Постанова № 9403156, 03.09.2009, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2009 року <Текст >Справа № 2а-4016/09/0870

за позовом: Прокурора Пологівського району Запорізької області, вул. Горького, 28, м. Пологи, Запорізька область, 70600, в особі органу, уповноваженого представляти інтереси держави Управління Пенсійного фонду України в Пологівському районі Запорізької області, вул. Карла Маркса, 245, м. Пологи, Запорізька область, 70600.

до: Приватного підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, Пологівський район, Запорізька область, 70650.

про стягнення 1187,31грн.

У складі головуючого судді Нечипуренко О.М.

секретар судового засідання Младенов О.П.

Представники сторін:

Від прокуратури Шульга О.А. (посвідчення № 80 від 10.07.07р. )

Від позивача - Парьоха С.Л. (дов. № 13від 24.12.08р.)

Від відповідача не прибув

Прокурор Пологівського району Запорізької області звернувся до суду в інтересах держави в особі органу уповноваженого здійснювати відповідні функції в спірних відносинах Управління Пенсійного фонду України в Пологівському районі Запорізької області з адміністративним позовом до Приватного підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування та пені на загальну суму 1276,63 грн.

Ухвалою суду від 13.07.2009р. відкрито провадження у адміністративній справі № 2а-4016/09/0870 та призначено до судового розгляду на 03.08.2009р. Розгляд справи, у звязку із неявкою у судове засідання відповідача, в порядку ст. 128 КАС України, відкладався на 03.09.2009р.

У судовому засіданні 03.09.09р. позивач уточнив позовні вимоги та просить стягнути з відповідача заборгованість у сумі 1187,31 грн., у тому числі недоїмку зі сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування у розмірі 1164,11 грн., фінансові санкції у розмірі 20,00 грн. та пеню 3,20 грн.

Клопотання позивача не суперечить вимогам чинного законодавства України. приймається судом до розгляду та задовольняється. Суд розглянув уточнені позовні вимоги.

Позивач, в обґрунтування позовних вимог посилається Закон України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» та Інструкцію про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України №21-1 від 19.12.2003 року, та зазначає, що відповідач не відшкодовує до Пенсійного фонду України заборгованість по внесках на загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

На підставі викладеного просить позов задовольнити та стягнути з відповідача 1187,31 грн., у тому числі недоїмку зі сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування у розмірі 1164,11 грн., фінансові санкції у розмірі 20,00 грн. та пеню 3,20 грн.

Відповідач двічі належним чином повідомлений про день і час розгляду справи у судове засідання не прибув, про причини неявки суду не повідомив, відзиву та витребуваних судом документів не надав. Проти позову не заперечив. Копія ухвали про відкриття провадження у справі разом із позовною заявою та доданими до неї документами, а також ухвала про відкладення судового розгляду, направлені відповідачу, повернулись до суду із відміткою поштового відділення «адресат не проживає».

Місцезнаходження відповідача визначається відповідно до вимог ст.93 Цивільного кодексу України в редакції Закону №2452-IV від 03.03.2005 року.

Приймаючи рішення за відсутності відповідача, суд бере до уваги те, що відповідач не надав суду відомостей про зміну свого місця знаходження (перебування).

До повноважень судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Відповідно до статті 128 КАС України, неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або неповідомлення ним про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.

За таких обставин, на підставі ст.128 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу по суті без участі представника відповідача. До того ж, надані позивачем матеріали свідчать про те, що неявка відповідача не перешкоджає вирішенню спору, отже справу вирішено на підставі наявних у ній доказів.

У відповідності до ст.41 КАС України під час судового розгляду адміністративної справи здійснювалось повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: комплексом «Камертон».

У засіданні 03.09.2009р., судом, відповідно до ст.160 КАС України, проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до вимог ст.1, п.1 ч.1 ст.14, ст.15 Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” від 090703 № 1058 (надалі - Закон № 1058) ПП ОСОБА_1 зареєстрована в УПФУ в Пологівському районі Запорізької області як страхувальник і є платником страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

Статтею 1 вказаного Закону визначено, що страховими внесками є кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обовязкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообовязкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.

