Постанова № 9419934, 21.04.2010, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

21 квітня 2010 р. № 5020-4/055 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого

суддів:І. Воліка (доповідача),

Н. Капацин,

М. Малетич,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційне поданняЗаступника військового прокурора Військово-Морських Сил України

та касаційні скарги1)          Регіонального відділення Фонду державного майна України в АР Крим та м. Севастополя,

2) Міністерства оборони України,

на постановувід 17.11.2009

Севастопольського апеляційного господарського суду

у справі№ 5020-4/055

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Санаторій Ялтинський"

доРегіонального відділення Фонду державного майна України в АР Крим та м. Севастополя

треті особи1)          Міністерство оборони України,

2)          Державне підприємство Міністерства оборони України "Центральний військовий санаторій "Ялтинський",

проспонукання до укладення договору

В судове засідання прибули представники сторін: позивачане з’явились; відповідачане з’явились;

третьої особи-1Тарасенко Н.В. (дов. від 13.11.2009 № 220/407/д);

третьої особи-2не з’явились;

прокуратурине з’явились; Відповідно до Розпорядження Голови Вищого господарського суду України від 19.04.2010, у зв’язку з знаходженням судді Подоляк О.А. на лікарняному, розгляд справи здійснюється колегією суддів у наступному складі: головуючий –Волік І.М. (доповідач), судді: Капанин Н.В., Малетич М.М.

ВСТАНОВИВ:

У липні 2009 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Санаторій "Ялтинський" (надалі –ТОВ "Санаторій "Ялтинський") звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до Регіонального відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі (надалі –Регіональне відділення ФДМУ в АРК та м. Севастополі) про зобов’язання відповідача прийняти рішення щодо проведення повної інвентаризації майна цілісного майнового комплексу Державного підприємства Міністерства оборони України "Центральний військовий санаторій "Ялтинський", створити комісію по оцінці та провести оцінку майна цілісного майнового комплексу Державного підприємства Міністерства оборони України "Центральний військовий санаторій "Ялтинський", а також зобов’язати відповідача на підставі матеріалів інвентаризації та оцінки майна цілісного майнового комплексу Державного підприємства Міністерства оборони України "Центральний військовий санаторій "Ялтинський" укласти з ТОВ "Санаторій "Ялтинський" договір оренди цілісного майнового комплексу державного нерухомого майна - Державного підприємства Міністерства оборони України "Центральний військовий санаторій "Ялтинський".

01.10.2009 позивач –ТОВ "Санаторій "Ялтинський", в порядку ст. 22 ГПК України, остаточно уточнив позовні вимоги та просив суд зобов’язати відповідача укласти з ТОВ "Санаторій "Ялтинський" договір оренди цілісного майнового комплексу –Державного підприємства Міністерства оборони України "Центральний військовий санаторій "Ялтинський" в редакції запропонованій позивачем.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до ст. 9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" ним на адресу Регіонального відділення ФДМУ в АРК та м. Севастополі направлено пакет документів та заяву з проханням укласти договір оренди нерухомого майна, яке належить державі на праві власності і знаходиться на балансі Державного підприємства Міністерства оборони України "Центральний військовий санаторій "Ялтинський" та розташоване за адресою: м. Ялта, вул. Свердлова, 32. Відповідач листом від 07.05.2009 за № 11-0301503 звернувся до ДП МОУ "Центральний військовий санаторій "Ялтинський" щодо надання згоди на укладення договору оренди. ДП МОУ "Центральний військовий санаторій "Ялтинський" листом за № 135 від 08.05.2009 повідомив відповідача про надання згоди щодо передачі в оренду цілісного майнового комплексу. Крім цього, 07.05.2009 Регіональне відділення ФДМУ в АРК та м. Севастополі звернулось до Міністерства оборони України, як органу, уповноваженому управляти майном ДП МОУ "Центральний військовий санаторій "Ялтинський" щодо погодження умов та укладення договору оренди цілісного майнового комплексу. Проте, Міністерство оборони України не надало відповіді у встановлені законодавством строки щодо погодження або відмови в укладенні договору оренди. Вказані обставини, є порушенням вимог діючого законодавства, а тому, з урахуванням положень ст. 9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", просить зобов’язати відповідача укласти договір оренди в редакції запропонованій позивачем.

