Вирок № 94047422, 11.01.2021, Городищенський районний суд Черкаської області

справа № 699/31/16-к

провадження № 1-кп/691/13/21

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2021 рокуГородищенський районний суд Черкаської області

в складі :

в складі :

судді Черненка В.О.

за участю секретарів судових засідань Кочетової І.І.

Сидоренко О.С.

Волошиної І.Л.

Шевченко Т.М.

прокурорів Демченко С.М.

Палія О.О.

Протас І.О.

Овсієнко В.В.

Карпенко К.С.

Ковдій І.С.

Бердник В.П.

представника потерпілого Багмет Н.М.

захисника Тимченка М.М.

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Городище кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Корсунь-Шевченківський, Черкаської області, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, з вищою освітою, одруженого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, працюючого на посаді начальника управління ветеринарної медицини в Корсунь-Шевченківському районі, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст. 286 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , 07.08.2011 року, близько 17 години 35 хвилин, керуючи автомобілем «KIA Magentis», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись по автодорозі «Київ-Знам`янка» від міста Київ у напрямку міста Корсунь-Шевченківський Черкаської області, в порушення вимог п.п. 2.3 б) та 12.1 Правил дорожнього руху України, не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою та відповідно не реагував на її зміну, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху, не врахував дорожню обстановку, щоб мати змогу постійно контролювати рух свого транспортного засобу та безпечно керувати ним, унаслідок чого допустив виїзд автомобіля на зустрічну смугу, а потім виконав різкий маневр відвороту праворуч і на 132 км вказаної автодороги виїхав на праве узбіччя, з`їхав у правий кювет, де автомобіль наїхав на стовбур лежачого дерева та перекинувся.

У результаті даної дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля «KIA Magentis», реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження, від яких помер на місці події. Згідно висновку судово - медичної експертизи №122/18 від 05.12.2011 року смерть ОСОБА_2 настала внаслідок травматичного шоку, який розвинувся у результаті переломів, що охоплюють декілька ділянок тіла. Між отриманими ушкодженнями та настанням смерті мається прямий зв`язок. Пасажир автомобіля «KIA Magentis», реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_3 згідно висновку судово - медичної експертизи №304 м/д від 23.09.2011 року отримав тяжкі тілесні ушкодження, як такі, що небезпечні для життя, у вигляді закритої травми живота з розривами печінки, селезінки, крововиливом в черевну порожнину, закритої травми грудної клітки з переломом ребер зліва, забоєм лівої легені та попаданням крові та повітря в ліву плевральну порожнину (гемопневмоторакс), а також тілесні ушкодження середньої тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров`я у вигляді закритого перелому виростку лівої великогомілкової кістки.

Порушення Правил дорожнього руху України водієм автомобіля «KIA Magentis», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_1 , а саме, вимог п.п. 2.3 б) та 12.1 Правил дорожнього руху України, знаходяться в причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та настанням наслідків у вигляді спричинення середньої тяжкості тілесного ушкодження та заподіяння тяжкого тілесного ушкодження ОСОБА_3 , а також спричинення смерті ОСОБА_2 .

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч. 2 ст. 286 КК України, кваліфікуючими ознаками якого являється порушення правил безпеки дорожнього руху, особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження, заподіяло тяжке тілесне ушкодження та спричинило смерть потерпілого.

Допитаний судом обвинувачений ОСОБА_1 винним себе у скоєні вказаного кримінального правопорушення, в якому йому було повідомлено про підозру, не визнав та пояснив, що дійсно, 07.08.2011 року він з ранку виїхав з міста Корсунь-Шевченківський в місто Київ на авторинок. ОСОБА_3 хотів купити автомобіль, а ОСОБА_2 , продати. За кермом автомобіля був ОСОБА_2 , він сидів справа спереду, ззаду сидів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Приїхавши в місто Київ, кожен займався своїми справами, так і пройшло півдня, потім здзвонившись, вони вирішили їхати в місто Корсунь-Шевченківський. По дорозі додому, ОСОБА_2 був за кермом, він спереду збоку, ззаду ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_3 . Виїхавши з міста Києва, двічі ледве не потрапили в ДТП, ОСОБА_2 виїжджав на зустрічну смугу. В с. Яхни, вони зупинились пообідати в барі, всі хлопці, що були в автомобілі спілкувались між собою. Потім до них приєднались ОСОБА_7 та ОСОБА_8 з міста Черкаси. ОСОБА_2 спілкувався з ОСОБА_3 щодо автомобіля. Йому тричі телефонувала дружина і він був знервований. Присів до них, а потім різко піднявся й сів за кермо свого автомобіля. Він підійшов до нього, й запропонував, самому сісти за кермо, оскільки той вживав алкоголь та був дуже збуджений, на що він погодився і сів збоку. Від`їхавши приблизно 700 метрів від бару, вони помітили ОСОБА_9 , який стояв на узбіччі та «копався» в моторі. Вони зупинились, щоб з`ясувати чи не потрібна допомога. Постоявши хвилин 5-7, сіли в автомобіль. ОСОБА_2 сів за кермо, оскільки це був його автомобіль і сперечатись з ним не було сенсу, то він сів спереду справа. Весь час він зупиняв ОСОБА_2 , щоб той не їхав швидко. В с. Ситники вони зупинялись щоб справити природні потреби. ОСОБА_3 не виходив з автомобіля. При цьому вони бачили, як повз них проїхав автомобіль Охріменків. Справивши потреби, вони сіли в автомобіль, ОСОБА_2 - за кермо, а він поряд на пасажирське місце. За зупинкою була дорога з поворотом і коли ОСОБА_2 почав виконувати обгін іншого автомобіля, задню частину їх автомобіля на гравії «занесло» вправо, ОСОБА_2 різко вивернув кермо і вони з обриву «злетіли» в кювет, де лежав стовбур дерева, залишки тополі після обрізки, і передньою частиною автомобіля вдарилися в лежачий стовбур. Він пам`ятає глухий удар, та як своєю вагою зламав спинку сидіння і вдарився лобом в праве скло, опинившись ззаду автомобіля на його даху, залишаючи по всій смузі руху свою кров. Коли прийшов до тями, було темно і не відчував ніг, однак потім почув, що хтось говорить і попросив допомоги, на що йому відповіли, що нічого не вийде, тече бензин і потрібно розрізати автомобіль. В нього було збите плече і він виліз із заднього вікна з правої сторони, при цьому порізавши живіт уламками скла. Коли повз побачив ОСОБА_2 , який лежав біля авто спереду капота автомобіля і дуже стогнав. Їх забрала швидка, щоб надати першу медичну допомогу. В подальшому він допомагав коштами при похованні ОСОБА_2 .

