Ухвала суду № 9402483, 06.04.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 22-а-39885/08

№ 9/380 (2а-4124/08)

Головуючий у 1 інстанції Кротюк О.В.

Суддя-доповідач Федорова Г.Г.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2010 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді

суддів

при секретарі

за участю: Федорової Г.Г.,

Коротких А.Ю., Земляної Г.В.,

Скирді Б.К.,

представників позивача Шкурат О.М., Омельченко Н.П.,

представника відповідача - Риженкової К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк «Хрещатик» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 2 жовтня 2008 року по справі за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк «Хрещатик» до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2008 року Відкрите акціонерне товариство Комерційний банк «Хрещатик» (далі позивач, КБ «Хрещатик») звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків (далі відповідач), в якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 31.10.2007 року № 0000664320/0, від 29.11.2007 року № 0000664320/1 та від 07.02.2008 року № 0000674320/2, які були прийняті на підставі акту виїзної планової документальної перевірки № 890/43-20/19364259 від 24.10.2007 року, з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2005 року по 30.06.2007 рік.

В ході розгляду справи в суді першої інстанції позивач доповнив свої вимоги та просив скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 09.04.2008 року № 0000674320/3, прийняте за результатами розгляду його скарги в процесі адміністративного оскарження попередніх рішень.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 2 жовтня 2008 року в задоволенні адміністративного позову ВАТ Комерційний банк «Хрещатик», відмовлено.

Позивач не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно зясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в звязку з чим просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 2 жовтня 2008 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити його позов в повному обсязі.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які зявилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню , з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, в період з 30.08.2007 року по 11.10.2007 рік працівниками Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків на підставі направлень від 30.08.2007 року № 326, від 27.09.2007 року № 368 було проведено виїзну планову документальну перевірку ВАТ КБ «Хрещатик» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2005 року по 30.06.2007 рік. Згідно направлення від 26.09.2007 року № 494 термін проведення перевірки було продовжено.

В ході проведення перевірки було встановлено порушення позивачем вимог:

- п.п. 4.12 п.4.1 ст. 4; п.п. 5.2.1, п.п. 5.2.4 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3; п.п. 5.4.4, п.п. 5.4.6 п. 5.4 ст. 5; п.п. 8.1.1-8.1.4 п. 8.1, п.п. 8.2.1, п.п. 8.2.2 п.8.2, п.п.8.3.1, п.п. 8.3.2, п.п. 8.3.9 п. 8.3, п.п. 8.4.1 п. 8.4, п.п. 8.6.1 п.8.6, п.п. 11.3.1, п.п. 11.3.6 п.11.3 ст. 11; п.п. 12.2-12.2.3 п. 12.2 ст. 12; п.13.2 (з урахуванням п.п. «а» 13.1) ст. 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого позивачем було занижено податкове зобовязання з податку на прибуток на загальну суму 43742,10 грн.;

- п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3; п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого позивачем було занижено податкове зобовязання з податку на додану вартість на загальну суму 221702,57 грн.;

- абзаців 2,3 п.4 Постанови Кабінету Міністрів України від 06.05.2001 року № 470 «Про затвердження Порядку звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами про уникнення подвійного оподаткування», в результаті чого позивачем було занижено податкове зобовязання по податку з доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України на загальну суму 3440,80 грн..

За результатами проведення перевірки відповідачем складено акт № 890/43-20/19364259 від 24.10.2007 року, на підставі якого прийнято податкові повідомлення-рішення від 31.10.2007 року № 0000664320/0, яким позивачу визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість в сумі 332553,85 грн., з урахуванням основного платежу 221702,57 грн. та штрафних (фінансових) санкцій 110851,28 грн.

Не погоджуючись з вищевказаним податковим повідомленням-рішенням відповідача, позивач розпочав процедуру його адміністративного оскарження.

За наслідками розгляду первинної скарги позивача, СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП залишила її без задоволення, в результаті чого прийняла податкове повідомлення-рішення № 0000664320/1 від 29.11.2007 року, яким ВАТ КБ «Хрещатик» було нараховано ПДВ на суму основного платежу в розмірі 221702,57 грн. та штрафні (фінансові) санкції 110851,28 грн..

За результатами адміністративного оскарження, ДПА у м. Києві прийняла рішення про часткове задоволення повторної скарги позивача та скасування податкових повідомлень-рішень від 31.10.2007 року № 0000664320/0 та від 29.11.2007 року № 0000664320/1 в частині донарахування ПДВ в сумі 380,19 грн. та штрафної санкції в сумі 190,10 грн.. У звязку з цим СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП було прийнято податкове повідомлення-рішення від 07.02.2008 року № 0000674320/2, яким ВАТ КБ «Хрещатик» було нараховано ПДВ на суму основного платежу в розмірі 221322,38 грн. та штрафні (фінансові) санкції 110661,18 грн..

Рішенням ДПА України наступна скарга позивача була залишена без задоволення а оскаржувані ним податкові повідомлення-рішення без змін. Наслідком цього стало прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення від 09.04.2008 року № 0000674320/3, яким ВАТ КБ «Хрещатик» було нараховано ПДВ на суму основного платежу в розмірі 221322,38 грн. та штрафні (фінансові) санкції 110661,18 грн..

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи колегія суддів зважає на наступне.

Перелік платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначає Закон України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.1997 зі змінами та доповненнями (далі по тексту - Закон №168/97-ВР.

Норми Закону №168/97-ВР, що регулюють питання виникнення податкових зобовязань, механізму обчислення та сплати податку до бюджету стосуються лише тих осіб, які є платниками ПДВ. При цьому особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету є, зокрема, особи, визначені у статті 2 цього Закону. Поняття “особа”, що використовується у контексті Закону, у тому числі і для реєстрації платниками податків, визначене в п.1.2 Закону №168/97-ВР, а саме: субєкт підприємницької діяльності, в тому числі підприємство з іноземними інвестиціями, незалежно від форми та часу внесення цих інвестицій;

- інша юридична особа, що не є субєктом підприємницької діяльності;

- фізична особа (громадянин, іноземний громадянин та особа без громадянства), яка здійснює діяльність, віднесену до підприємницької згідно з законодавством, або ввозить (пересилає) товари та митну територію України.

Суд апеляційної інстанції відзначає, що окремих положень стосовно обліку податку на додану вартість вищезазначений Закон не містить, а тому прийняття рішення по даній справі має ґрунтуватися на нормах загального законодавства.

Так, відповідно до п.1 та п.3 ст.95 Цивільного кодексу України філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення.

Разом з тим, відповідно до п.1 та п.5 ст. 55 Господарського кодексу України суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. Суб'єкти господарювання, зазначені у пункті першому частини другої цієї статті, мають право відкривати свої філії, представництва, інші відокремлені підрозділи без створення юридичної особи.

Згідно із частинами четвертою, п'ятою статті 62 Господарського кодексу України підприємство є юридичною особою, має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку зі своїм найменуванням та ідентифікаційним кодом. Підприємство не має у своєму складі інших юридичних осіб.

Статтею 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» від 07.12.2000 року № 2121-III передбачено, що філія банку не має статусу юридичної особи і здійснює банківську діяльність від імені головного банку.

Відповідно до підпункту 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону №168/97-ВР право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 вказаного Закону.

Відповідно до пункту 3.1 статті 3, пунктів 7.1, 7.2 статті 7 Закону » №168/97-ВР об'єктом оподаткування цим податком є поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, в тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у користування лізингоотримувачу (орендарю); ввезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі імпорту або реімпорту; вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту, поставки транспортних послуг по перевезенню пасажирів, вантажобагажу (товаробагажу) та вантажу за межами державного кордону України. Особа - продавець, яка зареєстрована як платник податку на додану вартість, зобов'язана на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг) нарахувати покупцю податок на додану вартість та скласти і передати йому податкову накладну, яка є підставою для віднесення вказаної в ній суми податку на додану вартість до податкового кредиту.

Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення. Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з позицією Позивача, що філія не відповідає жодній з ознак «особи», перелічених у п. 1.2 Закону про ПДВ, а отже, реєструватися платником ПДВ вона не повинна. Однак, у всіх випадках податкові зобов'язання та податковий кредит за загальним правилом першої події виникають виключно у головного підприємства, що є платником ПДВ, а саме у Позивача. При цьому, ВАТ «Комерційний банк «Хрещатик» відповідно до статті 2 Закону відповідає ознакам платника податку, зареєстроване платником ПДВ (свідоцтво №35479393 від 03.04.2002р, а.с.79) та є відповідальним за консолідовану сплату податку. Крім того, слід підкреслити, що Позивач, до складу якого входять філії, може делегувати їм право ведення податкового обліку, зокрема виписування податкових накладних, а також право ведення Реєстру отриманих та виданих податкових накладних. Таку можливість передбачено абз.2 п.3 Порядку N 165 від 30.05.1997 «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення» із змінами і доповненнями.

Делегуючи філії певні повноваження щодо ведення податкового обліку з ПДВ, слід мати на увазі, що операції з передачі товарно-матеріальних цінностей між головним підприємством та філією (для виробничого використання) не спричиняють виникнення податкових наслідків з ПДВ (ні у головного підприємства, ні у філії). Пов'язано це з тим, що в цьому разі при передачі ТМЦ відсутній перехід права власності, а отже, така операція не є поставкою (продажем).

За таких обставин твердження відповідача щодо порушень п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.4.1 ст.4 Закону № №168/97-ВР є обґрунтованим, а прийняті відповідачем спірні податкові повідомлення рішення правомірними.

Застосування штрафних санкцій за порушення податкового законодавства здійснюється у розмірах, визначених статтею 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» N 2181-ІІІ від 21.12.2000 зі змінами і доповненнями (далі Закон №2181-ІІІ), та у порядку, визначеному Інструкцією про порядок застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби (затвердженою наказом Державної податкової адміністрації України від 17 березня 2001 року N 110, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 23 березня 2001 р. за N 268/5459).

Відповідно до п.п. 17.1.3 п.17.1 ст. 17 Закону №2181 ІІІ, у разі, коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

З огляду на викладене, суд першої інстанції ухвалив обґрунтоване рішення, яким визнав спірні податкові повідомлення-рішення СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП правомірними, а позовні вимоги ВАТ «Комерційний банк «Хрещатик» такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно зі ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Апелянтом не було надано доказів на підтвердження заявлених ним вимог, а тому доводи апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк «Хрещатик» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 2 жовтня 2008 року залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 2 жовтня 2008 року залишити без змін.

Матеріали справи повернути до Окружного адміністративного суду м. Києва.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя

суддя

суддя

Г.Г. Федорова

А.Ю. Коротких

Г.В. Земляна

Повний текст ухвали складено та підписано 12.04.10 р.

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 22-а-39885/08

№ 9/380 (2а-4124/08) Головуючий у 1 інстанції Кротюк О.В.

Суддя-доповідач Федорова Г.Г.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ВСТУПНА ТА РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНИ)

06 квітня 2010 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді

суддів

при секретарі

за участю: Федорової Г.Г.,

Коротких А.Ю., Земляної Г.В.,

Скирді Б.К.,

представників позивача Шкурат О.М., Омельченко Н.П.,

представника відповідача - Риженкової К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк «Хрещатик» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 2 жовтня 2008 року по справі за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк «Хрещатик» до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків про скасування податкового повідомлення-рішення, -

Керуючись ст.ст. 160, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк «Хрещатик» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 2 жовтня 2008 року залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 2 жовтня 2008 року залишити без змін.

Матеріали справи повернути до Окружного адміністративного суду м. Києва.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя

суддя

суддя

Г.Г. Федорова

А.Ю. Коротких

Г.В. Земляна

Повний текст ухвали складено та підписано 12.04.10 р.