У ст. 1 Закону України “Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування” (далі Закон № 400) зазначено, що платниками збору на загальнообовязкове державне пенсійне страхування є субєкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх обєднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, обєднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - субєкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Відповідно до п. п. 1.3 пункту 1 та пункту 2 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України (затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.03 № 21-1 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16.01.04 за № 64/8663 (далі за текстом - Інструкція № 21-1), страхувальники є платниками страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

Пунктом 2.1.3. цієї Інструкції передбачено, що платниками страхових внесків є страхувальники - (...) фізичні особи - субєкти підприємницької діяльності, у т.ч. ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок).

Як вбачається із змісту абз. 2 пункту 11.12. Інструкції № 21-1, за підсумками року платники, зазначені в підпункті 2.1.3. (крім тих, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок) п. 2.1 цієї Інструкції, подають органу Пенсійного фонду за місцем проживання розрахунки сум страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування за звітний рік до 1 квітня наступного за звітним роком за формою згідно з додатком № 25 Інструкції № 21-1.

Пунктом 6 ч. 2 ст. 17 Закону № 1058 передбачено, що страхувальник зобовязаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески на загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

Згідно з ч. 2 ст. 20 Закону № 1058, обчислення страхових внесків застрахованих осіб здійснюється страхувальником на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких проводиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), на які, відповідно до цього Закону, нараховуються страхові внески.

Відповідно до ч. 3 ст. 20 Закону № 1058, обчислення страхових внесків територіальними органами Пенсійного фону України у випадках, передбачених законом, здійснюється на підставі складених актів перевірки правильності нарахування та сплати страхових внесків, звітності, що подається страхувальником, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суму заробітної плати (доходу), на які, відповідно до цього Закону, нараховуються страхові внески.

Частиною 6 ст. 20 Закону № 1058, передбачено, що страхувальники зобовязані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період.

У відповідності до ч. 12 ст. 20 Закону № 1058, страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Пунктом 15 ст. 106 Закону № 1058 передбачено, що строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовуються, страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Як вбачається з матеріалів справи, заборгованість відповідача по внесках на загальнообовязкове державне пенсійне страхування станом на час розгляду справи в суді становить 1187,31 грн., яка складається з:

- суми, яка самостійно визначена відповідачем у наданому позивачу розрахунку сум страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування за 2008 рік у розмірі 1164,11 грн.;

- фінансової санкції у розмірі 20,00 грн. та

- пені у розмірі 3,20 грн.

Таким чином, станом на час розгляду зазначеної справи в суді, за відповідачем обліковується недоїмка в розмірі 31187,31 грн. оскільки в терміни, передбачені ч. 6 ст. 20 Закону № 1058 відповідач свої зобовязання по сплаті страхових внесків, нарахованих за відповідний базовий звітний період, не виконав, страхові внески у повному обсязі не сплатив.

Відповідно до пп. “б” п. 8.2. Інструкції № 21-1, якщо страхувальник має на кінець звітного періоду недоїмку зі сплати страхових внесків, органи Пенсійного фонду України надсилають страхувальникам вимогу про сплату недоїмки щомісяця протягом пяти робочих днів, наступних за звітним базовим періодом.

Згідно з ч. 3 ст. 106 Закону № 1058, та п. 8.2 Інструкції, зазначеної вище, УПФУ у Пологівському районі Запорізької області відповідачу направлені вимоги про сплату боргу., яку відповідач отримав особисто.

Дана вимога в порядку, передбаченому чинним законодавством, відповідачем не узгоджувались та не оскаржувались. Доказів зворотнього відповідач суду не надав.

Відповідно до ч. 9 ст. 106 Закону № 1058, виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників такі фінансові санкції, а саме:

- п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону № 1058 - за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у т.ч. донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду - накладається штраф залежно від строку затримки платежу в розмірі (…) 10% (до 30 календарних днів включно) або 20% (до 90 календарних днів включно) або 50% (понад до 90 календарних днів включно). Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1% зазначених сум коштів на кожний день прострочення платежу;

- п. 5 ч. 9 ст. 106 Закону № 1058 - за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою або подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку та іншої з, передбаченої законодавством, до територіальних органів Пенсійного фонду - накладається штраф у розмірі 10% суми страхових внесків (…).

