Постанова № 9403176, 06.04.2010, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2010 року <Текст >                              Справа № 2а-673/10/0870

(10 год. 30 хв.)

Запорізький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді ЩербакаА.А., при секретарі Запара О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Петра» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Запорізького окружного адміністративного суду знаходиться зазначений адміністративний позов.

Позивач просить визнати нечинним податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 25.01.2010р. . №0000062305/0.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржене податкове повідомлення-рішення позивач вважає необґрунтованим, висновки відповідача в акті перевірки невірно визначають характер господарських операцій позивача та не відповідають вимогам чинного законодавства. Висновок відповідача про те, що в порушення п. 5.1. пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» позивач не зменшив валові витрати на 303000гр. кредиторської заборгованості перед контрагентом Nortex Оverseans Inc. Позивач вважає неправомірним оскільки зробивши такий висновок відповідач вийшов за межі перевіряемого періоду та фактично здійснив перепровірку, що є незаконним, та з тих підстав, що діюче законодавство не містить приписів щодо одночасного зменшення валових витрат при списанні заборгованості. Висновок відповідача про неправомірність віднесення позивачем до складу валових витрат суми 488739гр., що становить різницю між понесеними витратами на виготовлення продукції та доходом від реалізації такої продукції в результаті проведеної уцінки позивач вважає неправомірним, з тих підстав, що на думку позивача, відповідач невірно тлумачить поняття «господарська діяльність». На думку позивача Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» не містить жодної норми, яка б вимагала віднесення до складу валових витрат лише витрати з придбання товарів, від продажу яких отримано прибуток, та висновки відповідача про завищення валових витрат не ґрунтується на нормах чинного законодавства.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, на підтвердження своєї позиції надав довідку ТОВ «Виробниче об’єднання «Моліс» про умови та строки зберігання сирів сичужних твердих, листи ТОВ «Торговий дім «Петра» з пропозиціями реалізації сирів ТОВ «ТД Моліс» та ТОВ «Ексім Трейд».

Представник відповідача проти позову заперечувала в повному обсязі. Пояснила, що позивачем у 1 півріччі 2009р. самостійно визнано кредиторську заборгованість перед Nortex Оverseans Inc. безнадійною та включено до складу валових доходів, як того вимагає пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Але при веденні обліку не враховано вимоги п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», таким чином підстав для віднесення вартості цих товарів до валових немає. Щодо правомірності віднесення позивачем до складу валових витрат суми 488739гр., що становить різницю між понесеними витратами на виготовлення продукції та доходом від реалізації такої продукції в результаті проведеної уцінки, представник відповідача пояснив, що у зв’язку з тим, що дії підприємства по реалізації покупцям продукції за цінами нижчими ніж вартість на її придбання – виготовлення призвели до збитку, на підставі п. 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не можуть бути визнані як господарська діяльність, та у відповідності до п. 5.1. ст. 5 вказаного Закону, витрати, на виготовлення цієї продукції що реалізована за цінами нижчими ніж ціни на їх виготовлення не підлягають включенню до складу валових витрат. В позовних вимогах просить відмовити в повному обсязі.

Заслухавши пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судом встановлено, що державною податковою інспекцією в Шевченківському районі м. Запоріжжя проведено планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Петра» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2009р., валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008р. по 30.09.2009р.

За результатами перевірки складено акт №3/23-5/33095108 від 14.01.2010р. в акті перевірки зазначено зокрема, що перевіркою встановлено порушення ТОВ «ТД «Петра» п. 1.32 ст. 1, п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств, занижено податок на прибуток підприємств у сумі 197935гр., у тому числі за 1 півріччя 2009р. – 197935гр., 3 квартали 2009р. -197935гр.

Порушення п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» мало вираз в тому, що позивач не зменшив валові витрати на суму оприбуткованого товару (робіт, послуг) в сумі 303000гр. кредиторської заборгованості як безнадійної перед контрагентом Nortex Оverseans Inc. (аркуш 9 акту перевірки від 14.01.2010р.).

