Рішення № 9421091, 29.04.2010, Нововолинський міський суд Волинської області

НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2010 року справа № 2-354/10 м. Нововолинськ

Нововолинський міський суд Волинської області в складі:

головуючого Федонюк С.Ю.,

при секретарі Навроцькій М.Р.,

за участю:

позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача Малогроша Л.Й.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нововолинську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Волиньвугілля» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоровя на виробництві,

встановив:

01 лютого 2010 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ДП «Волиньвугілля» про стягнення моральної шкоди, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 28 лютого 2006 року був прийнятий на роботу на відокремлений структурний підрозділ шахта «Бужанська» ДП «Волиньвугілля» електрослюсарем підземним ІІ розряду. 02 березня 2007 року під час виконання наряду отримав травму у формі вивиху правого колінного суглобу. Підтвердженням цього є акт про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом за формою Н-1 №12 складений 05 березня 2007 року та акт №12 від 02 березня 2007 року (соціального) розслідування нещасного випадку (аварії), що стався.

Висновком Нововолинської МСЕК від 04 вересня 2007 року ОСОБА_1 встановлено 50% втрати працездатності і надано третю групу інвалідності внаслідок трудового каліцтва. З 20 жовтня 2009 року позивачу встановлено 40% втрати професійної працездатності та третю групу інвалідності. Вважає, що моральна шкода, заподіяна йому відповідачем, полягає у фізичному болю та стражданнях, які він зазнав безпосередньо під час травмування, та котрі переносить по теперішній час у звязку з ушкодженням здоровя , тому просить стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 40000 грн.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 пояснив, що позивач був травмований на виробництві під час роботи на шахті «Бужанська» 02 березня 2007 року, 05 березня 2007 року складено акт №12 про нещасний випадок форми Н-1.

Висновком Нововолинської МСЕК від 04 вересня 2007 року позивачу встановлено 50% втрати працездатності. З 20 жовтня 2009 року позивачу встановлено 40% втрати професійної працездатності та третю групу інвалідності. Вважає, що у звязку з травмою під час виконання трудових обовязків, позивач має право на відшкодування моральної шкоди, яка полягає у важких фізичних, душевних, психічних стражданнях, завданих позивачу каліцтвом. Вважає, що через ушкодження здоровя на виробництві ОСОБА_1 спричинено моральну шкоду, яку зобовязаний відшкодувати заподіювач шкоди, яким являється ДП «Волиньвугілля».

Просить позов задовольнити і стягнути з відповідача на користь позивача 40000 грн. моральної шкоди.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти задоволення позову Суду пояснив, що згідно акту № 12 про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, основною причиною нещасного випадку є необережність самого позивача, оскільки останній порушив вимоги інструкції по охороні праці електрослюсаря підземного. Крім того при прийнятті на роботу позивач був під власний підпис ознайомлений з умовами праці. Зі сторони відповідача ніяких протиправних дій вчинено не було. Крім того ОСОБА_1 отримує всі необхідні виплати від Фонду соціального страхування, якому підприємство перераховує обовязкові внески. А тому просить постановити рішення, яким в позові відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення частково у звязку з наступним.

В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 працював на шахті «Бужанська» з 28 лютого 2006 року електрослюсарем підземним ІІ розряду, яка є виробничим підрозділом відповідача ДП «Волиньвугілля».

02 березня 2007 року під час виконання робіт з відкачки води і обслуговування пересипу з ОСОБА_1 трапився нещасний випадок внаслідок чого він підвернув правий колінний суглоб. Підтвердженням цьому є акт про нещасний випадок, повязаний з виробництвом, за формою Н-1 складений 05 березня 2007 року №5 (а.с.9-10)

Основною причиною даного нещасного випадку, як зазначено у пункті 7 акту Н-1, є необережність потерпілого, супутніми причинами є нерівність підошви виробки (а.с.10).

Відповідно до довідки Нововолинської МСЕК серії ВЛН № 002576 про результати визначення ступеня втрати професійної придатності в процентах, потреби в додаткових видах допомоги, позивачу ОСОБА_1 встановлено 50% втрати працездатності та призначено медикаментозне забезпечення (амбулаторним і стаціонарним лікуванням), ВМП, санаторно-курортним лікуванням.(а.с.14)

З довідки до акта огляду МСЕК серії ВЛН №002576 вбачається, що ОСОБА_1 встановлено третю групу інвалідності , причиною інвалідності є трудове каліцтво у звязку з чим протипоказана важка фізична робота в підземних умовах(а.с.14).