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 01.10.2009 у справі № 5020-4/055 (суддя Погребняк О.С.) позов задоволено.

Постановлено зобов’язати Регіональне відділення ФДМУ в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі укласти з ТОВ "Санаторій "Ялтинський" договір оренди цілісного майнового комплексу - Державного підприємства Міністерства оборони України "Центральний військовий санаторій "Ялтинський" в редакції позивача.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 17.11.2009 (колегія суддів: Прокопанич Г.К. –головуючий, судді –Остапова К.А., Фенько Т.П.) рішення господарського суду міста Севастополя від 01.10.2009 у справі № 5020-4/055 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановленими актами судів попередніх інстанцій, заступник військового прокурора Військово-Морських Сил України звернувся до Вищого господарського суду України з касаційним поданням, в якому просить рішення та постанову скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції. В обґрунтування своїх вимог прокурор посилається на те, що судами першої та апеляційної інстанцій неправильно застосовані норми матеріального права, зокрема, ст. 73 Закону України "Про державний бюджет на 2009 рік", ст. 8 Закону України "Про оренду державного та комунального майна"; порушено процесуальні норми, що призвело до прийняття незаконних та необґрунтованих судових актів.

Регіональне відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі у касаційній скарзі просить рішення місцевого господарського суду та постанову апеляційного господарського суду скасувати, та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ТОВ "Санаторій "Ялтинський" у повному обсязі. Скаржник посилається на те, що укладення договору оренди цілісного майнового комплексу ДП МОУ "Центральний військовий санаторій "Ялтинський" можливе лише після отримання згоди на укладання цього договору від Міністерства оборони України та кабінету Міністрів України, а тому відсутні підстави для задоволення позову.

Також, Міністерство оборони України у касаційній скарзі просить судові акти попередніх інстанцій скасувати, а прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Касатор зазначає, що судові рішення винесені з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки судами не враховано положення Закону України "Про внесення змін до статті 11 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 17.03.2009 № 1138-VI, яким визначено, що зміна підпорядкування, перепрофілювання військово-медичних закладів охорони здоров’я, санаторно-курортних та оздоровчих закладів Міністерства оборони України та відчуження нерухомого майна цих закладів забороняється. При цьому, Міністерство оборони України зазначає, що укладення договору оренди цілісного майнового комплексу без проходження процедури визначеної "Порядком надання Кабінетом Міністрів України на передачу в оренду цілісних майнових комплексів державних підприємств", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.04.2009 № 317, є суттєвим порушенням.

Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України, заслухавши суддю –доповідача, представника третьої особи-1 та перевіривши матеріали справи, дійшов висновку, що касаційне подання та касаційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 17.02.2009 виконавчим комітетом Ялтинської міської ради проведено державну реєстрацію юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторій "Ялтинський" (ідентифікаційний код 36398575), яке згідно Статуту створено членами трудового колективу Державного підприємства Міністерства оборони України "Центральний військовий санаторій "Ялтинський".

05.05.2009 ТОВ "Санаторій "Ялтинський" направило до Регіонального відділення ФДМУ в АР Крим та місті Севастополі заяву з проханням розглянути пакет документів щодо укладення з ним договору оренди державного нерухомого майна –цілісного майнового комплексу ДП Міністерства оборони України "Центральний військовий санаторій "Ялтинський" для здійснення господарської діяльності з надання санаторно-курортних і готельних послуг, строком на 25 років.

Відповідно до пункту 2 статті 7 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", яким передбачено, що за наявності ініціативи щодо оренди цілісного майнового комплексу орендодавець у триденний термін повинен повідомити про це трудовий колектив підприємства, його структурного підрозділу, щодо майна якого подано заяву про оренду, Регіонального відділення ФДМУ в АР Крим та місті Севастополі листом № 11-03-01503 від 07.05.2009 повідомило трудовий колектив ДП Міністерства оборони України "Центральний військовий санаторій "Ялтинський" щодо отриманої заяви ТОВ "Санаторій "Ялтинський" про укладання договору оренди.