Порушення п. 1.32 ст. 1, п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» мало вираз в тому, що позивач відніс до складу валових витрат суму 488739гр.- суму перевищення фактично понесених витрат на виготовлення продукції над отриманим доходом від її реалізації. (аркуш 13 акту перевірки від 14.01.2010р.).

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення від 25.01.2010р. №0000062305/0, яким позивачу нараховане податок на прибуток приватних підприємств в сумі 257315гр. 50 коп. ( 197935гр. за основним платежем та 59380гр. 50 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями).

Судом також встановлено, що 7 серпня 2007р. між позивачем та Nortex Оverseans Inc. Укладено договір №05/12 по наданню маркетингових послуг, згідно з яким Nortex Оverseans Inc. Зобов’язується надати за плату послуги по вивченню ринків збуту. Вартість послуг 48000 доларів США. Про що свідчить надана копія договору.

В матеріалах справи також наявний акт №1 від 27 грудня 2007р. прийому - передачи виконаних роботи до договору №05/12.

Стосовно зазначених фактичних обставин справи між сторонами спір відсутній.

Таким чином, на підприємстві з 27.12.2007р. обліковувалась кредиторська заборгованість перед Nortex Оverseans Inc. у сумі 303000гр.

У відповідності до пп. 11.2.3 п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» датою збільшення валових витрат платника податку при здійсненні ним операцій з особами, які є: є дата оприбуткування платником податку товарів (а при їх імпорті— також робіт (послуг), супутніх чи допоміжних такому імпорту товарів), а для робіт (послуг),— дата їх фактичного отримання від таких осіб, незалежно від наявності їх оплати (у тому числі часткової або авансової).

Таким чином, позивач правомірно, у відповідності до пп. 11.2.3 п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», на підставі акту №1 від 27 грудня 2007р. прийому - передачи виконаних роботи до договору №05/12 збільшив валові витрати на суму 303000гр.

У 1 півріччі 2009р. позивачем самостійно визнано кредиторську заборгованість перед Nortex Оverseans Inc. безнадійною та включено до складу валових доходів у відповідності до пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Суд вважає висновки відповідача про те, що підстав для віднесення вартості цих товарів до валових витрат немає, бо витрат не було, так як послуги отримані безоплатно, помилковими.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (далі— валові витрати)— сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

          У відповідності до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв’язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

          Згідно пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 1 цього ж Закону, яка визначає правила ведення податкового обліку, датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

          або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку— день їх видачі з каси платника податку;

          або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг)— дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

          В Законі України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначений порядок ведення податкового обліку та вичерпний перелік випадків коригування валових витрат.

Зазначеним Законом не передбачена норма, яка б зобов’язувала платника податку коригувати (зменшувати) валові витрати на суму товарів, попередньо віднесених ним до валових витрат по першій події (оприбуткування товару), у разі несплати вартості цих товарів та віднесення цієї суми заборгованості до валових доходів як такої, що залишилась нестягнутою після закінчення строку позовної давності.

          Щодо неправомірного, на думку відповідача, віднесення позивачем до складу валових витрат суми 488739гр., що становить різницю між понесеними витратами на виготовлення продукції та доходом від реалізації такої продукції в результаті проведеної уцінки, суд приходить до наступних висновків:

          Судом встановлено, що позивачем придбано у ПП «МПФ «Номад» та ТОВ «Монолітбудкомплект» молоко на суму 1064972, 41 гр. , що підтверджується видатковими накладними №3004-3 від 30.04.2009р., №3103-3 від 31.03.2009р. , №4300509 від 30.04.2009р. витрати по придбанню молока віднесено до складу валових витрат декларації з податку на прибуток за 1 квартал та 1 півріччя 2009р.