Хоча обвинувачений ОСОБА_1 своєї вини у скоєнні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, не визнав, його вина підтверджується наступними, дослідженими в судовому засіданні, доказами, а саме:

- показаннями потерпілого ОСОБА_3 про те, що 07.08.2011 року, він був у м. Києві, з Києва він їхав в автомобілі під керуванням ОСОБА_2 з іншими чоловіками. Доїхавши до кафе в с. Владиславка, вони вирішили пообідати. Він та ОСОБА_2 вживали спиртні напої. ОСОБА_1 сидів на другому краю столу і він не бачив чи вживав той алкоголь. Від кафе керував автомобілем ОСОБА_1 , оскільки ОСОБА_2 був в нетверезому стані. Вони не хотіли, щоб ОСОБА_2 сідав за кермо і пропонували, щоб хтось інший керував автомобілем - він або ОСОБА_1 ОСОБА_2 обрав ОСОБА_1 . Перед с. Іванівка, вони зустріли своїх товаришів, які стояли на узбіччі дороги і зупинились дізнатись, що сталось. З автомобіля виходили ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , він залишався сидіти в автомобілі. Після того, як хлопці повернулись до машини, за кермо сів ОСОБА_2 , чому так сталось він не знає. Самі обставини ДТП він не пам`ятає, оскільки прийшов до тями, лише на другий день, в лікарні;

- показаннями свідка ОСОБА_5 про те, що ОСОБА_2 був йому кращим товаришем, а ОСОБА_1 є його зятем. Того дня, точної дати він не пам`ятає, він був у м. Києві на авторинку, та зустрівши ОСОБА_2 попросив, щоб той довіз його до м. Корсунь-Шевченківський. По дорозі вони зупинились в барі «Дубки» в с.Яхни, він з ОСОБА_2 вживали спиртні напої, а чи вживав ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , він не бачив. Під час відпочинку ОСОБА_2 , поговоривши по телефону встав із-за столу та пішов. Потім він дізнався, що ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 поїхали додому. Через деякий час, він з ОСОБА_7 також поїхав додому. По дорозі побачили, як кілька людей - жителів м. Корсунь-Шевченківський стоять на узбіччі, зупинились і довідались, що ОСОБА_2 потрапив в ДТП. Він лежав спереду машини, яка знаходилась в кюветі перевернута, а інших не було. Пізніше ОСОБА_1 йому розповідав, що перед ДТП автомобілем керував ОСОБА_2 та при обгоні іншого автомобіля з правої сторони сталось дана подія. З ОСОБА_2 він товаришував з молодих років та добре його знав. Той завжди керував своїм автомобілем сам, навіть будучи в нетверезому стані. Того дня був знервований та постійно розмовляв з дружиною по телефону. На запитання прокурора, чому різняться його покази в частині проте, чи вживав ОСОБА_1 алкогольні напої, свідок пояснив, що при допиті на досудовому слідстві, він був у шоковому стані та припускав, що ОСОБА_1 також вживав алкогольні напої;

- показаннями свідка ОСОБА_6 про те, що в 2011 році, точної дати не пам`ятає, він був в м. Києві з метою купівлі собі автомобіля, де зустрів ОСОБА_2 та домовився їхати з ним разом додому на його автомобілі. ОСОБА_2 їхав дуже швидко, обганяв автомобілі справа, недотримувався дистанції, був в нетверезому стані, він не раз їздив з ним в м. Київ і бачив його як тверезого так і в стані сп`яніння. По дорозі вони вирішили зупинитись в с. Яхни, пообідати в кафе, де вживали спиртні напої всі, окрім ОСОБА_1 , за якого він не пам`ятає, оскільки був сам добре випивший, хоча найбільш нетверезим був ОСОБА_3 . В кафе знаходились декілька годин, а потім йому хтось сказав, що ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 поїхали додому. В кафе також був знайомий йому чоловік по імені ОСОБА_7 , який приблизно через півгодини забрав його та ОСОБА_5 доїхати до м. Корсунь-Шевченківський. По дорозі вони побачили, що сталась ДТП та зупинились. Їм повідомили, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 забрала швидка, а ОСОБА_2 мертвий залишився біля автомобіля, який був в полі. Працівники ДАІ говорили, що ймовірніше всього, за кермом автомобіля знаходився ОСОБА_2 . На запитання прокурора, чому різняться його покази в частині проте, чи вживав ОСОБА_1 алкогольні напої, свідок нічого не пояснив, однак зауважив, що тиску на нього ніякого на досудовому слідстві ніхто не чинив;

- показаннями свідка ОСОБА_15 про те, що 05 або 06 серпня 2011 року, він з ОСОБА_16 і ще з одним чоловіком, на його автомобілі їхали з м. Києва. Коли вони доїжджали до м. Корсунь-Шевченківський, йому два рази телефонував ОСОБА_2 та пропонував повернутись в кафе в с. Яхни, проте він відмовився. Через деякий час ОСОБА_2 зателефонував ОСОБА_16 , який передав телефон йому і ОСОБА_2 вимагав, щоб він повернувся в кафе в с. Яхни, і він вирішив повернутись. Коли приїхали на місце, ОСОБА_2 був у збудженому стані та в них виник невеликий конфлікт з приводу купівлі-продажу автомобіля, який вони відразу залагодили, сіли за стіл та випили горілки. Горілку пив він, ОСОБА_2 і ще хтось. ОСОБА_1 горілки не пив. Через деякий час ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 сіли в машину і поїхали додому. Приблизно через хвилин 30, близько 16 години, вони також поїхали з кафе додому і не доїжджаючи виграївського повороту, побачили ДТП та зупинились. Він побачив ОСОБА_2 , який лежав в кукурудзі, неподалік машини, більше нікого там не було, так як їх вже забрали в лікарню. На місці ДТП були працівники ДАІ та швидкої допомоги. Велась розмова, що за кермом був ОСОБА_2 і при обгоні іншого автомобіля з правої сторони сталась ДТП;

- показаннями свідка ОСОБА_16 про те, що влітку 2011 року він їздив на авторинок в м. Київ продавати автомобіль та не продавши, він залишив його на автостоянці і поїхав додому на попутньому транспорті з хлопцями. Коли поверталися, то зупинилися пообідати в придорожньому кафе «Дубки» в с. Яхни, там бачив хлопців, яких знав наглядно, та як сам живе в с. Наботів, а вони з м. Корсунь-Шевченківський, серед них був і ОСОБА_1 , якого він знає як «ОСОБА_1 з Корсуня», так як часто його зустрічав на авторинку в м. Києві. Чи вживав той алкоголь не пам`ятає. Хтось з відвідувачів був дуже п`яний. ОСОБА_2 він не знав. Додому він поїхав на попутці з чоловіком на ім`я ОСОБА_17 . По приїзді додому він дізнався, що сталась ДТП. На досудовому слідстві він покази давав добровільно та до нього не застосовувались ні психологічне ні фізичне насильство;

- показаннями свідка ОСОБА_18 про те, що того дня, точної дати він не пам`ятає, він їздив в м. Київ на авторинок, де бажав придбати автомобіль. Повертався з м. Києва в автомобілі яким керував чоловік на ім`я ОСОБА_7 , в автомобілі їх було троє. По дорозі ОСОБА_7 зателефонував ОСОБА_2 і попросив заїхати в кафе в с.Яхни. Вони заїхали в кафе, купили горілки, випили, пообідали та поговорили. Горілку пив ОСОБА_2 , а чи пив ОСОБА_1 , він не бачив. Потім ОСОБА_2 з своїми подорожніми поїхали, а вони залишились в кафе. Приблизно через хвилин 30-40, він разом з ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , напевно із ОСОБА_6 поїхали в сторону м. Корсунь-Шевченківський. По дорозі, побачивши ДТП вони зупинились і їм повідомили, що ОСОБА_2 загинув, а ОСОБА_1 та ОСОБА_3 забрали в лікарню. Він потім відвідував ОСОБА_1 в лікарні. На його думку, автомобілем, безпосередньо перед ДТП, керував ОСОБА_2 , оскільки він ніколи і нікому не давав керувати своїм автомобілем, проте останнього він добре не знав, лише як спеціаліста, який допомагав людям продавати та купувати авто, в тому числі і йому, колись;

- показаннями свідка ОСОБА_19 про те, що літом 2011 року, він разом зі своїм сином ОСОБА_9 їхав з м. Києва і перед с. Іванівка, на обочині, стояв автомобіль «Жигулі» білого кольору, в якому, на задньому сидінні була дитина, а чоловік з жінкою стояли. Вони зупинились, щоб допомогти. Як з`ясувалось, в автомобілі «Жигулі» лопнув патрубок, вони як місцеві намагались допомогти порадою. Невдовзі, навпроти них зупинився автомобіль з якого вийшов ОСОБА_2 , від якого був чутний запах алкоголю і запитав, що сталось, чи не потрібна допомога. ОСОБА_1 і ОСОБА_3 близько до них не підходили, тому він не може сказати, в якому вони були стані. Постоявши кілька хвилин, вони поїхали. Хто сідав за кермо, він не пам`ятає, навіть на якому вони були автомобілі, також не пам`ятає. На досудовому слідстві покази давав добровільно по «гарячих слідах», а зараз не пам`ятає, так як пройшло 5 років. Коли вони проїжджали після зупинки біля автомобіля «Жигулі», то бачили, як автомобіль ОСОБА_2 стояв на обочині, при цьому ОСОБА_1 стояв біля заднього правого фонаря, справляв потребу, ОСОБА_3 було видно із автомобіля тільки ноги, а ОСОБА_2 стояв біля водійської дверки автомобіля. Він, дивлячись у водійське дзеркало бачив як ОСОБА_2 сідав за кермо, та сказав сину, що ті їх будуть обганяти. В подальшому, про події того дня, він з ОСОБА_1 , не спілкувався. На запитання прокурора, чому різняться його покази в частині про те, хто сів за кермо автомобіля ОСОБА_2 після зупинки біля зламаних «Жигулів», свідок пояснив, що на досудовому слідстві покази давав добровільно по «гарячих слідах», а зараз не пам`ятає, так як пройшло 5 років;

- показаннями свідка ОСОБА_9 про те, що того дня, точної дати він не пам`ятає, вони з батьком ОСОБА_19 їхали з м. Києва та біля с. Іванівка, зупинились біля автомобіля «Жигулі», який стояв на обочині, а його водій просив допомоги. Коли вони шукали несправність, біля них, метрів за 30 спереду, зупинився автомобіль ОСОБА_2 , з якого вийшов останній з ОСОБА_1 , з якими більше спілкувався його батько, оскільки він був зайнятий пошуками поломки в автомобілі «Жигулі». Він чув, що ОСОБА_1 чи ОСОБА_2 говорили, що з ними є ще третій пасажир, але він з машини не виходив. Поспілкувавшись з ними ті поїхали. Хто керував автомобілем він не бачив. Приблизно через 10 хвилин, вони з батьком, також, сіли до свого автомобіля та поїхали в напрямку м. Корсунь - Шевченківський. За с. Іванівкою, км 5 , вони побачили на обочині машину ОСОБА_2 та хлопців, які на його думку стали справити фізіологічні потреби. Ззаду з правої сторони автомобіля стояв ОСОБА_2 і ОСОБА_1 та були відкриті праві задні двері. Вони проїхали повз них не зупиняючись. На запитання прокурора, чому різняться його покази в частині проте, хто сів за кермо автомобіля ОСОБА_2 після зупинки біля зламаних «Жигулів», свідок пояснив, що пройшло багато часу і він точно не пам`ятає цих обставин, проте під час допиту його на досудовому слідстві психологічного та фізичного тиску на нього не здійснювалось;

- показаннями свідка ОСОБА_20 про те, що 07.08.2011 року, рухаючись в напрямку Київ - Кривий Ріг, в сторону дому, близько 17 -17.30 години він побачив, як автомобіль КІА сірого кольору, який рухався попереду виїхав на зустрічну смугу та рухався назустріч ВМВ, водій якого зміг уникнути лобового зіткнення шляхом об`їзду по обочині. В нього склалось враження, що водій КІА заснув за кермом. Секунд через 5-10, КІА різко звернув в свою сторону по ходу руху та чіпляючи обочину, злетів в кювет, перевертаючись, через передню частину автомобіля кілька разів «пішов» в поле. Зупинившись, приблизно за 100 метрів від місця ДТП він повернувся щоб подивитися що сталося. Автомобіль димів і лежав на даху, в середині він побачив чоловіка вагою близько 120 кг. в районі заднього сидіння, який лежав на даху автомобіля. Він відключив клему, витягнув ключі з автомобіля, який потім «заглох», всі двері та багажник були відчинені. Обійшовши автомобіль, в пару метрах він помітив чоловіка в спортивному костюмі, який, як йому здалось, був неживим, бо на вигляд у нього було все переломано. Хвилин через 10-15 жінка позвала велосипедиста і вони разом почали витягувати товстого чоловіка з автомобіля, останній прийшов до тями і сам виповз з нього. Від обох учасників ДТП та й у самому автомобілі він чув різкий запах алкоголю. Коли приїхали працівники МЧС та швидкої допомоги він побачив, що у метрах двадцяти був ще один чоловік, пізніше від слідчого він дізнався, що третій чоловік помер;

- показаннями свідка ОСОБА_21 про те, що під осінь 2011 року, він, працюючи водієм швидкої допомоги, виїжджав на виклик про ДТП, яка сталась на Київській трасі, в районі с. Ситники. Коли вони під`їхали, то там на обочині вже стояли автомобілі. Автомобіля, який потрапив в ДТП, він не бачив. ОСОБА_1 вийшов сам з кукурудзяного поля, весь в крові, звідти, куди пішов фельдшер. При ньому медичні працівники ОСОБА_1 допомоги не надавали, а лише принесли на носилках ще одного чоловіка. З пригоди вони на швидкій забрали двох чоловіків;

- показаннями свідка ОСОБА_22 про те, що станом на 2011 рік, він працював виїзним фельдшером. Того дня, коли вони приїхали а місце ДТП то побачили, що з лівої сторони від дороги, якщо їхати з м. Корсунь - Шевченківський, на кукурудзяному полі, на даху лежав легковий автомобіль, передньою частиною повернутий в напрямку м. Корсунь-Шевченківський. Біля машини лежали люди чоловічої статі, точно не пам`ятає, напевно троє. Один лежав попереду автомобіля, а двоє інших з боків. Одному з них, який знаходився з правої сторони автомобіля, збоку кукурудзяного поля, надавалась медична допомога, у нього нібито був перелом руки. Два інших чоловіка не потребували допомоги, так як були мертві. Живого вони відвезли в лікарню. Прізвища учасників ДТП він чув, проте, не знає хто з них є хто. Чи були якісь інші люди на місці події він не пам`ятає. Поліція приїхала на місце ДТП після них. Прізвище чоловіка, якому надавалась медична допомога, начеб то ОСОБА_1 , той як зрозумів, що один із чоловіків мертвий, сам на деякий час втратив свідомість, а прийшовши до тями декілька хвилин бігав біля автомобіля, перебував у збудженому стані, який на його думку був викликаний стресом, від того, що трапилось. В машині свідомості не втрачав, чи був від нього запах алкоголю, не пам`ятає. Про що велась розмова в машині швидкої допомоги не пам`ятає, більш всього, напевне, він цікавився його фізичним станом. При дачі пояснень, в суді, посилався, на те, що пройшов тривалий час та він в зв`язку з цим, може щось не пам`ятати, щодо обставин даної ДТП;

- показаннями експерта ОСОБА_24 , який відповідаючи на запитання учасників процесу пояснив, що на трупі ОСОБА_2 садна і різані рани в лобній ділянці голови могли утворитись під час випадіння його через вікно. Якби на пасажирському місці хтось сидів, то водій не міг випасти через бокове вікно пасажира. В даній ДТП мало місце фронтальне зіткнення із зміщенням вправо. Визначити, в який момент попала кров на деталі автомобіля при його багаторазовому обертанні - неможливо. Можливо визначити тільки тоді, коли учасники ДТП залишились на своїх місцях і в тому разі, коли пошкоджені великі судини. В даному випадку по формі слідів крові не можна визначити хто, де знаходився в автомобілі. Водій дійсно найбільш зафіксована особа в салоні автомобіля, але це не означає, що в процесі ДТП він залишається на своєму місці. Все залежить звідки чи куди прийшовся удар автомобіля і який рух від цього удару в подальшому був у автомобіля. Перелом пальців рук - це характерне ушкодження для водія, оскільки він тримається за кермо. Експерт підтвердив надані ним висновки та погодився, що відповіді на запитання у висновку надані в формі припущення та пояснив, що категоричні висновки можливо надати, коли достатньо фактичних даних;

- показаннями експерта ОСОБА_25 , який відповідаючи на запитання учасників процесу пояснив, що вирішальними критеріями при визначенні місця перебування в транспортному засобі при ДТП є сам механізм ДТП, де враховується, чи це було фронтальне, бокове зіткнення, чи було перевертання чи ні та характер та розташування тілесних ушкоджень на потерпілих. Ймовірність того, що ОСОБА_2 перебуваючи на місці водія міг випасти через праве вікно пасажира за умови, що там знаходився ОСОБА_1 рівна нулю. Наявність кровотечі у ОСОБА_1 та об`єктивні дані проте, що автомобіль перевертався дають підстави вважати, що його кров могла залишитись на будь-яких конструктивних елементах салону даного автомобіля. Всі тілесні ушкодження ОСОБА_2 були враховані при наданні висновку. Переломи ребер по задній поверхні у ОСОБА_2 не характерні для водія, а характерні для пасажира справа, оскільки в нього при ударі автомобіля об перешкоду більша амплітуда руху тіла вперед - назад, а водій зафіксований кермом. Питання випадіння ОСОБА_2 у вікно пасажира не досліджувалась, оскільки не було поставлено при проведенні експертизи. Експерт підтвердив надані ним висновки та погодився, що відповіді на запитання у висновку надані в формі припущення, оскільки перейти на стовідсоткові твердження не було можливості на момент проведення експертизи;

- протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 07.08.2011 року, згідно якого було оглянуто місце ДТП на 132 км автодороги Київ-Знам`янка в межах Корсунь-Шевченківського району Черкаської області, згідно якого, зокрема, при огляді транспортного засобу: автомобіля KIA Magentis д.н. НОМЕР_1 , слідчим було зазначено, що стекла правих дверей та заднього вікна відсутні, а усі двері автомобіля відчинити при застосуванні фізичної сили неможливо, що підтверджується фото таблицею, відповідно якої двері автомобіля з обох сторін знаходяться в зачиненому стані, а стекол в правих дверях та задньому вікні немає. Також була складена схема до протоколу, а автомобіль, в подальшому, був направлений на майданчик тимчасового тримання ТЗ Городищенського ВП;

- висновком експерта № 4/221 від 08.09.2011 року, за результатами судової експертизи технічного стану транспортного засобу, згідно якого при огляді підвіски переднього лівого колеса автомобіля KIA Magentis д.н. НОМЕР_1 , було встановлено, що зруйнований з розділенням на дві частини важіль підвіски переднього лівого колеса. До пригоди гальмівна система автомобіля KIA Magentis д.н. НОМЕР_1 знаходилася в працездатному стані, при якому були відсутні які-небудь несправності, що могли впливати на її вихідні параметри. До пригоди рульове керування автомобіля KIA Magentis д.н. НОМЕР_1 знаходилося в працездатному стані, при якому були відсутні які-небудь несправності, що могли б впливати на його вихідні параметри. Оскільки, для встановлення причин руйнування важеля підвіски переднього лівого колеса автомобіля KIA Magentis д.н. НОМЕР_1 потрібні спеціальні знання в галузі металознавства, тому дати відповідь на дане питання, на даному етапі не предоставляється можливим;

- висновком експерта № 122/18 від 05.12.2011 року за результатами судово-медичної експертизи по факту смерті ОСОБА_2 , згідно якого, смерть ОСОБА_27 настала внаслідок травматичного шоку, який розвинувся в результаті переломів, які охоплюють декілька ділянок тіла, про що свідчать: Закрита черепно-мозкова травма. Субдуральна гематома. Крововиливи під м`які мозкові оболонки. Крововиливи під м`які покриви голови із їх відшаруванням. Садна обличчя. Садно з різаними ранами на його фоні в лобній ділянці. Тупа травма тулубу. Вивих грудинного кінця лівої ключиці. Переломи 6,7,8 ребер справа, 2-8 ребер зліва між лопатковою та навколо хребтовою лініями, 2-10 ребер зліва між середньою підпахвинною і середньо-ключичною лініями. Відлом нижнього кута правої лопатки. Перелом остистого відростку 1 грудного хребця. Крововиливи в м`які тканини спини. Крововиливи в легені та легеневу зв`язку. Тупа травма кінцівок. Закритий перелом правої стегнової кістки. Морфологічні гістологічні ознаки шокової реакції в печінці (с-м «бруківки»). Крапкові крововиливи на поверхні легень. Венозне повнокрів`я внутрішніх органів. Рідка темно-червона кров в порожнинах серця і в великих судинах. Набряк головного мозку.

