Постанова № 9403086, 02.02.2010, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2010 року <Текст >                              Справа № 2а-6061/09/0870

(14 год. 40 хв.) м. Запоріжжя

          Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого – судді Прудивуса О.В.,

при секретарі судового засідання Скачковій Т.В.,

за участю представників:

позивача – Черненка М.О., Кухарьонок Л.Л.,

відповідача – Хорунжего Я.В., Васильченко О.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом:          Закритого акціонерного товариства з іноземною інвестицією «Запорізький автомобілебудівний завод»

до:          Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі

про:          визнання нечинним та скасування наказу про проведення позапланової виїзної перевірки й зобов’язання утриматися від вчинення певних дій.

30 жовтня 2009 року Закрите акціонерне товариство з іноземною інвестицією «Запорізький автомобілебудівний завод» (далі – позивач) звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі (далі - відповідач), в якому просить суд визнати нечинним та скасувати наказ відповідача від 23.10.2009 № 1429 «Про проведення позапланової виїзної перевірки ЗАТ з іноземною інвестицією «Запорізький автомобілебудівний завод», зобов’язати відповідача утриматися від проведення перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні операцій з цінними паперами за період з 01.07.2006 по 31.12.2006.

Ухвалою судді Запорізького окружного адміністративного суду від 02 листопада 2009 року було відкрито провадження в адміністративній справі, попереднє судове засідання призначене на 18 листопада 2009 року.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 18.11.2009 у задоволенні клопотання позивача про забезпечення позову було відмовлено.

18.11.2009 року у попередньому судовому засіданні оголошувалась перерва до 02.12.2009 для надання відповідачем обґрунтованих письмових заперечень проти вимог позивача.          

Судом у попередньому судовому засіданні було завершено підготовче провадження у справі та призначено її судовий розгляд на 23.12.2009.

          У зв’язку з перебуванням головуючого по справі судді у відрядженні судове засідання, призначене на 23.12.2009, було перенесене на 25.12.2009.

          24.12.2009 до суду надійшло клопотання позивача про зупинення провадження у справі, вмотивоване необхідністю одержання позивачем додаткових доказів на обґрунтування своїх вимог.

          Ухвалою суду від 25.12.2009 клопотання відповідача було задоволено, провадження у справі зупинено до 25.01.2010.

Ухвалою суду від 26.01.2010 провадження у справі було поновлено, судове засідання призначене на 02.02.2010.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що оскаржуваний наказ виданий відповідачем безпідставно, з порушенням вимог законодавства України.

В судовому засіданні 02.02.2010 представники позивача підтримали позовні вимоги, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві. На задоволенні позовних вимог наполягали.

Представники відповідача в судовому засіданні 02.02.2010 проти позовних вимог заперечили з підстав викладених в запереченнях на позов від 18.11.2009, зокрема зазначивши, що посадовими особами відповідача при здійсненні аналізу інформації, отриманої із зовнішніх та внутрішніх джерел було встановлено, що позивач в період з 01.07.2006 по 31.12.2006 здійснював операції з купівлі-продажу акцій, імітованих ВАТ «Спецгідрострой» (код ЄДРПОУ 33806464), ВАТ «Ніжньогірський Агротех» (код ЄДРПОУ 31768150), ВАТ «Світлотехніка» (код ЄДРПОУ 32688870), щодо яких згідно рішень судів визнано недійсними записи про проведення державної реєстрації, визнано недійсними установчі документи з моменту їх реєстрації та свідоцтва про державну реєстрацію з моменту їх видачі, визнано недійсними реєстрації випуску акцій та анульовані свідоцтва про реєстрацію випуску акцій з моменту внесення інформації про неї до Загального реєстру випуску цінних паперів, визнано недійсними свідоцтва про реєстрацію випуску акцій з моменту їх видачі.

Відповідач звертався до позивача із запитом про надання пояснень та документального підтвердження по операціях з акціями зазначених підприємств, проте позивач надав пояснення та документальне підтвердження не в повному обсязі, а саме не надав виписку про обіг на рахунку в цінних паперах по окремих емітентах.

