Рішення № 9416815, 26.04.2010, Оболонський районний суд міста Києва

Справа № 2-1548/2010р.

Р I Ш Е Н Н Я

I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(з а о ч н е)

«26» квітня 2010 року Оболонський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Жежери О.В.;

при секретарі Білик Л.А.;

за участю представника позивача - Таран В.О.

розглянувши у відкритому судовому засiданнi цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 розірвання кредитного договору, стягнення заборгованості та звернення стягнення на майно ‚

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про розірвання кредитного договору, стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет застави в рахунок погашення заборгованості.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 23.04.2008 року між позивачем і відповідачем укладено кредитний договір № 2203659482, згідно з яким позивач надав відповідачеві кредит у сумі 138580 гривень, а відповідач зобовязався його прийняти, використати за цільовим призначенням і повернути позивачеві у строк до 23.04.2014 року на умовах, що передбачені договором.

У забезпечення виконання зобовязання за кредитним договором між сторонами 23.04.2008 року було укладено договір застави транспортного засобу № 2203659482, відповідно до якого відповідач передав позивачеві у заставу належний йому на праві власності автомобіль марки КІА модель CEEDD, 2008 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, зареєстрований ВРЕР-12 УДАІ ГУ МВС України в м. Києві.

Позивач, надавши відповідачу кредит в розмірі 138 580 гривень, свої договірні зобовязання частині надання кредиту виконав в повному обсязі. Відповідач не виконує зобовязання за кредитним договором, не здійснює щомісячне погашення кредиту та відсотків, внаслідок чого станом на 27.10.2009 року утворилася заборгованість у сумі 217919,22 гривень, що складається з кредитної заборгованості 126180,00 гривень, заборгованості по відсоткам 33875,62 гривень, пені за несвоєчасне погашення кредиту 13667,96 гривень, пені за відсотками 44195,64 гривень.

Позивач у письмовій формі звертався до відповідача з вимогою про припинення неналежного виконання умов договору в частині погашення кредиту та сплати відсотків за його користування, однак сплата грошових коштів відповідачем не відбулася.

У звязку з цим позивач просить суд розірвати кредитний договір від 23.04.2008 року № 2203659482, стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по кредиту у сумі 217919,22 гривень та понесені ним судові витрати, а також у рахунок погашення заборгованості звернути стягнення на предмет застави автомобіль марки КІА модель CEEDD, 2008 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, який належить відповідачу на підставі свідоцтва про реєстрацію ТЗ серії ААС № НОМЕР_3; визначити порядок звернення стягнення на заставлене майно шляхом визнання права позивача на продаж предмету застави третій особі на прилюдних торгах, для чого надати позивачу право зняття з обліку в органах ДАІ вказаного транспортного засобу.

В судовому засіданні представник позивача на позові наполягав, просив його задовольнити в повному обсязі та підтримав всі обставини справи, що викладені в позовній заяві. Проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач в судове засідання не зявився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив. Суд вважає можливим розглянути справу у відповідності до ст.ст.224, 225 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів, оскільки представник позивача не заперечує проти заочного розгляду справи, а від відповідача, який належним чином повідомлений, відомостей про причини неявки не надійшло.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитор) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що 23.04.2008 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» і ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 2203659482, згідно якого позивач надав відповідачу кредит в розмірі 138580,00 гривень з кінцевим терміном повернення 23.04.2010 року за умови його погашення згідно встановленого графіку та сплати відсотків за користування кредитом в розмірі 15,5 % річних (а.с. 12-13).

Відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи змінено найменування Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк» Аваль» на Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль». Публічне акціонерне товариство «Таран В.О. Аваль» є правонаступником за всіма правами та обовязками Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль».

Згідно з ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Свої зобовязання за договором позивач виконав належним чином, а саме, видав відповідачеві кредит у сумі 138580,00 гривень, що підтверджується копією меморіального ордеру від 23.04.2008 року (а.с. 20).

Відповідно до ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно з ст. 599 ЦК України зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 9.1 договору за порушення строків повернення кредитної заборгованості та відсотків за користування кредитом, передбачених положенням кредитного договору, позичальник сплачує кредитору пеню в розмірі 0,5% від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення.

Оскільки відповідач систематично порушував свої зобовязання, що підтверджується розрахунком заборгованості, наданим позивачем, станом на 27.10.2009 року у нього утворилася заборгованість у сумі 217919,22 гривень, що складається з кредитної заборгованості 126180,00 гривень, заборгованості по відсоткам 33875,62 гривень, пені за несвоєчасне погашення кредиту 13667,96 гривень, пені за відсотками 44195,64 гривень (а.с. 8-11).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 611 ЦК України правовим наслідком порушення зобовязання є розірвання договору.

Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Таким чином, суд вважає за необхідне розірвати кредитний договір № 2203659482 від 23.04.2008 року та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за даним договором.

Статтею 589 ЦК України передбачено, що у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

З матеріалів справи вбачається, що 23.04.2008 року було укладено договір застави транспортного засобу № 2203659482, відповідно до якого відповідач передав позивачеві у заставу належний йому на праві власності автомобіль марки КІА модель CEEDD, 2008 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, зареєстрований ВРЕР-12 УДАІ ГУ МВС України в м. Києві (а.с. 15-17).

Згідно з п. 2.1 цього договору застава забезпечує повне виконання грошових зобовязань позичальника, що випливають та/або виникнуть у майбутньому з кредитного договору від 23.04.2008 року.

Разом з тим, позовні вимоги в частині звернення стягнення на предмет застави автомобіль марки КІА модель CEEDD, 2008 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, який належить відповідачу на підставі свідоцтва про реєстрацію ТЗ серії ААС № НОМЕР_3, визначивши порядок звернення стягнення на заставлене майно шляхом визнання права позивача на продаж предмету застави третій особі на прилюдних торгах, для чого надати позивачу право зняття з обліку в органах ДАІ вказаного транспортного засобу, заявлені одночасно з вимогою про стягнення заборгованості за вищевказаним договором, задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 8.1 Договору застави у разі невиконання або неналежного виконання всіх або окремих зобовязань, що забезпечені заставою згідно зі статтею 2 цього договору, позивач має право звернути стягнення на предмет застави.

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про заставу» реалізація заставленого майна проводиться спеціалізованими організаціями з аукціонів (публічних торгів), якщо інше не передбачено договором.

Згідно ч. 2 ст. 25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначається початкова ціна предмета забезпечувального обтяження для його подальшої реалізації на публічних торгах. Проте, позивачем не надано відповідних доказів щодо проведення товарознавчого дослідження транспортного засобу предмету застави з визначенням його початкової ціни, враховуючи ступень зносу, а також пошкоджень автомобіля.

Крім того, вимоги позивача про звернення стягнення на предмет застави, фактично, самі по собі стосуються визначення порядку виконання судового рішення, тому, суд вважає, що ці вимоги є передчасними, бо не вичерпані можливості сплати боргу в грошовому виразі та задоволення банком своїх вимог таким чином. Крім того, стягуючи суму заборгованості за основним зобовязанням, суд не вправі одночасно вирішити питання про звернення стягнення на предмет застави, якою виконання даного зобовязання було забезпечено, оскільки це може призвести до позбавлення права боржника на добровільне виконання рішення суду.

Таким чином, оцінюючи зібрані по справі докази суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Згідно ст. 88 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь позивача понесені останнім і документально підтверджені судові витрати по оплаті державного мити та витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в розмірі 1820,00 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 526, 530, 589, 599, 610, 611, 612, 625, 1054 ЦК України, ст. 25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», ст. 21 Закону України «Про заставу», ст. ст. 10, 15, 60, 61, 88,169, 208, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Достроково розірвати кредитний договір № 2203659482, укладений між ОСОБА_1 та Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» від 23.04.2008 року.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1), на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (код ЄДРПОУ 23494105) заборгованість в сумі 217 919грн. 22 коп., судові витрати в розмірі 1820, 00грн., а всього 219739 (двісті девятнадцять тисяч сімсот тридцять девять) грн. 22 коп.

В інший частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у 20-ти денний строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Оболонський районний суд м. Києва шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів. Апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається протягом 10 днів.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Суддя: /підпис/ О.В.Жежера

З оригіналом згідно.

Суддя: О.В.Жежера

Секретар: Л.А.Білик