Постанова № 9403162, 18.11.2009, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2009 року <Текст >Справа № 2а-5276/09/0870

За позовом: Державної податкової інспекції у Хортицькому районі м. Запоріжжя, вул. Гудименка, 10-А, м. Запоріжжя, 69114.

до: ОСОБА_1, АДРЕСА_1, 69114.

про стягнення податкового боргу

У складі головуючого судді Нечипуренко О.М.

секретар судового засідання Ємельянова Г.В.

за участі представників сторін:

від позивача - ОСОБА_2 (довіреність № 3517/10/10-010 від 14.05.09р.)

від відповідача не прибув

Державна податкова інспекція у Хортицькому районі м. Запоріжжя звернулась до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу у розмірі 6976,01 грн., у тому числі зі сплати єдиного податку у розмірі 992,76 грн., заборгованість зі сплати ПДВ збору у розмірі 5775,62 грн., заборгованість за забруднення навколишнього середовища у розмірі 207,63 грн.

22.09.2009. відкрито провадження у адміністративній справі № 2а-5276/09/0870 та призначено судове засідання на 22.10.2009. Розгляд справи, в порядку ст. 128 КАС України, відкладався на 04.11.2009 та 18.11.2009.

У засіданні 18.11.2009, судом, відповідно до ст.160 КАС України, проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

У відповідності до ст.41 КАС України під час судового розгляду адміністративної справи здійснювалось повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: комплексом «Камертон».

Позивач позовні вимоги підтримав, з підстав, викладених у позовній заяві, просить позов задовольнити у повному обсязі та, посилаючись на п.п. 3.1.1 ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», просить стягнути з відповідача суму узгоджених податкових зобовязань у розмірі 6976,01 грн.

Відповідач двічі належним чином повідомлений про день і час розгляду справи у судове засідання не прибув. Проти позову не заперечив.

Відповідно до статті 128 КАС України, неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або неповідомлення ним про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.

За таких обставин, на підставі ст.128 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу по суті без участі представника відповідача. До того ж, надані позивачем матеріали свідчать про те, що неявка відповідача не перешкоджає вирішенню спору, отже справу вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд

встановив:

ОСОБА_1 є фізичною особою підприємцем, платником податків, який зареєстрований та перебуває на обліку в ДПІ у Хортицькому районі м. Запоріжжя.

Як свідчать матеріали справи, відповідач має податковий борг перед бюджетом у розмірі 6976,01 грн., у тому числі зі сплати єдиного податку у розмірі 992,76 грн., заборгованість зі сплати ПДВ збору у розмірі 5775,62 грн., заборгованість за забруднення навколишнього середовища у розмірі 207,63 грн.

Заборгованість по єдиному податку у ПП ОСОБА_1 виникла внаслідок подання до податкової інспекції заяви про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності з проханням перевести на спрощену систему оподаткування обліку та звітності починаючи з січня 2008 року. За 2008 рік ПП ОСОБА_1 нараховано 1000,0 грн. єдиного податку. Враховуючи переплату в сумі 7,24 грн., остаточна сума заборгованості по єдиному податку у ПП ОСОБА_1 складає 992,76 грн.

Заборгованість по податку на додану вартість у ПП ОСОБА_1 виникла внаслідок несплати в визначений законодавством строк самостійно нарахованих податкових зобовязань згідно декларацій: - № 14526 від 20.05.2008 року, на суму 1677 грн., - № 17953 від 20.06.2008 року, на суму 1341 грн., № 36032 від 08.10.2008 року, на суму 1010 грн., № 36029 від 08.10.2008 року, на суму 1143 грн., № 36028 від 08.10.2008 року, на суму 1339 грн., №40146 від 24.10.2008 року, на суму 649 грн.

А також заборгованість відповідача виникла в ході несплати податкових зобовязань визначених податковим органом за результатами проведення перевірок у 2008 році, зокрема, за актом№1632/1710 від 02.10.2008,на підставі якого було прийнято податкове повідомлення - рішення № 0015071710/0 від 08.10.2008 року на суму 510,0 грн., та акту перевірки № 1892/1710 від 24.10.2008, на підставі якого було прийнято податкове повідомлення - рішення № 0017261710/0 від 24.10.2008 року на суму 170,0 грн.

Таким чином, на теперішній час суму податкових зобов'язань по податку на додану вартість ПП ОСОБА_1 сплачено частково і, враховуючи переплату в сумі 83,38 грн. та часткову сплату у сумі 1980 грн, складає 5775,62 грн.

Заборгованість по збору за забруднення навколишнього середовища у ПП ОСОБА_1 виникла внаслідок несплати в визначений законодавством строк самостійно нарахованих податкових зобовязань згідно податкового розрахунку № 36292 від 09.10.2008, в якій податкове зобов'язання визначено у розмірі 37,68 грн.