У звязку з несплатою відповідачем внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, посадовими особами УПФУ в Пологівському районі Запорізької області відносно відповідача на підставі п. 2 ч. 9 ст. 106 та п. 5 ч. 9 ст. 106 Закону № 1058 23.04.2008р. було прийнято рішення № 112 про застосування до ПП ОСОБА_1 фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у т.ч. донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду.

На підставі зазначеного рішення до відповідача були застосовані фінансові санкції у вигляді штрафу на загальну суму 20,00 грн. та нарахована пеня у розмірі 3,20 грн.

Згідно із ч. 13 ст. 106 Закону № 1058, сума пені та штрафів, передбачених частинами 9 і 10 ст. 106 Закону, підлягають сплаті страхувальником, банком чи організацією, яка здійснює виплату і доставку пенсій, протягом десяти робочих днів з дня одержання відповідного рішення. При цьому в цей же строк страхувальник, банк чи організація, яка здійснює виплату і доставку пенсій, має право оскаржити зазначене рішення до вищого органу Пенсійного фонду або в судовому порядку з одночасним обовязковим письмовим повідомленням про це відповідного виконавчого органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення.

В порядку та строки, передбачені ч. 13 ст. 106 зазначеного Закону, ПП ОСОБА_1 рішення оскаржено не було, суми фінансових санкцій та пені не сплачені. Доказів зворотнього відповідач суду не надав.

Згідно з положеннями абз. 8 ч. 3 ст. 106 Закону № 1058, у випадку, якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом 10-ти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом із застосованою до нього фінансовою санкцією, включеною до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі, якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом 10-ти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутись до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки. У разі звернення органу Пенсійного фонду з позовом про стягнення недоїмки до господарського суду передбачені законодавством заходи досудового врегулювання спорів не застосовуються.

На час розгляду справи в суді відповідачем не надано суду доказів сплати 4 831,92 грн. суми позовних вимог.

На підставі викладеного, а також враховуючи, що:

- згідно з ч. 1 ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості,

- що відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення,

- що відповідач будучи належним чином повідомленим про дату, місце та час судового розгляду справи в судові засідання не зявився, доказів правомірності своїх дій щодо не сплати заборгованості зі сплати страхових внесків, фінансових санкцій та пені суду не надав, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення з ПП ОСОБА_1 1187,31грн., з яких 1164,11 грн. - недоїмка, 20,00 грн. - фінансова санкція та 3,20 грн. пеня є обґрунтованими, заснованими на законі, підтвердженими зібраними у справі доказами та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до приписів п. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 94, 158, 160, 162, 163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Прокурора Пологівського району Запорізької області в інтересах держави в особі органу, який уповноважений від імені держави здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах Управління Пенсійного фонду України в Пологівському районі Запорізької області до Приватного підприємця ОСОБА_1 про стягнення 1187,31 грн. заборгованості, задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1 (код НОМЕР_1) заборгованість у розмірі 1187,31 грн. (одна тисяча сто вісімдесят сім грн. 31 коп), у тому числі недоїмку зі сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування у розмірі 1164,11 грн. (одна тисяча сто шістдесят чотири грн. 11 коп), фінансові санкцій у розмірі 20,00 грн. (двадцять грн. 00 коп.) та пеню у розмірі 3,20 грн (три грн. 20 коп) на користь Управління Пенсійного фонду України в Пологівському районі Запорізької області (р/р 25604301201100 в ЗОУ ВАТ «Ощадбанк» м. Запоріжжя, ЄДРПОУ 20508506, МФО 313957). Видати виконавчий лист.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Постанову у повному обсязі, відповідно до вимог ст. 160 КАС України, оформлено і підписано 11.09.2009р.

Суддя О.М. Нечипуренко