Постанова № 94148639, 12.01.2021, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/21751/20

Провадження №: 2-а/752/210/21

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

12.01.2021 року суддя Голосіївського районного суду м. Києва Шевченко Т.М. з участю секретаря Власенко В.В., розглянувши за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора 2 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Житомирській області Іванюхи Сергія Віталійовича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -

в с т а н о в и в:

у листопаді 2020 року позивач ОСОБА_1 звернувся у суд з адміністративним позовом про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.

Свої вимоги мотивує тим, що 26 жовтня 2020 року інспектором 2 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Житомирській області Іванюхою С.В. була винесена постанова серії LAM № 3339628 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КпАП України у вигляді штрафу в розмірі 510 гривень за порушення п. 12.4 ПДР, оскільки водій рухався транспортним засобом PEUGEOT Н.З. НОМЕР_1 зі швидкістю 103 км/год. в населеному пункті Пилиповичі, позначеному дорожнім знаком 5.45, чим перевищив встановлені обмеження руху на 53 кв за годину. Швидкість руху вимірювалася приладом Трукам 1С000545. Вважає, що оскаржувана постанова є незаконною, винесена з порушенням закону та підлягає скасуванню. Зазначає, що Правил дорожнього руху він не порушував.

Просить суд ухвалити рішення, яким скасувати постанову серії LAM № 3339628 від 26 жовтня 2020 року інспектора Іванюхи С.В. про притягнення позивача до адміністративної відповідальності у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, у вигляді штрафу в розмірі 510 грн., за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП, провадження в адміністративній справі закрити за відсутністю події або складу адміністративного правопорушення.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 09 листопада 2020 року відкрито спрощене позовне провадження у справі. (а.с. 18)

04 грудня 2020 року поліцейський роти № 2 батальйону управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції сержанта поліції Іванюха С.В. надіслав до суду відзив на позовну заяву. Просить відмовити в задоволенні позову. Зазначає, що під час несення служби на автодорозі М-06 Київ-Чоп 26.10.2020 він за допомогою лазерного вимірювача швидкості TruCam LTI 20/20 (сервісний номер ТС000545 ) було виявлено порушення Правил дорожнього руху, зокрема водій транспортного засобу ЗАЗ-DAEWOO з н.з. НОМЕР_1 рухався зі швидкістю 103 км/год., перевищивши встановлені обмеження швидкості руху в населеному пункті на 53 км/год., чим порушив п. 12.4 ПДР України. Оскаржена постанова винесена у межах повноважень відповідача в порядку та у спосіб, визначений КУпАП із дотриманням встановленої процедури та з урахуванням усіх обставин справі, тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, особи, які беруть участь у справі не викликались.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 КАС України у справах, визначених статтями 263-277, 280-283, 285-289 цього Кодексу, заявами по суті справи є позовна заява та відзив на позовну заяву (відзив).

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що 26 жовтня 2020 року інспектором 2 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Житомирській області Іванюхою С.В. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії LAM № 3339628, якою позивач притягнутий до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП, у виді штрафу в розмірі 510,00 грн.

Як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови, 26 жовтня 2020 год. о 09-33 годин водій транспортного засобу ЗАЗ-DAEWOO з н.з. НОМЕР_1 рухався зі швидкістю 103 км/год., перевищивши встановлені обмеження швидкості руху в населеному пункті на 53 км/год., чим порушив п. 12.4 ПДР України. Швидкість вимірювалась лазерним вимірювачем TruCam LTI 20/20 ТС000545.

Лазерний вимірювач швидкості «TRUCAM LTI 20/20» отримав сертифікат затвердження типу засобів вимірювальної техніки від 29.08.2012 № UA-MI1-2903-2012, та має чинний експертний висновок у сфері КЗІ від 27.09.2018 № 04/02/03-3008, який підтверджує реалізацію криптографічного алгоритму шифрування АЕS відповідно до ДТСУ ISO/IEC 18033-3:2015 та забезпечення конфіденційності, цілісності та автентичності зареєстрованих даних.

Відповідно до Свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 22-01/17318, виданого ДП «Укрметртестстандарт» від 18.11.2019 та чинного до 18.11.2020, лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів «TRUCAM LTI 20/20 № ТС001013» є придатним до застосування.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Порядок дорожнього руху на території України визначається Правилами дорожнього руху, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306.

Згідно з п. 1.1. ПДР ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

За приписами пункту 12.4 ПДР України у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більше 50 км/год.