У зв’язку з наданням позивачем не в повному обсязі пояснень та копій документів на запит відповідача від 23.04.2009 № 3452/10/08-02 щодо правових відносин по операціях купівлі-продажу акцій, емітентами яких є ВАТ «Спецгідрострой», ВАТ Ніжньогірський Агротех», ВАТ «Світлотехніка» за період з 01.04.2006 по 31.03.2009, відповідачем був виданий оскаржуваний наказ. Проте, до проведення перевірки 26.10.2009 представників відповідача позивач не допустив. Представники відповідача наполягали на тому, що оскаржуваний наказ є правомірним, а вимоги позивача такими, що не підлягають задоволенню, в зв’язку з чим просили в задоволенні позову відмовити.

У судовому засіданні 02.02.2010 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Суд, розглянувши матеріали і з’ясувавши обставини адміністративної справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши інші наявні у справі докази у їх сукупності,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. ст. 1, 4 Закону України «Про Державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 № 509-XII (далі – Закон № 509-XII), п. п. 1.1, 2.1 Положення про державну податкову інспекцію в районі, місті без районного поділу, районі в місті, міжрайонну, об'єднану державну податкову інспекцію, іншу спеціалізовану державну податкову інспекцію, затвердженого наказом ДПА України від 25.06.2008 р. № 412, відповідач у відносинах з фізичними та юридичними особами, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, є органом державної виконавчої влади та суб'єктом владних повноважень.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серія А00 № 207483 (а.с. 10) та довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серія АА № 067855 (а.с. 9) позивача первинно зареєстровано як юридичну особу виконавчим комітетом Запорізької міської ради 04.01.2003.

23.04.2009 відповідачем на підставі п. 5 ч. 6 ст. 11-1 Закону № 509-ХІІ на адресу позивача був направлений лист № 3453/10/08-02 (а.с. 12, 110) про надання пояснень та підтверджуючих документів, згідно якого відповідач просив позивача надати протягом 10-ти робочих днів з дня отримання цього листа пояснення та документальне підтвердження правових відносин по операціях купівлі-продажу акцій за період з 01.04.2006 по 31.03.2009, емітентами яких є ВАТ «Спецгідрострой» (код ЄДРПОУ 33806464), ВАТ «Автодорексплуатація» (код ЄДРПОУ 32592861), ВАТ «Хімоб’єднання «Зоря» (код ЄДРПОУ 33648129), ВАТ «Світлотехніка» (код ЄДРПОУ 32688270), ВАТ «Завод термостійких металовиробів» (код ЄДРПОУ 33648134), ВАТ «Ніжньогірський Агротех» (код ЄДРПОУ 31768150), ВАТ «Спецнафтогазтехнологія» (код ЄДРПОУ 32849282).

12.05.2009 у відповідь на лист відповідача від 23.04.2009 № 3453/10/08-02 позивачем був надісланий лист відповідачу за вихідним № 1085 (а.с. 13, 23, 111) з додатками на сімдесяти аркушах (а.с. 24-97).

20.05.2009 за вихідним № 4286/10/0802 відповідач звернувся до позивача з листом про надання пояснень та підтверджуючих документів щодо правовідносин по операціях з іншим, ніж в листі від 23.04.2009 емітентом - ВАТ «Південьукрвторметресурс» (код ЄДРПОУ 20678388).

Позивач листом від 28.05.2009 вихідний № 1198 надав відповідачу відповідь на лист від 20.05.2009 № 4286/10/0802.

Службовою без дати на ім’я начальника відповідача посадова особа відповідача – начальник відділу податкового супроводження підприємств машинобудівної та інших галузей Баневич С.В. просив призначити з 26.10.2009 позапланову виїзну перевірку ЗАТ «ЗАЗ» тривалістю 5 робочих днів з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні операцій з цінними паперами за період з 01.07.2006 по 31.12.2006, на тій підставі, що ЗАТ «ЗАЗ» листом від 12.05.2009 № 1085 (вх. № 4255/10 від 13.05.2009) надало пояснення та документальні підтвердження не в повному обсязі.

Наказом відповідача від 23.10.2009 № 1429 «Про проведення позапланової виїзної перевірки ЗАТ з іноземною інвестицією «Запорізький автомобілебудівний завод» (а.с. 11, 113) на підставі п. 5 ч. 6 ст. 11-1 Закону № 509-ХІІ, в зв’язку з ненаданням позивачем підтверджуючих документів в повному обсязі на письмовий запит відповідача від 23.04.2009 № 34/10/08-02, посадовій особі відповідача – начальнику відділу податкового супроводження підприємств машинобудівної та інших галузей Баневич С.В. було доручено організацію проведення виїзної позапланової перевірки ЗАТ «ЗАЗ» з 26.10.2009 по 30.10.2009 включно, тривалістю 5 робочих днів, з питання дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні операцій з цінними паперами за період з 01.07.2006 по 31.12.2006, визначений склад перевіряючих.

23.10.2009 відповідачем було видане направлення № 0644 на здійснення позапланової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні операцій з цінними паперами за період з 01.07.2006 по 31.12.2006, в складі перевіряючих визначених в наказі відповідача від 23.10.2009 № 1429.

Позивач перевіряючих до проведення перевірки не допустив.

Надаючи правову оцінку діям та рішенню відповідача суд виходить з приписів ч. 3 ст. 2 КАС України, відповідно до яких, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Правовою підставою вимог позивача є Закон № 509-ХІІ.

Пунктами 1 та 3 частини 1 статті 11 Закону № 509-ХІІ встановлено право органів державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі – платники податків); одержувати у платників податків (посадових осіб платників податків) пояснення з питань, що виникають під час перевірок та стосуються реалізації повноважень органів державної податкової служби, встановлених цим та іншими законами України.

Своє право на проведення позапланової виїзної перевірки позивача відповідач вмотивовує ненаданням позивачем витребуваних документів в повному обсязі.

Позицію відповідача суд вважає необґрунтованою та такою, що не відповідає вимогам Закону № 509-ХІІ, через наступне.

В ч. 6 ст. 11-1 Закону № 509-ХІІ наведені обставини, за наявності хоча б однієї з яких проводиться позапланова виїзна перевірка. Серед таких обставин п. 5 ч. 6 ст. 11-1 Закону №509-ХІІ визначено, що позапланова виїзна перевірка проводиться у разі виникнення потреби у перевірці відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.

Судом не встановлено факту ненадання позивачем запитуваної інформації.

Доводи відповідача щодо розширеного тлумачення терміну «ненадання», застосованого законодавцем в п. 5 ч. 6 ст. 11-1 Закону № 509-ХІІ, та прирівнювання його до терміну «надання не в повному обсязі» чи «ненадання в повному обсязі», суд не приймає, через те, що статтею 19 Конституції України визначено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Той факт, що позивачем надані запитувані відповідачем документи не в повному обсязі, а саме не надана виписка про обіг на рахунку в цінних паперах, не перешкоджав відповідачу повторно звернутися до позивача із запитом про надання цього документу та у разі ненадання позивачем такого документу, прийняти рішення про проведення позапланової виїзної перевірки позивача.

Із досліджених в ході судового розгляду обставин справи, судом встановлено, що оскаржуваний наказ було видано після спливу більше п’яти місяців після одержання від позивача відповіді на запит. В цей період, а саме з 13.05.2009 до 23.10.2009, відповідач не вчиняв жодних дій щодо отримання від позивача, необхідного відповідачу, документа.

Відтак, суд доходить висновку, що відповідачем під час прийняття оскаржуваного наказу, були порушені такі принципи адміністративної процедури, викладені в ч. 3 ст. 2 КАС України, як то:

- принцип прийняття рішення, вчинення (невчинення) дії обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії, який вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього суб’єкт владних повноважень має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі. Суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами;

- прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії добросовісно - цей принцип вимагає від суб'єкта владних повноважень діяти добросо вісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії;

          - прийняття рішень, вчинення дій пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване ці рішення (дії), - цей критерій відображає принцип пропорційності (адекватності). Дотримання принципу пропорційності особливо важливе при прийняті рішень або вжитті заходів, які матимуть вплив на права, свободи та інтереси особи. Метою дотримання цього принципу є досягнення розумного балансу між публічними інтересами, на забезпечення яких спрямовані рішення або дії суб'єкта владних повноважень, та інтересами конкретної особи. Принцип пропорційності, зокрема, передбачає, що:

1)           здійснення повноважень, як правило, не має спричиняти будь-яких негативних наслідків, що не відповідали б цілям, яких заплановано досягти;

2)           якщо рішення або дія можуть обмежити права, свободи чи інтереси осіб, то такі обмеження мають бути виправдані необхідністю досягнення важливіших цілей;

3)           несприятливі наслідки для прав, свобод та інтересів особи внаслідок рішення чи дії суб'єкта владних повноважень мають бути значно меншими від тієї шкоди, яка могла б настати за відсутності такого рішення чи дії;

4)           для досягнення суспільно корисних цілей необхідно обирати найменш «шкідливі» засоби.

Таким чином, принцип пропорційності має на меті досягнення балансу між публічним інтересом та індивідуальним інтересом особи, а також між цілями та засобами їх досягнення.

- прийняття рішення, вчинення дії своєчасно, тобто протягом розумного строку - цей принцип означає не лише необхідність дотримання часових рамок, що визначені у нормативно-правових актах, а й ухвалення рішення або вчинення дії протягом розумного строку, без невиправданого для конкретної ситуації зволікання. Судом встановлено, що між наданням позивачем 12.05.2009 відповіді на запит відповідача та прийняттям відповідачем оскаржуваного наказу 23.10.2009 пройшло більше п’яти місяців. Протягом цього строку відповідачем не вчинялись жодні дії щодо отримання необхідного відповідачу документу. Відтак, суд доходить висновку про необґрунтоване зволікання відповідачем в прийнятті рішення.

Отже, суд доходить висновку, що наказ від 23.10.2009 № 1429 «Про проведення позапланової виїзної перевірки ЗАТ з іноземною інвестицією «Запорізький автомобілебудівний завод» прийнятий відповідачем неправомірно. Відтак, в цій частині вимоги позивача підлягають задоволенню.

Стосовно вимоги позивача про зобов’язання відповідача утриматися від проведення перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні операцій з цінними паперами за період з 01.07.2006 по 31.12.2006, суд зазначає наступне.

Право відповідача на проведення перевірки з питань дотримання платниками податків вимог податкового законодавства закріплене в Законі № 509-ХІІ. Необґрунтоване обмеження такого права може зашкодити відповідачу здійснювати покладені на нього функції, а відтак порушити викладений в ч. 1 ст. 67 Конституції України принцип, відповідно до якого кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Позивач в ході судового розгляду не довів суду обґрунтованість своєї вимоги щодо зобов’язання відповідача утриматися від проведення перевірки позивача. Відтак, в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.

З наведених вище підстав суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме в наведеній вище частині.

Відповідно до ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 6,80 грн. (шість гривень 80 коп.), що підтверджується платіжним дорученням № 14776 від 29.10.2009.

Згідно п. 3 розділу VII КАС України, до набрання чинності законом, який регулює порядок сплати і розміри судового збору судовий збір при зверненні до адміністративного суду сплачується у порядку, встановленому законодавством для державного мита; розмір судового збору визначається відповідно до підпункту «б» пункту 1 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» (далі – Декрет).

Підпунктом «б» пункту 1 статті 3 Декрету ставка державного мита встановлена у розмірі 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, що дорівнює 3,40 грн. (три гривні 40 коп.).

Частиною другою ст. 89 КАС України встановлено, що судовий збір, сплачений у більшому розмірі, ніж встановлено законом, повертається ухвалою суду за клопотанням особи, яка його сплатила.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. Відповідачем не надано документального підтвердження своїх судових витрат, тому підстав для присудження судових витрат на користь відповідача судом не встановлено.

Отже, суд вважає за необхідне присудити на користь позивача з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1,70 грн. (одна гривня 70 коп.), та роз’яснити позивачу його право на звернення до суду із заявою про повернення надмірно сплаченого судового збору у розмірі 3,40 грн. (три гривні 40 коп.).

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 94, 97-98, 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

          Позов Закритого акціонерного товариства з іноземною інвестицією «Запорізький автомобілебудівний завод» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі про визнання нечинним та скасування наказу про проведення позапланової виїзної перевірки й зобов’язання утриматися від вчинення певних дій задовольнити частково.

          Визнати протиправним та скасувати наказ Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі від 23.10.2009 № 1429 «Про проведення позапланової виїзної перевірки ЗАТ з іноземною інвестицією «Запорізький автомобілебудівний завод».

          В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Судові витрати в розмірі 1,70 грн. (одна гривня сімдесят копійок) присудити на користь Закритого акціонерного товариства з іноземною інвестицією «Запорізький автомобілебудівний завод», ЄДРПОУ 25480917 (пр. Леніна, буд. 8, м. Запоріжжя, 69600) з Державного бюджету України.

          Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

          Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови не у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення її в повному обсязі, заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя                                                   О.В. Прудивус

Постанова в повному обсязі складена 07.02.2010.