Постанова № 9403145, 26.08.2009, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2009 року <Текст >Справа № 2а-3768/09/0870

За позовом: Мелітопольської Обєднаної державної податкової інспекції Запорізької області, вул. Кірова, 31, м. Мелітополь, Запорізька область, 72312.

до: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, Мелітопольський район, Запорізька область, 72353.

про стягнення податкового боргу

У складі головуючого судді Нечипуренко О.М.

при секретарі судового засідання Младенові О.П.

У засіданні приймали участь представники:

від позивача - ОСОБА_2 (дов. № 4136 від 12.02.08р.)

від відповідача не прибув

в с т а н о в и в:

Мелітопольська ОДПІ Запорізької області звернулась до суду з адміністративним позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 4672 грн.

26.06.2009р. Запорізьким окружним адміністративним судом, на підставі ст. ст. 104-107 КАС України, відкрито провадження у адміністративній справі № 2а-3768/09/0870 та призначено судове засідання на 21.07.2009р.

Розгляд справи, в порядку ст. 128 КАС України, у звязку із неявкою представників сторін у судове засідання, було відкладено на 26.08.2009 року.

Позивач у судовому засіданні 26.08.2009 року позовні вимоги підтримав, з підстав, викладених у позовній заяві, просить позов задовольнити у повному обсязі та стягнути з відповідача суму заборгованості у розмірі 4672 грн., у тому числі: штрафні санкції за порушення законодавства у сфері застосування РРО 2684 грн., штрафні санкції за порушення законодавства у сфері патентування 192,88 грн., штрафні санкції за порушення законодавства про обіг алкогольних напоїв 1700 грн. та заборгованість зі сплати єдиного податку - 95,12 грн.

Відповідач належним чином сповіщений про день і час розгляду справи, у судові засіданні 21.07.09р., 26.08.09р. не прибув, про причини неявки суд не повідомив, відзиву та витребуваних судом документів не надав. Проти позову не заперечив. Відповідно до поштових повідомлень уповноваженою особою відповідача отримано ухвалу про відкриття провадження в адміністративній справі, ухвалу про відкладення судового розгляду та повістки про виклик до суду.

Відповідно до статті 128 КАС України, неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або неповідомлення ним про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.

За таких обставин, на підставі ст.128 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу по суті без участі представника відповідача, за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства, судом здійснювалось повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: комплексу «Камертон».

У засіданні 26.08.2009р., судом, відповідно до ст.160 КАС України, проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд

встановив:

ОСОБА_1 є субєктом підприємницької діяльності, платником податків та перебуває на обліку у Мелітопольській ОДПІ Запорізької області.

Як свідчать матеріали справи, відповідач має заборгованість перед бюджетом у розмірі 4672 грн., в тому числі:

2684 грн. - штрафні санкції за порушення законодавства у сфері застосування РРО,

192,88 грн. - штрафні санкції за порушення законодавства у сфері патентування,

1700 грн. - штрафні санкції за порушення законодавства про обіг алкогольних напоїв,

95,12 грн. - заборгованість зі сплати єдиного податку.

Заборгованість відповідача виникла з наступного:

30.10.2009 року фахівцями Мелітопольської ОДПІ Запорізької області проведено перевірку (щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу, а також наявності торгових патентів і ліцензій) господарської одиниці «Циплята табака», яка належить Відповідачу, про що був складений акти перевірки №0381/08/11/23/2469008696 від 30.10.2009 року.

В ході перевірки встановлено порушення:

- п. 1, п. 2 ст. З Закону України „Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а саме: не проведення розрахункових операцій через РРО та не роздрукування розрахункового документа,

- ст. 3, ст. 5 Закону України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності", а саме: здійснення торгівлі без використання торгового патенту,

- ст.15 Закону України „Про державне регулювання виробництва, обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", а саме: продаж алкогольних напоїв без наявності відповідної ліцензії

За результатами розгляду матеріалів перевірки Мелітопольською ОДПІ, на підставі ст. 17, ст.22 Закону України „Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", ст. 8 Закону України „Про патентування деяких видів підприємницького діяльності" та ст.17 Закону України „Про державне регулювання виробництва, обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" 11.11.2008 року прийняті рішення про застосування фінансової санкції № 0019602307 на суму 192,88 грн., № 0019592307 на суму 2684,00 грн. та № 0019582307 на суму 1700 грн.

Зазначені вище рішення 11.11.2009р. були вручені Відповідачу, про що свідчать підписи ОСОБА_1 на корінцях рішень про застосування штрафних санкцій.

Доказів визнання недійсними або скасування зазначених рішень у адміністративному або судовому порядку відповідач не надав, як і доказів сплати штрафних санкцій у повному обсязі, обставини, викладені у акті перевірки, не оспорив.

