КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 2-а- 6/150 (2а-2975/07) Головуючий у 1-й інстанції - Добрянська Я.І.
Суддя-доповідач Земляна Г.В.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01 квітня 2010 року колегія суддів судової палати по адміністративним справам Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Земляної Г.В.
суддів Глущенко Я.Б., Федорова Г.Г.
при секретарі Дехтяренко А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Києва апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції у м.Києві по роботі з великими платниками податків на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 січня 2009 року у справі за позовом Дочірньої компанії «Укргазвибодування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових рішень-повідомлень,
В С Т А Н О В И Л А :
Позивач Дочірня компанія «Укргазвибодування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (далі ДК «Укргазвибодування» НАК «Нафтогаз України») звернулася до суду з позовом визнати протиправним і скасувати податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків (далі відповідач, СДПІ у м. Києві) від 09.02.2007 року № 0000404120/0, № 0000404120/1 від 24.04.2007 року, № 0000404120/2 від 12.07.2007 року, № 0000404120/3 від 26.09.2007 року.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 січня 2009 року позов задоволено визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення від 09.02.2007року №0000404120/0, від 24.04.2007 року №0000404120/1, від 12.07.2007 року №0000404120/2, від 26.09.2007 року №0000404120/3 про донарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 17 071,61 гривень; за основним платежем 11 212,07 гривень та за штрафними санкціями в сумі 5859,54 гривень. Судові витрати у розмірі 3,40 грн. присуджено на користь Дочірньої компанії «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» з Державного бюджету України.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, СДПІ у м. Києві подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
В судовому засіданні представник СДПІ у м. Києві підтримав свою апеляційну скаргу, просив рішення суду скасувати, як таке що винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Інші учасники процесу до суду апеляційної інстанції не зявилися. Про день і час та місце слухання справи були сповіщені належним чином і завчасно.
Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, учасників, що зявились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова суду залишенню без змін, з наступних підстав.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ч. 1 статі 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України .
Суд першої інстанції всебічно, повно та обєктивно розглянув справу, правильно встановив обставини справи, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Карлівською міжрайонною державною податковою інспекцією (далі Карлівська МДПІ) була здійснена виїзна планова перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2005 року по 30.06.2006 року.
В результаті перевірки було встановлено порушення. За наслідками виїзної планової перевірки Карлівською МДПІ було складено Акт №1/23-25976423 від 20.01.2007р. з питань дотримання позивачем вимог податкового, валютного та іншого законодавства.
Так було встановлено, що позивачем порушено вимоги п.п. 7.3.1 п. 7.3 ,п.п. 7.4.1 п. 7.4, ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки позивачем було занижено податок на додану вартість на загальну суму 11212,07 грн. в тому числі за: червень 2005 року на суму 4539,18 грн.; вересень 2005 року на суму 3725,51 грн.; грудень 2005 року на суму 2947,38 грн.
В обґрунтування правомірності прийнятого податкового повідомлення - рішення відповідач зазначив, що в порушення п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість» позивачем до бази оподаткування операцій з податку на додану вартість не включено різницю між сумою понесених витрат на утримання легкових автомобілів та нарахованою сумою орендної плати в розмірі 56060,34 гривень.
На підставі Акту перевірки №1/23-25976423 від 20.01.2007 року СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП винесено податкове повідомлення - рішення №0000404120/0 від 09.02.2007 року про визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 17 071,61 грн., з яких 11 212,07 грн. - основний платіж, 5859,54 грн. - штрафні (фінансові) санкції.
За наслідками апеляційного узгодження вказаного податкового повідомлення - рішення скарги платника податків були залишені без задоволення, в наслідок чого СППІ у м. Києві по роботі ВПП були винесені податкові повідомлення - рішення від 24.04.2007 року №0000404120/1, від 12.07.2007 року №0000404120/2, від 26.09.2007 року №0000404120/3.
Суд першої інстанції задовольняючи позовні позивача прийшов до висновку, що оскільки висновки відповідача про те, що позивачем порушені вимоги пп. 7.3.1 п. 7.3, пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", (а саме: заниження ПДВ) є помилковими, а тому слід визнати протиправними та скасувати повідомлення-рішення від 09.02.2007 року №0000404120/0, від 24.04.2007 року №0000404120/1, від 12.07.2007 року №0000404120/2, від 26.09.2007 року №0000404120/3.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, оскільки вони знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції Управлінням з переробки газу та газового конденсату укладено договори з ДК «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз Україна» від 14.09.2004 року №УГВ 2710/36-04 на оренду легкового автомобіля (вартість оренди за місяць становить 3223,21 грн. з ПДВ) та від 21.10.2004 року №УГВ 2764/36-04 на оренду легкового автомобіля (вартість оренди в місяць становить 2757,30 грн. з ПДВ).
При цьому філія Управління з переробки газу та газового конденсату ДК «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України» була окремим платником податку на додану вартість до 01.01.2006 року.
Відповідно до норм Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підприємство самостійно визначає облікову політику підприємства; підставою для бухгалтерського обліку господарський операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.
Підпунктом 7.4.1 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що база оподаткування операцій з поставки товарів (робіт, послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (робіт, послуг).
В пункті 1.18 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» зазначено, що «Звичайні ціни розуміються та застосовуються за правилами, визначеними пунктом 1.20 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
Згідно висновку експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України нормативно та документально не підтверджується встановлене за висновками акту виїзної планової перевірки філії Управління з переробки газу та газового конденсату ДК «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України» від 20.01.2007 року заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість в сумі 11212,00 гривень, в тому числі за червень 2005 року - 4539,18 гривень, вересень 2005 року - 3725,51 гривень, грудень 2005 року - 2947,38 гривень та застосування за вказане правопорушення штрафних санкцій в сумі 5859,54 гривень.
Зазначі в акті перевірки висновки про необхідність застосування методу «витрати плюс», передбаченого бухгалтерським стандартом 23 «Розкриття інформації щодо пов'язаних сторін», при визначенні вартості орендної плати за договорами, не доведені.
Таким чином висновки про порушення позивачем вимог пп. 7.3.1 п. 7.3, пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" є необгрунтованими та помилковими.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем не надано беззаперечних доказів та обґрунтувань на підтвердження правомірності винесених ним рішень, в той же час позивачем надано достатньо доказів на підтвердження позовних вимог.
Виходячи з наведеного, судова колегія вважає позовні вимоги Дочірньої компанії «Укргазвибодування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» про визнання протиправним і скасування податкових повідомлень-рішень Спеціалізованої державної податкової інспекції у м.Києві по роботі з великими платниками податків від 09.02.2007 року № 0000404120/0, № 0000404120/1 від 24.04.2007 року, № 0000404120/2 від 12.07.2007 року, № 0000404120/3 від 26.09.2007 року підлягаючими задоволенню.
При цьому апеляційна скарга не містить посилання на обставини, передбачені статтями 202 204 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.
Доводи, викладені заявником в апеляційній скарзі були предметом дослідження суду першої інстанції і не знайшли свого належного підтвердження.
Вказані в апеляційній скарзі процесуальні порушення не призвели до неправильного вирішення справи і не є підставою для скасування судового рішення.
Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в звязку з чим апеляційна скарга залишається без задоволення, а постанова суду першої інстанції без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 8-11, 160, 196, 198, 200, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення .
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 січня 2009 року - залишити без змін .
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця із дня складання у повному обсязі, тобто з 06 квітня 2010 року шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України у порядку ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя : Г.В.Земляна
Судді: Я.Б.Глущенко
Г.Г.Федорова
Повний текст ухвали виготовлений 06 квітня 2010 року.
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 2-а- 6/150 (2а-2975/07) Головуючий у 1-й інстанції - Добрянська Я.І.
Суддя-доповідач Земляна Г.В.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01 квітня 2010 року колегія суддів судової палати по адміністративним справам Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Земляної Г.В.
суддів Глущенко Я.Б., Федорова Г.Г.
при секретарі Дехтяренко А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києва апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 січня 2009 року у справі за позовом Дочірньої компанії «Укргазвибодування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових рішень-повідомлень,
Керуючись ст.ст.4, 8-11, 160, 196, 198, 200, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення .
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 січня 2009 року - залишити без змін .
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця із дня складання у повному обсязі, тобто з 06 квітня 2010 року шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України у порядку ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя : Г.В.Земляна
Судді: Я.Б.Глущенко
Г.Г.Федорова
Судове рішення № 9402712, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 01.04.2010. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 2-а-6/150(2а-2975/07). Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: