов’язок орендарів державного майна вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Відповідно до ст. 19 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, Орендар за користування об’єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності, в строки визначені у договорі.

Згідно із ст. 509 ЦК України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до положень ст. 629 ЦК України, договір є обов’язком для виконання сторонами.

На виконання умов договору на оренду приміщення від 01.12.08 № 14 позивачем виставлялись рахунки, однак, як вбачається з матеріалів справи, відповідач договірних зобов’язань належним чином не виконав, оплату за орендоване приміщення в повному обсязі не здійснив, чим порушив умови договору.

Позивачем було надана ТОВ “Промислова консалтингова група” претензія від 11.12.09 за вих. № 19 з вимогою сплатити заборгованість з орендних платежів, яка станом на 30.11.09 становить 13 907,74 грн. та звільнення орендованих приміщень у зв’язку із закінченням строку дії договору. Дана претензія була отримана заступником директора ТОВ “Промислова консалтингова група”, про що свідчить підпис на оборотній стороні копії даної претензії.

Проте, претензія залишена відповідачем без реагування.

Факт наявності заборгованості за спірним договором підтверджується матеріалами справи, зокрема, двостороннім актом звірки.

З урахуванням викладеного, беручи до уваги, що відповідач не надав суду доказів належного виконання зобов’язань за договором на оренду приміщення від 01.12.08 № 14, суд вважає вимоги позивача в частині стягнення 19 250,67 грн. обґрунтованими, правомірними, доведеними та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивачем заявлені вимоги про виселення ТОВ “Промислова консалтингова група” з не житлового приміщення та повернення приміщення ПМП “Аріадна-2”.

Частиною 1 ст. 27 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” передбачено, що у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов’язаний повернути орендодавцеві об’єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Статтею 785 ЦК України передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов’язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню вимоги про виселення ТОВ “Промислова консалтингова група” з не житлового приміщення площею 75 м. кв. та ангара площею 240 м. кв., що знаходяться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Брянська, 12 та повернути приміщення ПМП “Аріадна-2”, оскільки доказів виселення та повернення приміщення орендодавцеві або продовження договірних відносин щодо оренди приміщень відповідач суду не надав.

Згідно з нормами Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” від 21.01.93 № 7-93, державне мито із позовних заяв майнового характеру сплачується у розмірі 1% ціни позову, але не менш 3 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більш 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та із позовних заяв немайнового характеру - 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З доданого до позовної заяви платіжного доручення вбачається, що позивачем сплачено державне мито лише за вимогою майнового характеру в розмірі 192,50 грн. Таким чином, мито внесено в меншому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством та підлягає стягненню з позивача в доход державного бюджету України в сумі 85,00 грн.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у справі - 277,50 грн. державного мита та 236,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відносяться на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 45, 22, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуальногокодексуУкраїни, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Виселити товариство з обмеженою відповідальністю “Промислова консалтингова група” (69093, м. Запоріжжя, вул. Узбекистанська, 17/11, код ЄДРПОУ 35924346) з не житлового приміщення площею 75 м. кв. та ангара площею 240 м. кв., що знаходяться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Брянська, 12 та повернути приміщення приватному малому підприємству “Аріадна-2” (69057, м. Запоріжжя, вул. Брянська, 12, код ЄДРПОУ 13606483).

Стягнути з приватного малого підприємства “Аріадна-2” (69057, м. Запоріжжя, вул. Брянська, 12, код ЄДРПОУ 13606483, р/р 26006302255099 в ЗРУ “ПриватБанк” м. Запоріжжя, МФО 313399) в доход державного бюджету України (отримувач: Державний бюджет Орджонікідзевського району, банк отримувач: Головне управління Державного казначейства України у Запорізькій області, р/р 31119095700007, МФО 813015, код ЄДРПОУ 34677145, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку - 095) - 85 (вісімдесят п’ять) грн. 00 коп. державного мита. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Промислова консалтингова група” (69093, м. Запоріжжя, вул. Узбекистанська, 17-11, код ЄДРПОУ 35924346, р/р 26002050003791 в ЗРУ КБ “ПриватБанк”, МФО 305299) на користь приватного малого підприємства “Аріадна-2” (69057, м. Запоріжжя, вул. Брянська, 12, код ЄДРПОУ 13606483, р/р 26006302255099 в ЗРУ “ПриватБанк” м. Запоріжжя, МФО 313399) - 19 250 (дев’ятнадцять тисяч двісті п’ятдесят) грн. 67 коп. боргу, 277 (двісті сімдесят сім) грн. 50 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

           Суддя В.Л. Корсун

Рішення суду набирає чинності протягом 10 днів із дня його підписання.

Рішення оформлено і підписано згідно з вимогами ст. 84 ГПК України 07.04.2010