Постанова № 9418596, 20.04.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 квітня 2010 р.                                                                       справа № 2а-7707/10/0570

час прийняття постанови: <година >

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого                                                  судді Буряк І. В.

при секретарі                                                  Могілевському А.А.

за участю представників сторін:          

позивача:          Педченка В.Г. дов. від 19.04.2010р. № 88

відповідача:          не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні

позовну заяву           Концерну «Тріон»

до          Державної податкової інспекції у м. Димитрові

про          визнання протиправним та скасування акту № 58/15-011-1 від 09.03.2010р. та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000181840/0 від 09.03.2010р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Концерн «Тріон» (надалі – позивач) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Державної податкової інспекції у м. Димитрові (надалі — відповідач, ДПІ у м. Димитрові) про визнання протиправним та скасування акту від 09.03.2010р. № 58/15-011-1 перевірки особової картки Концерну «Тріон» своєчасного погашення податкового зобов’язання по орендній платі за землю за період з 02.03.2010р. по 05.03.2010р. ідентифікаційний номер 25097621; скасування податкового повідомлення-рішення №0000181840/0 від 09.03.2010р.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає про порушення відповідачем вимог Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та «Порядку оформлення результатів невиїзної документальної, виїзної та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», затвердженого Наказом ДПА України від 10.08.2005р. № 327, а саме відповідачем проведено перевірку особової картки Концерну «Тріон» щодо своєчасності погашення податкового зобов’язання по орендній платі за землю, однак чинним законодавством такий тип перевірок не передбачено. Таким чином, позивач вважає неправомірним проведення перевірки та складання за її наслідками акту перевірки, який в свою чергу не може бути підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення.

          В судове засідання від 20.04.2010р. представник відповідача не з’явився, про час та дату судового засідання повідомлений належним чином, надав клопотання про відкладення розгляду справи.

Заперечень на позовну від відповідача до суду не надійшло.

Частиною 4 ст. 128 КАС України передбачено, що у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За змістом наданого відповідачем клопотання про відкладення розгляду справи, обґрунтування поважності причин відкладення розгляду справи, ДПІ у м. Димитрові не надано, з огляду на що, підстав для відкладення розгляду справи не вбачається.

У судовому засіданні від 20.04.2010р. представник позивача позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх повністю.

          Суд, заслухавши пояснення позивача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи адміністративного позову,-

ВСТАНОВИВ:

26 січня 2010 року позивач подав до ДПІ у м. Димитрові податкову декларацію орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2010 рік, відповідно до якої нараховано орендної плати на 2010 рік у розмірі 65611,80 грн. зі сплатою 5467,65 грн. щомісячно.

Таким чином, позивач самостійно узгодив податкове зобов’язання по орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності (надалі – орендній платі за землю) на 2010р.

09 березня 2010 року ДПІ у м. Димитрові проведена перевірка особової картки позивача своєчасного погашення податкового зобов’язання по орендній платі за землю за період з 02.03.2010р. по 05.03.2010р., за наслідками якої складений відповідний Акт №58/15-011-1, згідно якого встановлено порушення пп. 5.3.1, пп. 5.3.2 п. 5.3 ст.5 3 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» - несвоєчасна сплата орендної плати за землю з затримкою на три дні. Фактично сплата орендної плати за землю проведена 05.03.2010р. у сумі 3197,91 грн.

На підставі зазначеного Акту перевірки від 09.03.2010р. №58/15-011-1 відповідачем винесене податкове повідомлення-рішення від 09.03.2010р. №0000181840/0, яким Концерну «Тріон» визначений штраф у розмірі 319,79 грн. за затримку на три календарних дні граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання у розмірі 3197,91 грн.

Копії зазначених документів наявні у матеріалах справи.

Позивач посилається на використання відповідачем не передбаченого законодавством терміну «орендна плата за землю» в той час як відповідно п. 8 ст. 14 Закону України «Про систему оподаткування» до податків і зборів належить «плата за землю (земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності)».

