Рішення № 94154130, 15.01.2021, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа 206/4378/20

Провадження 2/206/83/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2021 року Самарський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Кушнірчука Р.О.,

при секретареві Ільїній І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро в порядку спрощеного позовного провадження відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, –

ВСТАНОВИВ:

25 вересня 2020 року представник позивача звернувся до суду з вказаним позовом, який обґрунтував тим, що відповідач звернувся до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав заяву №б/н від 15 травня 2007 року. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Тарифами Банку, складають між ним та банком договір, що підтверджується підписом у заяві. Банком на підставі договору надання банківських послуг відповідачу відкрито картковий рахунок із початковим кредитним лімітом.Для користування кредитним картковим рахунком відповідач отримав кредитну картку. В подальшому кредитний ліміт було збільшено Банком до 24 680 грн.Позивач свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, надавши відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту.Відповідач зобов`язався повернути витрачену частину кредитного ліміту відповідно до умов Договору, а саме щомісячними платежами у розмірі мінімального платежу від суми заборгованості, який встановлений договором.Відповідач не надав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов`язаннями, що стало причиною звернення до суду з вказаним позовом, в якому позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість станом на 13 серпня 2020 року в сумі 27 886,34 гривні, яка складається з: 24 496,62 грн. – заборгованості за тілом кредиту; 3 389,72 грн. – заборгованості за простроченими відсотками.

Ухвалою суду від 05жовтня 2020 року відкрито провадження по даній справі та призначено до розгляду в судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, однак разом із позовною заявою суду було надано заяву про розгляд справи без його участі, а також зазначено, що позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк» підтримує у повному обсязі, просить суд їх задовольнити.

Відповідач та його представник в судове засідання не з`явились, про місце та час розгляду справи повідомлені належним чином, натомість представник відповідача – ОСОБА_2 15 січня 2021 року звернувся до суду із заявою про розгляд справи за його відсутності, виклавши також думку щодо підтримання власної позиції викладеної у відзиві від 24 листопада 2020 року.

Так, представник відповідача – ОСОБА_2 25 листопада 2020 року надав відзив на позовну заяву, з якого вбачається, що останній визнає позовні вимоги частково, а саме заборгованість за тілом кредиту в сумі 24 496,62 гривні, що стосується заборгованості за нараховані відсотки за користування кредитом в сумі 3 389,72 гривні – останній виклав думку щодо невизнання позовної вимоги в цій частині, мотивуючи останнє тим, що:

-по-перше, за змістом наданих позивачем Умов та правил надання банківських послуг та відповідно до норм ч. 1 ст. 1054 ЦК України, проценти нараховуються на тіло кредиту (на суму позики, якою користується позичальник), іншого правового механізму немає;

-по-друге, визначена сторонами при укладенні договору процентна ставка 86,4% - для картки «Універсальна»; 84,0% - для картки «Універсальна голд» річних є фіксованою та не може змінюватись протягом дії кредитного договору в односторонньому порядку банком шляхом внесення змін до договору, оскільки без дотримання вищенаведених вимог ст. 1056-1 ЦК України, така умова договору є нікчемною;

-по-трете, неможливо застосовувати правила визначені ч. 1 ст. 634 ЦК України до правовідносин, що виникли внаслідок укладання договору, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розмішені на офіційному сайті позивача неодноразово змінювались самим АТ КБ «ПриваБанк» в період з часу виникнення спірних правовідносин, а саме з 15 травня 2007 року до моменту звернення до суду із вказаним позовом – 08 вересня 2020 року, тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

17 грудня 2020 року на адресу суду надійшла відповідь на відзив, яку надано представником позивача ОСОБА_3 .

З останньої вбачається, що представник позивача не погоджується з викладеними у відзиві на позовну заяву зауваженнями представника відповідача, наголосивши на тому, що:

-з приводу форми кредитного договору – кредитний договір зафіксовано в декількох документах, а саме в заяві позичальника, умовах надання банківських послуг, правилах користування платіжною карткою та тарифах, тобто таким чином між банком та позичальником укладено договір у письмовій формі, що не суперечить законодавству України, а між сторонами були здійснені всі необхідні дії задля придбання, припинення або зміни цивільних прав та обов`язків, що за змістом ч. 1 ст. 202 ЦК України вказує на вчинення двостороннього кредитного договору, складовими якого виступають Заяви, Умови, Правила та Тарифи, з якими позичальник ознайомився, про що свідчить підпис в заяві;

-з приводу ознайомлення відповідача з умовами та правилами надання банківських послуг – договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, так, на підставі ч. 1 ст. 634 ЦК України, підписавши заяву фізична особа приєднується до запропонованих банком умов та правил надання банківських послуг, що підтверджується її особистим підписом;

-з приводу порядку нарахування відсотків на заборгованість за кредитом – в редакції умов та правил, що почала діяти з 01 березня 2019 року згідно з п. 2.1.1.2.12 сторони дійшли згоди, що в разі починаючи з 181-го дня з моменту порушення зобов`язань клієнта з погашення кредиту, клієнт зобов`язується сплатити на користь банку заборгованість по кредиту, а також проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України встановлюються за домовленістю сторін у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі: 86,4% - для картки «Універсальна»; 84,0% - для картки «Універсальна голд»;

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 15 травня 2007 року між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 було підписано заяву, відповідно до якої останній висловив своє бажання оформити на своє ім`я кредитну картку «Універсальна» (30 днів пільгового періоду), підтвердив ознайомлення з умовами та правилами надання банківських послуг, а також тарифами банку, у відповідності до яких відповідач отримав кредит у вигляді кредитного ліміту на кредитну картку у розмірі 500 гривень зі сплатою 3% на місяць на залишок заборгованості. Погашення заборгованості за кредитом договором може відбуватись як шляхом внесення коштів на карту, так ішляхом списання коштів з дебетної карти (а.с.20).

У заяві зазначено, що відповідач згоден з тим, що ця заява разом із Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становить між ним та банком договір про надання банківських послуг, а також, що він ознайомився та погодився з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення в письмовому вигляді.

Таким чином, датою укладення між сторонами договору є дата підписання заяви, тобто 15 травня 2007.

За вказаним договором 15 травня 2007 року банком було відкрито картковий рахунок на ім`я ОСОБА_1 та надано у користування кредитну картку № НОМЕР_1 , терміном дії до січня 2009 року. В подальшому, за вказаним договором банком було надано відповідачу у користування ще шість кредитних карток: № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 , № НОМЕР_5 , № НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , остання з яких терміном дії до червня 2022 року (а. с. 21).

Як вбачається з довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки оформленої на відповідача, останньому 16 червня 2007 року було встановлено кредитний ліміт у розмірі 500 гривень, який в подальшому неодноразово змінювався банком. Після останньої зміни розмір кредитного ліміту склав 24 680 гривень. 07 квітня 2020 року кредитний ліміт зменшено до 0,00 гривень (а. с. 20).

Фактичне використання відповідачем ОСОБА_1 грошових коштів в межах встановленого кредитного ліміту підтверджується випискою за договором № б/н станом на 17 серпня 2020 року (а. с. 41-51).

Відповідач не надав своєчасно позивачу грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, тобто зобов`язання за вказаним договором не виконав.

У встановлені договором строки, відповідач зобов`язання не виконав, у зв`язку з чим станом на 13 серпня 2020 року має заборгованість в сумі 27 886,34 гривень, яка складається з: 24 496,62 гривень - заборгованість за тілом кредиту; 3 389,72 гривень - заборгованість за простроченими відсотками (а. с. 7-19).

На підставі ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.

Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, суд дослідивши матеріали позовної заяви, звернувши при цьому увагу на відомості викладені у відзиві на позовну заяву представника відповідача та відповіді на відзив представника позивача, вважає за необхідне констатувати, що за змістом відзиву на позовну заяву представника відповідача вбачається, що останній частково визнає позовні вимоги, а саме в частині заборгованість за тілом кредиту в сумі 24 496,62 гривні.

Водночас, не можна погодитись з доводами представника відповідача щодо відмови у задоволенні позовної заяви в частині стягнення з відповідача 3 389,72 гривні – заборгованості за простроченими відсотками, з огляду на те, сторонами при укладенні договору були обговорені та досягнуто згоди щодо усіх істотних умов кредитного договору, що підтверджується долученими до матеріалів позовної заяви доказами, зокрема заяви відповідно до якої ОСОБА_1 висловив своє бажання оформити на своє ім`я кредитну картку «Універсальна» (30 днів пільгового періоду) з встановленим розміром відсотків 3% на місяць на залишок заборгованості, підтвердив ознайомлення з умовами та правилами надання банківських послуг, а також тарифами банку; умовами та правилами надання банківських послуг; довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки оформленої на ОСОБА_1 ; довідкою про те, що між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 був підписаний кредитний договір №б/н, за яким було надано низку кредитних карток; випискою за договором № б/н станом на 17 серпня 2020 року.

Посилання представника відповідача на правовий висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 провадження № 14-131цс19 – є не вірними, оскільки в цій справі встановлені інші обставини, а саме наявність власного підпису самого відповідача в анкеті заявці на отримання кредиту з конкретно встановленим розміром відсотків 3% на місяць на залишок заборгованості.

В силу ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За кредитним договором позивач передав відповідачу певні грошові кошти, про що свідчать матеріали справи, отже, вказаний правочин, у розумінні ст. 1054 ЦК України, було укладено.

Відповідно до ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, розмір і порядок виплати яких встановлюється договором.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Враховуючи той факт, що відповідач дотепер неналежно виконує свої обов`язки з повернення отриманого ним ліміту кредитування, таке невиконання (неналежне виконання) є порушенням його зобов`язань у розумінні норм ЦК України, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Також, згідно вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 10, 141, 259, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості– задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП – НОМЕР_7 ), на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1-Д, ЄДРПОУ– 14360570) заборгованість за кредитним договором № б/н від 15 травня 2007 року у розмірі заборгованості 27 886,34 гривні, яка складається з: 24 496,62 грн. – заборгованості за тілом кредиту; 3 389,72 грн. – заборгованості за простроченими відсотками, а також сплачений судовий збір у розмірі – 2 102 гривні.

Апеляційна скарга на рішення суду відповідно до пункту 15.5 Перехідних положень ЦПК України подається до Дніпровського апеляційного суду через Самарський районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий суддя: Р.О. Кушнірчук