Вирок № 94159140, 15.01.2021, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Номер провадження 1-кп/243/392/2021

Номер справи 243/34/21

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

« 15 » січня 2021 року Слов`янський міськрайонний суд Донецької області, у складі:

Головуючого - судді Хаустової Т.А.,

за участю:

- секретаря судового засідання – Зубкова В.В.

- прокурора – Гриньова В.В.

- обвинуваченого – ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні за допомогою звуко – та відеозаписувальних технічних засобів в залі № 4 Слов`янського міськрайонного суду Донецької області кримінальне провадження № 12020055510000872 внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань 19 грудня 2020 року з Обвинувальним актом та додатками, яке надійшло з Слов`янської місцевої Прокуратури Донецької області 05 січня 2021 року по обвинуваченню

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Погонівка Барвінківського району Харківської області, українця, громадянина України, з повною середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, не одруженого, на утримані неповнолітніх дітей не має, інвалідом не являється, який зареєстрований за адресою – АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,-

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 15, ч.1 ст. 186 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

18 грудня 2020 року приблизно о 14 годині 41 хвилина ОСОБА_1 знаходився в приміщенні супермаркету ТОВ «ДІВІЯ ТРЕЙД» магазин «Чудо маркет», який розташований за адресою – Донецька область м. Слов`янськ вул. Г.Батюка,15, де у нього виник протиправний умисел, спрямований на викрадення чужого майна, а саме продуктів харчування із приміщення магазину «Чудо маркет».

Реалізуючи свій протиправний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, 18 грудня 2020 року приблизно о 14 годині 50 хвилин ОСОБА_1 , знаходячись в приміщенні супермаркету ТОВ «ДІВІЯ ТРЕЙД» магазин «Чудо маркет», який розташований за адресою – Донецька область м. Слов`янськ вул. Г.Батюка,15, розуміючи протиправний характер своїх дій, діючи умисно, таємно із корисливих мотивів, переслідуючи мету наживи і незаконного збагачення, викрав з торгівельного прилавку супермаркету наступні продукти харчування, а саме: Текіла «Сан Хосе 35%» 0,7 л. 1 шт. вартістю 336,34 грн; коньяк «Довбуш» 5 р. 0,5 л. 1 шт. вартістю 159,00 грн; печево «Орео Міні 100 гр. 1 шт. вартістю 38,54 грн; печево «Орео» 170 гр. 1 шт. вартістю 42,00 грн; мило рідке 500 мл. 1 шт. вартістю 36,34 грн; крупа рисова 80 гр. вартістю 25,26 гр; творожок «Чудо» 2 шт. вартістю 25,70 грн; кофе Jacobs 1 шт. вартістю 71,19 грн; батон «Покровський» 1 шт. вартістю 16,32 грн; макарони «Selva» 500гр. 2 шт. вартістю 164,28 грн; кабачок 0,922 гр. вартістю 66,08 грн; яблуко «Україна» 1,058 кг вартістю 20,10 грн; приправка КШ 30 гр. 1 шт. вартістю 19,91 грн.; рушник 1 шт. вартістю 23,60 грн; подовжувач 1 шт. вартістю 80,00 грн.

Викрадене майно ОСОБА_1 поклав в кошик та почав направлятися до виходу із приміщення супермаркету повз касову зону, не розрахувавшись за товар, однак на виході був виявлений охоронцем супермаркету, проте, усвідомлюючи, що його злочинні дії викрито сторонніми особами, ОСОБА_1 , діючи відкрито, з метою доведення протиправного умислу, спрямованого на заволодіння майном до кінця, намагався залишити місце скоєння злочину, утримуючи у руках кошик з викраденим майном, розуміючи, що охоронець супермаркету намагається його затримати, однак не виконав усіх дій, які вважав би необхідними для доведення злочинного умислу до кінця, з причин, що не залежали від його волі, оскільки був затриманий охоронцем супермаркету.

У вчиненні вказаного кримінального правопорушення обвинувачений ОСОБА_1 викривається наступними доказами.