Зазначені тілесні ушкодження викликали розвиток травматичного шоку та відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, які небезпечні для життя, а в даному випадку спричинили смерть. Дані ушкодження могли утворитись внаслідок ДТП, що вказана в постанові. Між зазначеними тілесними ушкодженнями, які викликали розвиток травматичного шоку, та настанням смерті мається прямий причинний зв`язок. При судово-токсикологічному дослідженні крові від трупу виявлено етиловий спирт в концентрації 2,41 проміле, що відносно живої особи відноситься до середнього ступеня алкогольного сп`яніння.

- протоколом додаткового огляду транспортного засобу від 22.08.2011 року, згідно якого було оглянуто автомобіль марки ««KIA Magentis», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з фото таблицею, згідно якого, зокрема, всі двері автомобіля заблоковані. На правих дверях, а також у задньому віконному пройомі відсутнє скло. Скло лобового вікна пошкоджене по всій площині. Скло обох лівих дверей пошкоджень не має та знаходиться у піднятому стані. Передні праві двері блокуються верхнім переднім краєм задніх правих дверей. При спробі відкрити обоє лівих дверей у звичайний спосіб, а також при застосуванні фізичної сили, їх відчинити не вдалось. Ключ знаходиться в замку запалювання у положенні «ON»;

- висновком експерта № 1032 від 17.08.2011 року за результатами судово-медичної експертизи ОСОБА_1 , згідно якого, у ОСОБА_1 мали місце ушкодження: закритий переломо - вивих лівого плеча, перелом четвертого пальця правої кисті відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров`я, травма голови зі струсом головного мозку, крововиливами обличчя - до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я; садно та крововилив правої верхньої кінцівки, подряпини живота, садно правого колінного суглоба до категорії легких тілесних ушкоджень. Всі відмічені ушкодження могли виникнути в час та при обставинах, вказаних у преамбулі постанови про призначення експертизи;

- протоколом огляду предметів від 23.08.2011 року, а саме предметів одягу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 з фототаблицею;

- висновком експерта № 8637/13094/11-52 від 29.12.2011 року, за результатами судової металознавчої і автотехнічної експертизи двох частин важеля переднього лівого колеса автомобіля марки «KIA Magentis», згідно якого, руйнування відбулось одномоментно внаслідок впливу надмірних (таких, що перевищили несучу спроможність матеріалу деталі) навантажень переважно розтягуючого характеру. Дані навантаження в умовах експлуатації автомобіля (навіть в екстремальних) не виникають, а могли виникнути лише під дією зусиль аварійного характеру, в тому числі і під час даної ДТП (наїзд на масивну перешкоду, перекидання, тощо). Ознак, які свідчили б про суттєву зношеність або старіння металу наданого об`єкту, під час експертного дослідження не виявлено;

- протоколом додаткового огляду транспортного засобу від 22.08.2011 року, згідно якого було оглянуто автомобіль марки «KIA Magentis», реєстраційний номер НОМЕР_1 та фото таблицею, метою якого була виїмка важеля переднього лівого колеса даного транспортного засобу;

- висновком експерта № 304 м/д від 23.09.2011 року за результатами судово-медичної експертизи по медичним документам на ім`я ОСОБА_3 , згідно якого, у ОСОБА_3 , згідно даних медкарт мали місце ушкодження: закрита травма живота з розривами печінки, селезінки, крововиливом в черевну порожнину, закрита травма грудної клітки з переломом ребер зліва, забоєм лівої легені та попаданням крові та повітря в ліву плевральну порожнину (гемопневмоторакс), які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, як такі, що небезпечні для життя; закритий перелом виростку лівої великогомілкової кістки - до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров`я; забій лівої нирки, травма голови з саднами обличчя, голови, множинні садна верхніх та нижніх кінцівок - до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я; Вказані ушкодження виникли від дії тупих предметів, могли виникнути в час та при обставинах, вказаних в постанові про призначення експертизи;

- висновком експерта № 20/757 від 23.09.2011 року, за результатами судової молекулярно-генетичної експертизи, згідно якого, генетичні ознаки слідів крові у змиві з внутрішньої сторони лобового скла автомобіля, на підголівнику, правому сонцезахисному козирку і декоративній обшивці, вилучених з салону автомобіля збігаються між собою та з генетичними ознаками зразка крові ОСОБА_1 . Походження даних слідів крові від ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , виключається;

- висновком експерта № 1/822 від 22.09.2011 року за результатами судової трасологічної експертизи, згідно якого, на штанах ОСОБА_1 мається одне пошкодження. На шортах та футболці трупа ОСОБА_2 , виявлено п`ять пошкоджень. На спортивних штанах та футболці ОСОБА_3 , виявлено два пошкодження. Дані пошкодження утворені в результаті дії на тканину одягу, інших об`єктів, які за своїми властивостями міцніші за матеріал тканини. Пошкодження виявлені на лівій штанині шортів могли бути залишені в результаті дії на тканину інших об`єктів, які за своїми властивостями міцніші за матеріал тканини та мають гладку поверхню(пластик, шкіра і т.д.). Пошкодження виявлені на одязі відносяться до слідів розриву, крім пошкодження виявлених на лівій штанині шортів, які відносяться до слідів тиснення або тертя;

- висновком експерта № 4/123 від 20.04.2012 року, за результатами судової експертизи технічного стану транспортного засобу, згідно якого, до пригоди ходова частина автомобіля «KIA Magentis» знаходилась в працездатному стані, при якому були відсутні які-небудь несправності, що могли б впливати на його вихідні параметри;

- висновком експертів № 4/122-21-К від 17.05.2012 року, за результатами комісійної комплексної судово-медичної та транспортно-трасологічної експертизи, згідно якого, автомобіль KIA Magentis д.р.н. НОМЕР_1 після з`їзду в кювет правого узбіччя свого напрямку руху контактував своєю передньою частиною з стовбуром лежачого дерева, внаслідок чого на передню частину автомобіля почав діяти обертовий момент, що призвів до подальшого неодноразового контактування об поверхню грунту, як задньою так і передньою частиною автомобіля. В момент з`їзду з проїзної частини автодороги «Київ-Знам`янка» і подальшого зіткнення легкового автомобіля KIA Magentis д.р.н. НОМЕР_1 з стаціонарним об`єктом (лежаче дерево), на місці пасажира переднього сидіння найбільш ймовірно знаходився ОСОБА_2 . В момент з`їзду з проїзної частини автодороги «Київ-Знам`янка» і подальшого зіткнення легкового автомобіля KIA Magentis д.р.н. НОМЕР_1 з стаціонарним об`єктом (лежаче дерево), на місці водія найбільш ймовірно сидів ОСОБА_1

