Рішення № 94096584, 18.12.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2020 року Справа № 160/13449/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Кучми К.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою Приватного акціонерного товариства «ЕЛЕКТРОГРАД» до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2020 року позивач звернувся до адміністративного суду з вищезазначеною позовною заявою, в якій просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів відповідача №UA110090/2020/300003/1 від 21.07.2020 р.;

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про застосування методу порівняння даних, які містяться в електронних ресурсах митних органів випущеного у вільний обіг за ЕМД від 18.05.2020 р. №UА100120/2020/627417 на рівні 5,2356 дол.США/кг та зобов`язати відповідача застосувати метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту відповідно до ч.1 ст.58 МКУ;

- зобов`язати відповідача не здійснювати перерахування до державного бюджету з особливого рахунку учасника ЗЕД 30734728 у сумі резервування по ВМД №UА110090/2020/704550 від 21.07.2020 року у сумі 123 777,03 грн. та вважати вказані суми авансовим платежем до винесення судом рішення по справі.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що 22.01.2019 року ПАТ «Електроград» (далі - Покупець) укладено з IT Inter Technology SA (Швейцарія) (далі - Продавець) зовнішньоекономічний контакт № EL 16021. Відповідно до додаткової угоди №6 від 08.07.2020 року та специфікації №6 від 15.04.2020 року продавець брав на себе зобов`язання здійснити поставку комплектуючих для масляних трансформаторів. 16.07.2020 року представник декларанта - ТОВ «МЕТЕНЕРГОМАШ» направив відповідачу митну декларацію, якої митним органом присвоєний номер документа UA110090/2020/704494. 17.07.2020 року посадова особа ВМО №3 м.п.«Кривий Ріг» направила повідомлення №1 декларанту за №71081, у якому позивачу було запропоновано з метою здійснення контролю за правильністю та повнотою визначення декларантом митної вартості товару, відповідно до ч.5 ст.54 МКУ, використовуючи право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, з урахуванням п.2.3 ст.53 МКУ, в рамках проведення консультацій, протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи. Позивач у встановлений строк додатково надав витребувані документи.

Дніпровська митниця повідомила позивача про можливість випуску заявленої у вантажній митній декларації №UA110090/2020/704494 від 16.07.2020 року товарів у вільний обіг під обрані декларантом фінансові гарантії. 21.07.2020 року за платіжним дорученням №9942 від 21.07.2020 року було перераховано 105 500 грн., які станом на дату подання позову заблоковані на особистому рахунку «залишок коштів учасника ЗЕД 30734728 на рахунку митниці» до 19.10.2020 року, тобто спливу терміну дії фінансової гарантії. Крім того, валюта розрахунку у даній декларації відрізняється від валюти розрахунку за контрактом, укладеним AT «Електроград» з IT Inter Technology SA 22 січня 2019 року №EL 16021, відповідно до крос-курсу, розрахованого на підставі курсу НБУ станом на 18 травня 2020 року дату оформлення декларації № UA100120/2020/627417 (курс дол.США - 26.6380 по відношенню до гривні, курс ЄВРО - 28.7677), крос-курс дол./ЄВРО 26.6380/28,7677 = 0,93. Відповідно до крос-курсу, розрахованого на підставі курсу НБУ станом на 16 липня 2020 року - дату оформлення декларації № UA110090/2020/704494 (курс дол.США - 27.1190 по відношенню до гривні, курс ЄВРО - 31.0309), крос-курс дол./ЄВРО 27.1190/31.0309 = 0,88. Таким чином, сума у валюті, повинна бути розрахована за крос-курсом на дату складання первісної декларації, тобто ціна товару у перерахунку до ЄВРО не може дорівнювати 34 364,72 ЄВРО. яка зазначена у рішенні про коригування митної вартості товарів станом на 21.07.2020 р. Позивач вважає вказане рішення про коригування митної вартості товарів №UA110090/2020/300003/1 від 21.07.2020 р. таким, що винесене з порушенням норм чинного законодавства, оскільки при подачі митної декларації ним було долучено усі необхідні документи, які підтверджують ціну товару, яка визначена за даним договором.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.10.2020 року було відкрито спрощене позовне провадження по даній справі без повідомлення (виклику) учасників справи.

