Рішення № 9421043, 06.05.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22.04.10р.Справа № 17/78-10

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Самміт-Агро Юкрейн", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохімінтех", м. Дніпропетровськ

про стягнення 260 089 грн. 57 коп.

Суддя Суховаров А.В.

Представники:

від позивача: Семеняка В.В., довір. № 136 від 17.02.10р.;

від відповідача: не з'явився.

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Самміт-Агро Юкрейн" (надалі –позивач) звернулось до господарського суду з позовом, у якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохімінтех" (надалі –відповідач) суму 260 089 грн. 57 коп. заборгованості за порушення виконання зобов’язань за договором дистрибуції № 14-2008/Д від 08.02.08р.

У судовому засіданні 22.04.2010 року представник позивача подав клопотання про зменшення розміру позовних вимог в зв’язку із сплатою відповідачем 19.04.10р. суми 5 000,00 грн., внаслідок чого просить суд стягнути з відповідача на свою користь суму 255 089 грн. 57 коп. заборгованості з тих же підстав.

Представник позивача наполягав на задоволенні уточнених позовних вимог в повному обсязі.

Відповідач у судові засідання не з’явився, відзив на позов, доказів оплати заборгованості не подав, про дату та час судового засідання неодноразово повідомлений належним чином, про що свідчать поштові повідомлення про вручення ухвали суду, які наявні в матеріалах справи.

Вислухавши твердження позивача, дослідивши матеріали справи, суд прийняв рішення про розгляд справи за відсутністю відповідача, оскільки останній про слухання справи повідомлені належно, а також закінчився встановлений господарським законодавством строк розгляду спору.

На підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справу було розглянуто за наявними в ній матеріалами та оригіналами документів наданих позивачем для огляду в судовому засіданні.

В порядку ст. 85 ГПК України, за згодою представника позивача, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

встановив:

08.02.2008 року між позивачем (продавцем) та відповідачем (дистриб’ютором) було укладено дистриб’юторську угоду № 14-2008/Д (далі - Договір) строком дії до 31.12.08р., у відповідності з умовами якого продавець зобов’язався передати у власність дистриб’ютора засоби захисту рослин та ранцеві обприскувачі (товар) та відповідні документи до нього, а останній, в свою чергу, прийняти товар та оплатити його вартість.

Відносини, що виникли між сторонами на підставі зазначеного дистриб’юторського договору, є господарським зобов’язанням, тому, згідно положень ст.ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

У відповідності із ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 ст. 712 цього ж кодексу до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Встановлено, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належно та згідно двосторонніх видаткових накладних та довіреностей на отримання товару представником відповідача (а.с. 26-113) за весь час дії Договору поставив та передав у власність відповідачу товар на загальну суму 1 267 199 грн. 40 коп., за який останній розрахувався частково в розмірі 1 007 109 грн. 83 коп., про що свідчать банківські виписки, які є в матеріалах справи (а.с. 114-143).

Окрім того, позивачем надано до матеріалів справи лист відповідача, згідно якого останній підтверджує спірну суму заборгованості, проте вказує на скрутне фінансове становище підприємства в зв’язку з економічною кризою і як наслідок відсутність грошових коштів на рахунках.

Згідно умов ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 Господарського кодексу України, цивільні та господарські зобов’язання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов’язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов’язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов’язання, а ст. 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Разом з тим, представником позивача надано банківську виписку, яка свідчить про фактичну сплату відповідачем, в ході розгляду спору, а саме 19.04.10р., частини заборгованості в сумі 5 000 грн. 00 коп., отже ці грошові зобов’язання, в силу положень ст. 202 Господарського кодексу України, на час розгляду справи судом є припиненими, а тому між сторонами відсутній предмет спору щодо стягнення цих грошових коштів і провадження у справі в цій частині підлягає припиненню, згідно приписів ст. 80 ч. 1 п. 1-1 Господарського процесуального кодексу України.

В силу вимог ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб’єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов’язку в натурі.

Відповідно до приписів ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, що насамперед не здійснено відповідачем.

Отже, відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, наведених позивачем обставин не спростував, тому зменьшені позовні вимоги позивача є правомірними та підлягають задоволенню.

Водночас, суд не приймає посилання позивача на те, що граничний строк оплати товару є 31.12.08р. в силу умов п. 8.1 Договору, так як цим пунктом узгоджено термін дії цієї угоди.

Проведений судом аналіз положень Договору не вбачає узгоджених сторонами у справі строків оплати поставленого та прийнятого товару.

Матеріали справи відображають, що позивачем на виконання вимог ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України положеннями якої визначено, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час., 07.04.10р. направлено на адресу відповідача вимогу про сплату спірної суми заборгованості, яка отримання останнім 08.04.10р.

Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ст. 530 ЦК України). Тобто, зобовязання з оплати поставленого товару виникло у відповідача з 15.04.10р. (08.04.10р. + 7 днів).

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по справі покладаються на позивача, оскільки право на пред’явлення позову з вимогою до відповідача наступило 15.04.09р., тобто після подачі позову до суду.

Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 36, 43, 45, 49, 75, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохімінтех" (49034, м. Дніпропетровськ, вул. Білостоцького, 84а, кв. 80; ЄДРПОУ 32403518) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Самміт-Агро Юкрейн" (03040, м. Київ, вул. Васильківська, 14, офіс 411; ЄДРПОУ 30301758) суму 255 089 грн. 57 коп. (двісті п'ятдесят п’ять тисяч вісімдесят дев'ять грн. 57 коп.) заборгованості.

В решті позовних вимог провадження у справі припинити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.