Постанова № 9403158, 17.09.2009, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2009 року <Текст >Справа № 2а-4133/09/0870

За позовом: Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя, вул. Брюлова, 4, м. Запоріжжя, 69068.

до: приватного підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, 69013.

про стягнення податкової заборгованості.

У складі головуючого судді Нечипуренко О.М.

секретар судового засідання Ємельянова Г.В.

У засіданні приймали участь представники:

Від позивача - ОСОБА_2 (дов. № 27 від 27.03.09р.)

Від відповідача не прибув

ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя звернулась до суду з адміністративним позовом до приватного підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкової заборгованості у розмірі, у тому числі: по податку на додану вартість 338,84 грн. та по податку з доходів фізичних осіб 1012,48 грн.

20.07.2009р. Запорізьким окружним адміністративним судом, на підставі ст. ст. 104-107 КАС України, відкрито провадження у адміністративній справі № 2а-4133/09/0870 та призначено судове засідання на 07.09.2009р. Розгляд справи, в порядку ст. 128 КАС України, у звязку із неявкою відповідача у судове засідання, було відкладено на 17.09.2009 року.

Позивач позовні вимоги підтримав, з підстав, викладених у позовній заяві, просить позов задовольнити у повному обсязі та, посилаючись на п.п. 3.1.1 ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», просить стягнути з відповідача суму узгоджених податкових зобовязань у розмірі 1351,32 грн.

Відповідач двічі належним чином повідомлений про день і час розгляду справи у судове засідання не прибув, про причини неявки суду не повідомив, відзиву та витребуваних судом документів не надав. Проти позову не заперечив.

Відповідно до статті 128 КАС України, неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або неповідомлення ним про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.

За таких обставин, на підставі ст.128 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу по суті без участі представника відповідача. До того ж, надані позивачем матеріали свідчать про те, що неявка відповідача не перешкоджає вирішенню спору, отже справу вирішено на підставі наявних у ній доказів.

У відповідності до ст.41 КАС України під час судового розгляду адміністративної справи здійснювалось повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: комплексом «Камертон».

У засіданні 17.09.2009р., судом, відповідно до ст.160 КАС України, проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд

встановив:

Приватний підприємець ОСОБА_1 зареєстрований розпорядженням Виконавчого комітету Запорізької міської ради, як суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа 28.03.2001р. за №НОМЕР_2, та взятий на облік в ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя, як платник податків.

Як свідчать матеріали справи, відповідач має податковий борг перед бюджетом у розмірі 1351,32 грн., у тому числі, по податку на додану вартість 338,84 грн. та по податку з доходів фізичних осіб 1012,48 грн.

Заборгованість у ПП ОСОБА_1 виникла внаслідок наступного:

По податку на додану вартість виникла за результатами невиїзних (камеральних) перевірок:

1) акт №-1038/1701/2224520498 від 17.10.2008р. своєчасності повернення до податкового органу свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ, яким встановлено не повернення свідоцтва платника ПДВ у зв'язку з його анулюванням, яке прирівнюється до затримки у наданні податкової декларації з ПДВ, що є порушенням п.п "г" п. 9.8 ст. 9 Закону України -Про податок на додану вартість". При цьому граничний термін повернення свідоцтва припадає на 28.08.2008р.

На підставі фактів зафіксованих у акті перевірки ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №001038/1701/0 від 03.11.2008р.. яким на підставі п.п 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" визначено суму штрафу у розмірі 170 грн.

Вказане повідомлення-рішення 03.11.2008р. було направлено підприємцю рекомендованим листом та повернуто до ДПІ 09.12.2008р. з відміткою поштового зв'язку із закінченням терміну зберігання, про що складено акт №1228 від 09.12.08р. щодо неможливості вручення податкового повідомлення-рішення, яке того ж дня розміщено на дошку податкових оголошень.

Заборгованість з податку з доходів фізичних осіб, що є суб'єктами підприємницької діяльності перед бюджетом складає 1012,48 грн., яка виникла в результаті подання Відповідачем до ДПІ декларації про доходи, одержані за 2006р., в якій у п. 3.2 розділу 3 повідомляє, що в наступному 2007 році передбачає одержати сукупний оподатковуваний дохід у розмірі 90000 грн.

За результатами декларації ДПІ було зроблено розрахунок авансових платежів прибуткового податку на 2007 рік, в якому сума нарахованого прибуткового податку склала 1350 грн. (тобто 15% від об'єкта оподаткування 90000 грн. згідно ст.. 7 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.2003р. №889-ІУ).