- висновком експерта (експертиза за матеріалами справи) № 286, 287, 288/12; 6569/15-52 від 23.11.2015 року, за результатами комплексної судової медико-автотехнічної експертизи за матеріалами кримінальної справи №3801100174, порушеної за фактом ДТП з тавмуванням, згідно якого, наявні комплексні експертні дані за мотивами викладеними у синтезуючому розділі свідчать про знаходження в салоні автомобіля загиблого ОСОБА_2 на місці пасажира правого переднього сидіння, яке в умовах даної ДТП виявилось найбільш травматичним. Особливості перекидання автомобіля на дах загалом через його передню частину в ході даної ДТП передбачають утворення достатньо значних травм у пасажира заднього сидіння. На якому за даними слідства та виходячи із характеристики отриманих травм знаходився ОСОБА_3 . Порівняно найменший об`єм травм та враженість тілесних ушкоджень за відомих обставин ДТП, має спостерігатись у найбільш фіксованого в салоні водія автомобіля КІА. Такі тілесні ушкодження, були виявлені у ОСОБА_1 . Зокрема: закритий переломо-вивих лівої плечової кістки у плечовому суглобі, перелом четвертої п`ясної кістки правої кисті; легка закрита черепно-мозкова травма у вигляді струсу головного мозку та наявності саден та синців на голові, а також поодинокі розрізнені садна та синці переважно на передній поверхні тулуба і кінцівках. Ці тілесні ушкодження поряд зі слідами крові у передній частині салону, що походить від ОСОБА_1 і не може походити від інших учасників ДТП, свідчать проте, що під час ДТП на місці водія найбільш ймовірно знаходився ОСОБА_1 ;

- висновком експерта № 2452 від 22.12.2015 року, за результатами судово-медичної експертизи по медичним документам на ім`я ОСОБА_1 , згідно якого, у зв`язку з тим, що в наданій на судово-медичну експертизу в медичній карті № 4167 стаціонарного хворого ОСОБА_1 відсутні результати аналізу крові та сечі ОСОБА_1 на алкоголь та відсутні акт медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції та висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції - дати відповідь на поставлені в постанові питання немає можливості;

- висновком експерта № 1294/15-23 від 21.12.2015 року, за результатами судової авто технічної експертизи , згідно якого, у даній дорожній обстановці, для забезпечення безпеки дорожнього руху, водій автомобіля «KIA Magentis» д.н. НОМЕР_1 ОСОБА_1 повинен був діяти відповідно до вимог пп.2.3.б); 12.1 Правил дорожнього руху України. У даній дорожній обстановці, дії водія автомобіля «KIA Magentis» д.н. НОМЕР_1 ОСОБА_1 не відповідали вимогам пп.2.3.б); 12.1 Правил дорожнього руху України, що з технічної точки зору, знаходилося в причинному зв`язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди.

Згідно ч.1 та ч.4 ст.95 КПК України, показання - це відомості, які надаються в усній або письмовій формі під час допиту підозрюваним, обвинуваченим, свідком, потерпілим, експертом щодо відомих їм обставин у кримінальному провадженні, що мають значення для цього кримінального провадження. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.

Відповідно до вимог ч.2 та ч.4 ст.96 КПК України , для доведення недостовірності показань свідка сторона має право надати показання, документи, які підтверджують його репутацію, зокрема, щодо його засудження за завідомо неправдиві показання, обман, шахрайство або інші діяння, що підтверджують нечесність свідка.

Свідок може бути допитаний щодо попередніх показань, які не узгоджуються із його показаннями.

Таким чином, згідно показань свідків встановлено, що на початку серпня 2011 року по дорозі з м. Київ до м. Корсунь-Шевченківський, потерпілі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та обвинувачений ОСОБА_1 зупинялись у кафе «Дубки» в с. Яхни, яке розташоване на автодорозі Київ-Знам`янка, де потерпілі вживали, а обвинувачений не вживав алкогольні напої та, через декілька годин, втрьох, на автомобілі ОСОБА_2 вирушили з с. Яхни в напрямку м. Корсунь-Шевченківський. При цьому, з м. Києва до с. Яхни, автомобілем керував ОСОБА_2 , а з с. Яхни за кермо автомобіля сів обвинувачений ОСОБА_1 . Потерпілий ОСОБА_2 сів на переднє праве сидіння, а потерпілий ОСОБА_3 сів на заднє сидіння автомобіля. Зазначені обставини, також підтверджуються і показаннями потерпілого ОСОБА_3 та обвинуваченого ОСОБА_1 .

В подальшому, згідно пояснень обвинуваченого ОСОБА_1 до місця ДТП, автомобіль ОСОБА_2 зупинявся два рази: біля зламаного автомобіля «Жигулі» перед с. Іванівка та за с. Іванівка, де він та ОСОБА_2 справляли природні потреби, а ОСОБА_3 перебував в салоні автомобіля при відчинених задніх правих дверях автомобіля, що підтверджується показаннями свідків ОСОБА_19 , ОСОБА_9 та частково підтверджується показаннями потерпілого ОСОБА_3 тільки в частині зупинки біля зламаного автомобіля «Жигулі» перед с. Іванівка.

Щодо керування автомобілем на даному відрізку дороги, а саме: від зламаного автомобіля «Жигулі» перед с. Іванівка до місця ДТП на 132 км дороги Київ-Знам`янка, то згідно пояснень обвинуваченого ОСОБА_1 , автомобілем керував потерпілий ОСОБА_2 . Дані пояснення обвинуваченого частково підтверджуються показаннями потерпілого ОСОБА_3 , згідно яких, при від`їзді від зламаного автомобіля «Жигулі» за кермо сів ОСОБА_2 та показаннями свідка ОСОБА_19 , згідно яких за с. Іванівка, де ОСОБА_1 та ОСОБА_2 справляли природні потреби, він бачив як ОСОБА_2 сідав за кермо автомобіля.

При цьому, при допиті свідків ОСОБА_19 та ОСОБА_9 було встановлено, що в судовому засіданні вони змінили свої показання в частині хто сів за кермо автомобіля ОСОБА_2 при від`їзді від зламаного автомобіля «Жигулі». На запитання прокурора, чому на даний час вони не пам`ятають хто сів за кермо, а не вказують на обвинуваченого ОСОБА_1 , як вказували при допиті їх на досудовому слідстві, свідок ОСОБА_19 пояснив, що на досудовому слідстві покази давав добровільно по «гарячих слідах», а зараз не пам`ятає, так як пройшло 5 років, а свідок ОСОБА_9 пояснив, що пройшло багато часу і він на даний час точно не пам`ятає цих обставин, проте під час допиту його на досудовому слідстві психологічного та фізичного тиску на нього не здійснювалось.

Жоден із вказаних свідків не заперечив проти твердження прокурора та категорично не наполягав на своїх показаннях, наданих в судовому засіданні, а тому суд вважає, що при допиті в суді зазначені свідки були не щирими та надали такі показання на прохання обвинуваченого з метою уникнення останнього від покарання, в зв`язку з чим, суд, в цій частині не бере їх до уваги. Нещирість даних свідків також підтверджується їх поведінкою при допиті в суді, зокрема, свідок ОСОБА_19 був у збудженому стані та постійно «плутався» в своїх показах та був не послідовним, а свідок ОСОБА_9 , будучи особою молодого віку, нічого не пам`ятав. В результаті свідки, будучи очевидцями одних і тих же подій дали показання, які не узгоджуються між собою.

Також, суд критично оцінює показання свідків ОСОБА_6 , і ОСОБА_15 в частині про те, що на місці ДТП йшлася мова про те, що автомобілем керував ОСОБА_2 , оскільки зазначені свідки не назвали конкретних осіб від яких вони це почули та ці твердження спростовуються іншими, зібраними в справі доказами. З тих же підстав, суд критично оцінює показання свідка ОСОБА_18 в частині що автомобілем перед ДТП керував потерпілий ОСОБА_2 , оскільки вони є особистою думкою свідка, яка ніякими належними доказами не підтверджена.

Отже, пояснення обвинуваченого про те, що безпосередньо перед ДТП автомобілем керував не він, показаннями свідків не підтверджуються.

Щодо показань наданих потерпілим ОСОБА_3 в судовому засіданні про те, що за кермо автомобіля ОСОБА_2 при від`їзді їх від зламаного автомобіля «Жигулі» сів потерпілий ОСОБА_2 , то беручи до уваги вищенаведене, суд вважає їх, також нещирими. При цьому суд враховує показання свідків ОСОБА_6 про те, що в кафе в с. Яхни «самим п`яним» був ОСОБА_3 та свідка ОСОБА_9 про те, що при зупинці автомобіля ОСОБА_2 біля зламаного автомобіля «Жигулі», третій пасажир з авто не виходив, яким, як встановлено судовим слідством був ОСОБА_3 , суд вважає, що останній сівши в автомобіль біля кафе в с. Яхни, заснув в автомобілі та взагалі не бачив що в подальшому відбувалось до ДТП, що невдовзі з ними сталася. Зазначене, також підтверджується поведінкою потерпілого ОСОБА_3 при розгляді справи судом, який звернувся до суду з заявою про розгляд справи за його відсутності та зазначивши, що ніяких претензій до обвинуваченого ОСОБА_1 немає, просив суд виправдати останнього. А будучи допитаним судом, показань, які б викривали обвинуваченого ОСОБА_1 не надав посилаючись на те, що в результаті отриманих травм під час ДТП, нічого не пам`ятає. На думку суду, потерпілий ОСОБА_3 , маючи вищу юридичну освіту та тривалий стаж роботи в Корсунь-Шевченківському районному суді на посаді керівника апарату суду, тобто будучи особою, яка розуміється в питаннях права в тому числі, кримінального, обрав таку позицію на прохання обвинуваченого ОСОБА_1 з метою уникнення останнього від відповідальності за скоєне.

Також, суд критично оцінює показання свідка ОСОБА_20 в частині про те, що він, безпосередньо після ДТП, підійшовши до автомобіля ОСОБА_2 відключив клему та витягнув ключі з автомобіля, який потім «заглох», а всі двері та багажник автомобіля були відчинені, як такі що не відповідають дійсності та спростовуються іншими письмовими доказами, зокрема, протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 07.08.2011 року з фототаблицею та протоколом додаткового огляду транспортного засобу від 22.08.2011 року з фототаблицею.

Ухвалюючи вирок, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального правопорушення, керуючись законом, оцінивши кожен доказ з точки зору належності, допустимості достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, відповідно до ст. 94 КПК України, суд приходить до висновку, що діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 , мало місце.

Оскільки, ОСОБА_1 , керуючи автомобілем порушив правила безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження, заподіяло тяжке тілесне ушкодження та спричинило смерть потерпілого, суд кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 286 КК України.

Призначаючи вид та розмір покарання, суд враховує:

- приписи ст. 50 КК України щодо того, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчинення злочинів як засудженими, так і іншими особами;

- вимоги ст. 8 Конституції України, згідно якої в Україні діє принцип верховенства права;

- загальні засади призначення покарання, закріплені в ст. 65 КК України;

- роз`яснення, наведені в п. 1 Постанови Пленуму ВСУ від 24.10.2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» щодо реалізації принципу законності, справедливості та індивідуалізації покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного;

- практику ЄСПЛ, зокрема рішення «Скоппола проти Італії» від 17.09.2009 року про те, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає співмірним.

Керуючись вище наведеним, суд вважає, що покарання ОСОБА_1 слід призначити у межах установлених у санкції ч. 2 ст. 286 КК України, враховуючи при цьому ступінь тяжкості вчиненого правопорушення (злочину), який законодавцем, згідно ст. 12 КК України, віднесений до тяжких злочинів, особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставин, що пом`якшують покарання ОСОБА_1 , згідно ст.66 КК України, судом не встановлено.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_1 , згідно ст.67 КК України, судом не встановлено.

Суд, враховуючи зазначені обставини в їх сукупності, бере до уваги те, що ОСОБА_1 вину у скоєному не визнав, раніше не судимий, одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей, його позитивну характеристику, думку потерпілого ОСОБА_3 , який просив виправдати обвинуваченого та думку потерпілої ОСОБА_28 , яка в своїх заявах просила покарати винуватця ДТП по всій суворості закону, дійшов до висновку, що необхідним та достатнім для виправлення та попередження вчинення нових злочинів ОСОБА_29 слід призначити покарання у виді реального позбавлення волі.

Згідно ч. 1 ст. 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд, залежно від доведеності підстав і розміру позову, задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Щодо цивільного позову потерпілої ОСОБА_28 про відшкодування спричиненої матеріальної шкоди у сумі 150000 гривень та моральної шкоди у сумі 200000,00 гривень, то, суд вважає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Згідно ч.1 ст. 1177 ЦК України шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

Враховуючи вищенаведені норми закону та у відповідності до вимог кримінально-процесуального закону та роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, що містяться у постанові від 31 березня 1989 р. № 3 «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна», суд вважає, що цивільний позов в частині стягнення матеріальної шкоди в сумі 150 000 грн. підлягає до задоволення, оскільки автомобіль «KIA Magentis», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належав потерпілій та її покійному чоловікові, фізично знищений, ремонт є економічно необґрунтованим.

Ціна автомобіля «KIA Magentis», 2007 року випуску, бувшого у використанні, тобто автомобіля подібного знищеному автомобілю, згідно висновку № 95-05-16 від 19.05.2016 року, станом на жовтень 2011 рік складала 13 260 у.о., що за курсом НБУ (100 доларів США = 797,40 гривень) становила 105 735 гривень. Беручи до уваги, що станом на день ухвалення вироку, курс НБУ (100 доларів США = 2800,38 гривень), тобто курс НБУ значно вищий, а відтак і вартість знищеного автомобіля буде вищою, аніж 105 735 гривень, суд вважає, що матеріальна шкода, спричинена потерпілій, яка складається із вартості втраченого автомобіля, підлягає до повного задоволення.

