Рішення № 9416822, 09.04.2010, Оболонський районний суд міста Києва

Справа №2-961/2010

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

«09» квітня 2010 року Оболонський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Жежери О.В.;

при секретарі Білик Л.А.;

за участю позивача - ОСОБА_1;

та представника відповідача - Пушкарева О.О.

розглянувши у відкритому судовому засiданнi у м. Києві позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «УСП-Груп» про розірвання договору, стягнення коштів та відшкодування завданої моральної шкоди, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з даним позовом посилаючись на те, що 19 червня 2006 року між ним та ТОВ «Українська соціальна програма» було укладено договір № А1/003, предметом якого є надання відповідачем послуг, спрямованих на придбання ним для позивача транспортного засобу через «Українську соціальну програму». В день укладення договору позивач сплатив відповідачу реєстраційний платіж в розмірі 3888 гривень. Крім того, відповідно до умов договору позивачем було перераховано відповідачу платежі на загальну суму 23100 гривень, що підтверджується відповідними квитанціями. В звязку з відсутністю чіткої процедури отримання транспортних засобів у листопаді 2006 року позивач звернувся до ТОВ «УСП» з вимогою про розірвання договору та повернення внесених платежів. Відповідач фактично проти розірвання договору не заперечував та повідомив, що повернення грошових коштів буде здійснюватись відповідно до умов укладеного між сторонами договору. В період з 22.11.2007 року по 19.11.2008 року відповідач частково повернув позивачу кошти в розмірі 7000 гривень, в звязку з чим його заборгованість становить 10500 гривень, яку позивач і просить стягнути на свою користь. Також позивач посилається на завдання відповідачем йому моральної шкоди внаслідок невиконання умов договору, яку він оцінює у 20000 гривень та просить стягнути з ТОВ «Українська соціальна програма» та покласти на відповідача всі витрати повязані з розглядом даної справи.

У судовому засіданні позивач підтримав позов з підстав, викладених у позовній заяві та просив його задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти заявлених позовних вимог заперечував, мотивуючи тим, 07.12.2006 року ТОВ «Українська соціальна програма» направило позивачу листа з повідомленням про розірвання договору від 19.06.2006 року та розясненням процедури повернення коштів. Зазначив, що відповідно до умов договору відповідач може здійснювати повернення сплачених чистих платежів учаснику, що розірвав договір, по мірі повернення платежів учасниками, які вже отримали товар. Однак, в звязку з економічним становищем в Україні відповідач на прохання учасників застосовує відстрочку сплати вартості отриманого ними товару, що призводить до зменшення фонду коштів і призводить до неможливості повернення коштів учасникам, що розірвали договір. Крім того, відповідач не має можливості користуватись коштами, які знаходяться на його рахунках в КРУ ТОВ «Укрпромбанк», оскільки дана фінансова установа знаходиться на стадії ліквідації. На підставі викладеного, він вважає, що підстав для задоволення позову немає.

Суд, заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Встановлено, що 19 червня 2006 року між ТОВ «Українська соціальна програма» та ОСОБА_1 було укладено договір № А1/003 з додатками № 1 та № 2 (а.с. 11-14).

Предметом даного договору є надання відповідачем послуг, спрямованих на придбання ним для позивача транспортного засобу через «Українську соціальну програму».

Статтею 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони(замовника)надати послугу, якаспоживаєтьсяв процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 651 ЦК України передбачено, що у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Так, відповідно до п. 4.1 договору № А1/003, п. 9.1 додатку № 2 до договору № А1/003 учасник програми, який ще не отримав товар має право у будь-який момент розірвати договір без пояснення причин, про що повинен повідомити в компанію у письмовій формі.

В судовому засіданні встановлено, що в звязку з відсутністю чіткої процедури отримання транспортних засобів у листопаді 2006 року позивач вирішив відмовитись від договору та звернувся до ТОВ «Українська соціальна програма» з вимогою про його розірвання та повернення внесених ним платежів.

07.12.2006 року ТОВ «Українська соціальна програма» направило позивачу листа з повідомленням про розірвання договору № А1/003 від 19.06.2006 року та розясненням процедури повернення коштів (а.с. 15).

Таким чином, вимоги позивача в частині розірвання вказаного договору є безпідставними.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до додатку № 1 до договору № а1/003 в день укладення договору позивач сплатив відповідачу реєстраційний платіж в розмірі 3888 гривень (а.с. 9).

Крім того, згідно умов договору позивачем було перераховано відповідачу платежі на загальну суму 23100 гривень, що підтверджується відповідними квитанціями (а.с. 8-10).

В період з 22.11.2007 року по 19.11.2008 року відповідач частково повернув позивачу кошти в розмірі 7000 гривень, в звязку з чим його заборгованість становить 10500 гривень.

Оскільки в судовому засіданні знайшла своє підтвердження та обставина, що відповідачем порушено право позивача щодо повернення суми сплачених коштів за договором про надання послуг, а твердження представника відповідача про те, що повернення коштів здійснюється частинами є необґрунтованим та безпідставним і не береться судом до уваги, оскільки не передбачені умовами укладеного між сторонами договору та відповідних додатків до них та закону, тому позов підлягає задоволенню в межах заявлених позивачем вимог, тобто в сумі 10500 гривень.

Суд не приймає до уваги твердження представника відповідача стосовно того, що повернення сплачених позивачем коштів є неможливою в звязку зі знаходження банку, в якому відкриті рахунки до ТОВ «Українська соціальна програма» на стадії ліквідації, оскільки обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Відповідач не надав жодних доказів неможливості розпоряджання ним коштами на своїх рахунках.

На підставі вказаного суд знаходить необґрунтованим посилання відповідача на те, що він, відмовляючи позивачу у виплаті коштів, діяв правомірно та не порушив вказаними діями охоронюваних законом прав та інтересів позивача.

Згідно ч. 1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Визначаючи розмір моральної шкоди, суд, враховуючи суть позовних вимог, обставини справи, характер та обсяг моральних страждань позивача, пов'язаних із турботами щодо захисту своїх прав, вважає за можливе стягнути з ТОВ «Українська соціальна програма» на користь позивача моральну шкоду у розмірі 10 000 грн.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь позивача витрати в сумі 628,50 гривень.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 23, 203, 216, 526, 651, 901, 1167 ЦК України, ст.ст. 10, 15, 60, 61, 88, 208, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «УСП-Груп» (код ЄДРПОУ 34345406) на користь ОСОБА_1 10500, 00 грн., які були внесені відповідно до договору, судові витрати в розмірі 628 грн. 50 коп., суму завданої моральної шкоди в розмірі 10000,00 грн., а всього стягнути 21128 (двадцять одна тисяча сто двадцять вісім) грн.. 50 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження , але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються Апеляційному суду м.Києва через Оболонський районний суд м.Києва.

Суддя: /підпис/ О.В.Жежера

З оригіналом згідно.

Суддя: О.В.Жежера

Секретар: Л.А.Білик