Ухвала суду № 94185343, 15.01.2021, Оболонський районний суд міста Києва

15.01.2021 Справа № 761/37533/20

Унікальний номер 761/37533/20

Номер провадження 2-з/756/19/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про відмову в забезпеченні позову

15 січня 2021 року м. Київ

Суддя Оболонського районного суду м. Києва Шролик І.С., дослідивши матеріали заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «БМ-20182, Акціонерного товариства «Універсал банк» про розірвання договору, визнання договорів недійсними та зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 в грудні 2020 року звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до Акціонерного товариства «БМ-20182, Акціонерного товариства «Універсал банк» про розірвання договору, визнання договорів недійсними та зобов`язання вчинити дії та просив: розірвати Кредитний договір № 24/8/030908 від 03.09.2008 року укладений між ВАТ «БМ Банк» та ОСОБА_1 , визнати недійсним Іпотечний договір № 24/8/030908/1 від 03.09.20008 року, припинити іпотеку Ѕ нежилого приміщення загальною площею 261,40 кв.м. у будинку АДРЕСА_1 (предмет іпотеки за Іпотечним договором № 24/8/030908/1 від 03.09.2008 року); визнати недійсним Іпотечний договір № 24/8/030908/2 від 03.09.2008 року, припинити іпотеку Ѕ нежилого приміщення загальною площею 261, 40 у будинку АДРЕСА_1 (предмет іпотеки за Іпотечним договором № 24/8/030908/2 від 03.09.2008 року); встановити обставину про неукладеність Кредитного договору від 13.08.2008 року № 124/5/130808, зобов`язати АТ «БМ-2018» внести зміни в розрахунок заборгованості позивача за Кредитним договором № 24/8/020908 від 02.09.2008 року.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що з 2005 року є власником Ѕ частини нежилого приміщення, загальною площею 261, 40 кв.м. у будинку АДРЕСА_1 . Власником іншої Ѕ частини нежилого приміщення у будинку АДРЕСА_1 була ОСОБА_2 . В травні 2008 року запропонувала позивачу викупити її Ѕ частину нежилого приміщення. Після переговорів, АТ «БМ Банк» погодився надати кредитну лінію ОСОБА_1 двома траншами. Перший транш у розмірі 250 687, 00швейцарських франків на придбання Ѕ частини нежилого приміщення у будинку АДРЕСА_1 та другий транш у розмірі 250 687, 00швейцарських франків для поповнення обігових коштів.

02.09.2008 року між позивачем та ВАТ «БМ Банк» укладено Кредитний договір № 24/8/020908 за умовами якого на підставі заяви ОСОБА_1 про видачу готівки № 1194709 від 03.09.2008 року до Кредитного договору № 24/8/020908 було надано кредит в сумі 250 687, 00швейцарських франків.

03.09.2008 року між позивачем та ОСОБА_2 укладено договір купівлі - продажу Ѕ нежилого приміщенняу будинку АДРЕСА_1 .

Зважаючи на домовленість між позивачем та АТ «БМ Банк» про надання другого траншу кредиту в сумі 250 687, 00швейцарських франків, 03.09.2008 року між ВАТ «БМ Банк» та ОСОБА_1 був укладений Кредитний договір № 24/8/030908, за умовами якого банк зобов`язався надати кредитні кошти в сумі 250 687,00 швейцарських франків З метою забезпечення виконання зобов`язань за даним договором було укладено Договори іпотеки № 24/8/030908/1 та № 24/8/030908/2 від 03.09.2008 року, за умовами яких ОСОБА_1 передав в іпотеку дві Ѕ частини нежилого приміщення у будинку АДРЕСА_1 , загальною площею 261,40 кв.м. Проте АТ «БМ Банк» зобов`язання за Кредитним договором № 24/8/030908 від 03.09.2008 року не виконав, кредит не надав.

Одночасно з поданням позову позивачем подано заяву про забезпечення позову.