Щодо відшкодування моральної шкоди, то відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Частиною 1 статті 1167ЦК України встановлено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Відповідно до Постанови Пленуму ВСУ №4 від 31.03.1995р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» даної постанови під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань потерпілого, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру грошового відшкодування, враховуються вимоги розумності і справедливості. Виходячи з матеріалів справи та враховуючи, що потерпілій ОСОБА_28 з вини обвинуваченого ОСОБА_1 завдано моральних страждань у зв`язку із смертю її чоловіка ОСОБА_2 , емоційний стрес, негативні переживання, а також, те, що вона достатньо не обґрунтувала та не підтвердила належними доказами те, що їй обвинуваченим спричинена моральна шкода, розумне, справедливе та виважене відшкодування якої, в грошовому еквіваленті, відповідало б сумі в 200 000,00 гривень, суд приходить до висновку, що грошове відшкодування моральної шкоди в розмірі 200 000,00 гривень не відповідає принципам розумності та справедливості, характеру і обсягу страждань, яких зазнала потерпіла, а є значно завищеним та не підтвердженим належними доказами, а тому вважає за необхідне визначити розмір моральної шкоди в сумі 100 000 гривень 00 копійок.

Згідно цивільного позову, позивач ОСОБА_28 , окрім інших вимог, просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на її користь вартість сплати правової допомоги адвоката у розмірі 1700 гривень.

Щодо процесуальних витрат, то відповідно до ст. 118 КПК України, вони, зокрема, складаються з витрат на правову допомогу.

Відповідно до ч. 2 ст. 120 КПК України, витрати, пов`язані з оплатою допомоги, в тому числі представника потерпілого та цивільного позивача несе, відповідно, потерпілий, цивільний позивач.

Згідно витягу із договору № б/н від 21.01.2016 року про надання адвокатом правової допомоги, предметом договору адвокат Багмет Н.М. прийняла на себе зобов`язання на представництво (захист) інтересів потерпілої ОСОБА_28 у кримінальному провадженні відповідно до ст.ст. 55-58 КПК України з усіма правами представника (захисника) потерпілого в кримінальному провадженні, згідно якого гонорар становить 1 700, 00 гривень.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно зі ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Цивільний позивач ОСОБА_28 та її представник не надали суду детальний опис робіт (наданих послуг) із зазначенням затраченого часу на їх виконання та вартості, які б в сумі склали 1 7000 гривень та документ підтверджуючий сплату вказаної суми потерпілою ОСОБА_28 адвокату.

Враховуючи викладене, за відсутності належних доказів щодо понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, суд прийшов до висновку про відмову у їх стягненні.

Таким чином, цивільний позов потерпілої ОСОБА_28 підлягає до часткового задоволення.

Щодо інших процесуальних витрат, зокрема, витрат на проведення судових експертиз, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати у сумі 33 319 (тридцять три тисячі триста дев`ятнадцять) гривень 36 копійок.

Речові докази по справі, а саме:

- автомобіль «KIA Magentis», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який знаходиться на зберіганні у потерпілої ОСОБА_28 , суд враховуючи, рішення про задоволення цивільного позову в повній вартості знищеного автомобіля, вважає за необхідне зобов`язати потерпілу ОСОБА_28 передати вказаний автомобіль засудженому ОСОБА_1 ;

- змиви сліду речовини бурого кольору з внутрішньої сторони лобового скла, які знаходяться на зберіганні в камері схову СУ ГУНП в Черкаській області, суд вважає за необхідне знищити;

- підголівник зі слідами речовини бурого кольору з правого переднього сидіння, правий сонцезахисний козирок зі слідами речовини бурого кольору, декоративну обшивку з даху зі слідами речовини бурого кольору, які знаходяться на зберіганні в камері схову СУ ГУНП в Черкаській області, суд вважає за необхідне передати, засудженому ОСОБА_1 ;

- важіль переднього лівого колеса, який знаходяться на зберіганні в потерпілої ОСОБА_28 , суд вважає за необхідне зобов`язати останню передати засудженому ОСОБА_1 ;

- одяг ОСОБА_1 , одяг ОСОБА_2 , одяг ОСОБА_3 , які знаходяться на зберіганні в камері схову СУ ГУНП в Черкаській області, суд вважає за необхідне знищити;

- зразки крові ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , які знаходяться на зберіганні в камері схову СУ ГУНП в Черкаській області, суд вважає за необхідне знищити;

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу відносно ОСОБА_1 не обирати.

Виконання вироку в частині доставки засудженого до установи відбуття покарання покласти на процесуального прокурора.

Керуючись ст. ст. 369 - 371, 373, 374 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити покарання у виді 4 (чотири) роки позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Термін відбування покарання засудженому ОСОБА_1 рахувати з дня направлення його до установи виконання покарань.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу відносно ОСОБА_1 , не обирати.

Виконання вироку в частині доставки засудженого до установи відбуття покарання покласти на процесуального прокурора.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати у сумі 33 319 (тридцять три тисячі триста дев`ятнадцять) гривень 36 копійок за проведення судових експертиз.

Речові докази по справі, а саме:

- автомобіль «KIA Magentis», реєстраційний номер НОМЕР_1 , зобов`язати потерпілу ОСОБА_28 передати засудженому ОСОБА_1 ;

- змиви сліду речовини бурого кольору з внутрішньої сторони лобового скла які знаходяться на зберіганні в камері схову СУ ГУНП в Черкаській області - знищити;

- підголівник зі слідами речовини бурого кольору з правого переднього сидіння, правий сонцезахисний козирок зі слідами речовини бурого кольору, декоративну обшивку з даху зі слідами речовини бурого кольору, які знаходяться на зберіганні в камері схову СУ ГУНП в Черкаській області передати засудженому ОСОБА_1 ;

- важіль переднього лівого колеса, зобов`язати потерпілу ОСОБА_28 передати засудженому ОСОБА_1 ;

- одяг ОСОБА_1 , одяг ОСОБА_2 , одяг ОСОБА_3 , які знаходяться на зберіганні в камері схову СУ ГУНП в Черкаській області - знищити;

- зразки крові ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , які знаходяться на зберіганні в камері схову СУ ГУНП в Черкаській області - знищити;

Цивільний позов задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_28 у відшкодування спричиненої матеріальної шкоди - 150 000 (сто п`ятдесят тисяч) гривень 00 копійок та моральної шкоди - 100 000 (сто тисяч) гривень 00 копійок, а всього 250 000 (двісті п`ятдесят тисяч) гривень 00 копійок.

В іншій частині позову відмовити.

Вирок може бути оскаржений до Черкаського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно, після його проголошення, вручити засудженому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя В. О. Черненко