Під час судового розгляду, обвинувачений ОСОБА_1 після роз`яснення суті обвинувачення, визнав себе винним в повному обсязі у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 15, ч.1 ст. 186 КК України, та надав покази, що 18 грудня 2020 року приблизно о 14 годині він дійсно знаходився в приміщенні супермаркету ТОВ «ДІВІЯ ТРЕЙД» магазин «Чудо маркет», який розташований за адресою – Донецька область м. Слов`янськ вул. Г.Батюка,15, де вирішив здійснити крадіжку продуктів харчування та товарів із приміщення магазину «Чудо маркет». З цією метою, розуміючи протиправний характер своїх дій, діючи умисно, таємно із корисливих мотивів, переслідуючи мету наживи і незаконного збагачення, викрав з торгівельного прилавку супермаркету наступні продукти харчування та товари, а саме: Текіла «Сан Хосе 35%» 0,7 л. 1 шт.; коньяк «Довбуш» 5 р. 0,5 л. 1 шт.; печево «Орео Міні 100 гр. 1 шт.; печево «Орео» 170 гр. 1 шт.; мило рідке 500 мл. 1 шт.; крупа рисова 80 гр.; творожок «Чудо» 2 шт.; кофе Jacobs 1 шт.; батон «Покровський» 1 шт.; макарони «Selva» 500гр. 2 шт.; кабачок 0,922 гр.; яблуко «Україна» 1,058 кг; приправка КШ 30 гр. 1 шт.; рушник 1 шт.; подовжувач 1 шт.

Викрадене майно він поклав в кошик та почав направлятися до виходу із приміщення супермаркету повз касову зону, не розрахувавшись за товар, однак на виході був виявлений охоронцем супермаркету, проте, усвідомлюючи, що його злочинні дії викрито сторонніми особами, він, діючи відкрито, з метою доведення протиправного умислу, спрямованого на заволодіння майном до кінця, намагався залишити місце скоєння злочину, утримуючи у руках кошик з викраденим майном, розуміючи, що охоронець супермаркету намагається його затримати, однак не виконав усіх дій, які вважав би необхідними для доведення злочинного умислу до кінця, з причин, що не залежали від його волі, оскільки був затриманий охоронцем супермаркету.

У тому, що вчинив вказане кримінальне правопорушення, він щиро розкаявся.

Показання обвинуваченого є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин правопорушення, добровільності та істинності їх позиції.

Відповідно до ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

За правилами ч. 1 ст. 91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.

Згідно ч. 1 ст. 92 КПК України, обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.

Відповідно до ч. 2 ст. 84 КПК України, процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

У п.274 рішення Європейського Суду з прав людини у справі Нечипорук і Йонкало проти України зазначено: якість доказів також береться до уваги, а також те, чи породжують обставини, за яких вони були здобуті, будь-які сумніви щодо їхньої надійності й точності.

За змістом ст. ст. 21, 22, 30 КПК України у кримінальному провадженні правосуддя здійснюється судом на основі змагальності, безпосередності дослідження судом показань, речей та документів. Державне обвинувачення в суді підтримує прокурор, захист обвинуваченого здійснює він сам і його захисник, а функція розгляду справи покладається на суд. При цьому суд, зберігаючи незалежність, неупередженість і об`єктивність, створює необхідні умови для виконання учасниками їх процесуальних обов`язків і здійснення наданих їм прав.

Статтею 370 КПК України визначено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Крім цього, пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди умотивовувати свої рішення, але він не може тлумачитись як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент (довід). Об`єм цього обов`язку може змінюватись залежно від природи рішення.

Суд обгрунтовує вирок виключно на доказах, розглянутих у судовому засіданні. За допомогою дослідження на суді всіх доказів відбувається і формування внутрішнього суддівського переконання про винність або невинність обвинуваченого.

Доказування - це єдиний спосіб встановлення об`єктивної істини в кримінальному судочинстві. Поки не доведені обставини скоєння злочину, не можна сказати, що вони були, мали місце насправді.

З приводу того, що доведення є єдиним способом для встановлення істини у Кримінально процесуальному кодексі України вказано: "Обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і постановляється лише при умові, коли в ході судового розгляду винність підсудного у вчиненні злочину доведена».

Представник потерпілого – юридичної особи ТОВ «ДІВІЯ ТРЕЙД» - Золотько В.В., який діє на підставі Довіреності від 15 червня 2020 року, який належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду кримінального провадження, звернувся до суду з Заявою, в якій просить суд розглянути дане кримінальне провадження без його участі. Претензій матеріального та морального характеру не має, просить суд призначити покарання на розсуд суду.