          На виконання договору на переробку давальницької сировини №128 від 12.01.2009р. між ТОВ «Торговий дім «Петра» (Замовник) та ТОВ «ВО Моліс» (Виконавець), Виконавець здійснює її переробку та виробництво готової продукції (масло вершкове, сир твердий).

          Виконані роботи оформлені актами виконаних робот від 30.04.2009р., 31.05.2009р., від 31.05.2009р., 30.06.2009р. на загальну суму 662355, 46гр.

          Витрати по переробці давальницької сировини наданої ТОВ «ВО Моліс» віднесено до складу валових витрат декларації з податку на прибуток за 1 півріччя 2009р.

          Вартість готової продукції складає 1577198, 53гр.

          Підприємством було здійснено уцінку продукції, виготовленої ТОВ «ВО «Моліс» (протоколи загальних зборів учасників від 15.06.2009р., від 26.06.2009р., від 07.07.2009р.) на суму 486257, 43 гр.

Стосовно зазначених фактичних обставин справи між сторонами спір відсутній.

          Суд вважає висновки відповідача щодо порушення позивачем п. 1.32 ст. 1, п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» помилковими з наступних підстав.

          Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (далі— валові витрати)— сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

          У відповідності до п. 5.9 ст. 5 зазначеного Закону якщо платник податку приймає рішення про уцінку (дооцінку) запасів згідно з правилами бухгалтерського обліку, то така уцінка (дооцінка) з метою податкового обліку не змінює балансову вартість запасів та валові доходи або валові витрати такого платника податку, пов’язані з придбанням таких запасів.

          Таким чином, якщо підприємство уцінюватиме запаси в бухгалтерському обліку, то на податковий облік це не вплине – ні податкова баолансова вартість запасів, ні валові доходи та витрати не змінюються.

          На підтвердження обгрунтованості проведеної уцінки позивачем надані довідка ТОВ «ВО «Моліс» за якою строки придатності сирів сичужних згідно Технічних умов не більш ніж 6 місяців з дати виготовлення.

          Крім того, позивачем надані відпловіді ТОВ «Ексім-трейд компані» від 3 липня 2009р. на комерційну пропозицію щодо придбання 49 тон сиру, в якій зазначено, що запропонований сир не відповідає вимогам якості для аналогічної продукції, та відповідь ТОВ «Торговий дім Моліс» на комерційну пропозицію щодо придбання 25, 5 тон сиру, в якій зазначено, що можлива реалізація пропонуємої продукції при умові зниження ціни у звязку з відхиленням смакових якостей та плотності сиру.

          Зазначені докази спростовують доводи відповідача про те, що позивчем безпідставно уцінена продукція, яка до споживача не дійшла, а була уцінена відразу після виготовлення.

           Суду надані протоколи загальних зборів учасників від 15.06.2009р., від 26.06.2009р., від 07.07.2009р., описи-акти уцінки товарів і продукції, що залежалася, та надлишкових товарно-матеріальних цінностей, складені комісією на підставі зазначених протоколів зборів.

          Зазначене спростовує доводи представника відповідача про те, що позивач не дотримувався вимог Положення про порядок уцінки і реалізації продукції, що залежалась, з групи товарів широкого вжитку і продукції виробничо-технічного призначення, затвердженого Наказом Міністерства економіки України і Міністерства фінансів України від 10.09.1996р. №120/190.

          Суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено, що він діяв обґрунтовано, відповідно до діючого законодавства.

          Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню, а спірне податкове повідомлення-рішення скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 94, 158, 161-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення від 25.01.2010р. №0000062305/0, прийняте Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Запоріжжя

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою. Відповідальністю «Торговий дім «Петра» судові витрати в сумі 3 грн. 40 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в десятиденний строк з дня складання постанови в повному обсязі (якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови) та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з одночасної подачею її копії до суду апеляційної інстанції, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.          

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження чи апеляційної скарги.

Повне рішення виготовлене 12 квітня 2010 року.

Суддя А.А. Щерба