А також заборгованість відповідача виникла в ході несплати податкових зобовязань визначених податковим органом за результатами проведення у 2008 році перевірки, зокрема, за актом № 1760/1710 від 08.10.2008, на підставі якого було прийнято податкове повідомлення - рішення № 0015081710/0 від 08.10.2008 року на суму 170,0 грн.

Враховуючи переплату в сумі 0,05 грн., загальна заборгованість складає 207,63 грн.

Таким чином, на теперішній час суму податкових зобов'язань ПП ОСОБА_1 не сплачено і загальна заборгованість перед бюджетом складає 6 976,01 грн.

З метою погашення податкового боргу ПП ОСОБА_1 направлено першу податкову вимогу № 1/1153 від 04.06.2008 року та другу податкову вимогу № 2/1418 від 18.07.2008 року, які отримано адресатом особисто. Податкові вимоги залишились без виконання.

У звязку з несплатою відповідачем суми податкового боргу в розмірі 6976,01 грн. позивач вимушений звернутися із позовом до суду.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми законодавства, оцінивши надані представником позивача докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до п.3, 8 ст. 10 Закону України від 04.12.1990р. № 509-ХІІ “Про державну податкову службу в Україні” державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об`єднані державні податкові інспекції контролюють своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів. Проводять перевірки фактів приховування і заниження сум податків, інших платежів.

Контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обовязкових платежів) здійснюють органи, перелік яких визначено у ст. 2 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181 “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”. Відповідно до цього Закону контролюючим органом є:

Податкові органи щодо справляння податків і зборів (обовязкових платежів), які направляються до бюджетів та державних цільових фондів.

Крім цього, п.п.10.1.1 п.10.1 ст.10 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” встановлено, що податковий орган здійснює погашення податкового боргу, по-перше, шляхом стягнення коштів, а за їх недостатності шляхом продажу інших активів платника.

Податкове зобовязання та податковий борг згідно п.п.1.2., 1.3 ст.1 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” є зобовязання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, або у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Відповідно до п.п.4.1.1 п.4.1. ст.4 цього Закону платник податків самостійно обчислює суму податкового зобовязання.

Згідно п.п.1.11 ст.1 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Пункт 5.1 вищеназваного Закону зазначає, що податкове зобовязання, самостійне визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобовязання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Згідно п.п.5.2.1. п.5.2. ст.5 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкове зобовязання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2. та 4.3. статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2. цього пункту.

У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобовязання або прийняв інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати. Скарга повинна бути подана контролюючому органу протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Згідно п.5.4 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Як вказано у пункті 1.7 статті 1 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” активами платника податків є кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання.

Відповідно до пункту 5 статті 48 Закону України “Про власність”, положення щодо захисту права власності поширюються також на особу, яка хоч і не є власником, але володіє майном на праві повного господарського відання.

Стаття 41 Конституції України встановлює застереження, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження обєктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Згідно п.п.3.1.1. п.3.1.ст.3 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. В інших випадках платники податків самостійно визначають черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобовязань забезпечення боргу. У разі, якщо такого платника податків визнано банкрутом, черговість задоволення претензій кредиторів визначається законодавством про банкрутство.

За результатом розгляду спору, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ДПІ у Хортицькому районі міста Запоріжжя про примусове стягнення з ОСОБА_1 податкової заборгованості у розмірі 6976,01грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 94, 98, пункту 3 Розділу VII “Прикінцеві та перехідні положення” КАС України у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 94, 158, 160, 162, 163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Державної податкової інспекції у Хортицькому районі м. Запоріжжя до ОСОБА_1 про стягнення податкової заборгованості, задовольнити.

2. Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 69114, ідент. код НОМЕР_1) податковий борг у розмірі 6976 (шість тисяч девятсот сімдесят шість) грн. 01 коп., у тому числі:

- з єдиного податку у розмірі 992 (девятсот девяносто дві) грн. 756 коп. на користь місцевого бюджету Хортицького району м. Запоріжжя (р/р 342173379700008, код платежу 16050200, код отримувача 34676906, ГУДКУ у Запорізькій області МФО 813015);

- зі сплати податку на додану вартість у розмірі 5775 (пять тисяч сімсот сімдесят пять) грн. 62 коп. на користь Державного бюджету Хортицького району м. Запоріжжя (р/р 31117029700008, код платежу 14010100, код отримувача 34676906, ГУДКУ у Запорізькій області МФО 813015);

- зі збору за забруднення навколишнього природного середовища у розмірі 207 (двісті сім) грн. 63 коп. на користь місцевого бюджету Хортицького району м. Запоріжжя (р/р 33116330700008, код платежу 50080300, код отримувача 34676906 в ГУДКУ України у Запорізькій області МФО 813015).Видати виконавчий лист.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Постанова в повному обсязі у відповідності до вимог ст. 160 КАС України оформлена і підписана 25.12.2009р.

Суддя О.М. Нечипуренко