Постанова № 9403146, 23.09.2009, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2009 року <Текст >Справа № 2а-3967/09/0870

За позовом: Запорізького міського центру зайнятості, вул. Дзержинського, 13, м. Запоріжжя, 69063; представник позивача Мотовиця Олександр Іванович, директор Заводського районного центру зайнятості, вул. Фільтрова, 25, м. Запоріжжя, 69009.

до: ОСОБА_2, АДРЕСА_1, 69063.

про стягнення 458,69 грн. витрат на професійне навчання

У складі головуючого судді Нечипуренко О.М.

секретар судового засідання Ємельянова Г.В.

У засіданні приймали участь представники:

від позивача - Колокол О.О. (доручення № 1014/11 від 12.06.09р.)

від відповідача не прибув

07.07.2009 Запорізький міський центр зайнятості звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовною заявою до ОСОБА_2, в якій просять стягнути з відповідача витрати за професійне навчання у розмірі 322,69 грн. та суму коштів матеріальної допомоги у період професійного навчання у розмірі 136 грн.

Ухвалою суду від 08.07.2009 позовну заяву залишено без руху на підставі ст.108 КАС України для приведення її у відповідність до ст.106 КАС України.

Позивач усунув недоліки позовної заяви, а тому ухвалою суду від 03.08.2009 відкрито провадження в адміністративній справі №2а-3967/09/0870, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 14.09.2009. Розгляд справи, в порядку ст. 128 КАС України, у звязку із неявкою відповідача у судове засідання, було відкладено на 23.09.2009 року.

Позивач позовні вимоги підтримав, з підстав, викладених у позовній заяві. В обґрунтування заявлених вимог зазначив, що відповідач виявив бажання скористатися соціальною послугою служби зайнятості та пройти професійну підготовку. Між Заводським районним центром зайнятості м. Запоріжжя і відповідачем був укладений договір про направлення на професійну підготовку до Запорізького центру професійно технічної освіти швейного та перукарського мистецтва за професією “адміністратор”. Запорізьким обласним центром зайнятості були сплачені витрати на навчання відповідача. Відповідач розпочав навчання, але припинив його без поважних причин, за що був відрахований з навчального закладу. На підставі викладеного, та п.3, п.4 ст.36, ст.39 Закону України “Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”, п.28 Порядку надання матеріальної допомоги у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України №308 від 20.11.2000, позивач просить позов задовольнити, стягнути з відповідача витрати за професійне навчання у розмірі 322,69 грн. та суму коштів матеріальної допомоги у період професійного навчання у розмірі 136,00грн.

Відповідач двічі належним чином повідомлений про день і час розгляду справи у судове засідання не прибув, про причини неявки суду не повідомив, відзиву та витребуваних судом документів не надав. Проти позову не заперечив. Копія ухвали про відкриття провадження у справі разом із позовною заявою та доданими до неї документами, направлені відповідачу, повернулись до суду із відміткою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання».

Місцезнаходження відповідача визначається відповідно до вимог ст.93 Цивільного кодексу України в редакції Закону №2452-IV від 03.03.2005 року.

Приймаючи рішення за відсутності відповідача, суд бере до уваги те, що відповідач не надав суду відомостей про зміну свого місця знаходження (перебування).

До повноважень судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Відповідно до статті 128 КАС України, неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або неповідомлення ним про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.

За таких обставин, на підставі ст.128 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу по суті без участі представника відповідача. До того ж, надані позивачем матеріали свідчать про те, що неявка відповідача не перешкоджає вирішенню спору, отже справу вирішено на підставі наявних у ній доказів.

У відповідності до ст.41 КАС України під час судового розгляду адміністративної справи здійснювалось повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: комплексом «Камертон».

У засіданні 23.09.2009р., судом, відповідно до ст.160 КАС України, проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Суд, розглянувши матеріали і зясувавши обставини адміністративної справи, заслухавши пояснення представника позивачів, дослідивши інші наявні у справі докази у їх сукупності,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 з 31.03.2008 перебувала на обліку як безробітна у Заводському районному центрі зайнятості м. Запоріжжя.