Преамбулою Закону України «Про плату за землю» від 03 липня 1992 року№ 2535-XII встановлено, що цей Закон визначає розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку.

У цьому Законі законодавцем використовуються терміни «орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності» «орендної плати за землю» та «орендна плата» (в контексті зазначеного Закону») як ідентичні терміні, що мають однакове змістове розуміння.

На підставі наведеного, Суд вважає, що застосування відповідачем в акті перевірки від 09.03.2010р. №58/15-011-1 терміну «орендна плата за землю» не є підставою для задоволення заявлених позивачем позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст.17 Закону України «Про плату за землю» податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Статтею 26 зазначеного Закону встановлено, що за порушення Закону України «Про плату за землю» платники несуть відповідальність, передбачену Земельним кодексом України та законами України.

Згідно ст. 27 зазначеного Закону встановлено, що контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності здійснюється органами державної податкової служби.

Пунктом 1.3 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» встановлено, що податковий борг (недоїмка) - це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Відповідно до п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» штрафні санкції за порушення податкового законодавства накладаються на платника податків у розмірах, визначених статтею 17, крім штрафних санкцій за порушення валютного законодавства, що встановлюються окремим законодавством. Штрафні санкції накладаються контролюючими органами, а у випадку, передбаченому пунктом 17.2 цього Закону, самостійно нараховуються та сплачуються платником податків.

Підпунктом 17.1.7. п. 17.1 ст.17 зазначеного Закону встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах

- при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Згідно п. 17.3 ст.17 зазначеного закону, сплата (стягнення) штрафних санкцій, передбачених цією статтею, прирівнюється до сплати (стягнення) податку та оскарження їх сум.

Відповідно п. п. 3.1.1. п.3.1 ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. В інших випадках платники податків самостійно визначають черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобов'язань забезпечення боргу. У разі, якщо такого платника податків визнано банкрутом, черговість задоволення претензій кредиторів визначається законодавством про банкрутство.

Пунктом 11 ст. 10 Закону України «Про Державну податкову службу в Україні» передбачено, що податкові органи подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Сальдо розрахунків платника податків з бюджетом за податком, збором (обов'язковим платежем) розраховується у картках особових рахунків платників податків, які ведуться в органах державної податкової служби відповідно до вимог Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку податків, зборів (обов'язкових платежів), що надходять до бюджетів та до державних цільових фондів, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 12.05.94 року N 37 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 25.05.1994 р. за N 114/323, а з 13.08.2005 р. відповідно до вимог Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженої наказом державної податкової адміністрації України від 18.07.2005 року N 276 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.08.2005 р. за N 843/11123.

Згідно наданого відповідачем Зворотного боку облікової картки по відповідачу станом на 21.04.2010р. (орендна плата), за наслідками лютого 2010 року станом на 01.03.2010р. Концерн «Тріон» мав переплату по орендній платі за землю у розмірі 158,40 грн.

Також 01.03.2010р. позивачем перераховано 2111,34 грн. в якості орендної плати за землю. Таким чином, на 02.03.2010р. позивач мав недоїмку у загальному розмірі 2 269,74 грн. (2111,34 грн. + 158,40 грн.).

Перерахування 2111,34 грн. в якості орендної плати за землю за січень 2010р. підтверджується також банківською випискою з рахунку позивача №26005059991024 (Димитровське відділення Донецького РУ Приватбанку).

У зв’язку із закінченням встановленого строку сплати самостійно узгодженого податкового зобов’язання по орендній платі за землю за січень 2010р. у розмірі 5467,65 грн. 02.03.2010р. у Концерн «Тріон» виникла недоїмка у розмірі 3197,91 грн. (5467,65 грн. - 2 269,74 грн.).

Відповідно до Зворотного боку облікової картки та Реєстру оплачених документів списання за 05.03.2010р. позивачем була перерахована сума у розмірі 3680,00 грн. за оренду землі за січень 2010р.

Таким чином 05.03.2010р. Концерн «Тріон» погасив недоїмку у розмірі 3197,91 грн. по орендній платі за землю за січень 2010р., що виникла 02.03.2010р.