Ухвалою суду від 23.10.2020 року було відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції по даній справі.

До суду 23.11.2020 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що в ході перевірки наданих декларантом документів, виявлено розбіжності та відсутність відомостей. Так, враховуючи умови транспортного договору та визначення винагороди експедитора, враховуючи маршрут перевезення 36050 Italia-Кривий Ріг Україна, у рахунку відсутні відомості щодо вартості робіт по завантаженню товару, експедиторських послуг по маршруту 36050 Italia-Ягодин Україна та Ягодин Україна - Кривий Ріг Україна. З урахуванням зазначеного, відсутнє документальне підтвердження повноти включення до заявленого рівня вартості транспортної складової митної вартості відповідно до п.10 ст.58 МКУ - експедиторські витрати, витрати на завантаження товару. Відповідно до п.2.2 контракту від 01.07.2020 р. № 401, організація кожного міжнародного перевезення в рамках даного договору оформлюється окремим Замовленням на конкретне перевезення, що надсилається Замовником Експедитору відразу по узгодженню в порядку, встановленому в статті 5 даного Договору. Вказаний документ (замовлення) до митного контролю не надано. Також в наданому декларантом рахунку від 01.07.2020 р. № 401 відсутнє посилання на Замовлення, номер і дату відповідного договору. Також не було надано до митного контролю Довідку про вартість перевезення. Якщо рахунок сплачено, документами, які підтверджують митну вартість товарів, відповідно до положень ч.2 ст.53 МКУ, є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, інші платіжні або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару. Відповідно до ст.7 зовнішньоекономічного договору від 22.01.2019 р. № ЕЕ 16021 «В день отгрузки продавец направляет следующие отгрузочные документы»: п.7.2.4. «Подробный упаковочный лист - из оригинала». В наданому до митного контролю пакувальному аркуші зазначено дату 08.07.2018; п.7.2.3. «Сертификат соответствия предприятия изготовителя», зазначений документ до митного контролю не надано.

Відповідач у відзиві також зазначив, що за результатом розгляду додатково наданих документів декларанта проінформовано про наступне. В договорі заявці №401 від 01.07.2020 р. зазначено вартість перевезення 2400 євро по курсу НБУ на день митного оформлення (курс євро станом на 16.07.2020 р. становив 31,0309 грн. на 1 євро) тобто вартість перевезення складає 74 474,16 грн. Заявлена до митного оформлення вартість перевезення згідно з рахунком на оплату складає 74 400 грн., що не відповідає відповідному розрахунку. В додатково наданому рахунку на оплату № 401 від 01.07.2020 р. зазначено, що у вартість перевезення входить вартість експедиторських послуг, але окремо цю вартість не визначено. Крім того, у віданні митного органу наявні два документи з однаковими реквізитами, але з різними відомостями щодо включення експедиторських послуг. Відповідно до інвойсу від 08.07.2020 р. №23/20 покупець купує товар на умовах FСА Франко перевізник (назва місця) означає, що продавець доставляє товар, який пройшов митне очищення, зазначеному покупцем перевізнику до названого місця. Аналізуючи відомості надані до митного оформлення встановлено наступне, відповідно до договору-заявки №401 від 01.07.2020 р., рахунку на оплату №401 від 01.07.2020 р. маршрут прямування товару Італія - Україна, а саме Bressanvido - Кривий Ріг. Тобто місцем завантаження відповідно до умов поставки FCA (Bressanvido) є м.Брессанвідо в Італії. В автотранспортній накладній СМР від 13.07.2020 р. №1307/Е місцем відправлення зазначено Александрол , Польша. Враховуючи відмінності, щодо місця відвантаження товару у митного органу відсутні відомості щодо числових значень складових митної вартості. Також в договорі заявці №401 від 01.07.2020 р. зазначено, умови оплати транспортно-експедиційних послуг, а саме 50% передплату по факту завантаження товару. Відповідні платіжні документи до митного оформлення також не надані. За таких обставин, відповідач просив суд у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

До суду 26.11.2020 року від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій зазначено, що органи митного контролю, безпідставно проігнорували можливість визначення митної вартості імпортованого товару згідно з положеннями ст.58 КАС України. Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Враховуючи викладене, позивач просив суд: визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів відповідача №UA110090/2020/300003/1 від 21.07.2020 р.; визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про застосування методу порівняння даних, які містяться в електронних ресурсах митних органів випущеного у вільний обіг за ЕМД від 18.05.2020 р. №UА100120/2020/627417 на рівні 5,2356 дол.США/кг та зобов`язати відповідача застосувати метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту відповідно до ч.1 ст.58 МКУ.