14.04.2008 відповідачем до Заводського районного центру зайнятості м. Запоріжжя була надана заява з проханням про направлення її на підготовку по професії “адміністратор”. З умовами навчання відповідач був ознайомлений.

Між Заводським районним центром зайнятості м. Запоріжжя і відповідачем був укладений договір №28-08 від 14.04.2008 про направлення відповідача на професійну підготовку до Запорізького центру професійно технічної освіти швейного та перукарського мистецтва за професією “адміністратор” на період з 14.04.2008 по 19.06.2008.

08.04.2008 між Запорізьким обласним центром зайнятості та Запорізьким центром професійно технічної освіти швейного та перукарського мистецтва було укладено договір №108 на професійне навчання безробітних.

Згідно кошторису до договору №108 Запорізьким обласним центром зайнятості були сплачені витрати на навчання відповідача.

Також, матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_2 була виплачена Запорізьким міським центром зайнятості матеріальна допомога у період професійного навчання у загальній сумі 136 грн.

Відповідно до наказу директора Запорізького центру професійно технічної освіти швейного та перукарського мистецтва №28 «В-СНН3 від 18.06.2008 у звязку із невідвідуванням занять ОСОБА_2 відраховано з 18.06.2008. Про припинення навчання свідчать також надані табелі відвідування.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми законодавства, оцінивши надані докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до п.2 ст.7 Закону України “Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”від 02.03.2000 №1533-ІІІ, видами соціальних послуг за цим Законом є: професійна підготовка або перепідготовка, підвищення кваліфікації у професійно-технічних та вищих навчальних закладах, у тому числі в навчальних закладах державної служби зайнятості, на підприємствах, в установах, організаціях.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_2 була зарахована для проходження навчання до Запорізького центру професійно технічної освіти швейного та перукарського мистецтва. Проте, ОСОБА_2 припинила навчання без поважних причин.

Згідно п.3 ст.36 Закону України “Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” від 02.03.2000 №1533-ІІІ, сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг. У разі припинення професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації за направленням державної служби зайнятості без поважних причин або відмови працювати за одержаною професією (спеціальністю) із застрахованих осіб стягується сума витрат на професійну підготовку, перепідготовку або підвищення кваліфікації.

Така відповідальність передбачена також і п.28 Порядку надання матеріальної допомоги у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України №308 від 20.11.2000.

Також, відповідно до п.п.3.1.2 договору №113-08 від 28.07.2008 про направлення відповідача на професійну підготовку, у разі припинення навчання без поважних причин або відмови працювати за професією (спеціальністю), набутою в результаті професійного навчання, з громадянина стягується загальна сума витрат на професійне навчання, включаючи суму виплаченої матеріальної допомоги у період професійного навчання.

Згідно п.4 ст.36 Закону України “Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” від 02.03.2000 №1533-ІІІ незастраховані особи, яким виплачується забезпечення та надаються соціальні послуги за цим Законом, виконують обов'язки та несуть відповідальність, так як і застраховані особи.

Заводським районним центром зайнятості м. Запоріжжя на адресу відповідача було надіслано лист №1423 від 15.10.2008 про необхідність сплати коштів, витрачених службою зайнятості на його професійну підготовку у розмірі 322,69 грн. та матеріальної допомоги на період професійного навчання у розмірі 136,00 грн.

Оскільки на час розгляду справи відповідачем доказів сплати зазначених сум не надано, позовні вимоги позивачів є законними та підтвердженими зібраними у справі доказами.

Відповідно до приписів п. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 94, 158, 160, 162, 163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ :

1. Позов Запорізького міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення 458,69 грн. витрат на професійне навчання, задовольнити.

2. Стягнути з ОСОБА_2 витрати за професійне навчання у розмірі 458,69 грн. (чотириста пятдесят вісім грн. 69 коп) на користь Запорізького міського центру зайнятості (р/р 37179300901007, ЄДРПОУ 20482573, МФО 813015, ГУДКУв Запорізькій області, призначення платежу повернення витрат на навчання) . Видати виконавчий лист.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Постанова в повному обсязі у відповідності до вимог ст. 160 КАС України оформлена і підписана 02.10.2009р.

Суддя О.М. Нечипуренко