У відповідь ДП Міністерства оборони України "Центральний військовий санаторій "Ялтинський" листом № 135 від 08.05.2009 повідомило відповідача про прийняття рішення щодо надання згоди ТОВ ''Санаторій "Ялтинський" на укладання договору оренди.

Згідно частини 2 статті 9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", у разі надходження до орендодавця заяви про оренду цілісного майнового комплексу підприємства, його структурного підрозділу, нерухомого майна, а також майна, що не увійшло до статутних фондів господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), орендодавець у п’ятиденний строк після дати реєстрації заяви надсилає копії матеріалів органу, уповноваженому управляти відповідним майном.

На виконання вищенаведених законодавчих приписів, Регіонального відділення ФДМУ в АР Крим та місті Севастополі листом за № 07-03/01502 від 07.05.2009 надіслав на адресу Міністерства оборони України, як органу, уповноваженому управляти майном ДП Міністерства оборони України "Центральний військовий санаторій "Ялтинський", копії матеріалів щодо погодження умов та укладання договору оренди цілісного майнового комплексу.

Міністерство оборони України листом № 220/2184 від 25.05.2009 повідомило відповідача, що згідно постанови Кабінету Міністрів України від 04.04.2009 № 317 "Про затвердження Порядку надання Кабінетом міністрів України згоди на передачу в оренду цілісних майнових комплексів державних підприємств", при опрацюванні зазначеного питання необхідно провести ряд заходів щодо підготовки проекту рішення Кабінету Міністрів України стосовно надання згоди на передачу в оренду майнового комплексу, для подальшого погодження з Мінекономіки, Мінфіном та Фондом державного майна.

Разом з тим, на час розгляду справи ТОВ "Санаторій "Ялтинський" не отримало відповіді від Регіонального відділення ФДМУ в АР Крим та м. Севастополі щодо рішення про укладання з ТОВ "Санаторій "Ялтинський"договору оренди державного майна - ЦМК ДП МОУ "Центральний військовий санаторій "Ялтинський", розміщене за адресою: АР Крим, м. Ялта, вул. Свердлова, 32, чи у відмові укласти договір оренди.

Втім, згідно приписів частини 4 статті 8 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що створене членами трудового колективу господарське товариство має переважне перед іншими фізичними та юридичними особами право на укладення договору оренди майна того підприємства, структурного підрозділу, де створене це товариство.

Згідно частини 3 статті 9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орган, уповноважений управляти державним майном, розглядає подані йому матеріали й протягом 15 календарних днів після їхнього одержання направляє орендодавцеві висновки про умови договору оренди або про відмову в укладанні договору оренди. Якщо орендодавець не одержав у встановлений строк висновків органа, уповноваженого управляти державним майном, згоди, відмови або пропозиції від органу, уповноваженого управляти відповідним майном, укласти договір оренди нерухомого майна з бюджетною установою, організацією, укладання договору оренди вважається з цім органом погодженим.

В силу положень пункту 8 статті 9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", у разі відмови в укладенні договору оренди, а також неодержання відповіді у встановлений термін заінтересовані особи мають право звернутися за захистом своїх інтересів до суду, арбітражного суду.

Статтею 179 Господарського кодексу України передбачено, що укладення господарського договору є обов’язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов’язком для суб’єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов’язковості укладення договору для певних категорій суб’єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до статті 187 Господарського кодексу України, спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'’зковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом.

За таких обставин та з урахуванням законодавчих приписів, суди дійшли правомірного висновку, що відсутність відповіді Регіонального відділення ФДМУ в АР Крим та м. Севастополі на заяву ТОВ "Санаторій "Ялтинський" щодо укладення договору оренди державного майна –цілісного майнового комплексу ДП МОУ "Центральний військовий санаторій "Ялтинський", не відповідає вимогам закону і суперечить абзацу 7 частини 4 статті 9 Закону України "Про оренду державного й комунального майна", яка не містить положень про відмову в укладанні договору оренди, якщо орган, уповноважений управляти державним майном, не надав відповіді у встановлений термін.