Відповідач своїм правом на подачу заперечень на відповідь на відзив на позовну заяву до теперішнього часу на адресу суду не скористався.

В силу ч.1 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Згідно з ст.258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Частинами 5, 8 ст.262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

За викладених обставин, відповідно до вимог статей 258, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи позицію позивача, викладену у позовній заяві та у відповіді на відзив, позицію відповідача, викладену у відзиві на позовну заяву, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та об`єктивному розгляді обставин справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що для здійснення митного контролю та митного оформлення позивачем була подана митна декларація від 16.07.2020 р. №UA110090/2020/704494. відповідно до якої для проведення відповідачем митного оформлення заявлено товар: «Частини електричних трансформаторів: Гофровані стінки в катучиках товщиною 1,2 мм. - Н600 N8 Р50 (L389.00) ТМ160 SHORT SIDES/короткі сторони: 16 шт.,. - Н600 N21 Р150 (1900,00) ТМ160 LONG SІDES/довгі сторони: 16 шт., - Н700 N9 Р70 (L429,00) ТМ250 SHORT SIDES/короткі сторони: 4 шт., - Н700 N25 Р160 (11020,00) ТМ250 LONG SІDES/довгі сторони:4 шт., - Н700 N9 PI50 (L448,00) TM400 SHORT SIDES/короткі сторони: 8 шт., - H700 N25 P220 (LI068,00) TM400 LONG SІDES/довгі сторони: 8 шт., - H800 N10 PI90 (L479,00) TM630 SHORT SIDES/короткі сторони: 16шт.,. - H800 N29 P230 (LI 180,00) TM630 LONG SІDES/довгі сторони: 16 шт., - H900 N11 P190 (L543,00) TM1000 SHORT SIDES/короткі сторони: 16 шт., - H900 N7+16+7 P310+310+310 (L1302M) TM1000 LONG SІDES/довгі сторони: 16 шт. Матеріал: метал. Призначені для охолодження трансформаторного масла в масляних трансформаторах. Країна відправлення Польща» (далі - Товар).

Даний Товар поставлявся на підставі непрямого зовнішньоекономічного контракту від 22.01.2019 р. №EL 16021, укладеного між позивачем та фірмою «ІТ Inter Technology SA» (Швейцарія), на умовах FCA, IT м.Брессанвідо (Італія).

Для підтвердження заявленої митної вартості товару під час проведення митного контролю та митного оформлення позивачем разом з МД від 16.07.2020 р. №UA110090/2020/704494 надано наступні документи: пакувальний лист №16021/6 від 08.07.2020 р.; рахунок-фактуру (інвойс) №23/20 від 08.07.2020 р.; автотранспортна накладна (CMR) №1307/Е від 13.07.2020 р.; сертифікат з перевезення №PL/MF/AN0494979 від 13.07.2020 р.; банківські платіжні документи №MUR32 від 17.04.2020 р.; №MUR47 від 07.07.2020 р.; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг №401 від 01.07.2020 р.; зовнішньоекономічний договір №EL16021 від 22.01.2019 р.; додаткові угоди №1 від 27.02.2019 р.; №2 від 16.07.2019 р.; №3 від 25.11.2019 р.; №6 від 08.07.2020 р.; специфікація №6 від 22.01.2019 р.; договір про перевезення №401 від 01.07.2020 р.; №401.1 від 07.07.2020 р.; технічний опис №25 від 01.07.2020 р.; митна декларація країни відправлення №20PL442020E0382247 від 13.07.2020 р.