Після проведення повторного медичного огляду 20 жовтня 2009 року ОСОБА_1 встановлено третю групу інвалідності та з 01 жовтня 2009 року 40% втрати професійної працездатності (а.с.15,16).

Нормами Конституції України, а саме ст.ст. 21, 43, 46 передбачені права працівників на охорону їх життя і здоровя у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці.

Відповідно до ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у звязку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоровя.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не повязана з розміром цього відшкодування.

Разом з тим ст. 237-1 КЗпП України передбачено, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику проводиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих звязків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

З пояснень представника позивача слідує, що заподіяна ОСОБА_1 моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, які він зазнав безпосередньо під час травмування, так і тих котрі він переносить по теперішній час. Отримана ОСОБА_1 виробнича травма періодично турбує його, у звязку з чим він вимушений і на даний час звертатися за медичною допомогою та проходити лікування.

Відповідно до вимог ст.153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Умови праці на робочому місці, безпеки технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці.

Власник або уповноважений ним орган не вправі вимагати від працівника виконання роботи, поєднаної з явною небезпекою для життя, а також в умовах, що не відповідають законодавству про охорону праці.

Досліджені докази дають суду підстави вважати, що неправомірними діями відповідача ДП «Волиньвугілля» позивачу ОСОБА_1 спричинено моральну шкоду, яка виразилась у наступному.

ОСОБА_1 отримав виробничу травму, під час травмування зазнав фізичний біль та страждання, які переносить і по теперішній час, втратив 40% професійної працездатності та йому встановлено третю групу інвалідності. Завдана травма призвела до неможливості продовжувати активне життя. Крім того позивач є особою працездатного віку, однак пенсіонер у звязку з трудовим каліцтвом. Також він тепер не в змозі виконувати важку фізичну роботу як в минулому. Все це вимагає від ОСОБА_1 додаткових зусиль для організації свого життя . Крім того судом враховано, що трудове каліцтво, отримане позивачем внаслідок виконання ним трудових обовязків.

Згідно ч.1ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Отже, спричинена ОСОБА_1 моральна шкода, у звязку з ушкодженням здоровя від нещасного випадку на виробництві підлягає відшкодуванню відповідачем ДП «Волиньвугілля» з вини якого вона заподіяна.

Відповідно до розяснень пункту 9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди» від 31.03.1995 року № 4 розмір моральної шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних та фізичних страждань, з урахуванням у кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин.

При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди, суд враховує обставини справи - те, що позивач отримав важку травму вивих правого колінного суглобу. Тривалий час позивач лікувався, що підтверджується копіями епікризів (а.с.11,13), та копією лікарсько-консультативного заключення (а.с.12). Позивач є інвалідом третьої групи від трудового каліцтва, йому протипоказана важка фізична праця. Втрата здоровя призвела до втрати нормальних життєвих звязків, незручностей в побуті і вимагає від позивача додаткових зусиль для організації свого життя, а тому виходячи із характеру душевних страждань ОСОБА_1 та із засад розумності і справедливості, суд вважає, що до стягнення підлягає 4000 грн. моральної шкоди.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 209, 212 - 215, ЦПК України, ст..ст. 23, 1167ЦК України, ст.ст. 153, 173, 237-1 КЗпП України, Законом України «Про охорону праці»- суд,

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Волиньвугілля» в користь ОСОБА_1 4000 (чотири тисячі) гривень на відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоровя на виробництві.

Стягнути з Державного підприємства «Волиньвугілля» в дохід держави 51 (пятдесят одну) гривню судового збору та 15 (п'ятнадцять) гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи на р/р 31213259700005 в ГДКУ у Волинській області МФО 803014 ЕДРПОУ 21740497 м. Нововолинськ 22050000 (за розгляд справи до Нововолинського міського суду Волинської області).

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду можна оскаржити до апеляційного суду Волинської області через Нововолинський міський суд протягом 20 днів після подачі заяви про апеляційне оскарження рішення суду, яка може бути подана протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у двадцятиденний строк після подання заяви про апеляційне оскарження, то рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий підпис

Згідно з оригіналом

Рішення до апеляційного суду Волинської області не оскаржувалось і набрало законної сили 12 травня 2010 року.

Суддя С.Ю.Федонюк