Посилання позивача на сплату 3197,91 грн. 22.02.2010р., судом не приймаються, оскільки із Реєстру оплачених документів списання 22.02.2010р. зазначена сума була направлена на погашення податкового зобов’язання, визначеного Податковим повідомленням рішенням від 15.02.2010р. № 0000031840/0.

Копії зазначених документів наявні у матеріалах справи.

На підставі наведеного, Суд вважає, що висновок Акту перевірки від 09.03.2010р. №58/15-011-1 щодо несвоєчасної сплати орендної плати за землю з затримкою на три дні відповідає фактичним обставинам справи.

Також, в обґрунтування позовних вимог позивач посилається на відсутність в Акті перевірки від 09.03.2010р. №58/15-011-1 даних щодо типу перевірки.

Пунктом першим частини першої ст. 11 Закону України «Про Державну податкову службу в Україні» передбачено, що органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків).

Зміст акта (довідки) невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок передбачений розділом 2 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 р. № 327 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 р. за №925/11205, яким серед інших даних, що зазначаються в акті перевірки передбачено визначення типу перевірки.

Згідно Акту перевірки від 09.03.2010р. №58/15-011-1 перевірка проведена без виходу на підприємство.

Таким чином, відповідачем у межах наданих Законом України «Про Державну податкову службу в Україні» повноважень проведена документальна невиїзна перевірка.

Суд вважає, що не зазначення відповідачем типу перевірки не є достатньою підставою для задоволення позовних вимог.

Також Суд зазначає, що пунктом 1.3 вказаного Порядкувстановлено, що за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства - довідка.

Акт - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

Таким чином, у розумінні статей 2, 3, 17, 105 Кодексу адміністративного судочинства України, Акт перевірки за результатами проведення невиїзних документальних перевірок не є рішенням суб'єкту владних повноважень (нормативно-правовим актом чи правовим актом індивідуальної дії), що може порушувати права чи інтереси осіб у сфері публічно-правових відносин.

На підставі наведеного, Суд вважає, що позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування акту від 09 вересня 2010 року № 58/15-011-1 від 09 березня 2010 року перевірки особової картки Концерну «Тріон» своєчасного погашення податкового зобов’язання по орендній платі за землю за період з 02 березня 2010 року по 05 березня 2010р. ідентифікаційний номер 25097621 є такими, що не належать розглядати в порядку адміністративного судочинства

Пунктом 1 ч. 1 ст. 157 КАС України передбачено, що суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Враховуючи викладене, суд вбачає наявність підстав для застосування нормативного припису п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України та закриття провадження у справі № 2а-7707/10/0570 за позовною заявою Концерну «Тріон» до Державної податкової інспекції у м. Димитрові в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування акту від 09 вересня 2010 року № 58/15-011-1 від 09 березня 2010 року перевірки особової картки Концерну «Тріон» своєчасного погашення податкового зобов’язання по орендній платі за землю за період з 02 березня 2010 року по 05 березня 2010р. ідентифікаційний номер 25097621.

Керуючись ст. ст. 11, 17, 69-72, 86, 87, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. У позові Концерну «Тріон» до Державної податкової інспекції у м. Димитрові в частині скасування податкового повідомлення-рішення № 0000181840/0 від 09 березня 2010 року Державної податкової інспекції у м. Димитрові - відмовити .

Провадження у справі № 2а-7707/10/0570 за позовом Концерну «Тріон» до Державної податкової інспекції у м. Димитрові в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування акту від 09 вересня 2010 року № 58/15-011-1 від 09 березня 2010 року перевірки особової картки Концерну «Тріон» своєчасного погашення податкового зобов’язання по орендній платі за землю за період з 02 березня 2010 року по 05 березня 2010р. ідентифікаційний номер 25097621- закрити.

2. Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, вступна та резолютивна частина проголошена у судовому засіданні 20 квітня 2010 року, повний текст виготовлено 26 квітня 2010 року.

3. Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України

4. Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

          Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

          Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

          Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                           Буряк І. В.