В обґрунтування поданої заяви позивач зазначає, що враховуючи активні дії АТ «Універсал банк» щодо звернення стягнення заборгованості з позивача за оскаржуваним Кредитним договором № 24/8/030908, в тому числі на умовах оскаржуваних договорів іпотеки № 24/8/030908/1 та № 24/8/030908/2 від 03.09.2008 року можуть істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або його інтересів, за захистом яких він звернувся та спираючись на судову практику, яка виникла з цих питань з метою виконання рішення суду, ефективного захисту та поновленню прав позивача просив суд забезпечити позов шляхом: зоборони АТ «Універсал банк» укладати будь-які правочини щодо відступлення права вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором № 24/8/030908 від 03.09.2008 року; заборони АТ «Універсал банк» вчиняти будь-які дії щодо стягнення заборгованості за Кредитним договором № 24/8/030908 від 03.09.2008 року та забезпечувальними іпотечними договорами № 24/8/030908/1 та 24/8/030908/2 від 03.09.2008 року.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 25 листопада 2020 року справу передано для розгляду до Оболонського районного суду м. Києва.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному судді заяву 14 січня 2021 року передано до розгляду головуючому судді Шролик І.С.

Заяву про забезпечення позову подано до суду з дотриманням порядку, встановленого ч. 1 ст.152 ЦПК України.

В порядку ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення учасників справи у встановлений законом строк.

З огляду на зазначене, в судове засідання для вирішення питання вжиття заходів забезпечення заяви сторони не викликались.

Суд, дослідивши зміст та вимоги заяви про забезпечення позову, додані до неї документи, зміст заявлених позивачем позовних вимог, приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Забезпечення позову - це заходи цивільного процесуального припинення дій, які можуть утруднити виконання майбутнього рішення суду чи зробити його виконання неможливим. Метою забезпечення позову є негайні, проте, тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового рішення, а також перешкоджання завдавання шкоди позивачу.

При вирішенні питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу. Вжиття таких заходів не повинно мати наслідком заподіяння шкоди заінтересованим особам.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» встановлює, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Зі змісту поданої заяви та заявлених позовних вимог встановлено, що предметом спору в даній справі є розірвання Кредитного договору № 24/8/030908 від 03.09.2008 року та визнання недійсними іпотечних договорів № 24/8/030908/1 та 24/8/030908/2 від 03.09.2008 року, які були укладені між ВАТ «БМ Банк» та ОСОБА_1 та зобов`язання внести зміни в розрахунок заборгованості за Кредитним договором № 24/8/030908 від 03.09.2008 року.

Законом чітко визначено, що забезпечення позову можливе лише в разі достатньо обґрунтованого припущення про те, що невжиття заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

Отже, на підставі викладеного, суд приходить до переконання, що відсутні підстави для обґрунтованого сумніву, що в разі ухвалення судового рішення щодо розірвання Кредитного договору № 24/8/030908 від 03.09.2008 року, визнання іпотечних договорів № 24/8/030908/1 та 24/8/030908/2 від 03.09.2008 року недійсними та зобов`язання внести зміни в розрахунок заборгованості буде неможливим або утруднить його виконання.

Враховуючи зазначені вище обставини, суддя приходить до висновку, що на даний час відсутні підстави припускати, що вжиття заходів забезпечення позову є необхідним та оправданим для ефективного забезпечення захисту порушених прав.

З урахуванням того, що предметом заявленого позову є розірвання Кредитного договору № 24/8/030908 від 03.09.2008 року та визнання недійсними іпотечних договорів № 24/8/030908/1 та 24/8/030908/2 від 03.09.2008 року, які були укладені між ВАТ «БМ Банк» та ОСОБА_1 та зобов`язання внести зміни в розрахунок заборгованості за Кредитним договором, а обраний позивачем засіб забезпечення шляхом заборони укладати будь-які правочини щодо відступлення права вимоги за Кредитним договором, що свідчить про не співмірність обраного позивачем засобу забезпечення позову із заявленими позовними вимогами. Окрім того, обраний позивачем спосіб забезпечення позову може призвести до необґрунтованого втручанням в господарську діяльність відповідача та порушення прав на свободу укладання договорів підприємством, приходжу до висновку про необхідність відмови в її задоволенні в обраний позивачем спосіб.

Керуючись ст.ст.149-153 ЦПК України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «БМ-20182, Акціонерного товариства «Універсал банк» про розірвання договору, визнання договорів недійсними та зобов`язання вчинити дії.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд м. Києва протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на її апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу було подано протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 15 січня 2021 року.

Суддя І.С. Шролик