До того ж, як свідчать матеріали справи, відповідач перебуває на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності. Рішенням Новомиколаївської сільської ради № 02 від 10.12.2007 року затверджено ставку єдиного податку на 2008 рік у розмірі 50 грн. Разом з тим, відповідач, згідно особової картки платника податків, не сплатив у визначений термін податок станом на 20.10.2008 р. 50грн., з них частково сплачено лише 4,88 грн. та станом на 20.11.2008 р. 50 грн.

У звязку з несплатою відповідачем суми нарахованих санкцій в розмірі 4576,88 грн. та єдиного податку у розмірі 95,12 грн., позивач вимушений звернутися із позовом до суду.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми законодавства, оцінивши надані представником позивача докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Так, вимоги про стягнення 4576,88 грн. нарахованих санкцій підлягають задоволенню з огляду на таке:

Відповідно до пункту 11 статті 11 Закону України „Про державну податкову службу в Україні" органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.

Фінансові (штрафні) санкції, суми недоїмки, пені, накладені (застосовані) органами державної податкової служби України, сплачуються платниками податків добровільно або стягуються у судовому порядку.

Як свідчать матеріали справи та не заперечно сторонами, в ході проведеної перевірки встановлені порушення, відповідальність за які передбачена чинним законодавством України, а саме:

Згідно п.1, п.2 ст. З Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (надані послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов'язані:

1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки через... РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, ... із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

2) видавати особі, яка отримує товар, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції;

За вищезазначені порушення передбачена відповідальність ст.17 та ст.22 Закону України № 1776 від 01.06.2000 р.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», Патентуванню підлягає торговельна діяльність, що здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами у пунктах продажу товарів. Під торговельною діяльністю у цьому Законі слід розуміти роздрібну та оптову торгівлю, діяльність у торговельно-виробничій (громадське харчування) сфері за готівкові кошти, інші готівкові платіжні засоби та з використанням кредитних карток.

За порушення вказаних вимог, відповідальність передбачена ст. 8 зазначеного Закону.

Відповідно до ст. 15 Закону №481 роздрібна торгівля алкогольними напоями або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами підприємницької діяльності всіх форм власності, в тому числі її виробниками, за наявності у них ліцензій.

Згідно ч. 2 ст. 17 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі:

- оптової (включаючи імпорт та експорт) і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій, - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 1700 гривень.

Заборгованість в сумі 4576,88 грн., в установлений законом термін не сплачена.

У разі несплати названих санкцій, податкова має право на звернення до суду відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України.

За результатом розгляду спору, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Мелітопольської ОДПІ про стягнення з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 заборгованості зі сплати штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 4576,88 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вимога позивача про стягнення з відповідача 95,12 грн. заборгованості зі сплати єдиного податку підлягає задоволенню, оскільки:

Відповідно до п.2 Указу Президента №727/98 від 03.07.1998 “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва”, ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць.

Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.

Згідно із п.5 зазначено Указу Президента, суб'єкти малого підприємництва несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність подання розрахунків та сплати сум єдиного податку згідно із законодавством України.

Відповідно до Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990р. №509-ХІІ податкові органи здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), контролю за валютними операціями, контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, а також контролю за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності та ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів.

Податкове зобовязання та податковий борг згідно п.п.1.2., 1.3 ст.1 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” є зобовязання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, або у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Відповідно до п.п.4.1.1 п.4.1. ст.4 цього Закону платник податків самостійно обчислює суму податкового зобовязання.

Пункт 5.1 вищеназваного Закону зазначає, що податкове зобовязання, самостійне визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобовязання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Згідно п.5.4 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Як вказано у пункті 1.7 статті 1 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” активами платника податків є кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання.

Відповідно до п. п. 3.1.1 ст. 3 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, згідно якого активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Посилання позивача є обґрунтованими та такими, що відповідають законодавству.

На підставі викладеного, враховуючи положення ч. 1 ст. 11 КАС України (розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості), суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги про стягнення з СПД ОСОБА_1 за рахунок активів заборгованість по сплаті єдиного податку у розмірі 95,12 грн. є обґрунтованими та підтвердженими документальними доказами.

Оскільки на час розгляду справи в суді відповідачем не надано доказів сплати заборгованості, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості є законними та підтвердженими зібраними у справі доказами.

На підставі викладеного вище, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Мелітопольської ОДПІ Запорізької області є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 94, 98, пункту 3 Розділу VII “Прикінцеві та перехідні положення” КАС України у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 94, 158, 160, 162, 163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

1. Позов Мелітопольської Обєднаної державної податкової інспекції Запорізької області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ід.код НОМЕР_1) податкову заборгованість у розмірі 4672,00 грн. (чотири тисячі шістсот сімдесят дві грн. 00 коп) на користь державного бюджету м. Мелітополь (р/р 31113104700013, код 34676932, ГУДКУ у Запорізькій області, МФО 813015). Видати виконавчий лист.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Постанова в повному обсязі у відповідності до вимог ст. 160 КАС України оформлена і підписана 15.09.2009р.

Суддя О.М. Нечипуренко