На підставі такого розрахунку та відповідно до ст. 18 Закону №889-ІУ ДПІ виставляло відповідачу податкове повідомлення - рішення за №0001521701/0 від 20.02.2007р. на суму 1350,00 грн. з визначенням граничного строку сплати 14.03.2008р. - 337.50 грн.. 14.05.2008р. -337,50 грн.. 14.08.2008р. - 337,50 грн., 14.11.2008р. - 337,50 грн., яке було отримано підприємцем 23.02.2007р., про що свідчить особистий підпис.

Заборгованість за податковою декларацією, на підставі якої прийнято податкове повідомлення-рішення Відповідачем в порушення строку сплати 14.05.2008р. - 337,3 грн., 14.08.2008р. - 337,50 грн., 14.11.2008р. - 337,50 не сплачено, що призвело до виникнення податкового боргу у розмірі 1012,48 грн.

У зв'язку з несплатою платником податків узгоджених сум податкового зобов'язання ДПІ вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, а саме згідно п.п. 6.2.1 п. 6.2, п.п 6.2.4 п. 6.2 сг.6 Закону № 2181. були направлені платнику податків: перша податкова вимога форми "Ф1" № 1/616 віл 05.04.2007р., та друга податкова вимога форми "Ф2" № 2/894 від 18.05.2007 р. Але вказані податкові вимоги залишені Відповідачем без задоволення.

У звязку з несплатою відповідачем суми податкового боргу в розмірі 1351,32 грн. позивач вимушений звернутися із позовом до суду.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми законодавства, оцінивши надані представником позивача докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до п.3, 8 ст. 10 Закону України від 04.12.1990р. № 509-ХІІ “Про державну податкову службу в Україні” державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об`єднані державні податкові інспекції контролюють своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів. Проводять перевірки фактів приховування і заниження сум податків, інших платежів.

Контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обовязкових платежів) здійснюють органи, перелік яких визначено у ст. 2 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181 “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”. Відповідно до цього Закону контролюючим органом є:

Податкові органи щодо справляння податків і зборів (обовязкових платежів), які направляються до бюджетів та державних цільових фондів.

Крім цього, п.п.10.1.1 п.10.1 ст.10 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” встановлено, що податковий орган здійснює погашення податкового боргу, по-перше, шляхом стягнення коштів, а за їх недостатності шляхом продажу інших активів платника.

Податкове зобовязання та податковий борг згідно п.п.1.2., 1.3 ст.1 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” є зобовязання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, або у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Відповідно до п.п.4.1.1 п.4.1. ст.4 цього Закону платник податків самостійно обчислює суму податкового зобовязання.

Згідно п.п.1.11 ст.1 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Пункт 5.1 вищеназваного Закону зазначає, що податкове зобовязання, самостійне визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобовязання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Згідно п.п.5.2.1. п.5.2. ст.5 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкове зобовязання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2. та 4.3. статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2. цього пункту.

У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобовязання або прийняв інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати. Скарга повинна бути подана контролюючому органу протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Згідно п.5.4 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Як вказано у пункті 1.7 статті 1 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” активами платника податків є кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання.

Відповідно до пункту 5 статті 48 Закону України “Про власність”, положення щодо захисту права власності поширюються також на особу, яка хоч і не є власником, але володіє майном на праві повного господарського відання.

Стаття 41 Конституції України встановлює застереження, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження обєктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Згідно п.п.3.1.1. п.3.1.ст.3 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. В інших випадках платники податків самостійно визначають черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобовязань забезпечення боргу. У разі, якщо такого платника податків визнано банкрутом, черговість задоволення претензій кредиторів визначається законодавством про банкрутство.

За результатом розгляду спору, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя про стягнення з ПП ОСОБА_1 1351,32 грн. податкової заборгованості, у тому числі: по податку на додану вартість 338,84 грн. та по податку з доходів фізичних осіб 1012,48 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 94, 98, пункту 3 Розділу VII “Прикінцеві та перехідні положення” КАС України у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 94, 158, 160, 162, 163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

1. Позов Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя до приватного підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкової заборгованості, задовольнити.

2. Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_1 (іден. номер НОМЕР_1) податковий борг зі сплати податку на додану вартість у розмірі 338,84 грн. (триста тридцять вісім грн. 84 коп) на користь Державного бюджету Шевченківського району (р/р 31116029700009, код платежу 14010100, код отримувача 34676911, ГУДКУ у Запорізькій області) та заборгованість по сплаті податку з доходів фізичних осіб у розмірі 1012,48 грн. (одна тисяча дванадцять грн. 48 коп.) на користь місцевого бюджету Шевченківського району (р/р 33213801700009, код платежу 11010200, код отримувача 34676911, ГУДКУ у Запорізькій області). Видати виконавчий лист.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Постанова в повному обсязі у відповідності до вимог ст. 160 КАС України оформлена і підписана 02.10.2009р.

Суддя О.М. Нечипуренко