Задовольняючи позовні вимоги, судами враховано пункт 4.3 Роз’яснень президії Вищого арбітражного суду України від 25.05.2000 № 02-5/237 "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про оренду державного та комунального майна", в якому зазначено, що у разі відмови в укладанні договору оренди майна з підстав, не передбачених абзацом сьомим частини четвертої статті 9 Закону, а також неодержання відповіді у встановлений термін заінтересована особа має право звернутися до господарського суду із заявою про спонукання компетентного органу (підприємства) укласти договір оренди (частина восьма статті 9 Закону). Отже, наведені обставини свідчать про обґрунтованість позовних вимог.

Враховуючи, що на підставі ст. ст. 7, 8 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", трудовий колектив має право взяти в оренду цілісний майнових комплекс, відсутність серед підстав, з якими закон пов’язує можливість відмовити в укладанні договору оренди таких (п. 4 ст. 9 Закону), як не отримання згоди у встановлений законом термін від органа уповноваженого управляти державним майном, або відмова цього органу з посиланням на недоцільність та не ефективність, приписи пунктів 5 та 7 ст. 319 Цивільного кодексу України (власник, в даному випадку орган уповноважений управляти цим майном та орган приватизації, не може користуватися своїм правом власності на шкоду правам громадян), господарські суди обґрунтовано зазначили, що посилання відповідача на відсутність згоди Міністерства оборони України, як на підставу відмови в укладанні договору оренди, є безпідставним.

З огляду на вищевикладене, господарські суди правомірно дійшли до висновку про задоволення позовних вимог.

Судами правомірно відхилено посилання скаржників на положення статті 73 Закону України "Про державний бюджет на 2009 рік" щодо обов’язковості передачі в оренду державного майна на конкурсних засадах, оскільки відповідно до пункту 20 частини 1 статті 2 Бюджетного кодексу України, Закон України про державний бюджет регулює повноваження органів державної влади на виконання Державного бюджету України протягом бюджетного періоду, а тому питання оренди державного майна мають регулюватися нормами спеціального закону –Законом України "Про оренду державного та комунального майна".

При цьому, частина 1 статті 7 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначає, що орендодавець може оголосити конкурс на право оренди майна у порядку, встановленому частиною сьомою статті 9 цього Закону. Дана норма визначає, що за наявності заяв про оренду цілісного майнового комплексу підприємства, його структурного підрозділу (за умови відсутності заяви господарського товариства, створеного членами трудового колективу підприємства, його структурного підрозділу) або заяв про оренду нерухомого майна (за умови відсутності заяви бюджетної установи, організації) від двох або більше фізичних чи юридичних осіб орендар визначається орендодавцем на конкурсних засадах.

Таким чином, Закон України "Про оренду державного та комунального майна" визначає обмежене коло обставин, за яких проводиться конкурс на право оренди державного майна, а саме: наявність кількох заяв на оренду державного майна (за умови відсутності заяви господарського товариства, створеного членами трудового колективу підприємства).

При цьому, судом апеляційної інстанції вірно зауважено, що спеціальним законом, який встановлює процедуру та порядок укладання договорів оренди державного майна є Закон України "Про оренду державного та комунального майна", а тому підзаконні нормативні акти не можуть змінювати цей закон чи встановлювати інший порядок укладання договорів оренди державного майна ніж передбачено законом.

Враховуючи викладене, висновок господарських судів про задоволення позовних вимог ґрунтується на матеріалах справи та відповідає вимогам чинного законодавства.

Колегія суддів Вищого господарського суду України звертає увагу заявників на межі касаційного провадження, встановлені ст. 1117 ГПК України, відповідно до якої, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Разом з тим, доводи касаційного подання та касаційних скарг зводяться до намагань переоцінки доказів та обставин справи, що суперечить положенням ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України, тому ці доводи не приймаються до уваги.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду першої інстанції та постанова апеляційної інстанції відповідають нормам чинного законодавства і мають бути залишені без змін.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 125, 129 Конституції України, Рішенням Конституційного Суду України від 11.03.2010 № 8-рп/2010 Вищий господарський суд України –

ПОСТАНОВИВ:

Касаційне подання Заступника військового прокурора Військово-Морських Сил України та касаційні скарги Регіонального відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, Міністерства оборони України залишити без задоволення.

Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 17.11.2009 у справі № 5020-4/055 залишити без змін.

Постанова касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий, суддя І. Волік

Судді : Н. Капацин

М. Малетич