17.07.2020 року посадова особа ВМО №3 м.п.«Кривий Ріг» направила повідомлення №1 декларанту за №71081, у якому позивачу було запропоновано з метою здійснення контролю за правильністю та повнотою визначення декларантом митної вартості товару, відповідно до ч.5 ст.54 МКУ, використовуючи право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих до цілей визначення митної вартості, з урахуванням п.2.3 ст.53 МКУ, в рамках проведення консультацій, протягом 10 календарних днів надати (за наявності ) додаткові документи.

Позивач додатково надав наступні документи: приходна накладну від 01.03.2018 року №520, яка підтверджує факт отримання аналогічного товару від того самого поставника за раніш укладеним контрактом № EL16014 від 21.09.2017 р.; підтвердження замовлення від 03.06.2020 р. № С2000506; рахунок-інвойс №000431 від 01.07.2020 р.; договір-заяву №401 від 01.07.2020 р.; лист IT Inter Technology SA (Швейцарія) №42/2020 від 17.07.2020 p. стосовно допущення технічної помилки у даті пакувального листа, яку належить вважати «пакувальний лист №16021/6 від 08.07.2020 р.; рахунок на оплату послуг перевізника №401 від 01.07.2020 р.; довідку № 17/07/20 від 17.07.2020 р. про транспортні витрати, якою перевізник підтверджує вартість транспортних послуг до митного кордону України з території Італії у сумі 29 760 грн., та вартість послуг з пункту митного кордону України до м.Кривий Ріг - 44 640 грн. Загальна вартість послуг відповідно до умов Договору - 74 400 грн.

Враховуючи вищезазначені результати митного контролю, а також те, що позивач відмовився від надання додаткових документів, відповідачем було застосовано коригування митної вартості товару та прийняте оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів № UA110090/2020/300003/1 від 21.07.2020 р.

Так, в інформаційних ресурсах відповідача наявна інформація про митне оформлення товару за кодом згідно з УКТЗЕД 8504901800 «Частини електричних трансформаторів: Гофровані стінки в катушках товщиною 1,2 мм», співставного з оцінюваним з урахуванням опису, характеру угоди, імпортованого у наближений до митного оформлення час та випущеного у вільний обіг за ЕМД від 18.05.2020 р. №UA100120/2020/627417 нарівні 5,2356 дол.США/кг. Митна вартість товару визначена митницею за другорядним методом визначення митної вартості - 2-г - резервний метод, та ґрунтується на раніше визнаній митним органом вартості товару, оформленого за МД від 18.05.2020 р. №UA100120/2020/627417 на рівні 5,2356 дол.США/кг, з урахуванням також основної одиниці виміру згідно з УКЗЕД.

Аналізуючи виниклі між сторонами правовідносини, суд приходить до наступного.

Статтею 49 МКУ визначено, що митна вартість товарів - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч.4 та 5 ст.58 МКУ, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Відповідно до ч.3 ст.318 МКУ митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Статтею 50 МКУ визначено, що відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Частиною 1 статті 51 МКУ встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

За приписами ч.2 ст.52 МКУ декларант, який заявляє митну вартість товару зобов`язаний подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Стаття 57 МКУ передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак, дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.

При декларуванні товару позивач визначив його митну вартість виходячи саме з ціни угоди, що підлягала сплаті згідно з умовами контракту, інвойсів та інших документів постачальника.

Згідно з ч.1 ст.53 МКУ у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, згідно з частиною 2 зазначеної статті є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч.1, 2 ст.54 МКУ контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Зокрема, статтею 58 МКУ передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Відповідно до частин 1-3 статті 55 МКУ, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Разом з тим, відповідно до вимог статті 57 МКУ, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

Відповідно до ч.3 ст.53 МКУ, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару, а відтак суперечності (розбіжності) між відомостями які не впливають на ціну товару та інші складові митної вартості не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

Відповідач зазначає, що митна вартість товару, заявлена декларантом позивача за основним методом становить 1,968 дол.США/кг. Відповідно до первісно заявленої декларації та рішення про коригування митної вартості товару UA110090/2020/300003/1 (гр.13) від 21.07.2020 р. надавалась декларація у ЄВРО - 13832,00 за постачання гофрованих стінок у катушках вагою брутто 7677,4 кг та вагою нетто 7512,4 кг.