У відповідності до ч. 1 ст. 325 КПК України «Якщо в судове засідання не прибув за викликом потерпілий, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, суд, заслухавши думку учасників судового провадження, залежно від того, чи можливо за його відсутності з`ясувати всі обставини під час судового розгляду, вирішує питання про проведення судового розгляду без потерпілого».

Крім повного визнання своєї вини обвинуваченим, провина обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами, а саме:

Так, з Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань вбачається, що кримінальне провадження № 12020055510000872 було зареєстровано 19 грудня 2020 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 185 КК України, що давало право з цього моменту проводити слідчі та процесуальні дії.

Із Протоколу огляду місця події від 18 грудня 2020 року вбачається, що об`єктом огляду є приміщення магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за адресою – АДРЕСА_3 та зафіксовано загальний вид входу в магазин.

Із Протоколу огляду місця події від 18 грудня 2020 року вбачається, що об`єктом огляду є кошик з продуктами, поцупленими в приміщенні магазину «Чудо маркет» за адресою – Донецька область м. Слов`янськ вул. Г.Батюка, 15 – Текіла «Сан Хосе 35%» 0,7 л. 1 шт.; коньяк «Довбуш» 5 р. 0,5 л. 1 шт.; печево «Орео Міні 100 гр. 1 шт.; печево «Орео» 170 гр. 1 шт.; мило рідке 500 мл. 1 шт.; крупа рисова 80 гр.; творожок «Чудо» 2 шт.; кофе Jacobs 1 шт.; батон «Покровський» 1 шт.; макарони «Selva» 500гр. 2 шт.; кабачок 0,922 гр.; яблуко «Україна» 1,058 кг; приправка КШ 30 гр. 1 шт.; рушник 1 шт.; подовжувач 1 шт.

Із Розписки від 18 грудня 2020 року вбачається, що адміністратор магазину «Чудо маркет» ТОВ « ДІВІЯ ТРЕЙД», який розташований за адресою – Донецька область м. Слов`янськ вул. Г.Батюка, 15 отримала на відповідальне зберігання : Текіла «Сан Хосе 35%» 0,7 л. 1 шт.; коньяк «Довбуш» 5 р. 0,5 л. 1 шт.; печево «Орео Міні 100 гр. 1 шт.; печево «Орео» 170 гр. 1 шт.; мило рідке 500 мл. 1 шт.; крупа рисова 80 гр.; творожок «Чудо» 2 шт.; кофе Jacobs 1 шт.; батон «Покровський» 1 шт.; макарони «Selva» 500гр. 2 шт.; кабачок 0,922 гр.; яблуко «Україна» 1,058 кг; приправка КШ 30 гр. 1 шт.; рушник 1 шт.; подовжувач 1 шт.

Із Протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 21 грудня 2020 року вбачається, що свідок ОСОБА_3 заявив, що впізнає особу на фотознімку № 2, як чоловіка якого він 18 грудня 2020 року затримав в приміщенні магазину «Чудо маркет» за адресою – Донецька область м. Слов`янськ вул. Г.Батюка,15 з кошиком продуктів у руці. Згідно Довідки до Протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 21 грудня 2020 року вбачається, що на фотознімку № 2 зображено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Суд вважає, що слідча дія – «Пред`явлення особи для впізнання» була проведена у відповідності до вимог статті 228 КПК України, а складений Протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 21 грудня 2020 року цілком відповідає вимогам статті 231 КПК України.

В судовому засіданні стороною захисту не надано будь - яких переконливих доказів, які б свідчили про порушення норм статті 228 КПК України при проведенні вказаної слідчої дії, також сторона захисту не посилається на будь - які порушення статті 231 КПК України з боку органу досудового розслідування при складанні Протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 21 грудня 2020 року.

Із Висновку судової товарознавчої експертизи №275 від 21 грудня 2020 року вбачається, що ринкова вартість майна на момент вчинення злочину, тобто на 18 грудня 2020 року складає: Текіла «Сан Хосе 35%» 0,7 л. 1 шт. - 336,34 грн; коньяк «Довбуш» 5 р. 0,5 л. 1 шт. - 159,00 грн; печево «Орео Міні 100 гр. 1 шт. - 38,54 грн; печево «Орео» 170 гр. 1 шт. - 42,00 грн; мило рідке 500 мл. 1 шт. - 36,34 грн; крупа рисова 80 гр. - 25,26 гр; творожок «Чудо» 2 шт. - 25,70 грн; кофе Jacobs 1 шт. - 71,19 грн; батон «Покровський» 1 шт. - 16,32 грн; макарони «Selva» 500гр. 2 шт. - 164,28 грн; кабачок 0,922 гр. - 66,08 грн; яблуко «Україна» 1,058 кг - 20,10 грн; приправка КШ 30 гр. 1 шт. - 19,91 грн.; рушник 1 шт. - 23,60 грн; подовжувач 1 шт. - 80,00 грн.

Із Протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 29 грудня 2020 року вбачається, що свідок ОСОБА_4 заявив, що впізнає особу на фотознімку № 3, як чоловіка який 18 грудня 2020 року намагався винести товар з приміщення магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за адресою – АДРЕСА_3 . Згідно Довідки до Протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 29 грудня 2020 року вбачається, що на фотознімку № 3 зображено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Із Протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 29 грудня 2020 року вбачається, що свідок ОСОБА_5 заявив, що впізнає особу на фотознімку № 2, як чоловіка який 18 грудня 2020 року намагався винести товар з приміщення магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за адресою – АДРЕСА_3 . Згідно Довідки до Протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 29 грудня 2020 року вбачається, що на фотознімку № 2 зображено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Суд вважає, що слідча дія – «Пред`явлення особи для впізнання» була проведена у відповідності до вимог статті 228 КПК України, а складені Протоколи пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 29 грудня 2020 року цілком відповідають вимогам статті 231 КПК України.

В судовому засіданні стороною захисту не надано будь - яких переконливих доказів, які б свідчили про порушення норм статті 228 КПК України при проведенні вказаної слідчої дії, також сторона захисту не посилається на будь - які порушення статті 231 КПК України з боку органу досудового розслідування при складанні Протоколів пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 29 грудня 2020 року.

Таким чином, суд приходить до висновку, що досліджені в судовому засіданні докази логічні, послідовні, не містять протиріч, переконливі як кожен окремо, так і їх сукупність у взаємозв`язку.

Жоден із них не спростований, містить інформацію щодо предмету доказування, схожих неоспорюваних чітких і узгоджених між собою презумпцій факту.

При їх оцінці суд дійшов до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину, що відповідає стандартам доказування «поза розумним сумнівом»,який знайшов своє втілення як в положеннях ч. 3 та ч. 4 ст.17 КПК України, так і в практиці Європейського суду з прав людини, зокрема, у рішенні у справі «Коробов проти України».

Згідно правового змісту норм ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Стаття 62 Конституції України гарантує, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Доведення вини особи поза розумним сумнівом є стандартом доведення, необхідним для визнання особи винною із застосуванням принципу змагальності судового процесу.

При цьому саме сторона обвинувачення несе тягар доведення вини і зобов`язана доводити свою версію подій за цим стандартом. Це означає, що позиція, яка представлена обвинуваченням, має бути доведена в тій мірі, що у «розумної (розсудливої) людини» не може лишатися «розумного сумніву», що обвинувачений винен.

Розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення.

Отже, з урахуванням викладеного вище, в ході судового розгляду, за наслідками всебічного, повного й неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд приходить до висновку, що висунуте ОСОБА_1 , обвинувачення за ч.3 ст.15, ч.1 ст. 186 КК України, знайшло своє підтвердження, суд приходить до переконання, що подія кримінального правопорушення мала місце, провину обвинуваченого повністю доведено, а вчинене обвинуваченим ОСОБА_1 вірно кваліфіковано за ч.3 ст. 15, ч.1 ст. 186 КК України – незакінчений замах на відкрите заволодіння чужим майном.

При визначенні міри покарання обвинуваченому у відповідності до ст. 65 КК України, суд приймає до уваги конкретні обставини вчиненого обвинуваченим, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення: сукупність усіх характеризующих його обставин, віднесення кримінального правопорушення законодавством до нетяжких злочинів, характер, ступінь його суспільної небезпеки, ступінь негативної майнової шкоди і наслідків для потерпілого, дані про особу обвинуваченого.

Згідно роз`яснень п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24 жовтня 2003 року, «Призначаючи покарання у кожному конкретному випадку суди зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом`якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів».

п.п.2,3 «при призначенні покарання, суди повинні всебічно враховувати фактичні обставини кримінального провадження у їх сукупності та визначати тяжкість конкретних злочинів враховуючи їх індивідуальний ступінь. Визначаючи ступінь тяжкості злочину судам необхідно виходити з особливостей конкретного злочину та обставин його вчинення (форма вини, мотив, мета, спосіб, кількість епізодів злочинної діяльності, характер та ступінь наслідків. Отже, ступінь тяжкості злочину визначається характером того діяння, яке було вчинено у конкретному випадку. На неї впливають різні об`єктивні та суб`єктивні обставини, зокрема цінність тих суспільних відносин, на які посягає винний, тяжкість наслідків (характер посягання), спосіб посягання форма й ступінь вини наявність або відсутність кваліфікуючих ознак.»

Суд, призначаючи ОСОБА_1 покарання, також враховує вимоги ч. 2 ст. 61 Конституції України про те, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, що відповідно до ч. 2 ст. 50 Кримінального кодексу України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженими, так і іншими особами.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_1 відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає ті обставини, що ОСОБА_1 щиросердно розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину та повністю відшкодував спричинену матеріальну шкоду.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , відповідно до ст. 67 КК України судом не встановлено.

Також при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд врахував досудову доповідь Слов`янського міськрайонного Відділу філії державної установи «Центр пробації» в Донецькій області від 14 січня 2021 року відносно ОСОБА_1 , відповідно до якої беручи до уваги інформацію, що характеризує особистість обвинуваченого та його спосіб життя, історію правопорушень, а також середню ймовірність вчинення повторного правопорушення, Слов`янський міськрайонний Відділ філії державної установи «Центр пробації» в Донецькій області вважає, що виправлення цієї особи без позбавлення або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства ( у тому числі для окремих осіб). У разі, якщо суд дійде висновку про можливість звільнення правопорушника від відбування покарання з випробуванням, орган пробації вважає доцільним покладання на правопорушника обов`язків: - не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Суд виходить із положень статті 65 КК України, а саме з принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для виправлення та попередження нових злочинів, приймає до уваги ті обставини, що ОСОБА_1 є осудним, раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, вперше вчинив кримінальне правопорушення, яке у відповідності до ст. 12 КК України відноситься до нетяжких злочинів, повністю відшкодував спричинену матеріальну шкоду, посередньо характеризується за місцем мешкання, суд враховує також ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, а також те, що представник потерпілого не наполягає на суворій мірі покарання для обвинуваченого і тому суд визнає необхідним та достатнім для виправлення і попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень призначення ОСОБА_1 покарання у виді громадських робіт, в межах санкцій інкримініруємої статті Особливої частини Кримінального кодексу України.

Підстав для застосування ст. 69, чи норм ст. 69-1 даного Кодексу до обвинуваченого, суд не знаходить, у зв`язку з відсутністю передумов за яких дані правові норми мають змогу бути застосовані, та оскільки суд однозначно переконаний в тому, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України, визначена даним вироком міра покарання, а саме у виді громадських робіт є достатньою для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів (кримінальних правопорушень).

Суд вважає, що таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню ОСОБА_1 нових кримінальних правопорушень.

Згідно ст. 50 КК України, покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаною винною у вчиненні злочину. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Питання про речові докази слід вирішити в порядку ст.100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 369-370, 374 КПК України, суд, –

У Х В А Л И В:

Визнати ОСОБА_2 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 15, частиною 1 статті 186 КК України і призначити йому покарання за цією статтею кримінального закону у виді громадських робіт на строк двісті годин.

Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_6 обчислювати з дня реального виконання покарання у виді громадських робіт.

Захід забезпечення кримінального провадження в порядку передбаченому ст. ст. 131, 176 КПК України не застосовувався та не обирався.

Речові докази по справі: диск CD - R, який залучений до матеріалів кримінального провадження № 12020055510000872 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19 грудня 2020 року у якості речових доказів на підставі Постанови слідчого від 21 грудня 2020 року, що зберігається в матеріалах кримінального провадження № 1-кп/243/392/2021 ( Єдиний унікальний номер 243/34/21) - у відповідності до ч. 9 ст. 100 КПК України – залишити на зберіганні в матеріалах кримінального провадження № 1-кп/243/392/2021 ( Єдиний унікальний номер 243/34/21).

Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана до Судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Донецького апеляційного суду через Слов`янський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Вирок постановлено, складено і підписано в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Головуючий: суддя

Слов`янського міськрайонного суду Т.А.Хаустова.