Ухвала суду № 9402603, 02.03.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № -22-а-35529/08 р. Головуючий у1 інстанції Кротюк О.В. Суддя доповідач Ситников О.Ф.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2010 року м. Київ.

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: Ситникова О.Ф.,

Суддів: Літвіної Н.М.

Хрімлі О.Г.

при секретарі: Коваленко Я.С.

розглянувши в судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Соломянському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 вересня 2008 року по справі за позовом приватного підприємства «Ньютех» до Державної податкової інспекції у Соломянському районі м. Києва про визнання недійсним податкові повідомлення рішення № 0013821504/0 від 24.05.2007 р. та № 0013831504/0 від 24.05.2007 р.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Соломянському районі м. Києва про визнання недійсним податкові повідомлення рішення № 0013821504/0 від 24.05.2007 р. та № 0013831504/0 від 24.05.2007 р.

Судом першої інстанції позовні вимоги задоволено у повному обсязі, а саме:

Визнано нечинними податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва № 0013821504/0 від 24.05.2007 р. та № 0013831504/0 від 24.05.2007 р.

Не погоджуючись з прийнятою постановою відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що вказана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, судом не повністю зясовані обставини, що мають значення для справи, тому вона підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення, яким необхідно в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Письмових заперечень на апеляційну скаргу відповідача до суду апеляційної інстанції у встановлений судом строку від інших осіб не надійшло.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що 12.09.2006 р. позивачем Приватним підприємством «Ньютех»подано до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2006 р., якою визначено суму ПДВ, що підлягає нарахуванню -сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням затишку від'ємної значення попереднього звітного періоду, у розмірі 893,00 грн., про що свідчить реєстраційн відмітка на першому аркуші декларації.

12.09.2008 р. Приватним підприємством «Ньютех» згідно декларації з податку на додан вартість за серпень 2006 р. сплачено 893,00 грн., про що свідчить платіжне доручення № 98 вї; 12.09.2006 р. (оригінал знаходиться в матеріалах справи).

Актом Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва пре результати перевірки дотримання платіжної дисципліни № 5376/15-2-33885384 від 24.05.2007 р. встановлено, що Приватним підприємством «Ньютех» в порушення п. 5.3.1. ст. 5.3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» до установи банку платіжні доручення подано з затримкою оплати узгодженої суми податкового зобов'язання на перерахування ПДВ.

Податковим повідомленням-рішенням Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва № 0013831504/0 від 24.05.2007 р. (Форма «ПІ») визначено штрафні санкції за порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на додаю, вартість, передбаченого п.п. 5.3.1. п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та на підставі п. п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» а затримку 32 календарних днів граничного строку в розмірі 319,40 грн., Приватне підприємство «Ньютех» зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20 % у розмірі 63,88 грн.

Податковим повідомленням-рішенням Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва № 0013821504/0 від 24.05.2007 р. (Форма «Ш») визначено штрафні санкції за порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість, передбаченого п. п. 5.3.1. п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та на підставі п. п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» за затримку 3, 4, 12, 14, 17 календарних днів граничного строку в розмірі 5655,12 грн.. Приватне підприємство «Ньютех» зобовязано сплатити штраф у розмірі 10 % у розмірі 565,51 грн.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до п. п. 4.1.1. п. 4.1. ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.

Положеннями п. п. 4.1.2. п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначено: прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом.

Пунктами 4.1.4. п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» встановлено: податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює: а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя); в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту. - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року; г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним. Пунктом 5.1. ст.5 1. Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» встановлено, що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Пунктами 5.3.1. п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації. Пунктами 5.3.3. п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» також встановлено, що якщо останній день зазначених у цьому пункті строків припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем кожного з таких строків вважається наступний за вихідним або святковим робочий операційний (банківський) день.

Закон України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.

Положеннями пункту 7.8. Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що податковим періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Законом, календарний квартал.

Відповідно до положень статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань перед бюджетами та державними цільовими фондами» штрафні санкції за порушення податкового законодавства накладаються на платника податків у розмірах, визначених цією статтею, крім штрафних санкцій за порушення валютного законодавства, що встановлюються окремим законодавством.

Штрафні санкції накладаються контролюючими органами, а у випадку, передбаченому пунктом 17.2 цієї статті, самостійно нараховуються та сплачуються платником податків.

У разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу. Платник податків сплачує один із зазначених у цьому підпункті штрафів відповідно до загального строку затримки незалежно від того, чи були застосовані штрафи, визначені у підпунктах 17.1.1 -17.1.6 цього пункту, чи ні. Сплата (стягнення) штрафних санкцій, передбачених цією статтею, прирівнюється до сплати (стягнення) податку та оскарження їх сум.

Отже суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва № 0013831504/0 від 24.05.2007 р. про застосування штрафних санкцій за порушення термінів сплати податкового зобов'язання винесено помилково, з порушенням принципів, визначених статтею 2 КАС України, в порушення норм Закону України «Про державну податкову службу в Україні», Закону України «Про порядок погашення зобов'язань перед бюджетом та державними цільовими фондами», Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок помилкового неврахування податковим органом, вчасно та в повному обсязі сплаченого податкового зобов'язання.

З такими висновками суду першої інстанції судова колегія погоджується, оскільки вони відповідають встановленим по справі обставинам, рішення суду відповідає нормам процесуального та матеріального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для скасування або зміни рішення суду немає.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Соломянському районі м. Києва залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 вересня 2008 року без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця.

Головуючий: Ситников О.Ф.

Судді: Літвіна Н.М.

Хрімлі О.Г.

Повний текст рішення виготовлено 09.03.2010 року