Так, декларант заявив у декларації дані, які відповідають умовам укладеного з фірмою IT Inter Technology SA (Швейцарія) зовнішньоекономічного контакту № EL 16021, додаткової угоди №6 від 08.07.2020 року та специфікації №6 від 15.04. 2020 р. до нього. Також, до митного органу був наданий договір на надання перевезення автомобільним транспортом від 01.07.2020 р. №401, укладений AT «Електроград» з ТОВ «Бест Фрейд», Договір-заявка на перевезення №401 від 01.07.2020 р., де вказані вартість автомобільних перевезень за маршрутом: Італія (адреса завантаження -Via del Lavoro .7 36050 - Bressanvido Італія /Варшава - Кривий Ріг Україна. Крім того, до митного органу були надані усі платіжні документи, які підтверджують здійснення розрахунків між продавцем товару, перевізником та ПAT «Електроград».

Суд вважає, що позивач надав відповідачу у повному обсязі усі документи, які підтверджують повноту включення до заявленого рівня вартості товару та транспортно- експедиторських витрат на поставку його до нього, відсутні розбіжностей між даними, зазначеними у декларації та документами, які були надані додатково митному органу.

У якості доказів щодо можливості визначити вартість операцій з ідентичними товарами, що подаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього представник декларанта надав приходну накладну №520 від 01.03.2018 р.

В подальшому відповідачу було додатково надано копію контракту EL 16014 від 21/09/2017 р., специфікацію №2 у новій редакції від 21.09.2017 р. на поставку. За змістом даного контракту та поданих додатково документів, підтверджено, що ті ж самі сторони контракту, які уклали у подальшому - 22 січня 2019 року зовнішньоекономічний контакт № EL 16021, а саме Приватне Акціонерне товариство «Електроград» та IT Inter Technology SA (Швейцарія) 21 вересня 2017 року уклали контракт № EL 16021 на поставку аналогічного товару, у меншій кількість аналогічного найменування, із однаковими якісними характеристиками продукції, що була імпортована, на тих самих умовах поставки. Вказане доказується доданими до позову копіями договорів та специфікацій.

Якщо порівняти вартість контракту, за якою той самий товар імпортувався до позивача, то сума контракту збільшилась з 11 284 ЄВРО до 13 832 ЄВРО, тобто ніяких додаткових скидок на дану продукцію позивач на отримував, вартість товару зросла на 2 548 ЄВРО.

Вказана продукція була задекларована ПМК 253/205 - 01.03.2018 р., за загальним номером декларації UA205090/2018/014388 27.02.2018 р. без зауважень з боку митного органу по заявленій декларантом вартості, тобто по основному методу - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) у розумінні ч.1 ст.57 МКУ.

Суд вважає, що наявність в автоматизованій системі митниці інформації про митне оформлення товару за кодом згідно УКЗЕД 8504901800 «Частини електричних трансформаторів Гофровані стінки в катушках товщиною 1,2 мм» співставного з оцінюваним з урахуванням опису, країни походження та відправлення, характером угод, умовами поставки, обсягами ввезення, імпортованого у наближений до митного оформлення час та випущеного у вільний обіг за ЕМД від 18.05.2020р. № UA100120/2020/627417 на рівні 5,2356 дол./кг не може бути застосована за наступних обставин. Валюта розрахунку у даній декларації відрізняється від валюти розрахунку за контрактом, укладеним позивачем з IT Inter Technology SA 22 січня 2019 року №EL 16021, 2.