Отже, у населених пунктах організований інтенсивний дорожній рух, що вимагає підвищеної уваги до забезпечення безпеки на проїзній частині, тому в таких місцях на всіх ділянках доріг (крім житлових зон і територій підприємств) встановлено максимально допустиме обмеження швидкості руху в 50 км/год. Дане обмеження встановленої максимальної швидкості руху вводиться знаком 5.45 «Початок населеного пункту» і скасовується знаком 5.46 «Кінець населеного пункту».

Відповідно до п. 1.9 ПДР особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно з ч. 5 ст. 14 ЗУ «Про дорожній рух» учасникам дорожнього руху ставиться в обов`язок знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Частиною 3 статті 122 КУпАП регламентовано, що перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п`ятдесят кілометрів на годину, ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Такими обставинами у справах про накладення адміністративних стягнень є, зокрема, докази вчинення особою адміністративного правопорушення.

Отже, перевірці у такому випадку підлягають дії суб`єкта владних повноважень саме під час прийняття рішення та врахування ним усіх обставин також саме на час прийняття рішення.

Підтвердження наявності таких обставин на час прийняття рішення зазвичай закріплене у відповідних процедурах, що регламентовані законними та підзаконними актами, дотримання яких і дія у межах яких є обов`язком суб`єкта владних повноважень згідно ст. 19 Конституції України.

На підтвердження вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП, відповідачем надано фотознімок з лазерного вимірювача швидкості руху TRUCAM LTI 20/20 № ТС000545, на якому зафіксовано автомобіль марки ЗАЗ-DAEWOO з н.з. НОМЕР_1 , а також вказано швидкість його руху - 103 км/год., дату та час руху. Однак, на вказаному фотознімку не зафіксовано особу, яка перебуває за кермом цього автомобілю.

Згідно з ПДР дорожній знак 5.45 позначає - «Початок населеного пункту». Найменування і початок забудови населеного пункту, в якому діють вимоги цих Правил, що визначають порядок руху в населених пунктах. Знаки 5.45 і 5.46 установлюються на фактичній межі забудови, яка прилягає до дороги. Отже, згідно ПДР знак 5.45 позначає не лише найменування населеного пункту, а й його початок. При цьому, місце встановлення такого знаку співпадає з фактичними межами забудови населеного пункту. Відтак, зона дії знаку 5.45. поширюється на ділянку автодороги від місця його установлення до знаку 5.46.

Разом з тим, на фотознімку з лазерного вимірювача швидкості руху TRUCAM LTI 20/20 № ТС000545, наданого відповідачем, не зафіксований дорожній знак 5.45 або знак 5.46, тому неможливо встановити - чи рухався позивач у межах населеного пункту, чи ні. Надані відповідачем скріни карт Google Maps вказаний факт не доводять.

Докази наявності знаку 5.45 необхідні для визначення законності накладення адміністративного стягнення ще й тому, що ПДР України також передбачений дорожній знак 5.47 - «Початок населеного пункту». Однак він містить і означає найменування і початок забудови населеного пункту, в якому на даній дорозі не діють вимоги цих Правил, що визначають порядок руху в населених пунктах.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Однак, незважаючи на зазначені приписи, відповідачем на надано доказів, які б спростовували наведені позивачем твердження про те, що він не вчиняв адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП.

За таких обставин, суд вважає, що сторона відповідача не надала суду доказів правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Суд приходить до висновку, що постанова по справі про адміністративне правопорушення є необґрунтованою та такою, що не відповідає нормам КУпАП, а тому підлягає скасуванню.

Вимога позивача про закриття провадження в справі про притягнення його до адміністративної відповідальності підлягає задоволенню, оскільки будь-яких доказів на підтвердження факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення суду не надано.

Позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди задоволенню не підлягають з наступних підстав.

З огляду на наведене, адміністративний позов підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 121, 256, 261, 268, 276, 288, 289, 293 КпАП України, статтями 9, 21, 72-78, 90, 121, 123, 139, 205, 241-246, 250, 251, 286 КАС України, суд,

в и р і ш и в:

адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора 2 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Житомирській області Іванюхи Сергія Віталійовича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, задовольнити.

Скасувати постанову від 26 жовтня 2020 року серії LAM № 3339628 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення, складену інспектором 2 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Житомирській області Іванюхою Сергієм Віталійовичем про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення праводпорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у вигляді штрафу в сумі 510 гривень.

Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення, за яким постановою серія LAM № 3339628 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення від 26 жовтня 2020 року, складену інспектором 2 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Житомирській області Іванюхою Сергієм Віталійовичем, притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 122 КпАП України у вигляді штрафу в сумі 510 гривень.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: