Ухвала суду № 9402445, 29.04.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а-25537/08 Головуючий у 1-й інстанції Сичова О.П.

Суддя доповідач Заяць В.С.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2010 року м. Київ.

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді:

Суддів:

при секретарі: Зайця В.С.,

Літвіної Н.М.,

Ситникова О.Ф.,

Леонтовичі М.А.,

розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Малинському районі Житомирської області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 26 січня 2009 року по справі за позовом Споживчого товариства «Кооператор» Малинської районної спілки споживчих товариств до Державної податкової інспекції у Малинському районі Житомирської області про визнання нечинними та скасування рішення про застосування штрафних санкцій,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до ДПІ у Малинському районі Житомирської області про визнання нечинними та скасування рішення про застосування штрафних санкцій від 22.08.2008 року № 0002642340.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 26.01.2009 року позов задоволено, рішення Державної податкової інспекції у Малинському районі Житомирської області № 0002642340 від 22.08.08 року про застосування до Споживчого товариства «Кооператор» Малинської районної спілки споживчих товариств штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 294955 грн. визнано нечинним.

На вказану постанову суду відповідач подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що порушення судом першої інстанції норм матеріального права призвело до неправильного вирішення справи, тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення, яким необхідно відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та письмових заперечень позивача проти апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанову суду першої інстанції слід залишити без змін з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач та його структурні підрозділи проводять діяльність у сфері торгівлі, а саме: займаються роздрібною торгівлею споживчої кооперації. При проведенні перевірки позивача з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2005 року по 31.03.2008 року Малинською ДПІ зафіксовано, що позивач в порушення вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі Закон), в с. Клітня при перевищенні граничного розміру річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів в розмірі 75000,00 грн. на один структурний підрозділ, не були застосовані реєстратори розрахункових операцій, застосування яких на думку відповідача є обовязковим. Зазначене порушення відображено в акті перевірки № 105/23-10/30077355 від 15.08.2008 року.

На підставі вказаного акту було прийнято рішення державної податкової інспекції в Малинському районі Житомирської області за № 0002642340 від 22.08.2008 року про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у вигляді штрафу в розмірі 294 955 грн.

Згідно з вимогами ст. 3 Закону субєкти підприємницької діяльності зобовязані проводити розрахункові операції на повну суму покупки через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Вимогами ст.10 Закону передбачено, що перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, а також граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), при перевищенні якого застосування реєстраторів розрахункових операцій є обовязковим, встановлюється Кабінетом Міністрів України;

Пунктом 1 постанови КМ України № 1336 від 23.08.2008 року «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» затверджений перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій.

Пунктом 2 зазначеної Постанови встановлено граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), у разі перевищення якого застосування реєстраторів розрахункових операцій є обов'язковим для форм та умов проведення діяльності, визначених у пунктах 4 і 7 переліку, 75 тис. гривень на один структурний (відокремлений) підрозділ,

Відповідно до п. 4 Переліку окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій, з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, дозволена роздрібна торгівля та громадське харчування на території села, що здійснюється підприємствами споживчої кооперації.

Аналізуючи вказані обставини справи та застосовуючи відповідні норми матеріального та процесуального права, суд першої інстанції прийшов до висновку про задоволення позову, при цьому виходив з того, що Кабінет Міністрів України своєю постановою № 507 від 16.03.2000 року «Про розяснення Указу Президента України від 03.07.1998 року № 727» в частині періоду перевищення обсягу виручки розяснив, що під словом рік розуміється календарний рік, тому суд першої інстанції вважав за необхідне визнати нечинним оспорюване податкове повідомлення-рішення від 22.08.2008 року відповідача про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 294955 грн.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів може погодитись з огляду на слідуюче.

Оскільки з матеріалів справи не вбачається, що за періоди з 01.01.2006 року по 31.12.2006 року та з 01.01.2007 року по 31.12.2007 року відповідно в кожному періоді у позивача було перевищення обсягу готівки більше ніж на 75000,00 грн., як це витікає з аналізу зазначеної постанови Кабінету Міністрів України «Про розяснення Указу Президента України від 03.07.1998 року № 727», тому судова колегія приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги відповідача не спростовують вказаних висновків суду першої інстанції.

Вимогами ст. 200 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги відповідача не грунтуються на вимогах законодавства та не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно зясував обставини справи, які підтверджуються доказами дослідженими в судовому засіданні, ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Малинському районі Житомирської області залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 26 січня 2009 року без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного Суду України протягом одного місяця з дня набрання законної сили.

Головуючий суддя:

Судді:

______В.С. Заяць

______Н.М. Літвіна

______О.Ф. Ситников