У відповіді на відзив позивач вказав, що різниця, яка має місце у рішенні про коригування митної вартості від 21.07.2020 року №UА110090/2020/300003/1, зазначена у рахунку перевізника ТОВ «Бест Фрейд» від 01.07.2020 р. №401 (74 400 грн. та 74 474,16 = 74,16 грн.), яка виникла з причин коливання курсу ЄВРО. Валюту розрахунків сторони узгодили як оплату вартості перевезення за кордоном, є саме такою, що суттєво не впливає на вартість товару, є незначною. За умовами укладеного договору (п.4.10 Договору №401 від 01.07.2020 року) до зобов`язань замовника відноситься вирішення всіх претензій, які виникли під час виконання перевезень, і відшкодування додаткових витрат експедитора. Перевізник не заявляв ніяких вимог щодо оплати додаткових витрат експедитора, пов`язаних з доставкою товару. Також перевізник не заявляв жодних вимог стосовно застосування штрафних санкцій щодо порушення умов оплати, погодженої договором-заявкою від 01.07.2020 року №401. Незважаючи на наявність можливості застосування пені у розмірі 0,7% за кожен день прострочення платежу, на які посилається відповідач (передбачених пунктом 6.6. договору транспортного експедирування від 01.07.2020 р. №401 за несвоєчасну оплату транспортних послуг). Даний пункт договору протирічить вимогам ст.3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань», а саме: розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Сплата штрафних санкцій призводить до збільшення собівартості, загальної вартості транспортно-експедиторських послуг та рівня транспортної складової митної вартості товару відповідно до положень ч.10 ст.58 МКУ. Але доказів саме сплати штрафних санкцій не наведено. За цих підстав вважають, що наведений висновок посадової особи не може бути підставою для збільшення вартості транспортно-експедиційних послуг, які заявлені декларантом.

Крім того, позивач у відповіді на відзив також зазначив, що у пункті 8.2. договору, зазначено, що претензії, які можуть виникнути в процесі виконання сторонами своїх зобов`язань згідно з даним договором повинні бути пред`явлені протягом 1-го календарного місяця з моменту виникнення випадку, який став основою для пред`явлення претензії. У вказаний строк перевізник не заявив жодних вимог стосовно оплати пені за порушення зобов`язань у частині строку оплати виконаних робіт за даним договором. У вказаний строк ніяких претензій від перевізника на адресу ПАТ «Електроград» не надходило. Стосовно пояснення відповідача, викладеного у відповіді №75-08-02-2/15/13/1593 від 11 вересня 2020 року щодо визначення вартості перевезення, слід прийняти до уваги, що за змістом п.6.2. договору ціни є договірними і визначаються виключно виходячи з конкретної ситуації на транспортному ринку. З цих підстав вважають, що сума, яка сплачена на користь перевізника є договірною, що підтверджено довідкою №17/07/20 ТОВ «Бест Фрейт», у якої зазначено, що загальна вартість транспортних послуг за маршрутом Італія -Україна дорівнює 74 400 грн., а не 74 474,16 грн., причому вартість перевезення до митного кордону України з Італії до м.Ягодин Україна дорівнює 29 760 грн., після митного кордону - 44 640 грн.

Таким чином, зазначені вище документи містять всю необхідну інформацію для підтвердження числових значень складових частин митної вартості та ціни, що була фактично сплачена за товари та методу її визначення згідно з положеннями ст.58 МКУ.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МКУ. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Вказана норма закону кореспондує з положеннями ч.3 ст.318 МКУ, якою встановлено, що митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Зазначене вище також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 року №3018-\Т "Про внесення змін до Закону України "Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур", якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Крім того, вказане узгоджується з проголошеними у статті 8 МКУ принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі; заохочення доброчесності.

Таким чином факт ненадання позивачем всіх додатково витребуваних документів, які підтверджують митну вартість товарів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості. Відповідна правова позиція викладена Верховним судом України у постановах №21-262а 12 від 11.09.2012 року та №21-91а12 від 29.05.2012 року.

Також, наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку. Вказаний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 27.11.2018 року у справі №826/16046/16.

В оскаржуваному рішенні митний орган зазначає, що митна вартість товару визначена митницею за другорядним методом визначення митної вартості - 2-г - резервний метод, та ґрунтується на раніше визнаній митним органом вартості товару, оформленого за МД від 18.05.2020 р. №UA100120/2020/627417 на рівні 5,2356 дол.США/кг, з урахуванням також основної одиниці виміру згідно УКЗЕД.

Суд вважає, що наявність в автоматизованій системі митниці інформації про митне оформлення товару за кодом згідно УКЗЕД 8504901800 «Частини електричних трансформаторів Гофровані стінки в катушках товщиною 1,2 мм» співставного з оцінюваним з урахуванням опису, країни походження та відправлення, характером угод, умовами поставки, обсягами ввезення, імпортованого у наближений до митного оформлення час та випущеного у вільний обіг за ЕМД від 18.05.2020р. № UA100120/2020/627417 на рівні 5,2356 дол./кг не може бути застосована за наступних обставин. Валюта розрахунку у даній декларації відрізняється від валюти розрахунку за контрактом, укладеним позивачем з IT Inter Technology SA 22 січня 2019 року №EL 16021, 2.

Наявність в автоматизованій системі інформації про те, що товар, який задекларовано позивачем, іншими особами розмитнювалася за іншою вартістю, за відсутністю інших законних підстав, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом, оскільки торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок, тощо).

Крім того, у спірному рішенні про коригування заявленої митної вартості, митний орган, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, не навів пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов та не зазначив докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості, не зазначив обґрунтування щодо зроблених них коригувань з використанням другорядних методів (ціни ідентичних або подібних товарів). Ці обґрунтування неодмінно повинні містити не лише загальні найменування товарів, а й відомості про обсяги товарів, умови поставки, комерційні умови. Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення, не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості, не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Частиною 2 статті 53 МКУ передбачено перелік документів які надаються для підтвердження розрахунку митної вартості.

Згідно з ч.5 ст.53 МКУ забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МКУ, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування. Між тим, спірне рішення про коригування митної вартості товарів такої інформації не містить, що не дає підстав вважати його обґрунтованим та мотивованим у контексті положень пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МКУ. (Постанова від 22.04.2019 р. по справі № 815/6242/17).

Суд зауважує, що відмовляючи в митному оформленні товару за першим методом, митний орган, серед іншого, послався на неподання позивачем усіх додатково витребуваних документів, що не відповідає обставинам справи, оскільки позивачем відповідно до вищенаведених приписів Митного кодексу України надавались відповідні документи, що підтверджують митну вартість. Також додатково декларант надав додаткові документи та повідомив митний орган про те, що надані всі наявні на момент декларування документи, інші документи надаватися не будуть.

Разом з тим, позивачем надано відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, що передбачені частиною другою статті 53 МКУ. Подані документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товару за ціною договору згідно з вимогами частин четвертої та п`ятої статті 58 МКУ.

Таким чином, позивачем надано до митниці документально підтверджені дані про ціну договору, ці дані містилися у документах, поданих за переліком, передбаченим частинами першою, другою, третьою статті 53 МКУ, а також не містили в собі розбіжностей у числових значеннях, що підтверджують складові митної вартості товарів, чи відомості щодо ціни, що була фактично сплачена.

Водночас відповідачем не доведено наявність обставин, які б могли бути підставою для коригування митної вартості, зокрема, що відомості про митну вартість товарів є неповними та/або недостовірними, або невірно визначено митну вартість товарів.

Крім того, формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення, не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості, не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Аналогічну правову позицію висловлено Вищим адміністративним судом України в ухвалі від 11.11.2014 р. по справі № 826/18065/13-а.

Також, щодо наявності в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості, суд зазначає, що вказане не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

Вказаний висновок узгоджується із висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 27.11.2018 року у справі №826/16046/16.

Згідно Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про Довідку щодо узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України в редакції від 13 березня 2012 року" №2 від 13.03.2017 р., у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Вказане кореспондується із Правилами заповнення рішення про коригування митної вартості товарів затверджених Наказом Міністерства фінансів України 24.05.2012 року №598, у яких зазначено, що в графі 33 «Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості» зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу); невірно проведений розрахунок митної вартості; невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

У графі 33 також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі.

Отже, з огляду на наявні в матеріалах справи докази, позивач задля підтвердження митної вартості товарів за основним методом виконав свій обов`язок та до декларації митної вартості надав всі необхідні документи, передбачені ч.2 ст.53 МКУ, а також наявні у нього документи, передбачені ч.3 ст.53 МКУ.

Таким чином, позивачем для оформлення товару за методом №1 надано всі передбачені законодавством документи для підтвердження ціни товару, що імпортується, а митним органом безпідставно застосовано інший метод визначення митної вартості товару. За вказаних обставин суд доходить висновку, що відповідачем не надано переконливих доказів, які підтверджують правомірність прийняття оскаржуваного рішення щодо коригування митної вартості товарів.

Відповідно до ст.1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

В рішенні по справі «Щокін проти України» (Заяви № 23759/03 та № 37943/06, п.49-51) Європейський Суд вказав, що накладання органами державної влади на заявника додаткових зобов`язань зі сплати податку становило втручання в його майнові права у розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що при винесені рішення про коригування митної вартості товарів №UA110090/2020/300003/1 від 21.07.2020 р., відповідач діяв не в порядку та не у спосіб, передбачені чинним законодавством, з викладених вище підстав.

Але суд вважає, що у задоволенні позовних вимог позивача про зобов`язання відповідача не здійснювати перерахування до державного бюджету з особливого рахунку учасника ЗЕД 30734728 у сумі резервування по ВМД №UА110090/2020/704550 від 21.07.2020 року у сумі 123 777,03 грн. та вважати вказані суми авансовим платежем до винесення судом рішення по справі, слід відмовити з огляду на таке.

Згідно з ст.49 та п.1 ч.1 ст.50 МКУ, митна вартість товару використовується для митних цілей, зокрема для нарахування митних платежів.

Отже, сума коштів, яку позивач просить не перераховувати до Державного бюджету України є нарахованими та сплаченими митними платежами на різницю між заявленою митною вартістю товару та визначеною згідно з оскаржуваним рішенням.

Відповідно до ч.1 ст.301 МКУ повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України.

Пунктом 43.3 ст.43 ПК України передбачено, що обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання є подання платником податків заяви про таке повернення.

Згідно з ч.3 ст.301 МКУ помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Повернення надмірно сплачених сум мита здійснюється відповідно до Порядку повернення авансових платежів (передоплати) і помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.07.2017 р. №643, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09.08.2017 р. за №976/30844 (далі - Порядок №643) та Порядку взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 15.12.2015 р. №1146, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 31.12.2015 р. за №1679/28124 (далі - Порядок №1146).

Згідно з розділом III Порядку №643, передбачений порядок звернення платника податків до митного органу для повернення платежів помилково та/або надмірно сплачених до бюджету та перелік документів, що додаються до заяви про повернення митних та інших платежів, в т.ч. документи, що підтверджують суму помилково та/або надмірно сплачених до бюджету митних та інших платежів.

Суд вважає, необґрунтованими й позовні вимоги позивача про визнання протиправним та скасування рішення відповідача про застосування методу порівняння даних, які містяться в електронних ресурсах митних органів випущеного у вільний обіг за ЕМД від 18.05.2020 р. №UА100120/2020/627417 на рівні 5,2356 дол.США/кг та зобов`язання відповідача застосувати метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту відповідно до ч.1 ст.58 МКУ, з огляду на наступне.

Відповідно до частин 7-9 статті 55 МКУ у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органом доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього кодексу. Строк таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати органу доходів і зборів додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

У разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів орган доходів і зборів розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільнюється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.

Так, позивач на підставі рішення про коригування митної вартості товарів №UА110090/2020/300003/1 від 21.07.2020 р. оформив Товар за МД від 21.07.2020 р. №UА110090/2020/704550 під гарантійні зобов`язання, що було підставою для надання додаткових документів протягом 80 днів.

Враховуючи те, що строк вказаних гарантій не може перевищувати 90 календарних днів, то станом на час відкриття провадження (23.10.2020 р.) у даній справі, вказаний строк гарантій (до 19.10.2020 р.) вже закінчився.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 ст.9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частинами 1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.3 ст.90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, суд вважає за можливе дану позовну заяву задовольнити частково, з викладених вище підстав.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.8, 9, 72, 77, 132, 139, 241 - 246, 250, 262 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA110090/2020/300003/1 від 21.07.2020 р.

У задоволенні решти позовної заяви - відмовити.

Присудити за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці Держмитслужби (вул.Княгині Ольги, 22, м.Дніпро, 49038, код ЄДРПОУ 43350935) на Приватного акціонерного товариства «ЕЛЕКТРОГРАД» (пл.Спортивна, 1-А, Бізнес-центр "Гулівер", 17 поверх, м.Київ, 01012, код ЄДРПОУ 30734728) судові витрати по справі у розмірі 2 102 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 КАС України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень КАС України.

Суддя К.С. Кучма